Постанова

від 29.02.2024 по справі 922/2469/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/2469/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюба А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" (вх. № 2725 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2469/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Сальніковою Г.І., повний текст складено 23.11.2023,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд", м.Гребінка, Гребінківський район, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег", смт. Зачепилівка, Красноградський район, Харківська область,

про стягнення 3656453,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" про стягнення 3656453,88 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 2915832,44 грн., пеня у розмірі 607132,24 грн., 3 % річних у розмірі 133489,20 грн. та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021 щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2469/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" (код ЄДРПОУ 35521374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 40696181) основну заборгованість у розмірі 2915832,44 грн, 3 % річних у розмірі 133489,20 грн, пеню у розмірі 607132,24 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 54846,80 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем на підтвердження виконання своїх зобов`язань з поставки відповідачу товару за договором купівлі-продажу №01/04-21 надані відповідні видаткові накладні, а також акти приймання-передачі продукції за вказаними видатковими накладними, які підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи яких скріплено відтисками печаток; позивачем як постачальником (продавцем) оформлені та зареєстровані відповідні податкові накладні на поставлений товар; відповідачем було здійснено на користь позивача часткову оплату вартості отриманого товару у розмірі 700000,00 грн., вказана сума часткової оплати за отриманий товар відповідачем під час розгляду справи не спростовується та не заперечується. Водночас, заперечення відповідача щодо існування договірних відносин між сторонами за вказаним договором відхилені судом першої інстанції, оскільки беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін; твердження відповідача про наявність у нього інформації щодо підроблення підписів на видаткових накладних та актів прийому-передачі продукції, є за своїм сутнісним змістом необґрунтованими припущеннями, оскільки не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи; надані видаткові накладні належним чином досліджені судом із наданням правової оцінки на відповідність повноти відображених у них відомостей, підтверджують господарські операції за договором купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021 та відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; доказів підроблення печатки відповідача матеріали справи не містять. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, у зв`язку із чим задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми заборгованості. Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку пені та 3 % річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані нарахування відповідають умовам договору, положенням законодавства та виконаний арифметично вірно, з урахуванням чого задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мадег" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2469/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агс Агро Трейд" відмовити. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат, докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем по цій справі будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції (просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України).

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги, відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом при його ухваленні допущені грубі порушення норм процесуального права, оскільки неповно досліджено докази по справі; під час відправлення судочинства процесуальні рішення суду (в частині витребування оригіналів доказів) суперечать одне одному (в результаті ігнорування цієї ж вимоги та ухвалення рішення не зважаючи на ненадання оригіналів доказів позивачем), які б підтверджували/спростовували факт отримання товару за спірним договором купівлі-продажу. Посилаючись на практику Верховного Суду зазначену в постановах від 05.12.2018 у справі 916/183/16, від 19.03.2019 у справі 925/1027/15, від 07.11.2019 у справі № 908/1264/18, від 23.02.2023 у справі № 872/1/22 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, апелянт вказав, що судом першої інстанції витребувано протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 оригінали доказів у позивача (копії яких були подані разом з позовною заявою) для огляду в судовому засіданні, однак вказані оригінали позивачем так і не були надані. Вказане спричинило ухвалення рішення на підставі недопустимих доказів, що є грубим порушенням норм процесуального права. Неодноразово відповідачем у судових засіданнях в суді першої інстанції зазначалось про те, що поставки вказаного в позові товару насправді не було, що відповідні підписи начебто уповноважених осіб відповідача в наданих разом з позовом документах були підроблені, проте суд першої інстанції протиправно відхилив наведені твердження відповідача, не перевірив та належним чином не дослідив докази, що були судом витребувані, однак не надані позивачем, що є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції в межах вказаної справи. Також апелянт вказав про порушення позивачем порядку засвідчення наданих до матеріалів справи копій документів, які надавались разом з позовною заявою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" (вх. № 2725 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2469/23.

Також ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2469/23.

20.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2469/23.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" (вх. № 2725 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2469/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "06" лютого 2024 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

02.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" адвоката Пістряка Максима Сергійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 1679), в якому заявник просив призначити судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №922/2469/23 повернуто заявнику без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 06.02.2024 розпочалось за участю представника відповідача, який надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду оголошено перерву в судовому засіданні до "27" лютого 2024 р. о 16:45 годині; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №104.

23.02.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" адвоката Пістряка Максима Сергійовича, надійшла заява про участь у судовому засіданні 27 лютого 2024 р. в межах справи №922/2469/23 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №2773), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 27.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника позивача та представника відповідача присутнього в залі суду.

Представник відповідача підтримав раніше надані пояснення по справі, з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Під час надання пояснень не зміг надати суду інформацію стосовно того, чи надавались оригінали поданих разом із позовною заявою документів до суду першої інстанції для огляду, оскільки безпосередню участь в розгляді справи брав інший представник позивача. Проте стверджував, що всі оригінали документів існують, копії з них завірялись ним особисто та подавались до суду першої інстанції разом із позовною заявою та повинні були надаватись іншим представником позивача до суду для огляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до "29" лютого 2024 р. о 10:00 годині та викликано в судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" адвоката Пістряка Максима Сергійовича, якого зобов`язано надати для огляду в судове засідання оригінал договору купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021 та решту документів, якими позивач обґрунтував позовну заяву.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 29.02.2024 розпочалось за участю представників позивача та відповідача.

Представник позивача надав на огляд в судове засідання частину оригіналів документів, які надавались разом із позовною заявою, а саме: договір купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021; наказ Про призначення генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В. від 29.10.2019 №8-к; роздруковані податкові накладанні №2 від 01.06.2021, №3 від 01.06.2021, №4 від 08.06.2021, №5 від 08.06.2021, №6 від 08.06.2021, №7 від 08.06.2021, №8 від 09.06.2021, №10 від 09.06.2021, №11 від 15.06.2021, №12 від 15.06.2021 з відмітною про їх реєстрацію в ЄРПН; роздруківку оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 ТОВ "Агс Агро Трейд" за 01.01.2020-27.11.2022; роздруківку картки рахунку 361 ТОВ "Агс Агро Трейд" за 01.01.2019-27.11.2022. Додатково надано на огляд оригінали наказу від 21.09.2023 №20-к/тр Про звільнення генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В., наказу від 02.10.2023 №1/10/23 Про проведення інвентаризації ТОВ "Агс Агро Трейд", наказу (розпорядження) №6-к/тр від 21.09.2023 Про прийняття на роботу Пурденко С.Л. на посаду Генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд", акт проведення інвентаризації від 02.10.2023 №1/10/23.

Представник позивача також зазначив, що у зв`язку із звільненням попереднього директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В., частина оригіналів документів, завірені копії яких надавались представником під час звернення до суду першої інстанції із позовною заявою (видаткові накладні, акти прийму-передачі продукції), наразі відсутні. Всі оригінали документів стосовно виконання позивачем договору купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021, які йому були надані керівництвом ТОВ "Агс Агро Трейд" напередодні зазначеного судового засідання, він надав на огляд суду апеляційної інстанції.

Представник відповідача підтримав раніше зазначені доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, зазначивши, що позивач так і не надав оригінали первинних документів, які б підтвердили виконання умов договору, копії яких надавались до позовної заяви (видаткові накладні, акти прийому-передачі продукції). Також зазначив, що ним буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідну заяву щодо розподілу витрат на правничу допомогу, орієнтовна сума яких складає 38000,00 грн.

Представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мадег" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №01/04-21 (надалі - договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору продавець зобов`язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти і оплатити наступний товар: посівний матеріал насіння кукурудзи в кількості зазначеній у видаткових накладних та актах приймання-передачі; засоби захисту рослин та гербіциди в кількості зазначеній у видаткових накладних та актах приймання передачі.

Умовами пункту 2.1., 2.2. договору визначено, що кількість товару складається із суми кількостей товару в підписаних Актах приймання - передачі та визначається згідно з видатковими накладними, що видаються продавцем, та виписуються на товар, який було відвантажено за день. Базисні показники якості товару, що постачається згідно специфікації.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна товару визначається згідно Актів приймання-передачі підписаних обома сторонами. Підсумкова ціна товару вказується в накладних і розраховується виходячи з ціни товару.

Згідно з пунктом 3.2. договору вартість договору визначається згідно Актів приймання-передачі підписаних обома сторонами.

Умовами пункту 4.1. договору погоджено, що продавець здійснює поставку товару в повному обсязі згідно актів приймання передачі підписаних обома сторонами. Датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення та підписання видаткової накладної.

Відповідно до пункту 5.1. договору покупець оплачує вартість партії товару на умовах, вказаних в Актах приймання - передачі та видаткових накладних терміном до 01.10.2021.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що продавець зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, у електронному вигляді, складену у відповідності з вимогами ст. 201 Податкового Кодексу України, а також копію квитанції про внесення такої податкової накладеної до Єдиного реєстру податкових накладних. Продавець зобов`язаний зареєструвати відповідну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних або розрахунок-коригування згідно чинного законодавства України (п. 5.4).

Відповідно до пункту 8.1. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання видаткових накладних та акта приймання передачі.

Згідно з пунктом 8.2. договору договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з договору.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №7 від 01.06.2021, а також згідно копії акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №7 від 01.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: насіння кукурудзи ДМС Блюз (п.о) у кількості 124 міш., ціна без ПДВ - 1798,25 грн., сума без ПДВ - 22983,00 грн.; насіння кукурудзи ДМС Корифей (п.о.) у кількості 100 міш., ціна без ПДВ - 2241,23 грн., сума без ПДВ - 224123,00 грн. Всього - 509700,83 грн. з ПДВ.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №8 від 08.06.2021, а також згідно копії акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №8 від 08.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: агропав екстра у кількості 5 л., ціна з ПДВ - 246,06 грн., сума з ПДВ - 1230,30 грн.; дисулам у кількості 5 л., ціна з ПДВ - 218,72 грн., сума з ПДВ 1093,62 грн.; мілафорт у кількості 10 л., ціна 218,72 грн., сума з ПДВ - 2187,24 грн. Всього - 4511,16 грн. з ПДВ.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №9 від 08.06.2021, а також згідно копії акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №9 від 08.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: геліос екстра у кількості 520 л., ціна з ПДВ - 208,92 грн., сума з ПДВ - 108638,40 грн.; основа у кількості 660 л., ціна з ПДВ - 204,83 грн., сума з ПДВ - 135186,48 грн. Всього - 243824,88 грн. з ПДВ.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №10 від 08.06.2021, а також згідно копії акту приймання-передачі продукції до видаткової накладної №10 від 08.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: геліос екстра у кількості 1600 л., ціна з ПДВ - 208,92 грн., сума з ПДВ - 334272,00 грн.; харнес у кількості 2000 л., ціна з ПДВ - 253,99 грн., сума з ПДВ - 507984,00 грн. Всього - 842256,00 грн.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №11 від 08.06.2021, а також згідно копії акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №11 від 08.06.2021 постачальник передав, а покупець прийняв товар: агропав екстра у кількості 20 л., ціна з ПДВ - 340,86 грн., сума з ПДВ - 6817,20 грн. Всього - 6817,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №12 від 09.06.2021, а також згідно копії акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №12 від 09.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: насіння кукурудзи ДМС Блюз (п.о) у кількості 280 міш., ціна з ПДВ - 2050,01 грн., сума з ПДВ - 574001,40 грн.; насіння кукурудзи F1 Dzhekpot MS (п.о.) у кількості 400 міш., ціна з ПДВ - 1960,00 грн., сума з ПДВ - 784000,80 грн. Всього - 1358002,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №14 від 15.06.2021, а також згідно копії акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №14 від 15.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: асистент у кількості 130 кг., ціна з ПДВ - 892,32 грн., сума з ПДВ - 116001,60 грн.; фунгісил у кількості 325 л., ціна з ПДВ - 1216,80 грн., сума з ПДВ - 395460,00 грн. Всього - 511461,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до наявної копії видаткової накладної №15 від 15.06.2021, а також згідно акту прийому-передачі продукції до видаткової накладної №15 від 15.06.2021, постачальник передав, а покупець прийняв товар: вінкропс Актив (20л) у кількості 320 л., ціна з ПДВ - 270,41 грн., сума з ПДВ 86530,56 грн.; вінкропс паудер фульвіасід у кількості 65 кг., ціна з ПДВ - 811,20 грн., сума зПДВ - 52728,00 грн. Всього - 139258,56 грн. з ПДВ.

Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Агс Агро Трейд" та ТОВ "Мадег" за період 01.01.2019-15.07.2022 підписано не було.

Матеріали справи свідчать, що позивачем оформлено наступні податкові накладні на поставлений товар: №2 від 01.06.2021 на суму 356790,58 грн., №3 від 01.06.2021 на суму 152910,25 грн., №4 від 08.06.2021 на суму 6817,20 грн., №5 від 08.06.2021 на суму 4511,16 грн., №6 від 08.06.2021 на суму 842256,00 грн., №7 від 08.06.2021 на суму 243824,88 грн., №8 від 09.06.2021 на суму 950601,54 грн., №10 від 09.06.2021 на суму 407400,66 грн., №11 від 15.06.2021 на суму 139258,56 грн., №12 від 15.06.2021 на суму 511461,60 грн.

Оскільки відповідач розрахувався із позивачем лише частково, а саме на суму 700000,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" звернулося 09 червня 2023 до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" про стягнення 3656453,88 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 2915832,44 грн., пеня у розмірі 607132,24 грн., 3 % річних у розмірі 133489,20 грн. та судові витрати.

Заперечуючи проти позовних вимог в суді першої інстанції відповідач у заявах по суті справи та у судових засіданнях зазначав, що не отримував вказаний у позові товар, а тому, на думку відповідача, розмір заборгованості не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджений належними та достовірними доказами. Стверджував, що підписи в видаткових накладних та актах прийому-передачі товару є підробленими, а відтиски печатки на видаткових накладних та актах прийому-передачі продукції не відповідають відтиску печатки, яка використовується відповідачем.

Так, 08.08.2023 до Господарського суду Харківської області від представника відповідача разом із відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про витребування оригіналів документів, копії яких надавались разом із позовною заявою та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 клопотання представника відповідача про витребування оригіналів документів задоволено та зобов`язано позивача надати оригінали документів, копії яких було подано разом з позовною заявою в обґрунтування позовних вимог для огляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 26.09.2023 протокольними ухвалами Господарського суду Харківської області відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи у зв`язку з не обґрунтованістю поданого клопотання; зобов`язано позивача вдруге надати для огляду в засіданні суду усі оригінали документів (доказів), на які він посилається в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2469/23 до судового розгляду по суті на 17.10.2023 о 10:20.

В судовому засіданні 17.10.2023 протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області зобов`язано позивача вкотре виконати вимоги ухвал суду та надати для огляду в засіданні суду усі оригінали документів (доказів), на які він посилається в позовній заяві.

13.11.2023 до Господарського суду Харківської області від представника позивача на електронну пошту надійшов супровідний лист разом із доданими до нього документами (вх. №30971), які досліджені судом першої інстанції та долучені до матеріалів справи, однак не були прийняті судом до уваги під час розгляду справи, оскільки були подані під час розгляду справи по суті та без відповідного клопотання про поновлення строку на їх подання.

14.11.2023 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених вище у вказаній постанові.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване рішення суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Частиною 1 статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як передбачено ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 3, 8 статті 19 ГК України передбачено, що обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначені принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, до яких, зокрема, належать: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 1, 2 та 6 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій особа повинна мати відповідні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій (вказані висновки також наведені в постанові Верховного Суду 16 серпня 2023 року у справі №917/557/22).

Предметом спору в межах даної справи є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" заборгованості за поставлений у червені 2021 року позивачем товар на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2021 №01/04-21 з урахуванням нарахованої суми пені та 3 % річних, всього на суму 3 656 453,88 грн

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні, разом із іншими доказами у їх сукупності, є документами, що засвідчують здійснення господарської операції та наявність договірних відносин, а тому у відповідача виник обов`язок з проведення повного та остаточного розрахунку за отриманий від позивача товар.

Надаючи оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції та заявленим позивачем в позовній заяві обставинам продажу товару та доказам, які надані на підтвердження здійснення господарської операції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1- 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 цього Кодексу).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Отже, позивач звертаючи із позовною заявою до суду, зобов`язаний надати до позовної заяви всі наявні в нього докази та довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Апеляційний суд також наголошує, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Частиною 5 ст. 91 ГПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу (ч. 6 ст. 91 ГПК України).

Абзацом 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України встановлено, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (вказаний висновок також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19).

З огляду на викладене, судам під час оцінки письмових доказів у справі належить врахувати, що у разі сумнівів в учасника справи чи суду у відповідності поданих одним із учасників справи копій (електронних копій) письмових доказів оригіналу, суд може витребувати у відповідної особи оригінали цих доказів, неподання яких зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою до суду першої інстанції, позивач додав до неї засвідчені копії документів (з урахуванням поданих документів на усунення недоліків позовної заяви), а саме:

- копію наказу Про призначення генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В. від 29.10.2019 №8-к;

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Агс Агро Трейд" код ЄДРПОУ 40696181;

- копію Договору купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021;

- копії оформлених на виконання умов договору №01/04-21 від 01.04.2021 видаткових накладних: №7 від 01.06.2021 на суму 509700,83 грн. з ПДВ, №8 від 08.06.2021 на суму 4511,16 грн. з ПДВ, №9 від 08.06.2021 на суму 243824,88 грн. з ПДВ, №10 від 08.06.2021 на суму 842256,00 грн., №11 від 08.06.2021 на суму 6817,20 грн. з ПДВ, №12 від 09.06.2021 на суму 1358002,20 грн. з ПДВ, №14 від 15.06.2021 на суму 511461,60 грн. з ПДВ, №15 від 15.06.2021 на суму 139258,56 грн. з ПДВ;

- акти приймання передачі продукції складені до видаткових накладних № 7 від 01.06.2021 на суму 509700,83 грн, №8 від 08.06.2021 на суму 4511,16 грн. з ПДВ, №9 від 08.06.2021 на суму 243824,88 грн. з ПДВ, №10 від 08.06.2021 на суму 842256,00 грн., №11 від 08.06.2021 на суму 6817,20 грн. з ПДВ, №12 від 09.06.2021 на суму 1358002,20 грн. з ПДВ, №14 від 15.06.2021 на суму 511461,60 грн. з ПДВ, №15 від 15.06.2021 на суму 139258,56 грн. з ПДВ;

- копії податкових накладних на поставлений товар: №2 від 01.06.2021 на суму 356790,58 грн., №3 від 01.06.2021 на суму 152910,25 грн., №4 від 08.06.2021 на суму 6817,20 грн., №5 від 08.06.2021 на суму 4511,16 грн., №6 від 08.06.2021 на суму 842256,00 грн., №7 від 08.06.2021 на суму 243824,88 грн., №8 від 09.06.2021 на суму 950601,54 грн., №10 від 09.06.2021 на суму 407400,66 грн., №11 від 15.06.2021 на суму 139258,56 грн., №12 від 15.06.2021 на суму 511461,60 грн., на яких міститься відмітка «зареєстровано в ДРПН»;

- копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 ТОВ "Агс Агро Трейд" за 01.01.2020-27.11.2022;

- копію картки рахунку 361 за 01.01.2019-27.11.2022 щодо наявної у ТОВ "Агс Агро Трейд" заборгованості на суму 2 915 832,44 та часткової сплата ТОВ "Мадег" на суму 700 000,00 грн.;

- акт звірки взаємних розрахунків ТОВ "Агс Агро Трейд" з ТОВ "Мадег" за період 01.01.2019-15.07.2022;

- розрахунок заявленої до стягнення суми боргу, пені та 3 % річних.

Матеріалами справи підтверджено, що протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 задоволено клопотання представника відповідача про витребування усіх оригіналів доказів які стосуються даного позову; зобов`язано позивача надати для огляду в засіданні суду усі оригінали документів (доказів), на які він посилається в позовній заяві.

В подальшому протокольними ухвалами Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 та від 17.10.2023 повторно зобов`язано позивача надати оригінали документів, копії яких було подано разом з позовною заявою в обґрунтування позовних вимог для огляду в судовому засіданні.

Про необхідність надати представником позивача витребуваних оригіналів письмових доказів для огляду в судовому засіданні, неодноразово зазначалось судом першої інстанції у відповідних ухвалах суду, а саме: в ухвалі від 22.09.2023 про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; в ухвалі від 26.09.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; в ухвалі від 09.10.2023 про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Копії вказаних ухвал отримані позивачем, що підтверджується поштовими повідомлення, які повернулись на адресу суду першої інстанції (т. 2, а.с. 21,38, 45)

Таким чином позивач був обізнаний із задоволенням протокольною ухвалою суду першої інстанції клопотання представника відповідача про витребування усіх оригіналів доказів які стосуються даного позову та із неодноразово встановленим судом обов`язком ТОВ "Агс Агро Трейд" надати вказані оригінали письмових доказів до суду для огляду.

Проте, як вбачається із протоколів судових засідань та змісту оскаржуваного рішення, витребувані оригінали письмових доказів представником позивача так і не були надані суду для огляду.

Вказане також підтверджується обставинами того, що представник позивача Татарченко К.В. приймав участь в судових засіданнях 17.10.2023 та 14.11.2023 в режимі відеоконференції, що позбавляє останнього можливості надати безпосередньо до суду витребувані оригінали всіх письмових документів для огляду.

Як зазначалось судом вище, представник позивача під час надання пояснень в суді апеляційної інстанції 27.02.2024 не зміг надати суду інформацію стосовно того, чи надавались оригінали поданих разом із позовною заявою документів до суду першої інстанції для огляду, оскільки безпосередню участь в розгляді справи брав інший представник позивача. Проте стверджував, що всі оригінали документів існують, копії з них завірялись ним особисто та подавались до суду першої інстанції разом із позовною заявою та повинні були надаватись іншим представником позивача до суду для огляду.

Для встановлення фактичних обставин справи та необхідності забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та доказів на їх підтвердження, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 викликано в судове засідання призначене на 29.02.2024 представника ТОВ "Агс Агро Трейд" адвоката Пістряка М.С., якого зобов`язано надати для огляду в судове засідання оригінал договору купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021 та решту документів, якими позивач обґрунтував позовну заяву.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 29.02.2024 представник позивача надав на огляд частину оригіналів документів, які надавались разом із позовною заявою, а саме: договір купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021; наказ Про призначення генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В. від 29.10.2019 №8-к; роздруковані податкові накладанні №2 від 01.06.2021, №3 від 01.06.2021, №4 від 08.06.2021, №5 від 08.06.2021, №6 від 08.06.2021, №7 від 08.06.2021, №8 від 09.06.2021, №10 від 09.06.2021, №11 від 15.06.2021, №12 від 15.06.2021 з відмітною про їх реєстрацію в ЄРПН; роздруківку оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 ТОВ "Агс Агро Трейд" за 01.01.2020-27.11.2022; роздруківку картки рахунку 361 ТОВ "Агс Агро Трейд" за 01.01.2019-27.11.2022.

Додатково надано на огляд оригінали: наказу від 21.09.2023 №20-к/тр Про звільнення генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В.; наказу від 02.10.2023 №1/10/23 Про проведення інвентаризації ТОВ "Агс Агро Трейд"; наказу (розпорядження) №6-к/тр від 21.09.2023 Про прийняття на роботу Пурденко С.Л. на посаду Генерального директора ТОВ "Агс Агро Трейд", акт проведення інвентаризації від 02.10.2023 №1/10/23.

Проте оригінали видаткових накладних та актів приймання передачі продукції за Договором купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021, копії яких наявні в матеріалах справи, представником позивача до суду апеляційної інстанції надано не було. Представник позивача з цього приводу зазначив, що вказані документи керівництвом ТОВ "Агс Агро Трейд" йому передані не були, та (ймовірно) перебувають у колишнього директора ТОВ "Агс Агро Трейд" Ісаченко В.В.

Отже, позивачем а ні на вимогу суду першої інстанції, а ні на вимогу суду апеляційної інстанції, не надано оригінали всіх письмових доказів, копії яких було подано разом з позовною заявою в обґрунтування позовних вимог.

Відтак, оскільки відповідні оригінали письмових доказів не були надані позивачем на вимогу суду першої та апеляційної інстанції, а саме оригінали видаткових накладних та актів приймання передачі продукції, в силу приписів частини шостої статті 91 ГПК наявні в матеріалах справи копії вказаних документів не повинні братись до уваги як належний письмовий доказ, який підтверджує виконання сторонами Договору купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021.

Таким чином, в даному випадку суд першої інстанції не врахував сталу правову позицію Верховного Суду стосовно необхідності дослідження судом оригіналів документів, які поставлені під сумнів учасником справи, викладеної в постановах від 17.07.2018 року у справі № 915/1145/17, від 18.06.2019 у справі № 920/330/18 та від 07.08.2019 у справі № 925/2151/14, від 20.04.2020 у справі № 873/131/20, від 12.07.2023 у справі № 902/1076/21, від 24.10.2023 у справі № 902/975/21 тощо, та, без дослідження оригіналів всіх витребуваних документів, в тому числі видаткових накладних та актів приймання передачі продукції, в порушення норм процесуального права прийняв до уваги копії вказаних первинних документів, як належний доказ.

Натомість за змістом погоджених між сторонами умов пункту 2.1., 2.2. договору кількість товару складається із суми кількостей товару в підписаних Актах приймання - передачі та визначається згідно з видатковими накладними, що видаються продавцем, та виписуються на товар, який було відвантажено за день; ціна товару визначається згідно Актів приймання-передачі підписаних обома сторонами; вартість договору визначається згідно Актів приймання-передачі підписаних обома сторонами (п. 3.2 ); датою поставки товару вважається дата оформлення та підписання видаткової накладної (п. 4.4).

Отже, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів виконання умов вказаного договору, а саме видаткових накладних та актів приймання передачі продукції складених до Договору купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021, відсутні підстави вважати, що товар за вказаним договором був поставлений відповідачу.

З приводу висновків суду першої інстанції стосовно часткової оплати відповідачем отриманого товару, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Колегію суддів в судовому засіданні досліджено оборотно-сальдову відомість по рахунку позивача 361 за 01.01.2020-27.11.2022 та картку рахунку 361 за 01.01.2019-27.11.2022, копії яких надавались до позовної заяви на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати на суму 700 000,00 грн.

Апеляційний господарський суд зазначає, що вказані документи не містять посади і прізвища відповідальної особи ТОВ "Агс Агро Трейд", яка їх склала, як і не містять відтиск печатки підприємства позивача. При цьому, зазначена оборотно-сальдова відомість та карта рахунку є документами, які носять характер внутрішнього документа підприємства позивача та відображають бухгалтерський облік грошових операцій по рахунку.

Натомість згідно висновків Верховного Суду наведених у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 904/3242/18 доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам. У разі здійснення між юридичними особами в їх господарській діяльності безготівкових розрахунків, доказом здійснення оплати товару є також і виписка банку з особового рахунку особи, що здійснила оплату. Банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Крім того банківська виписка з особового рахунку особи, яка є учасником спірної господарської операції, є не лише доказом здійснення оплати, а підтверджує також факт проведення такої операції банком, тобто є доказом дійсності цієї операції.

Проте позивачем по справі не надано до матеріалів справи банківської виписки з особового рахунку ТОВ "Агс Агро Трейд" на підтвердження здійснення відповідачем оплати на суму 700 000,00 грн. При цьому апелянт в судовому засіданні заперечував факт оплати товару на вказану суму.

Отже, в даному випадку матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження здійсненної відповідачем на користь позивача часткової оплати вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021 у розмірі 700000,00 грн., про що помилково вказано судом першої інстанції.

З приводу наданих до матеріалів справи податкових накладних зареєстрованих на поставлений товар, колегія суддів зазначає наступне.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував факт реєстрації наявних в матеріалах справи податкових накладних, зазначаючи про обставини того, що станом на 01.06.2021 згідно інформації наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ "Мадег" була ОСОБА_1 , яка також була директором підприємства позивача- ТОВ "Агс Агро Трейд" на час укладання угоди. Відповідач зазначив, що всі дії стосовно оформлення господарських відносин між сторонами справи здійснювались ОСОБА_1 із власних особистих міркувань.

Матеріалами справи дійсно підтверджено, що станом на 01.06.2021 засновником ТОВ "Мадег" була ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 160-162).

В даному випадку колегія суддів враховує висновки наведені в постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, з приводу того, що у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Колегія суддів зазначає, що оскільки в межах вказаної справи встановлено відсутність подання позивачем на підтвердження обґрунтованості позовних вимог належних первинних документів (видаткових накладних та актів приймання-передачі продукції) складених на виконання у червені 2021 року ТОВ "Агс Агро Трейд" умов договору купівлі-продажу від 01.04.2021 №01/04-21, відсутні докази на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати поставленого товару, про що стверджував позивач, то, в такому випадку, лише наявність зареєстрованих продавцем податкових накладних не може слугувати підставою для визнання обставин поставки відповідного товару відповідачу.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції також враховує висновки Верховного Суду, які неведені в постанові 04 листопада 2019 року у справі № 905/49/15, а саме, що ухвалюючи рішення, посилаючись на податкові накладні, суд першої інстанції не врахував того, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Будь-яких інших доказів, які підтвердили б, зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірним договором (товарно-транспортні накладні), обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, джерело походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо), інші документи, які переконливо підтвердили реальний рух активів, свідчили б про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій, матеріали справи не містять.

Таким чином, вищевикладеним у сукупності спростовуються обставини справи, які визнані судом доведеними, а саме з приводу того, що матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за укладеним з відповідачем договором купівлі-продажу №01/04-21 від 01.04.2021 на поставку товару на суму 2 915 832, 44 грн.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того у пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2023 року у справі № 920/659/22.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Наведене свідчить, що доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 91 ГПК України під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи. Вказане призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення суду та викладення відповідних висновків на підставі помилково взятих до уваги доказів (видаткових накладних, актів приймання-передачі продукції), які подані позивачем із позовної заявою на підтвердження здійснення господарської операції у червні 2021 року всього на суму боргу 2 915 832, 44 грн., проте оригінали яких так і не були надані на вимогу суду першої інстанції для огляду, та, в тому числі, й на вимогу суду апеляційної інстанції.

Таким чином, за сукупністю встановлених обставин в межах вказаної справи, колегія суддів дійшла висновків, що є не обґрунтований висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача перед позивачем виник обов`язок з оплати вартості отриманого товару, а у позивача - правомірні сподівання на здійснення відповідачем такої оплати, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 2915832,44 грн. не підтверджені матеріалами справи, є необґрунтованими та такими, які не підлягали задоволенню.

Оскільки вимоги про стягнення пені у розмірі 607132,24 грн. та 3 % річних у розмірі 133489,20 грн. розраховані та заявлені позивачем з підстав наявності у відповідача основної суми боргу, то позовні вимоги в цій частині також не підлягали задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів дійшла висновків, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає скасуванню, із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агс Агро Трейд", у зв`язку із чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2469/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.03.2024.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель