Ухвала

від 27.02.2024 по справі 911/2190/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"27" лютого 2024 р., м. Київ Справа № 911/2190/22

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву позивача про винесення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Армукрземпроект (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 3, квартира 45, код ЄДРПОУ 37791452)

до Гірської сільської ради (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Центральна, будинок 5, код ЄДРПОУ 04363647)

про стягнення 4411,81 грн за договором № 45 від 19.10.2017,

за участю представників: не з`явились.

в с т а н о в и в :

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2190/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Армукрземпроект до Гірської сільської ради про стягнення 4411,81 грн за договором № 45 від 19.10.2017.

Рішенням у справі від 18.01.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Гірської сільської ради на користь ТОВ Армукрземпроект 2802,00 грн основної заборгованості за договором № 45 від 19.10.2017, 1058,98 грн інфляційних втрат, 241,59 грн трьох відсотків річних та 2307,09 грн судового збору.

На примусове виконання рішення видано наказ від 02.03.2023.

До Господарського суду Київської області 10.05.2023 позивачем подано клопотання № 33 від 08.05.2023 (вх. № 9090/23 від 10.05.2023) про заміну сторони виконавчого провадження, у якому заявник просив суд замінити відповідача у справі № 911/2190/22 Гірську сільську раду Бориспільського району Київської області на Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Після повернення матеріалів справи з апеляційного суду до суду першої інстанції, було розглянуто заяву позивача. Ухвалою від 06.02.2024 суд частково задовольнив заяву позивача та замінив сторону боржника виконавчого провадження за наказом, виданим Господарським судом Київської області 02.03.2023 на примусове виконання рішення від 18.01.2023 у справі № 911/2190/22 з Гірської сільської ради (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Центральна, будинок 5, код ЄДРПОУ 04363647) на правонаступника Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Центральна, будинок 5, код ЄДРПОУ 44101089).

Позивач подав до суду заяву № 08 від 10.02.2024 про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 116,00 грн на поштові витрати.

У заяві зазначено, що складання та подання процесуального клопотання про заміну сторони у справі (боржника у виконавчому документі) належить до послуг адвоката, наданих в рамках здійснення представництва, а тому оплата за надану правничу допомогу належить до судових витрат в рамках цієї справи і такі витрати підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки питання розподілу судових витрат, понесених позивачем під час розгляду заяви про заміну сторони у справі (боржника у виконавчому документі) ініційовано в межах визначеного процесуальним законодавством терміну наявні підстави для вирішення питання про розподіл понесених позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи (вирішення процесуального питання), шляхом їх стягнення з відповідача, а саме витрат на оплату послуг адвоката на підготовку та подання до суду клопотання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд відзначає, що ухвалою від 06.02.2024 суд відмовив у задоволенні заяви у частині заміни відповідача у справі та задовольнив цю заяву шляхом заміни сторони виконавчого провадження на належну сторону з ради на її виконавчий комітет ради, що є органом, створеним для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, має відкриті рахунки в органі Казначейства і відповідно є розпорядником коштів бюджету ради та є відповідно в цій частині повноважень правонаступником ради.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд призначив засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення на 27.02.2024. У судове засідання учасники справи не з`явились. Суд вважав за можливе розглянути заяву сторони позивача (стягувача) самостійно, враховуючи наведені у ній аргументи сторони.

До справи позивачем долучено протокол узгодження послуг № 2 від 08.05.2023, акт приймання передачі наданих послуг № 3 від 11.05.2023 та плітіжну інструкцію № 68 від 11.05.2023 про оплату за надання правової допомоги.

Вбачається, що клієнт ТОВ Армукрземпроект та адвокат Асрян Арам Овікович протоколом узгодження послуг, що є додатком до договору про надання правової допомоги від 20.03.2023 визначили, що розмір витрат на правову допомогу адвоката складає 5000,00 грн за годину роботи. Слід відмітити, що цей же адвокат надавав позивачу послуги з правової допомоги під час розгляду справи по суті.

До переліку послуг, які надаються адвокатом клієнту віднесено підготовку та складення клопотання про заміну сторони виконавчого провадження та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2190/22.

У заяві позивач вказав, що був змушений повторно звернутися до адвоката для підготовки вказаного клопотання у справі. Відповідно до ч. 3 статті 126 ГПК України позивач надав детальний опис робіт, які були здійснені адвокатом та оплачені клієнтом відповідно до платіжної інструкції № 68: підготовка та складення клопотання про заміну сторони 1 година роботи (5000 грн) та підготовка та складення клопотання про ухвалення додаткового рішення 30 хвилин роботи (2500 грн).

Позивач зазначав, що з клопотанням про заміну сторони він звернувся в рамках цієї ж справи, тобто воно є невід`ємним від позовної заяви.

Взявши до уваги всі наведені у заяві твердження, суд звертає увагу заявника на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд вважає за потрібне керуватися критерієм розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу, що є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21.

Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, які визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України.

Передусім суд враховує те, що ціна позову у справі становила всього 4411,81 грн, справа не є складною та розглядалась у порядоку спрощеного позовного провадження. Позов задоволено частково, відшкодовано позивачу судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2307,09 грн. Додатковим рішенням у справі (в редакції постанови апеляційного суду) було стягнено з відповідача 11158,80 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу та 190,37 грн поштових витрат. Додатковою постановою апеляційного суду стягнено з відповідача ще 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

Отож, позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження, за його твердженнями, після того, як дізнався про неможливість виконання рішення, тобто після пред`явлення виконавчого документу до органів Казначейства. Однак, як з`ясовано судом, що наведено в ухвалі від 06.02.2024 у справі № 911/2190/22, позивач та його адвокат станом на день подання позову (27.10.2022), мали та могли бути обізнані про ту обставину, що розпорядником бюджетних коштів ради є її виконавчий комітет та мали змогу і повинні були повідомити суд про таку обставину до моменту прийняття рішення у справі для його ефективного та оперативного виконання, оскільки вказана інформація була доступна у відкритих джерелах, а саме рішення ради про правонаступництво виконавчого комітету в частині повноважень розпорядника бюджетних коштів було прийнято задовго до звернення позивача до суду з позовом про стягнення коштів з ради, а саме на початку 2021 року.

Відтак, невчинення жодних процесуальних дій в межах цього провадження щодо повідомлення суду про особу, розпорядника бюджетних коштів ради до моменту прийняття рішення по суті спору, було недоліком сторони позивача, оскільки, ані відповідач, ані особа, яка лише ухвалою від 06.02.2024 була визначена в якості сторони правонаступника боржника у виконавчому провадженні, не мали впливу на волю позивача під час формування ним позовних вимог. Кожна зі сторін реалізуючи принцип змагальності та диспозитивності, користується у процесі розгляду справи рівними правами. В той час, така поведінка позивача, що заявив позов про стягнення 4411,81 грн та який уже додатково отримав відшкодування у значно більшому розмірі витрат на правову допомогу визнається судом зловживанням процесуальними правами сторони.

Суд додатково акцентує увагу на тому, що понесені позивачем додаткові витрати на правову допомогу є наслідком неналежної підготовки та супроводу адвокатом позовних вимог, оскільки з огляду на специфіку правового статусу та особливості правового регулювання діяльності відповідача у справі позивач та його адвокат повинні були завчасно перевірити відомості щодо особливостей правового режиму виконання грошових зобов`язань таким суб`єктом, як сільська рада, яка є органом місцевого самоврядування та має визначену законом специфіку у виконанні грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вважає, що покладення на Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області додаткових витрат позивача за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження буде надмірним тягарем для особи, яка лише після задоволення заяви стягувача отримала у процесі статус боржника за наказом, що виданий на примусове виконання рішення у справі.

При цьому суд зауважує, що до основних завдань господарського судочинства в силу статті 2 ГПК України віднесено справедливий розгляд справ. При цьому суд має оцінювати всі обставини розгляду справи в сукупності при вирішенні питання про покладення судових витрат на будь-яку зі сторін.

В силу частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, з огляду на викладене суд констатує, що додаткові витрати позивача на правову допомогу пов`язані з поданням заяви про зміну сторони виконавчого провадження її правонаступником зумовлені неправильними діями самого позивача та його адвоката, що виразились у неналежній підготовці та супроводу поданої до суду позовної заяви без перевірки специфіки та особливостей виконання грошових зобов`язань таким специфічним суб`єктом, як орган місцевого самоврядування за умови того, що судом встановлено, що станом на момент звернення з позовом відомості про особу правонаступника в частині розпорядження бюджетними коштами Гірської сільської ради (відповідача) були загально доступними.

З цих підстав додаткові витрати позивача на правову допомогу та поштові витрати пов`язані з поданням заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд покладає на позивача у справі.

Також суд припускає, що такі витрати позивача можуть носити штучний характер та спрямовані на можливість отримати додаткову компенсацію з винної у спорі сторони, обтяжуючи її іншими витратами, що не пов`язані з розглядом справи по суті в обсязі, що не співмірний з основними вимогами за позовом.

Слід зупинитися на визначенні Європейського суду з прав людини поняття "справедлива рівновага", яка передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються при здійсненні судочинства. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі обставини розгляду справи в сукупності, ціну позову, складність справи, дії сторін в процесі, взявши до уваги всі присуджені до стягнення на користь позивача суми, керуючись принципами господарського судочинства і з метою уникнення зловживання позивачем його процесуальними правами щодо судових витрат, суд покладає заявлені витрати на позивача, а відтак, відмовляє у задоволенні заяви позивача (стягувача) №08 від 10.02.2024 про стягнення з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області витрат на правничу допомогу у розмір 7500,00 грн та поштових витрат у сумі 116,00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви № 08 від 10.02.2024 ТОВ Армукрземпроект про покладення на Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн та поштових витрат у сумі 116,00 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 01.03.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз