Рішення

від 29.02.2024 по справі 420/33684/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33684/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 30, код ЄДРПОУ 08220847) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період: із 25.02.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 25.02.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Миколаївському Зональному відділі Військової служби правопорядку, що підтверджується записом у військовому квитку; до списків особового складу Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку зарахований Наказом №218 від 17.10.2019; виключений зі списків особового складу Наказом №95 від 13.04.2023. Під час проходження військової служби, військовослужбовець ОСОБА_1 в період 25.02.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Миколаїв, Підстава: витяг з журналу бойових дій Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку інв. № 1 т/в від 24.02.2022 (№ 12.4/шт/дск від 03.06.2023), що підтверджується Довідкою Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 07.06.2023 №86/2023. 25 лютого 2022 року головний сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення правої гомілки.

У зв`язку з отриманням бойового поранення тяжкого ступеню (25.02.2022) ОСОБА_1 проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні. Відтак, у зв`язку з отриманням бойового поранення тяжкого ступеню, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, а також за час перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв`язку із отримання бойового поранення тяжкого ступеню. Проте, як зазначено у позові, відповідач не здійснював виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв`язку із отримання бойового поранення тяжкого ступеню за період: з 25.02.2022 по 14.04.2023, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

При цьому, як вказує позивач, в досудовому порядку відповідач листом від 09.10.2023 року повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. за період з 25.02.2022 по 12.04.2023.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. є встановлення таких обставин, як, зокрема: - несення Військової служби у період дії воєнного стану; - несення Військової служби у статусі військовослужбовця Збройних Сил; - перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини / перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов`язаного із захистом Батьківщини. Як стверджує позивач, кожна з цих обставин існувала протягом спірного періоду (лютий 2022 - квітень 2023 року) та підтверджується належними та допустимими доказами, доданими до цього позову, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Ухвалою судді від 11.12.2023 року адміністративний позов залишено без руху та повідомлено позивача, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

18.12.2023 року за допомогою підсистеми Електронний суд від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача просив вважати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.01.2024 року поновлено позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду із цим позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.

25.01.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ №168 та Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до приписів пункту 10 Окремого доручення, підготовка проектів наказів про виплату військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, у відповідача здійснюється на підставі документів, що підтверджують факт лікування такого військовослужбовця (Позивача) саме через поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини (а не через інший розлад здоров`я), які подаються військовослужбовцем після проходження лікування до стройової частини штабу Миколаївського ЗВ ВСП.

По суті спірних правовідносин відповідач зазначає, що позивачем надавалися до стройової частини штабу Миколаївського ЗВ ВСП необхідні рапорти з підтверджуючими документами до липня 2022 року включно. Останній рапорт Позивачем подано 02.07.2022 (за вх. Миколаївського ЗВ ВСП №3220 від 02.07.2022) щодо виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100000 гривень за період з 11.05.2022 по 09.07.2022 (включно), у зв`язку із перебуванням у відпустці для лікування після отримання поранення (до рапорту додавалося: копія довідки про обставини поранення від 28.04.2022 №166, копія довідки ВЛК від 11.05.2022 №929, копія довідки ВМКЦ ПР від 10.06.2022 №1409). Враховуючи вищевикладене, дотримуючись чинного законодавства України, Миколаївським ЗВ ВСП здійснювалось нарахування додаткової грошової винагороди Позивачу у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 25.02.2022 по 09.07.2022. У подальшому ОСОБА_1 не надавав до стройової частини штабу Миколаївського ЗВ ВСП аналогічні рапорти про виплату додаткової підвищеної грошової винагороди у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим у Відповідача були відсутні підстави для включення Позивача до наказу про виплату додаткової винагороди.

Посилаючись на вищевказані обставини, норми Постанови КМУ №168, Наказу МОУ №260, Інструкції, Окремого доручення та рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 13.04.2023 року, відповідач вважає, що у Миколаївського ЗВ ВСП відсутні механізми та підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі до 100 000 грн. за період з 25.02.2022 по 12.04.2023 (з урахуванням фактично виплачених сум).

Інші заяви по суті справи та додаткові докази до суду не надходили.

З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Миколаївському Зональному відділі Військової служби правопорядку, що підтверджується записом у військовому квитку (а.с. 18).

Згідно Витягу з наказу командира Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку №218 від 17.10.2019 року (по стройовій частині), старшого сержанта ОСОБА_2 , призначеного наказом начальника Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 17 жовтня 2019 року № 35-РС на посаду старшого водія групи автомобільної техніки взводу забезпечення Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Південного територіального управління Військової служби правопорядку, який прибув з Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, м. Одеса, з 17 жовтня 2019 року зараховано до списків особового складу Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, на речове забезпечення до військової частини НОМЕР_3 , на продовольче забезпечення до військової частини НОМЕР_4 , на грошове забезпечення до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку; з 17 жовтня 2019 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3000,00 гривень на місяць, шпк молодший сержант (а.с. 81).

Також судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 25.02.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Миколаїв. Підстава: витяг з журналу бойових дій Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку інв. № 1 т/в від 24.02.2022 (№ 12.4/шт/дск від 03.06.2023), що підтверджується Довідкою Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 07.06.2023 №86/2023 (а.с. 20 (зворот.стор.).

Вказане також підтверджується наданим до суду відповідачем Витягом з журналу бойових дій Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку інв. № 1 т/в від 24.02.2022 (а.с. 92).

25 лютого 2022 року головний сержант ОСОБА_1 одержав: Вогнепальне сліпе поранення правої гомілки. Відкритий вогнепальний багатоуламковий перелом середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням.

Наведене вище підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 28.04.2022 №166 (а.с. 21), згідно якої 25.02.2022 приблизно о 18.30 в результаті обстрілу невідомими особами (імовірно диверсійно-розвідувальною групою Збройних сил Російської Федерації) захищеної вогневої позиції, яка розташовувалась навпроти будинку № 12 по вулиці Потьомкінській, приблизно в 100 метрах від перехрестя вулиць Потьомкінської та Артилерійської, в напрямку вулиці Наваринської, неподалік військового містечка № 27 головний сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове поранення правої гомілки. Підстава: наказ Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 03.03.2022 №30.

У зв`язку з отриманням бойового поранення тяжкого ступеню (25.02.2022) ОСОБА_1 проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується таким доказами:

Відповідно до Медичної картки стаціонарного хворого №1584 перебував на стаціонарному лікуванні з 25.02.2022 по 27.02.2022 (а.с. 21-22).

Відповідно до Епікризу № 1697 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.02.2022 року по 11.03.2022 року (а.с. 24).

Відповідно до Перевідного № 840 перебував на стаціонарному лікуванні з 11.03.2022 року по 25.03.2022 року (а.с. 24-25).

Відповідно до Виписки № ІХ-220325/4977 перебував на стаціонарному лікуванні з 25.03.2022 року по 07.04.2022 року (а.с. 25-26).

Відповідно до довідки ВЛК від 07.04.2022 року потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів, травма відноситься до тяжких травм згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року (а.с. 31-32).

Відповідно до довідки ВЛК № 929 від 11.05.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 32 (зворот.).

Відповідно до довідки ВЛК № 1409 від 10.06.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 33).

Відповідно до довідки ВЛК № 2253 від 13.07.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 33 (зворот.).

Відповідно до довідки ВЛК № 3174 від 12.08.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 45 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 34).

Відповідно до Виписки № 13950 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.10.2022 року по 20.10.2022 року (а.с. 28-29).

Відповідно до довідки ВЛК № 252 від 20.10.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 45 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 34 (зворот.).

Відповідно до довідки ВЛК № 6850 від 06.12.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 45 календарних днів (повторно). Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 35).

Відповідно до довідки ВЛК № 830 від 23.01.2023 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (третій раз). Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 35 (зворот.).

Відповідно до Виписки № 361 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2023 року по 12.04.2023 року (а.с. 29-31).

Відповідно до направлення на МСЕК № 140 від 12.04.2023 року, під наглядом лікувально-профілактичного закладу з 01.03.2023 року (а.с. 36-38).

Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №057479 обласної МСЕК №1 м. Одеса, відсоток втрати працездатності Позивача складає 70% (сімдесят відсотків), причина втрати працездатності поранення пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 38-39).

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №492730 ОСОБА_1 25.04.2023 призначено Другу групу інвалідності, причина інвалідності поранення пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 39-40).

Згідно Витягу з наказу начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 13.04.2023 року №95 (по стройовій частині), головного сержанта ОСОБА_2 , інспектора відділення Військової служби правопорядку Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Південного територіального управління Військової служби правопорядку, звільненого наказом начальника Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 13 квітня № 5-РС у запас за підпунктом б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з 13 квітня 2023 року виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення (а.с. 19-20).

Позивач стверджує, що перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з тяжким пораненням, що пов`язано із захистом Батьківщини та у відпустках за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК загалом, у період з 25.02.2022 по 14.04.2023, внаслідок чого вважає, що набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі до 100 000 грн., відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.

13.09.2023 року представник позивача звернувся до Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку із заявою, якою просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному розмірі за період з 25.02.2022 р. по 12.04.2023 року включно, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбачені Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 47-48).

У відповідь на вказане звернення листом від 21.10.2023 року вих. №802/8609 за підписом начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку повідомлено, що відсутні підстави для нарахування та виплати громадянину ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі до 100 000,00 грн. за період з 25.02.2022 по 12.04.2023 (а..с 41-42).

Відповідь обґрунтована зокрема тим, що громадянину ОСОБА_1 здійснювалися виплати додаткових винагород у зв`язку з пораненням отриманим під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини (на підставі рапортів з відповідними підтверджуючими документами) з моменту отримання поранення до 09.07.2022. Останній рапорт громадянина ОСОБА_1 від 02.07.2023 на виплату додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану надходив до Миколаївського ЗВ ВСП 02.07.2023 за вх. №3220. У подальшому, громадянин ОСОБА_1 не надавав рапорти та підтверджуючі документи до Миколаївського ЗВ ВСП щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, за періоди після 09.07.2022, тоді як чинним законодавством України не передбачено процедури виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, відповідно до Наказу МОУ №168, колишнім військовослужбовцям, звільненим з військової служби.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено невиплатою ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, за періоди стаціонарного лікування внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, а також за час перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв`язку із отримання бойового поранення тяжкого ступеню, у період з 25.02.2022 по 14.04.2023.

Згідно Довідки Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку про доходи від 19.01.2024 року №96/2024, ОСОБА_1 , який дійсно проходив службу у Миколаївському зональному відділі Військової служби правопорядку, отримував додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000,00 грн. у періоди з 25.02.2022 по 09.07.2022 рр. (а.с. 82-83).

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивач не надавав рапорти та підтверджуючі документи до Миколаївського ЗВ ВСП щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за періоди після 09.07.2022, враховуючи, що з 13.04.2023 року позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення.

Отже, предметом спору у зазначеній справі є наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.02.2022 по 14.04.2023, відповідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, врегульовано, зокрема, Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення № 912/з/29).

Згідно пункту 2 Окремого доручення № 912/з/29, на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно пункту 5 Окремого доручення № 912/з/29, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;

керівника вищого органу військового управління - командирам. (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).

Згідно пункту 6 Окремого доручення № 912/з/29, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Згідно пункту 7 Окремого доручення № 912/з/29, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних Із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), але не більше періоду дії воєнного стану;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).

У Довідці обов`язково зазначати:

військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;

інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;

обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);

підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі Положення №402).

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу I Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Главою 21 розділу II Положення №402 визначений порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Згідно пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно пункту 21.2 глави 21 розділу II Положення №402, причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини;

б) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби;

в) Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби;

г) Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

ґ) Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини;

д) Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби;

е) Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби;

є) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ж) Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової - служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з) Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

и) Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу;

к) Поранення(травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.

Підпункт а пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачає: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Вирішуючи цей спір, суд констатує, що відповідач не заперечує та визнає факт отримання позивачем 25.02.2022 року поранення та травми, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Отримання травми підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 28.04.2022 №166 (а.с. 21), згідно якої 25.02.2022 приблизно о 18.30 в результаті обстрілу невідомими особами (імовірно диверсійно-розвідувальною групою Збройних сил Російської Федерації) захищеної вогневої позиції, яка розташовувалась навпроти будинку АДРЕСА_2 , приблизно в 100 метрах від перехрестя вулиць Потьомкінської та Артилерійської, в напрямку вулиці Наваринської, неподалік військового містечка № 27 головний сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове поранення правої гомілки. Підстава: наказ Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 03.03.2022 №30.

Відзивом на позовну заяву підтверджено, що позивачем надавалися до стройової частини штабу Миколаївського ЗВ ВСП рапорти з підтверджуючими документами до липня 2022 року включно. Останній рапорт Позивачем подано 02.07.2022 (за вх. Миколаївського ЗВ ВСП №3220 від 02.07.2022) (а.с. 79) щодо виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100 000 гривень за період з 11.05.2022 по 09.07.2022 (включно) у зв`язку із перебуванням у відпустці для лікування після отримання поранення (до рапорту додавалося: копія довідки про обставини поранення від 28.04.2022 №166, копія довідки ВЛК від 11.05.2022 №929, копія довідки ВМКЦ ПР від 10.06.2022 №1409).

Враховуючи вищевикладене, Миколаївським ЗВ ВСП здійснювалось нарахування додаткової грошової винагороди Позивачу у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.02.2022 по 09.07.2022.

Згідно Довідки Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку про доходи від 19.01.2024 року №96/2024 (а.с. 82-83), ОСОБА_1 , який дійсно проходив службу у Миколаївському зональному відділі Військової служби правопорядку, отримував додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000,00 грн. за періоди з 25.02.2022 по 09.07.2022 рр., а саме:

з 25.02.2022-25.02.2022 у розмірі - 3571,43 грн.;

з 26.02.2022-28.02.2022 у розмірі - 10714,29 грн.;

з 01.03.2022-31.03.2022 у розмірі - 100000,00 грн.;

з 01.04.2022-07.04.2022 у розмірі - 23333,33 грн.;

з 11.04.2022- 30.04.2022 у розмірі - 66666,67 грн.;

з 01.05.2022-10.05.2022 у розмірі - 32258,06 грн.;

з 11.05.2022-31.05.2022 у розмірі - 20322,58 грн.;

з 11.05.2022-31.05.2022 у розмірі 47419,35 грн.;

з 01.06.2022-30.06.2022 у розмірі 70000,00 грн.;

з 01.06.2022-30.06.2022 у розмірі 30000,00 грн.;

з 01.07.2022-09.07.2022 у розмірі 20322,58 грн.

Тобто, у період з 25.02.2022 року по 09.07.2022 року позивачу виплачувалась додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я.

Згідно позовної заяви, позивач не оскаржує суми нарахувань та виплат, отже вказаних період не є спірним.

Щодо спірного періоду з 10.07.2022 року по 13.04.2023 року, суд зазначає наступне.

У матеріалах справи наявні наступні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, а саме:

Відповідно до довідки ВЛК № 1409 від 10.06.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 33).

Відповідно до довідки ВЛК № 2253 від 13.07.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 33 (зворот.).

Відповідно до довідки ВЛК № 3174 від 12.08.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 45 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 34).

Відповідно до Виписки № 13950 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.10.2022 року по 20.10.2022 року (а.с. 28-29).

Відповідно до довідки ВЛК № 252 від 20.10.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 45 календарних днів. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 34 (зворот.).

Відповідно до довідки ВЛК № 6850 від 06.12.2022 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 45 календарних днів (повторно). Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 35).

Відповідно до довідки ВЛК № 830 від 23.01.2023 року на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (третій раз). Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 35 (зворот.).

Відповідно до Виписки № 361 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2023 року по 12.04.2023 року (а.с. 29-31).

Відповідно до направлення на МСЕК № 140 від 12.04.2023 року, під наглядом лікувально-профілактичного закладу з 01.03.2023 року (а.с. 36-38).

Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №057479 обласної МСЕК №1 м. Одеса, відсоток втрати працездатності Позивача складає 70% (сімдесят відсотків), причина втрати працездатності поранення пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 38-39).

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №492730 ОСОБА_1 25.04.2023 призначено Другу групу інвалідності, причина інвалідності поранення пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 39-40).

Згідно Витягу з наказу начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 13.04.2023 року №95 (по стройовій частині), головного сержанта ОСОБА_2 , інспектора відділення Військової служби правопорядку Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Південного територіального управління Військової служби правопорядку, звільненого наказом начальника Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 13 квітня № 5-РС у запас за підпунктом б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з 13 квітня 2023 року виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення (а.с. 19-20).

Окрім того, у матеріалах справи наявні витяги з наказів Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку про вибуття позивача у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, зокрема:

Витяг з наказу начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 16.07.2022 року №164 (по стройові частині), згідно якого вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою: головний сержант ОСОБА_1 , інспектор відділення Військової служби правопорядку у м. Очаків на 30 діб з 16 липня по 15 серпня 2022 року. Підстава: рапорт головного сержанта ОСОБА_1 (вх. № 3496 від 13.07.2022), довідка військово-лікарського клінічного центра Південного регіону (а.с. 44);

Витяг з наказу ТВО начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 15.08.2022 року №188 (по стройові частині), згідно якого вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою: головний сержант ОСОБА_1 , інспектор відділення Військової служби правопорядку у м. Очаків на 45 діб з 16 серпня по 30 вересня 2022 року. Підстава: рапорт головного сержанта ОСОБА_1 (вх. № 4581 від 15.08.2022), довідка військово-лікарського клінічного центра Південного регіону № 3174 від 12.08.2022 (а.с. 44 (зворот.стор.);

Витяг з наказу начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 21.10.2022 року №240 (по стройові частині), згідно якого вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою: головний сержант ОСОБА_1 , інспектор відділення Військової служби правопорядку у м. Очаків на 45 діб з 21 жовтня по 04 грудня 2022 року. Підстава: рапорт головного сержанта Колесника А.В. (вх. № 7238 від 20.10.2022), довідка військово-лікарської комісії Міської клінічної лікарні №11 № 252 від 20.10.2022 (а.с. 45);

Витяг з наказу ТВО начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 24.01.2023 року №20 (по стройові частині), згідно якого вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою: головний сержант Колесник А.В., інспектор відділення Військової служби правопорядку у м. Одеса на 30 діб з 25 січня по 23 лютого 2023 року Підстава: рапорт головного сержанта Колесника А.В. (вх. №691 від 24.01.2023), довідка військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Південного регіону № 830 від 23.01.2023 (а.с. 45 (зворот.стор.).

Таким чином, матеріалами справи дійсно підтверджується, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням / травмою, що пов`язане із захистом Батьківщини та у відпустках за станом здоров`я, у т.ч. у спірний період з 10.07.2022 року по 13.04.2023 року.

З аналізу пункту 1 Постанови №168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини;

перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Вирішуючи спір, суд констатує, що у матеріалами справи підтверджено наявність цих умов стосовно позивача у спірний період.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не звертався з рапортами, позаяк відповідачу достеменно було відомо про факт перебування позивача та стаціонарному лікуванні та відпустках для лікування у зв`язку з хворобою, враховуючи, що на підставі рапортів позивача були видані накази начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку, зокрема, від 16.07.2022 року №164, від 15.08.2022 року №188, від 21.10.2022 року №240, від 24.01.2023 року №20 про вибуття позивача у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою (а.с. 43-45).

Окрім того, ані Постановою КМУ №168, ані Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29, яке визначає порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, не передбачено, що підставою для виплати додаткової грошової винагороди є рапорт самого військовослужбовця.

Згідно пункту 7 Окремого доручення № 912/з/29, підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка видана командиром військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Судом встановлено, що отримання травми позивачем підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 28.04.2022 №166 (а.с. 21), згідно якої 25.02.2022 приблизно о 18.30 в результаті обстрілу невідомими особами (імовірно диверсійно-розвідувальною групою Збройних сил Російської Федерації) захищеної вогневої позиції, яка розташовувалась навпроти будинку АДРЕСА_2 , приблизно в 100 метрах від перехрестя вулиць Потьомкінської та Артилерійської, в напрямку вулиці Наваринської, неподалік військового містечка № 27 головний сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове поранення правої гомілки. Підстава: наказ Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку від 03.03.2022 №30.

Отже, ця довідка є підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди.

Що стосується доводів відповідача щодо відсутності процедури виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, військовослужбовцям, звільненим з військової служби, суд зазначає, що ці доводи є неприйнятним. По-перше, спірна винагорода стосується періоду проходження позивачем військової служби. Позивач звільнений з 13.04.2023 року. По-друге, ці твердження суперечать положенням ч. 2 ст. 233 КЗпП України, де передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Матеріалами справи підтверджено, що 13.09.2023 року представник позивача звернувся до Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку із заявою, якою просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному розмірі за період з 25.02.2022 р. по 12.04.2023 року включно, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбачені Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 47-48).

У відповідь на вказане звернення листом від 21.10.2023 року вих. №802/8609 за підписом начальника Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку повідомлено, що відсутні підстави для нарахування та виплати громадянину ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі до 100 000,00 грн. за період з 25.02.2022 по 12.04.2023 (а.с. 41-42).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.07.2022 по 13.04.2023 рр.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 10.07.2022 по 13.04.2023 рр., з урахуванням фактично виплачених сум.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач, звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 30, код ЄДРПОУ 08220847) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського Зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.07.2022 по 13.04.2023 рр.

Зобов`язати Миколаївський Зональний відділ Військової служби правопорядку Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 10.07.2022 по 13.04.2023 рр., з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук