Постанова

від 29.02.2024 по справі 420/1984/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 420/1984/20

провадження № К/9901/35355/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колонтаївська 59-65" про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колонтаївська 59-65" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (у складі головуючого судді - Харченко Ю.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Косцової І.П., суддів: -Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.) у справі №420/1984/20,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колонтаївська 59-65» (далі - відповідач, ОСББ) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації житлового будинку ОСББ, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 65, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій житлового будинку ОСББ від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №60 від 09.10.2019 за номерами: 1-14, 18, 20-24, 26,27.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що подальша експлуатація житлового будинку ОСББ, що розташований за адресою: м. Одеса, вул.Колонтаївська,65, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки експлуатації об`єкта, безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо. За такого становища мешканці будинку за адресою: м. Одеса, вул.Колонтаївська,65 постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через не виконання та ігнорування відповідачем вимог законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки, та цивільного захисту. За такого стану цілковитого не дотримання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту ОСББ постає питання вірогідного виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації, а у випадку їх фактичного настання - неминучі наслідки шкоди здоров`ю або життю людей.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 позов задоволено частково. Суд застосував до ОСББ «Колонтаївська 59-65» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації вказаного в позові житлового будинку шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. В решті позовних вимог суд відмовив.

4. При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав до суду доказів усунення усіх порушень, виявлених в ході останньої перевірки, а відтак, враховуючи ступінь небезпеки, яку створюють не усунуті порушення, наявні підстави для зупинення експлуатації будівлі житлового будинку шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання установок).

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колонтаївська 59-65» задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 змінено, викладено другий абзац його резолютивної частини у наступній редакції:

«Застосувати до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колонтаївська 59-65» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації житлового будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колонтаївська 59-65», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 65, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій приміщень загального користування вищевказаного будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті № 208 від 28.10.2020 складеному Приморським районним відділом у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колонтаївська 59-65». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 залишено без змін.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме по собі застосування заходу реагування у відношенні відповідача не є санкцією за порушення вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а встановлюється для превентивного попередження загрози здоров`ю та життю людей; при цьому наявність хоча б одного порушення, яке створює загрозу життя та здоров`я людей, є безумовною підставою для застосування заходів реагування. В свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважив, що подаючи апеляційну скаргу, відповідач не заперечував щодо наявності виявлених в Акті №208 від 28.10.2020 порушень, визначаючи підставами для скасування оскаржуваного судового рішення лише формальні обставини.

7. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на те, що судом не обґрунтовано, яким чином виявлені порушення можуть вплинути на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, адже, на переконання судової колегії, вказані порушення не є формальними, вони можуть призвести до займання, а відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров`ю необмеженої кількості людей.

8. Що стосується доводів відповідача щодо дії нормативно-правових актів в часі, суд апеляційної інстанції зазначав, що оскільки позивачем здійснено перевірку дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки у 2019-2020 роках та виявлені порушення саме у вказаний час створюють загрозу життю та здоров`ю людей, застосуванню підлягають нормативні акти, які діяли саме на момент перевірки; та обставина, що багатоквартирний будинок збудований у 2000 році та зданий в експлуатацію у 2002 році, не виключає необхідності модернізувати його оздоблення, в тому числі проводити повну заміну електричного, каналізаційного та іншого обладнання, строк експлуатації якого закінчився.

9. Судом апеляційної інстанції також були відхилені доводи відповідача щодо нерозповсюдження на нього дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки ОСББ не є суб`єктом господарювання, адже повноваження позивача здійснювати державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки розповсюджується на всіх суб`єктів, безвідносно предмету та мети їх діяльності.

10. В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки мешканців будинку, безпеки людей, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо. На переконання суду апеляційної інстанції, за даного становища мешканці будинку та відвідувачі й працівники ОСББ, постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, що є безумовною підставою для застосування заходів реагування.

11. Поряд з тим, суд апеляційної інстанції погодився із доводами відповідача, що під час проведення заходу державного нагляду Управлінням не встановлені порушення вимог законодавства в сфері пожежної і техногенної безпеки в конкретних квартирах житлового будинку ОСББ «Колонтаївська 59-65». Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації житлового будинку шляхом відключення від джерел електропостачання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті №208 від 28.10.2020, є надмірним, оскільки електропостачання буде відключено також у квартирах, в яких жодних фактів порушень вимог законодавства в сфері пожежної і техногенної безпеки позивачем не виявлено.

12. З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважала, що належним захистом буде задоволення позовних вимог у вигляді часткового зупинення експлуатації житлового будинку ОСББ «Колонтаївська 59-65» шляхом відключення приміщень загального користування вищевказаного будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті №208 від 28.10.2020, складеному Приморським районним відділом у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ОСББ «Колонтаївська 59-65».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

13. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСББ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №420/1984/20 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

14. Підставою касаційного оскарження у даній справі відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:

- від 19.09.2019 у справі №420/6512/18 щодо застосування статті 12 Закону України «Про державні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- від 22.04.2019 у справі №820/601/17, щодо застосування частини 1 статті 58 Конституції України.

15. Скаржник зазначає, що в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень суди вказали перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування, зокрема, щодо порушень, які на час розгляду справи залишилися неусуненими відповідачем.

16. Посилаючись на висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі №420/6512/18, відповідач зазначає, що при обранні заходу реагування мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічним інтересам. Відповідач указує на те, що судами попередніх інстанцій проігноровано, що відімкнення електропостачання житлового будинку на невизначений термін, спричинити порушення прав та законних інтересів власників квартир зазначеного будинку.

17. Відповідач також зазначає, що позивач застосував до відповідача правові норми, які набрали чинності після введення в експлуатацію будинку, не враховуючи дію нормативно-правових актів у часі відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України.

18. Крім цього, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання стосовно визнання ОСББ суб`єктом господарювання. В контексті наведеного відповідач указує, що визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання. Вважаючи, що ОСББ не є суб`єктом господарювання, скаржник зазначає, що відсутні правові підстави та повноваження позивача стосовно звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування.

19. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

20. Касаційна скарга ОСББ "Колонтаївська 59-65" до Верховного Суду надійшла 24.09.2021.

21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.

22. Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСББ "Колонтаївська 59-65" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №420/1984/20.

23. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою перевірки додержання вимог законодавства пожежної та техногенної безпеки, на підставі наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №39 від 05.02.2019, посвідчення на проведення перевірки №162 від 07.10.2019, головним фахівцем Овідіопольського PC ГУ ДСНС України в Одеській області 09 жовтня 2019 року здійснено позапланову перевірку житлового будинку ОСББ «Колонтаївська 59-65» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 65, під час якої перевірено будівлі, споруди, приміщення та територію.

25. За наслідками вказаної перевірки фахівцем контролюючого органу 09.10.2019 складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №60, в якому зафіксовано 27 порушень вимог законодавства пожежної та техногенної безпеки. Порушення, зазначені у пунктах 1-14, 18, 20-24, 26, 27, за твердженнями позивача, є такими, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

26. З метою недопущення наведеної вище загрози Головне управління ДСНС в Одеській області звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування шляхом припинення експлуатації будівель відповідача до повного усунення виявлених порушень.

27. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, у період з 30.07.2020 по 31.07.2020, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, провідними інспекторами Приморського РВ Головного управління ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку ОСББ «Колонтаївська 59-65», за наслідками якої складено Акт №1 від 31.07.2020 , в якому встановлено наявність 13 порушень.

28. 28.10.2020 провідним інспектором Приморського РВ Головного управління ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку ОСББ «Колонтаївська 59-65», за наслідками якої складено Акт №208, у висновках якого встановлені наступні порушення, які залишились не усуненими з моменту первісної перевірки:

1) житловий будинок не обладнано установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

2) система димовидалення житлового будинку перебуває у непрацездатному стані;

3) будинок та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

4) система внутрішнього протипожежного водопроводу житлового будинку перебуває у непрацездатному стані;

5) пожежні насоси (насоси підвищення тиску) знаходяться в непрацездатному стані;

6) у приміщенні насосної станції відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема насосів; на кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення; відсутня інструкція увімкнення насосів-підвищувачів;

7) пожежні кран-комплекти не укомплектовані рукавами однакового з ним діаметру та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

8) не проводиться технічне обслуговування пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

9) приміщення електричної щитової, яка розташовується на 1-му поверсі житлового будинку, не відділені протипожежними перешкодами;

10) сходові клітини, коридори та проходи не забезпечено евакуаційним освітленням тощо.

29. Вказаний Акт отримано та підписано головою правління ОСББ «Колонтаївська 59-65» Ю. Мірошніченко 28.10.2020.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України в чинній редакції).

32. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

33. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

34. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

36. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

37. Приписами частини першої статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

38. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

39. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

40. В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

41. Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

42. Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

43. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

44. Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

45. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).

46. Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

47. Отже, системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

48. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 16.02.2022 у справі №640/10135/20.

49. У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

50. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.

51. Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

52. До таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18

53. Колегією суддів також враховується, що у постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

54. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

55. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17.

56. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що станом на час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки та відображених в Акті № 208 від 28.10.2020.

57. Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що згідно Акту № 208 від 28.10.2020 залишилися неусуненими такі порушення: житловий будинок не обладнано установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; система димовидалення житлового будинку перебуває у непрацездатному стані; будинок та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації); система внутрішнього протипожежного водопроводу житлового будинку перебуває у непрацездатному стані; пожежні насоси (насоси підвищення тиску) знаходяться в непрацездатному стані; у приміщенні насосної станції відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів; на кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення; відсутня інструкція увімкнення насосів-підвищувачів; пожежні кран-комплекти не укомплектовані рукавами однакового з ним діаметру та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля; не проводиться технічне обслуговування пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; приміщення електричної щитової, яка розташовується на 1-му поверсі житлового будинку, не відділені протипожежними перешкодами; сходові клітини, коридори та проходи не забезпечено евакуаційним освітленням тощо.

58. Згідно сталої правової позиції, яка неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах, поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним.

59. Тим не менш, виходячи із встановлених обставин цієї справи та конкретних неусунених порушень в сфері пожежної безпеки на об`єкті відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що виявлені позивачем порушення, що залишались не усунутими, не є формальними, адже вони можуть призвести до займання, а відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров`ю необмеженої кількості людей.

60. В контексті наведеного, встановлені у цій справі порушення, як то необладнання будинку відповідача, зокрема, системою протипожежного захисту, за об`єктивним критерієм є такими, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

61. Таким чином, оскільки на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про необхідності задоволення позову.

62. Окрім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

63. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, тощо.

64. Щодо посилань скаржника на висновки, зроблені Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі №420/6512/18 щодо застосування статті 12 Закону України «Про державні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», колегія суддів зазначає, що викладені у постановах Верховного Суду висновки перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

65. Справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх можливі наслідки).

66. У наведеній скаржником справі Верховний Суд дійшов, зокрема, висновків, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

67. Повертаючись до матеріалів цієї справи, колегія суддів зауважує, що змінюючи рішення суду першої інстанції, відповідаючи на доводи відповідача в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації житлового будинку шляхом відключення його від джерел електропостачання, є надмірним, оскільки електропостачання буде відключено також у квартирах, в яких жодних фактів порушень вимог законодавства в сфері пожежної і техногенної безпеки позивачем не виявлено. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції зазначив, що належним захистом буде задоволення позовних вимог у вигляді часткового зупинення експлуатації житлового будинку ОСББ «Колонтаївська 59-65» шляхом відключення приміщень загального користування вищевказаного будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті №208 від 28.10.2020.

68. Верховний Суд погоджується із такими мотивами та вважає, що суд апеляційної інстанції не діяв всупереч принципу співмірності, натомість зазначені висновки направлені на дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

69. Таким чином, суди попередніх інстанцій в цій частині не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

70. Поряд з цим, відповідач в касаційній скарзі зазначає про неврахування висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №820/601/17 щодо застосування частини 1 статті 58 Конституції України.

71. Верховний Суд у наведеній справі, правовідносини у якій не є подібними, дійшов, зокрема, висновків, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.

Конституційний принцип незворотності дії закону у часі неодноразово був предметом вивчення, проте у правозастосовній практиці проблема щодо особливостей його практичної реалізації залишається невирішеною.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.05.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України (Рішення від 13.05.1997 № 1-зп) також висловив позицію, згідно якої закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".

Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

72. Повертаючись до змісту оскаржуваних судових рішень, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо наведених доводів відповідача, що оскільки позивачем здійснено перевірку дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки у 2019-2020 роках та виявлені порушення саме у вказаний час створюють загрозу життю та здоров`ю людей, застосуванню підлягають нормативні акти, які діяли саме на момент перевірки. Та обставина, що багатоквартирний будинок збудований у 2000 році та зданий в експлуатацію у 2002 році, не виключає необхідності модернізувати його оздоблення, в тому числі проводити повну заміну електричного, каналізаційного та іншого обладнання, строк експлуатації якого закінчився, тощо.

73. Колегія суддів вважає, що наведені висновки не суперечать вимогам статті 58 Конституції України та висновками Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення наведеної норми Основного Закону.

74. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, виходячи із вимог пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є необґрунтованими та не знаходять свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

75. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник також зазначає, що визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання. Таким чином скаржник зазначає, що правові підстави та повноваження позивача стосовно звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування - відсутні.

76. Колегія суддів вважає помилковими указані доводи відповідача та зазначає таке.

77. Стаття 55 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

78. Стаття 3 Господарського кодексу України визначає поняття господарської діяльність та господарських відносин, згідно положень якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

79. Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон №2866-III) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

80. Відповідно до статті 1 Закону №2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

81. Відповідно до частин першої-другої статті 4 Закону №2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

82. Відповідно до частин четвертої-сьомої статті 4 Закону №2866-III основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

83. Водночас, відповідно до статті 1 КЦЗ України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

84. Стаття 55 КЦЗ України встановлює, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

85. Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

86. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина сьома статті 319 Цивільного кодексу України).

87. Поряд з цим, стаття 18 Закону №2866-III встановлює одним із обов`язків об`єднання - забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна, що належить співвласникам.

88. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд погоджується із доводами позивача, що вимоги органів ДСНС відносно спільного майна ОСББ, передбаченні чинними нормативно-правовими актами і перш за все направлені на забезпечення життя та здоров`я людей. Крім того, обов`язок підтримання спільного майна власників ОСББ у відповідності до норм пожежної та техногенної безпеки впливає на швидкість дій аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС і як наслідок на порятунок особистого майна чи життя і здоров`я кожного члена об`єднання.

89. При цьому, позов Головного управління ДСНС в Одеській області поданий на підставі положень та у спосіб, що передбачені КЦЗ України, а не Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (подібний підхід висловлений Верховним Судом у постанові від 02.11.2021 у справі №420/4106/20).

90. Таким чином, дійшовши висновків, щодо того, що повноваження позивача здійснювати державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки розповсюджується на всіх суб`єктів, безвідносно предмету та мети їх діяльності, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права.

91. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

92. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

93. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

94. Підсумовуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушення норм процесуального права.

95. А тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

96. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного оскарження.

97. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 2, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колонтаївська 59-65" залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №420/1984/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду