Рішення

від 28.02.2024 по справі 160/26961/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокуСправа №160/26961/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства ІМТ ПЛЮС до відповідача-1: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Держаної служби України з безпеки на транспорті, відповідача-2: Держаної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 13.10.2023 року) приватного підприємства ІМТ ПЛЮС до відповідача-1: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Держаної служби України з безпеки на транспорті, відповідача-2: Держаної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач з урахуванням адміністративного позову (10.11.2023 року подано до відділення поштового зв`язку) на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2023 року просить суд:

- визнати протиправною та скасувати повністю постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу накладеного начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Держаної служби України з безпеки на транспорті від 20.09.2023 року № 005519 у сумі 51000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Укртрансбезпека в обов`язковому порядку може здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів тільки у зонах габаритно- вагового контролю, а не на дорозі. В порушення вимог, встановлених статтею 18 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", пунктами 12, 13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року №879, габаритно-ваговий контроль інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницький області Держаної служби України з безпеки на транспорті не було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, та не проведено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства. В акті про проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не зазначено за допомогою якого зважувального обладнання здійснювалось зважування при проведенні габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля позивача. Також відповідно до пункту 3 Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб або автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Підпунктом 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів встановлено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Дія зазначеного Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах. Подібне визначення поняття габаритно-вагового контролю міститься і в Правилах дорожнього руху. Так, пунктом 1.10 цих Правил визначено, що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. Отже, в усіх перелічених документах габаритно-ваговий контроль - це перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів транспортного засобу установленим законодавством параметрам і нормам. Тобто повинні перевірятися фактичні параметри транспортного засобу, а не його параметри, зазначені у документах на вантаж і транспортний засіб. Товарно-транспортна накладна це документ, який відповідно до приписів чинного законодавства призначений для: обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, прибуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Отже товарно-транспортна накладна, як первинний документ бухгалтерського обліку, в силу свого правового призначення об`єктивно підтверджує кількісні та якісні характеристики вантажу, однак не є документом, який складається з метою визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, хоча такі відомості й підлягають відображенню в ній. В ТТН № 137417 від 17.08.2023 року зазначена загальна вага авто, без розмежування ваги тягача та причепа, при цьому відсутні будь-які відомості щодо способу, часу зважування транспортного засобу, застосованого зважувального обладнання. Вантажовідправник, який виписує товарно-транспортну накладну, також не уповноважений на здійснення габаритно-вагового контролю та не несе жодної відповідальності за правильність зазначення в ТТН габаритно-вагових параметрів транспортного засобу. За таких обставин, зазначення в ТТН відомостей про вагу транспортного засобу (без вантажу) не може бути враховане під час здійснення габаритно-вагового контролю як достовірне джерело підтвердження вагових параметрів ТЗ. На вказаної ділянці дорогі не було встановлені наступні дорожні знаки, згідно з Правилами дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме: пп 5.67.1-5.67.3 п.5 розділу 33 "Номер і напрямок маршруту (дороги)". Застосовуються перед перехрестям для зазначення номера дороги, що перетинається, інформування щодо зміни на перехресті напрямку маршруту (дороги) із зазначеним номером, організації виїзду на дорогу із зазначеним номером на транспортній розв`язці у різних рівнях чи транспортній розв`язці в одному рівні зі складним плануванням (кільцеві розв`язки, пересічення більш ніж двох доріг тощо); пп.5.66 п.5 розділу 33 "Номер маршруту (дороги)". Зазначає номери маршруту (дороги), затверджені у встановленому порядку; пп. 3.3 п. З розділу 33 Рух вантажних автомобілів заборонено. Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знаку не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знаку, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Тобто, водій не міг знати, що він рухався автомобільною дорогою місцевого значення 0-231717 Хмельницькій-Голосків, та не було забороненого знаку з дозволеною максимальної масою. Згідно з Постановою від 20.09.2023 року № 005519 допущено порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за яке передбачена абзацем 17 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № АР 028176 від 17.08.2023 року. Але в вищевказаному акті перевірки порушень ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» не має. Крім того, в спірній постанові, у графі місцезнаходження автомобільного перевізника, зазначено: 50007, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Іллічівська, буд.5-а, тоді як в акті перевірки вул. Гетьманська, буд. 5А. Укртрансбезпека, як орган виконавчої влади, може накладати тільки адміністративні стягнення, но ні як ні адміністративні - господарські штрафи, так як це передбачено Положення №103.

06.02.2024 року Державною службою України з безпеки на транспорті до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 17.08.2023 року проводилась рейдова перевірка, в результаті якої був зупинений транспортний засіб: марки SCANIA/SCHMITZ, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ПП «ІМТ ПЛЮС». При перевірці посадовими особами Укртрансбезпеки транспортного засобу було встановлено, що повна маса транспортного засобу складала - 36,67 т., при допустимій 24,0 т., що складає 56,9 % перевищення параметрів від нормативу. Внаслідок чого, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 028176 від 17.08.2023, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0051996 від 17.08.2023. Відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567. Отже, повідомлення про розгляд справи було направлено на адресу позивача в межах розумних строків. А саме, за сім днів до дати розгляду справи. Позивач помилково вважає, що інспекторами було проведено точну перевірку. А, відповідно, доводи щодо неправомірності дій інспекторів при проведенні габаритно-вагового контролю не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу. Внаслідок перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів посадовими особами Укртрансбезпеки було виявлено порушення позивачем вимог габаритно-вагових стандартів транспортних засобів понад 30 % від нормативно-допустимих. Тому, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач-1: Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Держаної служби України з безпеки на транспорті, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

12.02.2024 року від приватного підприємства ІМТ ПЛЮС до суду надійшла відповідь на відзив де зазначено, що відповідач-2 не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 23.10.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року провадження по адміністративній справі №160/26961/23 зупинено до отримання відзивів на позовну заяву до 16.02.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/26961/23, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.10.2023 року приватне підприємство «ІМТ ПЛЮС» отримало постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу накладеного начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Держаної служби України з безпеки на транспорті від 20.09.2023 № 005519 у сумі 51000,00 грн.

В означеній постанові вказано, що ПП «ІМТ ПЛЮС» порушило законодавство про автомобільний транспорт, а саме, що ПП «ІМТ ПЛЮС» 17.08.2023 року о 17 год. 00 хв, а/д О- 231719, Хмельницькій-Голосків, 2 км., допущено порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за яке передбачена абзацем 17 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № АР 028176 від 17.08.2023 року.

17.08.2023 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 11.08.2023 року №004394 інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницький області Держаної служби України з безпеки на транспорті провели перевірку транспортного засобу SKANIA держ. номер НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ держ.номер НОМЕР_2 , які належать ПП «ІМТ ПЛЮС». Під час проведення перевірки виявлено порушення: водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН № 137417 від 17.08.2023 року ТЗ рухався автомобільною дорогою місцевого значення 0-231717 Хмельницькій-Голосків; повна маса ТЗ згідно ТТН № 137417 від 17.08.2023 року склало: 36,67 т. при нормативну допустиму для даної ділянки дороги 24,0 т., перевищення склало 56,9%, що порушує вимоги п.22.5 ПДР, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме ч. 1 абз. 17 в частині перевищення норм понад 30%.

На підставі даної перевірки інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницький області Держаної служби України з безпеки на транспорті складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № АР 028176 від 17.08.2023 року.

Вважаючи спірну постанову безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 727).

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.1 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (далі - транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) Відповідно до п. 7 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, сигнал про зупинення транспортного засобу подається посадовою особою за допомогою сигнального диска (жезла), яким указується безпосередньо на транспортний засіб, який зупиняється, та на пропоноване місце зупинення з урахуванням заходів безпеки, дорожніх умов, інтенсивності руху, освітлення та видимості ділянки дороги відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 20 травня 2013 р. № 422, під час звернення до водія посадова особа зобов`язана привітатися, назвати свою посаду і прізвище, пред`явити службове посвідчення, направлення на перевірку та повідомити про причину зупинення транспортного засобу.

Відповідно до п.4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 20 травня 2013 р. № 422, зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою: для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт; у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

- посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності;

- характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму);

- відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що:

- державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);

- органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3);

- державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4);

- рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);

- рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14);

- рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).

Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 16 Порядку №1567, (у редакції чинній на момент перевірки), рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 17.08.2023 року проводилась рейдова перевірка, в результаті якої був зупинений транспортний засіб: марки SCANIA/SCHMITZ, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ПП «ІМТ ПЛЮС».

При перевірці посадовими особами Укртрансбезпеки транспортного засобу було встановлено, що повна маса транспортного засобу складала - 36,67 т., при допустимій 24,0 т., що складає 56,9 % перевищення параметрів від нормативу.

Внаслідок чого, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 028176 від 17.08.2023, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0051996 від 17.08.2023.

Приписами пункту 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

08.09.2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення про розгляд справи від 06.09.2023 № 67940/23/24-23 разом з копією акту № АР 028176 від 17.08.2023, який відбувся 20.09.2023.

Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.

Отже, повідомлення про розгляд справи було направлено на адресу позивача в межах розумних строків. А саме, за сім днів до дати розгляду справи.

Щодо процедури проведення габаритно-вагового контролю.

Слід зазначити, що посилання позивача позовній заяві на факт неправильного визначення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, на думку суду є необгрунтованим.

На підтвердження даного факту повідомляємо наступне: відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки, також можливе здійснення габаритно-вагового контролю; відповідно п. 16 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль; відповідно п. 6 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів; відповідно пп. 5-1 п. 2 Порядку №879, документальний габаритно-ваговий контроль, це є визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу до маси вантажу.

Виконуючи вимоги пп. 5-1 п. 2 Порядку 879 посадовими особами Відділу було проведено саме документальний контроль та встановлено повну масу транспортного засобу з товаром на підставі, наданої водієм для перевірки, товарно-транспортної накладної та складено відповідні акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Таким чином, позивач помилково вважає, що інспекторами було проведено точну перевірку. А, відповідно, доводи щодо неправомірності дій інспекторів при проведенні габаритно-вагового контролю не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу.

Щодо необхідності наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із частиною 2 статті 33 Закону України «Про автомобільний дороги» - Рух транспортний засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Одночасно суд звертає увагу на положенням частини 2 ст. 29 ЗУ «Про дорожній рух», відповідно до якої «З метою збереження автомобільний доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із аналізу вищенаведених правових норм, якщо один із параметрів визначених у п.22.5 «Правил дорожнього руху» при перевезені вантажів перевищує нормативно допустимі, то транспортний засіб вважається великоваговим або великогабаритним, а оскільки транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним його рух здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, прави користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені Постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 року (далі Правила №30), визначено, що рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Пунктом 5 Правил №30, визначено вимоги щодо руху транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

У цих положеннях законодавець не встановив жодних виключень щодо обов`язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться (подільний, неподільний, сипучий вантаж, рідини, тощо) на що й звертає увагу відповідач, отже обов`язок Апелянтапозивача в отримані дозволу на участь у дорожньому русі виникає у разі перевищення транспортним засобом вагових або габаритних параметрів над нормативними.

Згідно приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Свою правову позицію з вищезазначеного питання висловив Верховний Суд у постанові від 24.10.2018 у справі № 804/8334/16, де зазначено:

«25. Статтею 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.»

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Правилами вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363), затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено, що саме на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажів.

Пунктами 8.14-8.15 Правил № 363 визначено, що завантажені предмети слід розміщувати і завантажувати так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню нити супровідних осіб, чи створенні перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Також згідно з п. 12.5 Правил №363, для транспортування вантаж треба розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Варто звернути увагу, що в контексті пункту 22.5 цих Правил перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Крім того, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 24.07.2019 року у справі №803/1540/16

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №800/3/18 (провадження №К/9901/54235/18) зазначила наступне:

«26. За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування».

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування проводиться відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до пункту 1 Порядку №879 такий визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. - дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (пункт 5); документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пункт 51).

Порядком № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; відповідно до Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зовнішніх габаритів, зокрема, фактичної маси:

Тип транспортного засобу

Максимальне значення для автомобільних доріг

державного значення, тонн

місцевого значення, тонн

Вантажні автомобілі:

двовісний автомобіль

18

14

трьохвісний автомобіль

25 (26)*

21

чотирьохвісний автомобіль

32

24

чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами

38

24.

Як вбачається з матеріалів перевірки, згідно акту перевищення про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2023 № 0051996, під час рейдової перевірки було встановлено перевищення таких нормативних габаритних параметрів: перевищення габаритно-вагових нормативів (маси транспортного засобу), загальний відсоток яке складало понад 30 %.

Відтак, при проведенні рейдової перевірки було правильно кваліфіковано порушення у відповідності до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягає у у перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь - який спосіб.

Таким чином, державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок. Під час проведення перевірки здійснюється державний контроль, зокрема, за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються відповідні адміністративно-господарські штрафи.

Внаслідок перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів посадовими особами Укртрансбезпеки було виявлено порушення позивачем вимог габаритно-вагових стандартів транспортних засобів понад 30 % від нормативно-допустимих.

Відтак, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова є такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія А, № 303-А, п.29).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питанняпро понесені судові витратиу вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви приватного підприємства ІМТ ПЛЮС до відповідача-1: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Держаної служби України з безпеки на транспорті, відповідача-2: Держаної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник