Ухвала

від 29.02.2024 по справі 904/860/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

29.02.2024м. ДніпроСправа № 904/860/24

За позовом Фермерського господарства "Золото Ниви", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", смт. Магдалинівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю зернової продукції

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Золото Ниви" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 10 355 947,04 грн., пеню у розмірі 4 546 007,26 грн., 3% річних у розмірі 977 113,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 831 520,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про закупівлю зернової продукції № 0108/20/2 від 01.08.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Одночасно з позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах і належать Відповідачу, в межах суми стягнення, а саме 20 710 587,74 грн.

Заява про забезпечення позову підлягає поверненню на підставі такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, заява про забезпечення позову не містить відомості про наявність або відсутність у Позивача та Відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

До того ж, згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову ставка судового збору складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що Позивачем заяву про забезпечення позову подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за подання цієї заяви у розмірі 1 211,20 грн.

Однак до заяви про забезпечення позову не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Водночас, Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову. В обгрунтування Позивач посилається на скрутне фінансове становище, введення воєнного стану на території України, що призвело до втрати ринку збуту продукції, оскільки найбільші покупці останньої/зернові трейдери втратили морський коридор для експорту продукції, а тому не скуповують її на внутрішньому ринку України. Позивач наголошує, що жодною мірою не відмовляється та не ухиляється від обов`язку сплатити судовий збір. При цьому, Позивач очікує надходження грошових коштів від контрагента за договором поставки № 26/10-1 від 26.10.2023 у травні 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою статті 8 вищезазначеного Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що умови, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Умови, визначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватись лише до позивачів - фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями; батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; членами малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час, визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним. Із системного аналізу змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення п.п. 1, 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Юридична особа не позбавлена права звернутись із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату... Разом з тим, навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи, що предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а приписи п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому підстав для відстрочення сплати судового збору немає.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 921/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

Позивач не довів його приналежність до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, тому суд відмовляє Позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відтак, заява про забезпечення позову подана до суду з порушенням вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фермерському господарству "Золото Ниви" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Повернути Фермерському господарству "Золото Ниви" заяву про забезпечення позову за № б/н без дати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 29.02.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.І. Красота