Ухвала

від 28.02.2024 по справі 511/1155/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 511/1155/21

провадження № 61-382ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАГРОПРОМ» на постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАГРОПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН І К», Лиманської селищної ради, про визнання недійсними державних актів, поновлення меж земельної ділянки та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 .Звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВІНАГРОПРОМ», ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К», Лиманської селищної ради, про визнання недійсними державних актів, поновлення меж земельної ділянки та визнання права власності.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 липня 2022 року зазначену позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Роздільнянського районного суд Одеської області від 13 липня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123955400:02:001:0001.

Вказану заяву аргументовано тим, що 02 квітня 2023 року, при моніторингу сайту з продажу нерухомості, він винайшов оголошення про продаж земельної ділянки, яка є предметом спору у цивільній справі, тому існує необхідність в забезпечені позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачеві, а саме:

ТОВ «ВІНАГРОПРОМ».

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій справі.

Суд першої інстанції виходив з необгрунтованості та недоведеності вимог вказаної заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 серпня 2023 року про відмову в забезпеченні позову скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Вжито у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ВІНАГРОПРОМ», ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К», Лиманської селищної ради, про скасування рішень та визнання права власності, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123955400:02:001:0001.

Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що заходи забезпечення позову, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити, або навіть унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача.

Представник ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» - адвокат Папуша А. О. 08 січня 2024 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постановою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, повний текст якої складено 22 грудня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявниці надати уточненуредакціюкасаційної скарги, в якій необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в адвоката Папуша А. О., а також сплатити судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

У лютому 2024 року заявником виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 25 січня 2024 року, сплачено судовий збір та надано уточнену редакцію касаційної скарги.

Касаційна скарга аргументована недоведеністю належними та допустимими доказами обставин щодо можливості істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Також, не доведено об`єктивне існування ризиків для застосування вжитих заходів забезпечення позову.

Заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року в справі № 927/461/21, від 14 грудня 2023 року в справі № 500/2395/18, від

17 червня 2022 року в справі № 908/2382/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову

у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як видно з матеріалів касаційного провадження, у червні 2021 року

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів:

ТОВ «ВІНАГРОПРОМ», ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К», Лиманської селищної ради, в якому просив суд:

1) визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9787 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0001;

2) визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 660142 від 09 серпня 2007 року щодо земельної ділянки за адресою:

АДРЕСА_1 , площею 1,4332 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0049;

3) поновити межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,4332 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0049, у відповідності до земельно-кадастрової документації станом на момент укладання Договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 23 грудня 2003 року;

4) визнати право власності позивача на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,4332 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0049, в межах та площі у відповідності до земельно-кадастрової документації станом на момент укладання Договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 23 грудня 2003 року;

5) визнати право власності ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9787 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0001, в межах та площі у відповідності до земельно-кадастрової документації станом на момент укладання Договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 23 грудня 2003 року;

6) стягнути рівних частках з ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» та ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К» на користь позивача майнову шкоду в розмірі 231 626,62 грн.

Отже, спір в цій справі виник щодо права власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9787 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0001 та за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,4332 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0049, а також відшкодування майнової шкоди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на спірну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9787 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0001, на яку накладено арешт, зареєстровано за відповідачем ТОВ «ВІНАГРОПРОМ».

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку є обґрунтованим та співмірним із заявленими вимогами, про що судами було зроблено вірний висновок.

Вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки власника майна під час розгляду судового спору, недопущення з його боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

Доводи касаційної скарги, зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та не спростовують правильних по суті спору висновків судів попередніх інстанцій.

За наведених обставин судом на законних підставах вжито зазначені заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на судові рішення, якими вирішено процесуальне питання, є необґрунтованою. Правильне застосовування норм статей 149-150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАГРОПРОМ» на постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАГРОПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН І К», Лиманської селищної ради, про визнання недійсними державних актів, поновлення меж земельної ділянки та визнання права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун