Ухвала

від 10.06.2024 по справі 922/2469/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2469/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та

додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег"

про стягнення 3 656 453,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 3 656 453,88 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 2 915 832,44 грн, пеня у розмірі 607 132,24 грн, 3 % річних у розмірі 133 489,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Господарський суд Харківської області рішенням від 14.11.2023 задовольнив позовні вимоги.

Ухвалюючи рішення, суд зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 29.02.2024 скасував рішення суду та відмовив у задоволенні позову.

Мотивував тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми процесуального права, внаслідок чого висновки його сформовані на підставі помилково взятих до уваги доказів. Суд не врахував сталої правової позиції Верховного Суду щодо необхідності дослідження судом оригіналів документів, які поставлено під сумнів учасником справи.

Додатковою постановою від 03.04.2024 Східний апеляційний господарський суд заяву відповідача про розподіл судових витрат задовольнив частково та стягнув з позивача на його користь 65 816,17 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 30 000,00 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. В іншій частині заяви відмовив.

17.05.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (повний текст складений 01.03.2024) та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження

За положенням статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 17.05.2024, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження у зв`язку з тим, що повний текст оскаржуваної постанови отримав лише 30.04.2024 після спрямування на адресу суду відповідного листа. Зазначає, що в інший спосіб не мав змоги отримати оскаржуване судове рішення та не міг дізнатися про викладені у ньому мотиви суду апеляційної інстанції. У зв?язку з нестабільною роботою інтернету в регіоні, де знаходиться позивач, а також відпусткою директора та його відсутність на робочому місці разом з ключем доступу до електронного кабінету, позивач не мав об?єктивної можливості подати касаційну скаргу у визначений процесуальним законом строк.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Колегія суддів з?ясувала, що у позивача з 18.02.2024 наявний зареєстрований електронний кабінет, що підтверджується відповіддю від 21.05.2024 № 984206, сформованою засобами підсистеми Електронного суду.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами (перше речення).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду позивачу доставлено оскаржувану постанову 01.03.2024 о 16:54, про що суд отримав повідомлення 01.03.2024 о 17:08.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 зазначеної статті).

Отже, з урахуванням наведених обставин, останнім днем на звернення з касаційною скаргою в межах строку, передбаченого частиною другою статті 288 ГПК України, було 21.03.2024.

Натомість скаржник звернувся з касаційною скаргою майже через два місяці після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 288 ГПК України, на звернення з касаційною скаргою.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини значного пропуску позивачем строку на касаційне оскарження не є поважними, адже перебування директора у відпустці не є об`єктивно непереборними обставинами, що могли б свідчити про неможливість звернутися з касаційною скаргою у визначений процесуальним законом строк.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про відсутність інтернету, де перебуває позивач, що також зумовило пропущення процесуального строку на звернення з касаційною скаргою, адже, по-перше, скаржник наведеного жодним чином довів, а, по-друге, скаржник за допомогою електронного кабінету неодноразово звертався до суду апеляційної інстанції з відповідними процесуальними документами (наприклад, 01.04.2024 із запереченнями щодо заявлених відповідачем судових витрат, 03.04.2024 з клопотанням про розгляд заяви щодо ухвалення додаткового рішення без його участі тощо).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.

Щодо доказів про сплату судового збору

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 109 693,62 грн (3 656 453,88 грн х 1,5 % х 200 %).

Однак до касаційної скарги позивач не додав доказів про сплату судового збору за її подання. Натомість просить відстрочити сплату судового збору у зв?язку з арештом банківських рахунків.

Колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору врегульовані у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров?ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заявленого клопотання.

Щодо обов?язку реєструвати електронний кабінет

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак у касаційній скарзі зазначено про те, що позивачу не відомо про наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету.

Крім того, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" підписав адвокат Татарченко Костянтин Володимирович, який зазначив про наявність електронного кабінету.

Колегія суддів зазначає про відсутність можливості перевірити наявність електронного кабінету в зазначеного адвоката, адже останній не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків, а матеріали касаційної скарги відповідних доказів не містять.

Окрім того, касаційна скарга не містить обґрунтування відповідно до частини другої статті 287 ГПК України у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час прийняття додаткової постанови.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази; виконати вимоги пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України; надати докази на підтвердження наявності в адвоката електронного кабінету; навести підстави касаційного оскарження додаткової постанови, а також надати до Верховного Суду доказ про сплату судового збору в сумі 109 693,62 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агс Агро Трейд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 922/2469/23 залишити без руху.

3. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

5. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський