Рішення

від 04.03.2024 по справі 910/11985/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2024Справа № 910/11985/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омкара"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/11985/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омкара"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фінанс"

про стягнення коштів

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

За участі представників учасників справи:

від позивача Дударенко А.Д.

від відповідача Забарін А.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11985/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омкара" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фінанс" про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у даній справі позовні вимоги задоволені повністю.

13.02.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на його користь 24 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20.02.2024 розгляд вказаної заяви призначено у судовому засіданні на 04.03.2024, а також запропоновано відповідачу надати письмові пояснення, заперечення по суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач правом на подання письмових пояснень чи заперечень по суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не скористався.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/11985/22, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у позовній заяві представником позивача, яким було подано позовну заяву, було вказано в попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

У подальшому 16.01.2023 новим представником позивача, який змінився після подання позовної заяви, подано заяву щодо судових витрат, в якій вказано, що докази понесення судових витрат будуть надані представником в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення та докази подані позивачем у строки, передбачені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у даній справі ухвалено 08.02.2024 останнім днем для подання доказів понесення витрат на правничу є 13.02.2024.

До заяви позивача про ухвалення додаткового рішення останнім додано: договір про надання правової допомоги № 01/12-2 від 01.12.2022, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко»; додаткову угоду № 1 від 05.12.2022 до даного договору; ордер серії АЕ № 1244147 від 30.11.2023; копію свідоцтва серії ДП № 4286 від 17.05.2019; акт № 1 від 12.02.2024; рахунок № 1 від 12.02.2024; платіжну інструкцію № 568 від 13.02.2024.

Розглянувши подані докази, суд зазначає таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За умовами договору № 01/12-2 від 01.12.2022, укладеного між позивачем (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» (виконавцем), адвокатом прийнято доручення клієнта та взято на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу.

Відповідно до п. 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує виконавцю за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами за домовленістю та вказується у відповідному акті приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом.

Розрахунки за даним договором проводяться з обов`язковим укладенням акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 4.1 вказаний договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Договір діє до 31.12.2025.

Відповідно до умов додаткової угоди від 05.12.2022 сторони домовились, що адвокат представляє інтереси клієнта в межах судової справи у Господарському суді міста Києва по справі № 910/11985/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омкара" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фінанс" про стягнення коштів (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони домовились викласти п. 3.1 договору № 01/12-1 від 01.12.2022 в наступній редакції:

«п. 3.1 Розмір гонорару, який клієнт оплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами відповідно до акту наданих адвокатом послуг у наступних розмірах.

3.1.1 складання процесуальних документів та інших документів правового характеру з розрахунку 1000,00 грн за кожну годину роботи.

3.1.2 участь у судових засідання (в т.ч. участь в судових засіданнях в режимі відеоконфенції) у розмірі 3000,00 грн за одне засідання.

Відповідно до акту № 1 від 12.02.2024 адвокат з 05.02.2022 по 12.02.2024 на виконання умов договору та додаткової угоди № 1 від 05.12.2022 надав клієнту юридичні послуги, а клієнт прийняв надані послуг (п. 1 акту).

Згідно з п. 2 акту вартість послуг згідно з п. 2 додаткової угоди № 1 від 05.12.2022 до договору про надання правової допомоги № 01/12-2 від 01.12.2022 складається з:

- участі в судових засіданнях 16.02.2023, 06.03.2023, 20.03.2023, 06.04.2023, 14.12.2023, 21.12.2023, 22.01.2024, 08.02.2024 по 3 000,00 грн за кожне засідання.

Разом до сплати - 24 000,00 грн.

Жодних претензій клієнт до адвоката не має.

12.02.2024 Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» виставлено позивачу рахунок № 1 на суму 24 000,00 грн, який оплачений позивачем згідно з платіжною інструкцією № 568 від 13.02.2024.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/11985/22 за заявою позивача, суд керувався наступним

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Так, як вказано вище, рішенням суду від 08.02.2024 позов задоволено повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідачем під час розгляду заяви не подано заперечень щодо обсягу та вартості послуг, наданих адвокатом позивачу у даній справі, або клопотань про зменшення таких витрат у зв`язку з неспівмірністю заявленої до відшкодування суми судових витрат.

Крім того, судом враховано, що вартість послуг, заявлена до відшкодування, фактично складається з участі у судових засіданнях (всього вісім) вартістю 3 000,00 грн кожне, що відповідає ціні, погодженій між адвокатом та клієнтом у додатковій угоді № 1 від 05.12.2024.

За вказаних обставин суд вважає вимогу позивача про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМКАРА" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФІНАНС" (02660, м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, буд. 2Т, код 39362824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМКАРА" (49005, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 18, кв. 435, код 43116293) 24 000,00 грн (двадцять чотири тисячі грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 20.03.2024.

Суддя О.Г. Удалова