Постанова

від 29.02.2024 по справі 520/12729/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/12729/2020

адміністративне провадження № К/9901/18577/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 (головуючий суддя: Мельников Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 (головуючий суддя: Присяжнюк О.В., судді: Перцова Т.С., Жигилій С.П.) у справі № 520/12729/2020 за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ», за участю Харківської обласної прокуратури про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У вересні 2020 року Державна екологічна інспекції у Харківській області (далі - Держекоінспекція у Харківській області або позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» (далі - ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» або відповідач), за участю Харківської обласної прокуратури, в якому просила: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 42031832) у вигляді тимчасового припинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 42031832) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07.12.2020 позов задовольнив частково: застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» у вигляді тимчасового зупинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» та особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подали апеляційні скарги.

За наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, Другий апеляційний адміністративний суд виніс постанову від 14.04.2021, якою:

апеляційну скаргу ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» залишив без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №520/12729/2020 без змін.

Закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №520/12729/2020.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2024 повернуто без розгляду ОСОБА_1 відзив на касаційну, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позовна заява обґрунтована тим, що у межах проведеної перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме: відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відтак, зважаючи на встановлені факти порушення ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» вимог природоохоронного законодавства, наявні підстави для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового припинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Відповідач позов не визнав. Зазначив, що за результатами перевірки Держекоінспекцією у Харківській області було складено припис № 92/05-04 від 08.09.2020, у пункті 1 якого визначено, що підприємство повинно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на устаткування та обладнання, яке використовується при виробництві коксу та кам`яновугільної смоли та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від допоміжного виробництва в термін до 08.10.2020, проте із цим позовом до суду позивач звернувся 22.09.2020, тобто до закінчення строку, встановленого на усунення порушень.

Також відповідач зазначив, що для отримання дозвільних документів суб`єкт господарювання повинен провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання. Водночас зазначена інвентаризація може бути здійснена тільки при працюючому технологічному обладнанні всього процесу вироблення коксу і кам`яновугільної смоли.

Одночасно відповідачем наголошено, що згідно із технологією виробництва, яке є безперервним, в якості енергоносія використовується коксовий газ. Разом з тим, правила технічної експлуатації коксохімічних підприємств не передбачають повної зупинки виробництва коксу та кам`яновугільної смоли, позаяк під час зупинки порушуються всі пов`язані між собою технологічні процеси виробництва, які в свою чергу призводять до ризику вибуху всього тракту газогинів, первинних газових холодильників, газових нагнітачів, та іншого технологічного обладнання, наслідком чого є пожежа та вибух розташованих поруч ємностей смоли та над смольної води.

Також відповідач зазначив, що ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» здійснює діяльність з виробництва коксової продукції на базі основних фондів (технологічного обладнання) ПрАТ «Харківський коксовий завод», на праві законного користування ними, проте не будучи правонаступником цього підприємства.

Одночасно із цим, відповідач наголосив, що ним вчинялися дії направлені на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, зокрема, за наслідками проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин не було виявлено випадків перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин на джерелах, що підтверджується інформацією, зазначеною у протоколах замірів.

Також Харківським регіональним центром з гідрометеорології було відібрано та проаналізовано у вересні 2020 року 360 проб повітря на 5 основних забруднювальних інгредієнтів. Водночас за результатами дослідження максимальні концентрації не перевищували гранично допустимі нормативи, середньомісячні концентрації не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації, індекс забруднення атмосферного повітря по м.Харкову не перевищував гранично допустимих показників.

Наведене вище, на переконання відповідача, дозволяє зробити висновок, що виробництво коксу та кам`яновугільної смоли на підприємстві не впливає на здоров`я людей, які проживають на межі санітарно захисної зони з ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ».

Окремо відповідач наголосив, що ним подавалися документи на отримання дозволу, проте у кінцевому результаті у видачі дозвільного документу було відмовлено. У контексті зазначеної обставини, відповідач наголосив, що відмова мала місце із порушенням строків, встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» на розгляд цього питання, а отже, за принципом мовчазної згоди, підприємство набуло право на здійснення господарської діяльності за відсутності дозвільних документів.

Від Харківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ». У відзиві зазначено про безпідставність доводів відповідача щодо наявності негативних наслідків зупинення виробництва коксу та кам`яновугільної смоли, оскільки Правилами технічної експлуатації коксохімічних підприємств (ПТЕ 2017), Правилами безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, затвердженими наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 61 та Правилами безпеки в коксохімічному виробництві, затвердженими наказом Держгірпромнагляду від 10.06.2008 № 135, передбачено як тимчасове так і повне зупинення технологічного процесу виробництва коксу та кам`яновугільної смоли, у зв`язку з аварійним станом, а також плановими та позаплановими роботами, як усієї технологічної лінії так і окремих вузлів.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що 26.09.2019 між АТ «СБЕРБАНК» (орендодавець) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НОВОМЕТ» (орендар) укладено договір оренди № 28-250, за умовами якого орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс разом зі складовими його частинами (відповідно до додатку № 1 до договору № 28-250 від 26.09.2019), що розташований за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44.

У зв`язку зі зміною найменування орендаря ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НОВОМЕТ» на ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ», 25.10.2019 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору оренди № 28-250 від 26.09.2019 р.

Згідно із актом прийому-передачі від 11.12.2019, відповідач прийняв в тимчасове платне користування майно з виробництва коксу та коксопродуктів (обладнання, механізми, споруди, тощо).

30.01.2020 ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» внесено до Державного реєстру потенційно небезпечних об`єктів з присвоєнням йому реєстраційного номера: ПНО-01.63.2004.0001284, що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про реєстрацію потенційно небезпечного об`єкта.

На підставі наказу Держекоінспекції України у Харківській області № 789/12-02 від 01.09.2020 та направлення № 789/12-02/05-04 від 01.09.2020, посадовими особами позивача у період з 01.09.2020 по 04.09.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря в діяльності ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ», яке спеціалізується на виробництві коксу та кам`яновугільної смоли, що передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами якої складено акт перевірки № 789/12-02/05-04 від 01.09.2020.

Перевіркою встановлені порушення вимог відповідачем вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме: викиди в атмосферне повітря від джерел ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» з 11.12.2019 (згідно з актом прийому-передачі майна від 11.12.2019 до договору оренди № 28-250 від 26.09.2019, із змінами) по 04.09.2020 здійснювалися в наднормативному режимі (без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря); не здійснюється виробничий контролю за охороною атмосферного повітря в процесі виробничої діяльності на стаціонарних джерелах викидів підприємства; контроль щодо ефективності роботи ПГОУ на підприємстві не здійснюється.

Факт викидів ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробництва коксу та кам`яновугільної смоли підтверджений актами відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 01.09.2020 № 789 та від 02.09.2020 № 789/1, складеними Держекоінспекцією у Харківській області.

На підставі акту перевірки та встановлених порушень, позивачем винесено припис №92/05-04 від 08.09.2020, яким вимагалося від відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на устаткування та обладнання, яке використовується ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» при виробництві коксу і кам`яновугільної смоли та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від допоміжного виробництва, за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44; провести виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі виробничої діяльності на стаціонарних джерелах викидів підприємства; надати інформацію щодо фактично відпрацьованого часу джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зважаючи на встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу. Результатами перевірки підтверджено здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробництва коксу та кам`яновугільної смоли без дозвільних документів. Водночас відповідачем не спростовані результати аналізу проб організованих викидів стаціонарних джерел, що оформлені актами від 01.09.2020 № 789 та від 02.09.2020 № 789/1.

Доводи відповідача про те, що оскільки ним здійснюється виробництво коксової продукції на базі основних фондів (технологічного обладнання) ПрАТ «Харківський коксовий завод», який має довільні документи, а тому ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» не порушуються вимоги природоохоронного законодавства, суди попередніх інстанцій визнали помилковими, позаяк ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» та ПрАТ «Харківський коксовий завод» є різними суб`єктами господарювання. Водночас чинним законодавством не передбачена можливість використання суб`єктом господарювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який виданий іншому суб`єкту господарювання.

В спростування доводів відповідача щодо передчасного звернення з позовом до суду, враховуючи строки, визначені для усунення виявлених порушень у складеному приписі, то суди попередніх інстанцій із посиланням на правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 01.09.2020 у справі № 820/6496/16, звернули увагу відповідача на те, що винесення припису та звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є відмінними засобами реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо один від одного.

За таких обставин, оскільки господарська діяльність відповідачем здійснюється без дотримання норм екологічної безпеки, а саме за відсутністю документа дозвільного характеру, то за висновками судів обох інстанцій, така діяльність завдає шкоди навколишньому природному середовищу.

Водночас, проаналізувавши положення законодавства, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для застосування до ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового зупинення, а не припинення як завлено у позові, діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

З огляду на здійснення відповідачем діяльності за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, суди визнали співмірним із виявленим порушенням застосування до підприємства наведеного вище заходу реагування.

Одночасно із цим, суд апеляційної інстанцій констатував, що отримання відповідачем 05.03.2021 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, не спростовує того факту, що до цього часу (на момент проведення перевірки та розгляду справи у суді першої інстанції) підприємством господарська діяльність із використанням стаціонарних джерел викидів здійснювалася з порушенням вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (за відсутності дозвільних документів).

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17, від 10.04.2020 у справі № 560/1370/19, від 28.05.2019 у справі № 820/4764/16, від 07.12.2020 у справі № 340/1451/20, згідно із якими застосування такого заходу реагування як зупинення діяльності підприємства можливе за умови наявності реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Одночасно з цим, судом має встановлюватися співмірність обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Також із посиланням на правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 16.09.2020 у справі № 816/4755/15 та від 20.08.2020 у справі №320/3811/19, скаржник стверджує, що вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Водночас за висновками скаржника, як станом на момент перевірки так і на час розгляду справи у суді першої інстанції, Держекоінспекцією не було подано до суду жодних доказів того, що викиди в об`ємах, відображених у протоколах вимірювань Екологічної інспекції, становлять реальну загрозу для життя та здоров`я людей, або для довкілля. Навпаки, доказами, наданими відповідачем, спростовуються доводи позивача про наявність реальної загрози для життя та здоров`я людей, або для довкілля.

Щодо співмірності обраного заходу реагуванню в розрізі порушень, встановлених у ході проведеної перевірки, скаржник наголосив, що зупинення діяльності заводу на час відсутності дозволу було також неможливим з огляду на безпеку.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Держекоінспекція зазначає, що ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» спеціалізується на виробництві коксу та кам`яновугільної смоли, що передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позивач наголосив, що факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробництва коксу та кам`яновугільної смоли підтверджується інструментально-лабораторними вимірюваннями, проведеними Інспекцією 01.09.2020 та 02.09.2020, про що свідчать акти відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» від 01.09.2020 № 789 та від 09.09.2020 № 789/1.

Водночас відповідачем провадиться господарська діяльність без дотримання норм екологічної безпеки, а саме за відсутності документів дозвільного характеру.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-XII).

Відповідно до статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

За приписами статті 50 Закону № 1264-XII екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633 затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі - Положення № 230)

Відповідно до пункту 2 Розділу II Положення № 230, державна екологічна інспекція області відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема щодо виконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля; 2) про охорону земель, надр, зокрема щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; 4) про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; з питань поводження з відходами, зокрема щодо: дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; складення і ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів.

На підставі абзаців 1, 2 пункту 6 розділу ІІ Положення № 230 інспекція має право звертатись до суду з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

За змістом статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).

Згідно із частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Також, за приписами статті 12 Закону України 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Отже, з урахуванням змісту наведених норм права, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що чинним законодавством передбачено право Держекоінспекції на звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю), а саме щодо повного або часткового зупинення (заборони) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері екології.

Своєю чергою, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

Одночасно із цим, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо суті заявлених позивачем вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України від 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон № 2707-XII).

Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами (стаття 2 Закону № 2707-XІI)

Згідно із статтею 5 Закону № 2707-XIІ у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи: нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону № 2707-XI).

Також частиною першою статті 7 Закону № 2707-XIІ визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону № 2707-XІI, відповідно до якої вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За правилами статті 11 цього Закону для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

Також, за поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 29 цього Закону визначено, що виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598 «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних речовин в атмосферне повітря які підлягають регулювання» містить в собі перелік речовин найбільш поширених і небезпечних речовин в атмосферне повітря, які підлягають регулювання однією з яких є речовина у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2002 № 104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 322/6610 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір», визначено перелік забруднюючих речовин, які входять до суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), однією з якої є забруднююча речовина як пил коксу та має відповідний номер 518 та код 10416.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» спеціалізується на виробництві коксу та кам`яновугільної смоли, що передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

До складу підприємства входять наступні основні виробничі цехи: вуглепідготовчий, коксовий, цех уловлювання продуктів коксування. Також до допоміжних підрозділів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства входять: енергоцех з парокотельною, ремонтно-механічний цех з ремонтно-механічною ділянкою, ЦЗЛ, вуглепідготовчий цех призначений для забезпечення приймання та зберігання, дозування і дроблення вугільних концентратів, змішування і подачі вугільної шихти для коксування в коксовий цех. Коксовий цех має у своєму складі коксові батареї №№ 1, 2, 3 по 5 печей та 4-біс- 25 печей. Коксовий цех включає такі стадії технологічного процесу: набір шихти у вугле завантажувальний вагон з вугільної башти; завантаження камер коксування вугільною шихтою; коксування вугільної шихти, відведення коксового газу з камер коксування; видача коксу з печей; мокре гасіння коксу в гасильній башті; сортування коксу; обігрів печей.

Суди встановили, що під час проведення перевірки позивачем складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» від 01.09.2020 № 789, а саме: паракотельня, котел № 2 ДКВР-10/13 (димова труба); коксові батареї (димова труба); та акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» від 02.09.2020 №789/1, загальна механічна вентиляція з приміщення БХУ (вентиляційна труба); дробильно-дозувальне відділення, місце пересипання (вентиляційна труба).

За результатами вимірювань на джерелі викидів (паракотельня, котел № 2 ДКВР-10/13) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 № 789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 № 789) виявлено вміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (CO) у розмірі 37,3 мг/м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 166,9 мг/м3); азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту NO2) у розмірі 95,3 мг/м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 428,1 мг/м3); сірки діоксиду у розмірі 174,3 мг/м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 783,3 мг/м3).

На джерелі викидів (коксові батареї) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 № 789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 Р. № 789) виявлено вміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (CO) у розмірі 0 мг/м3; азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту NO2) у розмірі 121,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 517,9 мг/м3); сірки діоксиду у розмірі 160,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 681,3 мг/м3). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від паракотельної (котел №2 ДКВР-10/13-димова труба) та коксові батареї (димова труба), здійснювались в наднормативному режимі (без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

02.09.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від загальної механічної вентиляції з приміщення БХУ (вентиляційна труба) та дробильного дозувального відділення, місце пересипання (вентиляційна труба), також здійснювались в наднормативному режимі (без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря). Протоколи вимірювань відповідно до акту відбору проб від 02.09.2020 № 789/1 на джерелах викидів: загальна механічна вентиляція з приміщення БХУ (вентиляційна труба), дробильно-дозувальне відділення, місце пересипання (вентиляційна труба) будуть надані пізніше, після закінчення проведення досліджень та розрахунків вимірювань.

Водночас, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій та не спростовано відповідачем, доказів помилковості результатів аналізу проб організованих викидів стаціонарних джерел, що оформлені актами від 01.09.2020 № 789 та від 02.09.2020 № 789/1, матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів обох інстанцій, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробництва коксу та кам`яновугільної смоли.

Водночас перевіркою встановлено, що відповідачем провадиться господарська діяльність без дотримання норм екологічної безпеки, а саме за відсутності документів дозвільного характеру.

Про відсутність у відповідача дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів свідчать також і наступні встановлені судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи обставини.

Суди встановили, що листом від 14.01.2020 вих. № 14/01-01 відповідач звернувся до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля про реєстрацію матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для отримання дозволу.

За результатами розгляду зазначеного питання, листом Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля № 12.2.2.-ВИХ/540-20 від 19.02.2020 подані Товариством документи були повернуті у зв`язку із порушенням вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (КНД 211.2.3.014-95), затвердженої наказом Мінприроди № 7 від 10.02.1995.

27.02.2020 та 18.03.2020 відповідно ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» зверталося до Міністерства енергетики та захисту довкілля України із заявами про реєстрацію звіту про інвентаризацію та про отримання дозволу на викиди в атмосферу, за результатами розгляду яких, листом № 212.2.2-ВИХ./1564-20 від 27.05.2020 Міністерство енергетики та захисту довкілля повідомило заявника про зупинення перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг з дня оголошення карантину і до моменту його припинення.

16.07.2020 ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» листом № 16/07-02 звернулося до Міністерства енергетики та захисту довкілля України із запитом про застосування до підприємства принципу мовчазної згоди у зв`язку із ненаданням у встановлений законом строк документу дозвільного характеру або неприйняття рішення про відмову в його видачі.

Листом № 25/6-14/4210-20 від 03.09.2020 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило відповідача, що принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» потребує доопрацювання, з урахуванням зауважень міністерства, направлених на адресу підприємства листом від 04.06.2020 № 212.2.2.-ВИХ/1629-20.

31.08.2020 та 17.09.2020 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України були направлені чергові звернення щодо розгляду матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (лист вих. № 31/08-1), видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (вих. № 31/08-02, № 17/09-02) та стосовно дії дозволу.

Листом № 14/14-01/795-20 від 29.09.2020 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відмовило ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» у видачі дозвільного документа.

Таким чином, суди правильно констатували, що на час проведення перевірки та під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не надано доказів отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а вищезазначеною перепискою відповідача з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України додатково підтверджується, що цей дозвіл не видавався відповідачу у зв`язку із наявністю зауважень у Міністерства з вказаного питання.

Одночасно з цим, суд апеляційної інстанції правильно констатував, що отримання відповідачем 05.03.2021 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто після проведення перевірки та розгляду справи судом першої інстанції, не спростовують фактичних обставин відносно того, що підприємством тривалий час господарська діяльність із використанням стаціонарних джерел викидів здійснювалася без відповідного дозволу, з порушенням вимог статті 11 Закону № 2707-XII.

Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що наявність дозвільних документів у ПрАТ «Харківський коксовий завод» (підприємство на базі основних фондів (технологічного обладнання) якого відповідачем здійснюється діяльності з виробництва коксової продукції) не свідчить про правомірність здійснення такої діяльності безпосередньо відповідачем у спірних правовідносинах. Чинним законодавством не передбачена можливість використання суб`єктом господарювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який виданий іншому суб`єкту господарювання.

Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відзначили про те, що винесення припису та звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є відмінними засобами реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо один від одного.

У контексті доводів касаційної скарги відповідача про те, що здійснення ним господарської діяльності не створює загрози для життя та здоров`я людей, або для довкілля, а отже відсутні підстави для вжиття заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення діяльності Товариства, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 16 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища визначено: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування Екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей (стаття 3 Закону №1264-XII).

У контексті господарської діяльності, яку провадить відповідач, колегія суддів зазначає, що значним забруднювачем при видачі коксу є речовина - коксовий пил, який входить до складу речовин у вигляді суспендованих твердих часток не диференційованих за складом, що негативно відображаються на стані навколишнього природного середовища.

Своєю чергою, такий захід реагування у вигляді зупинення за судовим рішенням господарської діяльності, в т.ч. часткове, за своєю природою є запобіжним заходом, який покликаний запобігти поширенню негативного впливу виробництва на навколишнє середовище та здоров`я громадян, а його застосування в найкоротші строки покликане мінімізувати такий вплив і шкоду.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів обох інстанцій, що захід реагування у вигляді тимчасового зупинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів є співмірним та таким, що відповідає меті забезпечення дотримання норм діючого законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та атмосферного повітря, оскільки вжиття заходів щодо повного або часткового зупинення діяльності підприємства є способом реагування на протиправні дії відповідача щодо здійснення ним діяльності без відповідного дозволу, тобто, спрямовані на припинення виявленого порушення.

Одночасно з цим колегія суддів зазначає про неможливість застосування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №807/1410/17, від 10.04.2020 у справі № 560/1370/19, від 28.05.2019 у справі №820/4764/16, від 07.12.2020 у справі № 340/1451/20, від 16.09.2020 у справі №816/4755/15 та від 20.08.2020 у справі №320/3811/19, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги відповідача.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №520/12729/2020 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб