Ухвала

від 29.02.2024 по справі 372/742/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/742/24

Провадження 1-кс-279/24

ухвала

Іменем України

29 лютого 2024 року м.Обухів

Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023116230000598 від 29.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, яке обґрунтовує тим, що 29.11.2023 до Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 13.11.2023 йому стало відомо про продаж його особистої власності, а саме будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без його ( ОСОБА_4 ) згоди.

Зокрема, з інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_4 дізнався, що 13.11.2023 належне йому на праві власності майно (житловий будинок та земельні ділянки) на підставі договорів купівлі-продажу були переоформлені на ОСОБА_5 . Перереєстрацію цього майна здійснював приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

З наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 копій документів ОСОБА_4 сталі відомі наступні обставини: 13.11.2023 ОСОБА_7 , діючи від імені ОСОБА_4 , на підставі довіреності, посвідченої 07.12.2013 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 за реєстровим №1915, уклав з ОСОБА_5 , як покупцем, договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:012:0052, площею 0,1 га, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:033:0019, площею 0,1085 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1085 га, з погребом - Г, літньою кухнею - Б, сараєм - В, гаражем - НОМЕР_1 , вбиральнею - Ж, огорожею - № НОМЕР_2 , колодязем - 2, хвірткою 3, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223182000:05:001:0030, площею 0,08 га, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада.

Водночас, ОСОБА_4 не уповноважував ОСОБА_7 укладати від його імені з ОСОБА_5 вищезазначені договори. Крім цього, дружина ОСОБА_4 ОСОБА_9 не підписувала заяву про надання згоди іншому з подружжя на укладання зазначених договорів (підпис на якій засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 10.11.2016 за реєстровим № 580) та взагалі не була ніколи обізнана зі змістом такої заяви.

Таким чином, зазначене нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) вибуло з володіння власника ОСОБА_4 не з його волі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:012:0052, площею 0,1 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин; земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:033:0019, площею 0,1085 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3223182000:05:001:0030, площею 0,08 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада на теперішній час зареєстровано за ОСОБА_5 .

Таким чином, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 та іншими особами відчужено будинок та земельні ділянки, які є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, у даному кримінальному провадженні.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що можуть бути заподіяні діями щодо перереєстрації вказаного будинку, виникла необхідність у накладенні арешту на це майно.

Завданням накладення арешту зазначений будинок є запобігання можливості її подальшого відчуження.

Застосування зазначених обмежень надасть змогу зупинити можливе подальше відчуження нерухомого майна третім особам, які можуть бути визнані добросовісними набувачами, а також з метою збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України за клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Накладення арешту на майно є заходом контролю за використанням власності, це обумовлюється тим, що арешт не позбавляє особу права власності, а лише тимчасово обмежує її у користуванні та/або розпорядженні своїм майном. Саме такого висновку дійшов ЄСПЛ, зокрема, у рішенні у справі «Раймондо проти Італії».

Акцентуючи увагу на критеріях правомірного втручання у право власності, слід відмітити, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначає, що для того, щоб дійти висновку про правомірність і допустимість втручання держави у право власності, потрібно з?ясувати чи є таке втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету в суспільних інтересах; чи є таке втручання пропорційним (чи забезпечується «справедливий баланс» інтересів).

Незастосування засобу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вказане майно та заборони державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін щодо права власності на неї може призвести до її відчуження (зникнення), втрати або настання інших наслідків, що унеможливить в подальшому можливість відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, яка завдана в особливо великих розмірах, та повернення майна потерпілій стороні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства.

Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області в судове засідання не з`явився, просив розглядати клопотання без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис за допомогою технічних засобів.

Згідно норми ч. 1ст. 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Судом встановлено, що СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12023116230000598 від 29.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358 КК України.

Згідно ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ч.5ст.173 КПК Українив ухвалі про арешт майна має бути зазначено: а) перелік майна, яке підлягає арешту; б) підстави застосування арешту; в) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; г) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; д) порядок виконання ухвали.

Внесене клопотаннявідповідає вимогамст.171КПК України,матеріалам клопотання, доведенодостатність данихпро здійсненнядосудового розслідуваннявказаного кримінальногоправопорушення,тому зметою запобіганняможливим фактамприховування,зникнення,втрати,використання,пересування,передачі,відчуження майна, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, є підстави для задоволення клопотання, оскільки у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного прокурором клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту, задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023116230000598 від 29.11.2023 на:

- будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 .

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:012:0052, площею 0,1 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:033:0019, площею 0,1085 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3223182000:05:001:0030, площею 0,08 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1