Рішення

від 08.02.2024 по справі 910/11985/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2024Справа № 910/11985/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омкара"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фінанс"

про стягнення коштів

За участю представників учасників справи:

від позивача Дударенко А.Д.

від відповідача Шевчук Г.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМКАРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФІНАНС" про стягнення 393246,98 грн (310963,24 грн основного боргу, 9149,99 грн 3% річних та 73123,75 грн втрат від інфляції).

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем гарантійного платежу, сплаченого позивачем згідно з договором суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/11985/22/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем та відповідачем 14.12.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

03.01.2023 від відповідача в строк, встановлений в ухвалі суду, надійшов відзив на позовну заяву (здано до відправлення відділенню зв`язку 28.12.2022), в якому відповідачем заперечуються позовні вимоги. Крім того, відзив на позовну заяву містить клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Славіан", а також клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

16.01.2023 від позивача надійшли: позиція щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; заперечення проти залучення до участі у справі третьої особи; заява про надання доказів понесення судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України; відповідь на відзив, до якої долучено клопотання позивача про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертиз документу щодо додаткового договору від 12.11.2021 до договору суборенди № 911 від 05.05.2021, а також клопотання про витребування у відповідача оригіналу додаткового договору від 12.11.2021 до договору суборенди № 911 від 05.05.2021 та клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.02.2022 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/11985/22 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.02.2023 на 15.00 год.

Ухвалою суду від 16.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.03.2023.

20.02.2023 позивачем подано заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 260963,24 грн гарантійного платежу, 71496,46 грн втрат від інфляції, 9177,09 грн 3% річних. Також у вказаній заяві позивач просить суд повернути 1199,63 грн судового збору.

06.03.2023 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу додаткової угоди від 12.11.2021 до договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021.

Ухвалою суду від 06.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом: відхилено клопотання відповідача про залучення третьої особи; прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.03.2023.

У судовому засіданні 20.03.2023 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів: договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021; акту приймання-передачі приміщення № 2122 від 10.05.2021; копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, завіреної підписом директора позивача; оригінал договору від 08.11.2021 про заміну сторони в договорі суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021.

Також у судовому засіданні 20.03.2023 відповідачем подано клопотання, в якому викладені питання для проведення у даній справі експертизи.

Позивачем 20.03.2023 подано доповнення до клопотання про призначення експертизи, в яких позивач вказав, що оскільки експериментальні зразки підпису Кравець Л.П. з метою проведення експертного дослідження не можуть бути відібранні безпосередньо в останньої, адже вказана особа вже тривалий час не перебуває у трудових відносинах з позивачем та з нею відсутні засоби комунікації, ТОВ "Омкара" надає до суду документи зі зразками підпису Кравець Л.П., а саме: оригінал договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021 з додатками до нього; акт приймання-передачі приміщення від 10.05.2021; акти надання послуг за період з травня по листопад 2021 року; 5 аркушів з нанесенням відбитків печатки ТОВ "Омкара".

Ухвалою суду від 20.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 06.04.2023.

05.04.2023 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд враховуючи те, що відповідачем також заявлено клопотання про проведення експертизи, покласти витрати на проведення експертизи у даній справі на сторін у рівних частинах.

Ухвалою суду від 06.04.2023 у даній справі призначено по справі № 910/11985/22 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 910/11985/22 зупинено на час проведення експертизи.

24.11.2023 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертизи № 17002/23-32/17003/23-33 від 07.11.2023 та матеріали справи № 910/11985/22.

Ухвалою суду від 28.11.2023 поновлено провадження у справі, призначено проведення підготовчого засідання на 14.11.2023, а також запропоновано сторонам надати письмові пояснення щодо висновку експертизи № 17002/23-32/17003/23-33 від 07.11.2023.

04.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.12.2023 позивачем подані додаткові пояснення.

12.12.2023 відповідачем подано заяву, в якій повідомлено про припинення повноважень представника Приймак А.О.

13.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14.12.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 21.12.2023.

21.12.2023 відповідачем подано додаткові пояснення та клопотання про визнання неналежним та недопустимим доказу.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Славіан" надійшло клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі ст. 50 ГПК України.

У підготовчому засіданні 21.12.2023 судом відхилено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (протокольна ухвала), а також долучено до матеріалів справи додаткові пояснення та клопотання про визнання неналежним та недопустимим доказу, подані відповідачем.

Так, відмовляючи в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Славіан" про залучення останнього як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд виходив з того, в обґрунтування вказаного клопотання останнє посилалось на те, що є засновником товариства відповідача.

Проте, суд зазначає, що відповідач є окремою юридичною особою та, відповідно, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, при цьому права засновника такого товариства не є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою суду від 21.12.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2024

16.01.2024 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення, а також заперечення на заяву відповідача про визнання доказу недопустимим/неналежним/ недостовірним.

Ухвалою суду від 22.01.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 08.02.2024.

Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.02.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФІНАНС" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМКАРА" (суборендар) укладено договір суборенди (PURR) № 911 (далі - договір суборенди), за умовами якого відповідачем передано позивачу в строкове платне користування приміщення торгового центру (майнового комплексу «Skymall», який розташований за адресою: проспект Генерала Ватутіна, 2-Т, що у Дніпровському районі міста Києва), площа приміщення визначена в додатку № 1 пункт 3, План приміщення визначається в додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору суборенди останній вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє протягом строку суборенди приміщення, вказаного в Додатку № 1, пункт Е, а в частині зобов`язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів) - до моменту їх виконання.

Строк суборенди починається з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі приміщення та закінчується у строк, визначений в Додатку № 1.

У всіх випадках відмови від договору суборенди (його розірвання) зобов`язання фінансового характеру, в т.ч., що стосуються сплати на користь іншої сторони штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків припиняються з моменту їх виконання.

Відповідно до п. 8.1 договору виконання грошових зобов`язань суборендаря, що виникають з договору суборенди (в т.ч. зобов`язань щодо сплати будь-яких санкцій) на суму, визначену у Додатку № 1, пункт J мають бути забезпечені гарантійним платежем по договору суборенди.

Вказаний у цьому пункті гарантійний платіж сплачується суборендарем у строки та в розмірах, які конкретно вказані в додатку 1 пункт К.

Додатком № 1 сторони погодили конкретні умови договору суборенди, згідно з якими строк суборенди становить з 10.05.2021 по 30.04.2024 (включно).

Суму гарантійного внеску погоджено в розмірі 8857,68 доларів США, що на дату підписання договору скрадає з урахуванням ПДВ 395 492,20 грн, але не менше двомісячного внеску основної орендної плати (з урахуванням індексації). Гарантійний платіж зараховується за два останні місяці суборенди приміщення.

Крім того, додатком № 2 сторони погодили план приміщення, а додатком № 3 - правила внутрішнього розпорядку торгового центру.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 996 від 05.05.2021 на суму 310 963,24 грн з призначенням "суборенда приміщення за два останні місяці зг. п. 8.1 договору суборенди".

Вказаний рахунок оплачений позивачем згідно з платіжними дорученнями № 388 від 01.06.2021 на суму 98 497,40 грн, № 465 від 02.07.2021 на суму 79 465,84 грн та № 248 від 10.08.2021 на суму 133 000,00 грн з посиланням у призначені платежу на сплату за суборенду приміщення за два останніх місяці та виставлений рахунок № 996 від 05.05.2021.

08.11.2021 між позивачем (суборендар), відповідачем (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славіан» (новий орендар) укладено договір про заміну сторони в договорі, згідно з яким з 01.12.2021 до нового орендаря переходить усі права та обов`язки первісного орендаря за договором суборенди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2-Т, укладеним між первісним орендарем та суборендарем.

Відповідно до п. 3 суборендар сповіщений і згодний з 01.12.2021 сплачувати новому орендарю орендну плату, забезпечувальний (гарантійний) платіж, компенсацію за спожиті суборендарем комунальні послуги, вартість відшкодування експлуатаційних витрат (в разі наявності в договорі суборенди) та інші платежі, передбачені договором суборенди.

Згідно з п. 6 вказаного договору сплачений суборендарем за умовами договору суборенди і отриманий первісним орендарем гарантійний платіж, а також всі наявні переплати (зайво сплачені кошти, у разі наявності) підлягають поверненню первісним орендарем на рахунок суборенди не пізніше 11 листопада 2021 з дати підписання цього договору про заміну сторони.

Суборендар 11 листопада 2021 зобов`язаний сплатити новому орендарю гарантійний платіж у розмірі, визначеному договором оренди (п. 7 договору).

Також до матеріалів справи надано додатковий договір від 12.11.2021, яким позивачем та відповідачем у даній справі в п. 1 засвідчено та погоджено, що останні станом на дату підписання додаткового договору не мають будь-яких фінансових претензій один до одного.

Як вказується позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог, 23.12.2021 відповідачем перераховано позивачу 50 000,00 грн з призначенням платежу «повернення часткове гарантійного платежу згідно договору про заміну сторони».

Вказане підтверджується платіжним дорученням № 738 від 23.12.2021.

Крім того, додатковим договором від 26.09.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славіан» (орендар) та позивачем (суборендар), вказані особи дійшли згоди встановити строк суборенди з 10.05.2021 по 03.10.2022 включно.

Актом від 03.10.2022 позивачем передано, а ТОВ «Славіан» прийнято приміщення, яке було предметом договору суборенди.

09.06.2022 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вимагав повернути йому гарантійний платіж, що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладання та накладною, проте позивач зазначив, що така вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, у межах даної справи судом призначено проведення експертного дослідження додаткового договору від 12.11.2021 до договору суборенди, оскільки позивачем заперечувався факт підписання такого договору директором позивача, що обіймав посаду на той час (Кравець Л.П.).

Відповідно до висновку експертного дослідження від 07.11.2023 № 17002/23-32/17003/23-33 за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів у господарській справі № 910/11985/22 зроблено наступні висновки: «Підпис від імені Кравець Л. П., що міститься ліворуч від друкованого тексту «Л.П. Кравець» у графі «Директор» у додатковому договорі від 12.11.2021 до договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021, виконаний не тією особою, яка виконала підпис від імені Кравець Л.П., що міститься ліворуч від друкованого тексту «Кравець Л.П.» у графі «Директор» договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021, а іншою особою.

Відтиск печатки від імені ТОВ «ОМКАРА» у додатковому договорі від 12.11.2021 до договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021 нанесений не тією печаткою ТОВ «ОМКАРА», вільні й експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою».

Відповідачем, у свою чергу, надано письмові пояснення від 21.12.2023, в яких, серед іншого, вказано, що, на переконання відповідача, висновок експертного дослідження від 07.11.2023 № 17002/23-32/17003/23-33 не відповідає принципам допустимості, достовірності та вірогідності доказів і не може бути врахований судом при оцінці доказів.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, оцінивши подані докази, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 774 Господарського процесуального кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як визначено ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 4 вказаної норми строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Так, як встановлено судом під час розгляду даної справи, між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021, за умовами якого відповідачем передано позивачу нерухоме майно. У подальшому між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славіан» укладено договір про заміну сторони в договорі суборенди, за умовами якого було змінено первісного орендаря (ТОВ «Скай Фінанс») та нового орендаря (ТОВ «Славіан»).

Пунктом 1 вказаного договору про заміну сторони погодили, що з 01.12.2021 до нового орендаря переходять усі права та обов`язки первісного орендаря за договором суборенди приміщення.

Поряд з цим, пунктом 6 вказаного договору про заміну сторони погоджено, що сплачений суборендарем за умовами договору суборенди і отриманий первісним орендарем гарантійний платіж, а також всі наявні переплати (зайво сплачені кошти, у разі наявності) підлягають поверненню первісним орендарем на рахунок суборенди не пізніше 11 листопада 2021 з дати підписання цього договору про заміну сторони.

Так, як вбачається з доданих до позовної заяви документів (платіжних доручень), позивачем за період з 01.06.2021 по 10.08.2021 сплачено на користь відповідача кошти гарантійного платежу, передбаченого умовами п. 8.1 договору суборенди, в розмірі 310963,24 грн.

У подальшому 23.12.2021 відповідачем повернуто позивачу 50000,00 грн (т. 1 а.с. 135, зворот).

Як вбачається з матеріалів даної справи, 26.09.2022 між позивачем та ТОВ «Славіан» укладено додатковий договір, яким вирішено припинити договір суборенди з 03.10.2022 включно.

Актом від 03.10.2022 позивачем передано новому орендарю (ТОВ «Славіан») приміщення, яке було предметом договору суборенди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, всупереч умовам договору про заміну сторони орендаря в зобов`язанні, у строк до 11.11.2021 не повернуто грошові кошти, при цьому, 23.12.2021 відповідачем сплачено позивачу часткове відшкодування гарантійного платежу в розмірі 50000,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався на те, що 12.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, сторонами погоджено, що станом на дату підписання додаткового договору останні не мають будь-яких фінансових претензій одна до одної.

Проте, як вказано вище та зазначено у висновку експертного дослідження 17002/23-32/17003/23-33 від 07.11.2023, «Підпис від імені Кравець Л.П., що міститься ліворуч від друкованого тексту «Л.П. Кравець» у графі «Директор» у додатковому договорі від 12.11.2021 до договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021, виконаний не тією особою, яка виконала підпис від імені Кравець Л.П., що міститься ліворуч від друкованого тексту «Кравець Л.П.» у графі «Директор» договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021, а іншою особою.

Відтиск печатки від імені ТОВ «ОМКАРА» у додатковому договорі від 12.11.2021 до договору суборенди (PURR) № 911 від 05.05.2021 нанесений не тією печаткою ТОВ «ОМКАРА», вільні й експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою».

Таким чином, суд вважає, що такий додатковий договір є неукладеним між позивачем та відповідачем, оскільки відповідачем не надано доказів того, що зі сторони позивача такий договір підписано уповноваженою на те особою або позивачем у подальшму висловлено про погодження ним такого договору.

При цьому судом не беруться до уваги посилання відповідача не невідповідність висновку експертного дослідження принципам допустимості, достовірності та вірогідності доказів. Відповідач перелік питань до експерта після надання висновку не формував, з клопотанням про виклик експерта в судове засідання не звертався.

Висновок експертного дослідження 17002/23-32/17003/23-33 від 07.11.2023 оцінений судом в сукупності з іншими доказами у даній справі, зокрема, з договором про заміну сторони, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов`язання з повернення гарантійного платежу, доказами сплати позивачем такого гарантійного платежу та доказами часткового повернення відповідачем коштів гарантійного платежу.

При цьому суд зазначає, що під час розгляду даної справи відповідач не надав доказів припинення його фінансових зобов`язань, що могло б бути підтверджено, зокрема, договором про заміну боржника, надання доказів припинення зобов`язання шляхом виконання в повному обсязі, зарахування зустрічних однорідних вимог, прощення боргу позивачем, переведення таких зобов`язань іншій особі за погодженням з позивачем, який, у свою чергу, був платником таких коштів.

Також судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що лист про повернення таких коштів, надісланий 29.06.2022, не містить вихідних реквізитів, а сума, яку позивач просив повернути, є необґрунтованою, оскільки відповідачем не надано доказів повернення коштів, крім повернення суми в розмірі 50 000,00 грн.

Крім того, оцінюючи платіжне доручення № 738 від 23.12.2021 на суму 50 000,00 грн, яким відповідачем частково повернуто кошти гарантійного платежу, судом встановлено, що таке доручення містить призначення платежу «Повернення часткове ГП за дог. № 911 від 08.11.2021 про заміну сторони , зг. листа від 24.11.2021».

При цьому згідно з листом позивача від 24.11.2021 (т. 1 а.с. 134, зворот) позивач просив повернути грошові кошти в розмірі 310 963,24 грн, тобто кошти, сплачені саме як гарантійний платіж, та які за умовами додаткового договору від 08.11.2021 мали бути повернуті відповідачем позивачу до 11.11.2021.

За вказаних обставин суд вважає вимоги позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 260 963,24 грн (310 963,24 - 50 000,00) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, з урахування заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 71 496,46 грн втрат від інфляції та 9 177,09 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем заперечується здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, оскільки, за твердженнями відповідача, умовами договору суборенди сплата гарантійного платежу погоджена в іноземній валюті (доларах США), що, на переконання відповідача унеможливлює нарахування на заборгованість з повернення гарантійного платежу втрат від інфляції.

Судом не беруться до уваги вказані заперечення відповідача, оскільки сплата коштів гарантійного платежу здійснена позивачем у гривні на підставі виставленого відповідачем рахунку на таку сплату також у гривні.

Крім того, часткове повернення відповідачем коштів також здійснювалось у національній валюті України, а позивачем не заявлено про стягнення заборгованості в іноземній валюті або про стягнення заборгованості в еквіваленті іноземної валюти. Так, позивач просить повернути кошти в розмірі гарантійного платежу за вирахуванням тієї його частини, яка була повернута відповідачем, що не унеможливлює нарахування на таку заборгованість втрат від інфляції.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, наведені в заяві про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає, що розрахунок 3% річних та втрат від інфляції здійснений позивачем арифметично вірно, а відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 71496,46 грн втрат від інфляції та 9177,09 грн 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, пов`язані з проведенням експертизи.

Так, у межах даної справи судом призначено проведення експертного дослідження додаткового договору від 12.11.2021.

За результатами проведено експертизи складено висновок № 17002/23-32/17003/23-33 від 07.11.2023.

Вартість експертного дослідження відповідно до акту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз становить 17 923,50 грн, які були сплачені позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 1698 від 12.06.2023.

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті позову судовим збором, а також витрати позивача, пов`язані з проведенням експертизи, підлягають покладенню на відповідача в повному обсязі, враховуючи повне задоволення позовних вимог.

Крім того, згідно з поданою позивачем 16.01.2023 заявою останній повідомляв про понесення витрат на професійну правничу допомогу, докази чого будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, станом на момент ухвалення судом рішення, позивачем не надано доказів понесення ним витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення таких витрат між сторонами у справі на даний час.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФІНАНС" (02660, м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, буд. 2Т, код 39362824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМКАРА" (49005, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 18, кв. 435, код 43116293) 260 963,24 грн (двісті шістдесят тисяч дев`ятсот шістдесят три грн 24 коп.) основного боргу, 71 496,46 грн (сімдесят одну тисячу чотириста дев`яності шість грн 46 коп.) втрат від інфляції, 9 177,09 грн (дев`ять тисяч сто сімдесят сім грн 09 коп.) 3% річних, 17 923,50 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять три грн 50 коп.) витрат, пов`язаних з проведення експертизи, 5 124,55 грн (п`ять тисяч сто двадцять чотири грн 55 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.02.2024.

Суддя О.Г. Удалова