Постанова

від 26.02.2024 по справі 904/3205/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024 року м. Дніпро Справа № 904/3205/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Юзіков С.Г.) від 11.10.2023р. та додаткове рішення від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"

про стягнення боргу

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія"

про стягнення пені за Договором № 21600, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. у справі № 904/3205/23:

- первісний позов задоволено частково;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" (49000, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, буд. 20, кв. 37, код 34824159) 380 654,82 грн. - основного боргу, 5 329,17 грн. - пені, 5 789,76 грн. - судового збору;

- у решті первісного позову відмовлено;

- зустрічний позов задоволено;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія"(49000, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, буд. 20, кв. 37, код 34824159) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, код 00659101) 120 466,52 грн. - пені, 2 684,00 грн. - судового збору;

- проведено зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" (49000, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, буд. 20, кв. 37, код 34824159) 265 517,47 грн. -боргу, 3 105,76 грн. - судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" - задоволено частково;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" (49000, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, буд. 20, кв. 37, код 34824159) 14 793,00 грн. - витрат на правничу допомогу;

- у розподілі решти заявлених вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаними рішеннями господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами звернулося Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", в яких просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. у справі № 904/3205/23 в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні таких позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін; скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянт, зокрема вказує наступне:

- суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про настання строку оплати, виконаних позивачем робіт, оскільки останній всупереч п. 4.2. Договору на виконання робіт № 21600 від 20.12.2021р. не зареєстрував податкові накладні за актами приймання виконаних будівельних робіт;

- так як вимоги позивача про стягнення основного боргу є безпідставними суд першої інстанції також мав відмовити у стягненні з відповідача пені у сумі 5 329,17грн.;

- позивачем не доведено понесення ним витрат на правничу допомогу при розгляді справи, оскільки не подано належних доказів її надання саме у цій справі, а заявлені до стягнення суми витрат є завищеними та такими, що не відповідають обсягам робіт та складності справи, тому в суду першої інстанції були відсутні підстави для присудження до стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. у справі № 904/3205/23, витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/3205/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.02.2024р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024р. продовжено строк на подання позивачем відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. у даній справі до 20.02.2024р., розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 26.02.2024р.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційних скарг підтримав у повному обсягу та просив їх задовольнити.

Представник позивача у відзивах на апеляційні скарги та в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржувані рішення законними та обгрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційні скарги відповідача безпідставними, посилаючись при цьому на те, що позивачем у відповідності до умов договору на виконання робіт № 21600 від 20.12.2021р. були виконані підрядні роботи, які відповідачем прийняті без зауважень, але безпідставно не оплачені.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 20.12.2021 сторони уклали Договір № 21600 на виконання робіт (далі Договір), за п. 1.1. якого Підрядник (Позивач) зобов`язується виконати роботи з ремонту залізничних колін та стрілочних переводів (далі - роботи) власними технічними засобами та обладнанням, матеріалами, конструкціями, виробами (далі - матеріальні ресурси), а Замовник (Відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна сума Договору складає: 701 872,44 грн. (сімсот одна тисяча вісімсот сімдесят

дві гривні 44 копійки), в т.ч. 20% ПДВ - 116 978,74 грн. (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот

сімдесят вісім гривень 74 копійки) (п. 3.1. Договору).

Замовник здійснює оплату матеріалів у розмірі 100 % їх вартості з відтермінуванням 5 банківських днів з дати фактичної поставки матеріалів на підприємство, але не більше 30 % від суми Договору. Остаточний розрахунок здійснюється з відтермінуванням 30 банківських днів з дати підписання сторонами Акта виконаних робіт, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання Підрядником належним чином оформленого рахунку-фактури (п. 4.2. Договору).

Строк виконання робіт 90 календарних днів з дати отримання письмової заявки (п. 5.1. Договору).

Завершення виконання робіт оформлюється Актом виконаних робіт, що підписується сторонами (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 7.3. Договору за порушення строків виконання зобов`язання з Підрядника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Збитки стягуються в повній сумі понад штрафні санкції.

У разі порушення строків оплати, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі

0,1% під несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше

подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня (п. 7.4. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 10.1. Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 30.12.2022.).

Відповідно до п. 11.1. Договору сторони погодилися, що текст Договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються Договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони Договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання Договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін Договору. Сторони домовилися, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Згідно з п. 12.7. Договору … канали для надіслання повідомлень Замовнику про порушення умов цього розділу Договору: електронна адреса: mail.@dtrz.com.ua.

Канали для надіслання повідомлень Підряднику про порушення умов цього розділу Договору: pdsk_1@meta.ua.

Додатком № 1 до Договору визначено специфікацію № 1, відповідно до якої, найменування робіт - Роботи з ремонту залізничних колій та стрілочних переводів.

31.03.2022 Відповідач засобами електронного зв`язку, з електронної пошти ogm.dtrz@gmail.com, направив Позивачеві, на електронну пошту pdsk_1@meta.ua, Заявку № 1 до договору від 20.12.2021 № 21600, в якій просив розпочати виконання робіт з ремонту залізничних колій та стрілочних переводів відповідно до п. 5.1. Договору.

На виконання умов Договору Позивач виконав роботи на загальну суму 701 872,44 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт: від 28.07.2022 на суму 321 217,62 грн., від 17.04.2023 на суму 380 654,82 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2022 року на суму 321 217,62 грн., за квітень 2023 року на суму 380 654,82 грн.

На виконання умов Договору Позивач виставив Відповідачеві рахунки на оплату.

Відповідач частково оплатив виконані роботи у розмірі 321 217,62 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 580 від 08.08.2022 на суму 50 000,00 грн., № 913 від 19.08.2022 на суму 25 000,00 грн., № 274 від 31.08.2022 на суму 25 000,00 грн., № 1284 від 30.09.2022 на суму 25 000,00 грн., № 489 від 31.10.2022 на суму 50 000,00 грн., № 1040 від 30.11.2022 на суму 50 000,00 грн., № 102 від 12.01.2023 на суму 96 217,62 грн., у зв`язку з чим за останнім обліковується боргу розмірі 380 654,82 грн.

Позивач направив Відповідачеві претензію № 41 від 19.05.2023, в якій просив провести оплату, згідно з актом виконаних робіт у сумі 380 654,82 грн., яка залишена без відповіді і задоволення.

Наведені обставини щодо не оплати Відповідачем, виконаних Позивачем підрядних робіт на суму 380 654,82 грн. і стали причиною звернення останнього з позовом до Відповідача про стягнення 380 654,82 грн. основного боргу та 5 329,17 грн. пені за прострочку оплати.

Задовольняючи позовні вимоги Позивача, у частині яких оскаржуване рішення і є предметом апеляційного перегляду, місцевий господарський суд виходив з того, що Відповідач в порушення своїх зобов`язань не оплатив, виконані Позивачем роботи, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір відноситься до договорів підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 321 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 4.2. Договору, сторони визначили, що остаточний розрахунок здійснюється з відтермінуванням 30 банківських днів з дати підписання сторонами Акта виконаних робіт, тобто строком оплати є наступний день після спливу 30 банківських днів з дати підписання відповідного Акта виконаних робіт.

Відтак, виходячи з підписання сторонами останнього Акту виконаних робіт за Договором 17.04.2023, строк оплати виконаних Позивачем робіт по Договору настав 29.05.2023, проте Відповідачем оплата у вказаний строк здійснена не була, як і на час ухвалення рішення у даній справі, що з огляду на приписи ст.ст. 193, 321 ГК України, та ст.ст. 525, 526, 530, 854 ЦК України є підставою для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача боргу за виконані роботи у сумі 380 654,82 грн.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи Відповідача щодо не настання в нього обов`язку здійснення оплати за Договором у зв`язку з не вчиненням Позивачем дій з реєстрації податкової накладної, оскільки дана умова Договору не стосується як такого строку виконання зобов`язання, який визначений сторонами у 30 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт та суперечить ч. 1 ст. 854 ЦК України.

Умовами Договору, зокрема п.п. 4.2., 6.3., також не встановлено обов`язку саме Позивача здійснити реєстрацію податкової накладної та строків виконання цього обов`язку, а вчинення останнім дій з реєстрації податкової накладної передбачено ПК України, тобто знаходиться поза межами правовідносин сторін, які є господарськими, тому не вчинення особою дій з реєстрації податкової накладної не може впливати на строк виконання зобов`язання за господарським договором.

Крім цього, апеляційний сід відзначає, що у випадку заподіяння Відповідачу збитків внаслідок бездіяльності Позивача з реєстрації податкової накладної він не позбавлений права на їх відшкодування. Відмова ж з цієї підстави у виконанні зобов`язання з оплати виконаних та прийнятих робіт не відповідає таким загальним засадам цивільного законодавства та господарського судочинства, як справедливість, розумність, верховенство права та пропорційність.

Виконання Позивачем робіт за відсутності заперечень Відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України".

З урахуванням викладеного та приписів ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог Позивача та стягнення з Відповідача 380 654,82 грн. основного боргу та 5 329,17 грн. пені.

Обгрунтованим є і додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23, яким стягнуто з Відповідача на користь Позивача 14 793,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Так, відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач у позові навів попередній розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в т.ч. 30 000,00грн. на професійну правничу допомогу.

Після ухвалення рішення у справі до Господарського суду Дніпропетровської області від Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00грн.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником Позивача надано копії: договору про надання правничої допомоги від 20.06.2023, Акту передання-прийнятття послуг від 11.10.2023 до договору про надання правничої допомоги, розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 11.10.2023 та квитанції до прибуткового касового ордеру від 11.10.2023.

Так, 20.06.2023 Адвокат Косовська А.О. (далі Адвокат) та ТОВ "Перша Дніпровська будівельна компанія" (далі Клієнт) уклали Договір про надання правничої допомоги (далі Договір) за п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу в господарському суді Дніпропетровської області шляхом складання позовної заяви, інших необхідних процесуальних документів та участь у судових засіданнях.

Вартість послуг становить 30 000 грн. (п. 1.2. Договору).

На підтвердження факту надання правничої допомоги, Адвокат складає та надає Клієнту для підписання Акт прийому-передачі наданих послуг із зазначенням найменування послуг (їх перелік), обсяг та вартість (п. 2.2. Договору).

Користуючись статусом представника і дотримуючись чинного законодавства, здійснювати представництво інтересів Клієнта, використовуючи всі надані йому повноваження (п. 3.1. Договору).

11.10.2023 сторони підписали Акт прийому-передачі послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.06.2023, відповідно до якого сторони уклали цей Акт на підтвердження отримання останньою правничої допомоги, яка складається з: зустрічі з клієнтом, консультація клієнта щодо порядку розгляду справ Господарським судом Дніпропетровської області, надання консультації Клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду першої інстанції, пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання позовної заяви, складання та подання до суду Відповіді на відзив та направлення за допомогою пошти копії Відповіді на відзив, ознайомлення 27.07.2023 в привішенні суду з матеріалами справи, складання та подання до суду відзиву на зустрічну позовну заяву та направлення за допомогою пошти копії учаснику, участь у судових засіданнях 13.09.2023 та 11.10.2023. Загальна вартість отриманих послуг становить 30 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 11.10.2023, Адвокат надав таку правничу допомогу: консультація - 2 год. - 5 000,00 грн.; позовна заява - 3 год. 7 500,00 грн.; ознайомлення 27.07.2023 з матеріалами справи в приміщенні суду - 1 год. - 2 500,00 грн.; відповідь на відзив - 2 год. - 5 000,00 грн.; відзив на зустрічний позов - 3 год. - 7 500,00 грн.; участь у судових засіданнях: 13.09.2023р. 10:30, 11.10.2023р. 14:30 - 1 год. 2 500,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частини перша, друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оцінюючи суму судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" на професійну правничу допомогу за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як вже було зазначено зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

25.10.2023 від ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до суду першої інстанції надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 904/3205/23, в якому зазначено, що заявлена Позивачем сума витрат на правову допомогу є неспівмірною із складністю справи, реального обсягу виконання адвокатом робіт, часом витраченого адвокатом на виконання робіт та обсягом наданих адвокатом послуг. Також Відповідач вважає, що укладений між Позивачем та адвокатом Косовською А.О. Договір не містить всіх обов`язкових істотних умов Договору, зокрема не зазначено строк дії Договору. В Договорі, акті прийому-передачі наданих послуг від 11.10.2023 до Договору та розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 11.10.2023 не зазначається в рамках якої судової справи або щодо яких відносин Позивача адвокатом Косовською А.О. надається правнича допомога.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу врахував задоволення зустрічного позову та наведені заперечення Відповідача, зокрема складність справи, обсяг необхідних для представництва Позивача робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, та дійшов до висновку, що розподілу підлягають 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, адже цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Таким чином, з урахуванням підп. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, місцевим господарським судом вірно стягнуто з Відповідача 14 793,00 грн. витрат на правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Погоджується апеляційний суд і з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів Відповідача щодо не підтвердження поданими Позивачем доказами надання йому адвокатом Косовською А.О. правової допомоги під час розгляду даної справи, адже саме адвокат Косовська А.О. надавала правничу допомогу Позивачеві, приймаючи участь у справі, як представник, за ордером на надання правничої (правової) допомоги Серії АЕ № 1027155 від 20.06.2023, дата видачі якого співпадає з датою укладання Договору, а дати надання певних послуг співпадають з датами ознайомлення представником з матерідалами справи і з судовими засіданнями. Відсутні в матеріалах справи і докази, які-б підтверджували надання Позивачеві правової допомоги адвокатом Косовською А.О. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 20.06.2023р. в інших справах.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційних скарг безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а оскаржувані рішення та додаткове рішення такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. та додаткового рішення від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23 відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. та додаткове рішення від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. та додаткове рішення від 25.10.2023р. у справі № 904/3205/23 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 29.02.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз