П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33684/23
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
29.02.2024 року;
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді Єщенка О.В.
суддів Крусяна А.В.
Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.02.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.02.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 2019 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та з квітня 2023 року виключений зі списків особового складу.
Під час проходження військової служби позивач, військовослужбовець, в період з лютого 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Внаслідок отриманням бойового поранення тяжкого ступеню позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні. Однак, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 позивачу не проводилась виплата додаткової грошової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв`язку із отримання бойового поранення тяжкого ступеню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.07.2022 по 13.04.2023 рр.
Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 10.07.2022 по 13.04.2023 рр., з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позову суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що поранення (травма), пов`язане із захистом Батьківщини, а також перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, як підстави для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відповідно до Постанови №168, підтверджено належними та допустимими доказами і фактично не заперечуються відповідачем. Порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не поставлені в залежність від подання військовослужбовцем рапорту про проведення нарахування такого виду грошового забезпечення.
З огляду на те, що підтвердженою є бездіяльність відповідача з нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відповідно до Постанови №168, за період з 10.07.2022 року по 13.04.2023 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність безумовних правових підстав для зобов`язання відповідача вчинити ці дії в судовому порядку.
В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_5 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та помилково не враховано, що нарахування додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відповідно до Постанови №168 здійснюється в розрахунку на місяць, у тому числі пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за наказом командира (начальника) військової частини, виданого на підставі відповідного рапорту (заяви) військовослужбовця.
З огляду на нормативне врегулювання умов нарахування вказаного виду грошового забезпечення, судом першої інстанції помилково не враховано, що у визначений період військовослужбовець із рапортом про виплату збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не звертався, а на момент пред`явлення вимоги про її виплату позивач не перебуває на військовій службі у зв`язку із звільненням у запас за станом здоров`я, апелянт наполягає на правомірності своїх дій, не допущенні порушень прав та інтересів позивача та відсутності правових підстав для задоволення позовної заяви.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 , строком дії до 01.05.2024 року, позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.
Згідно Довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2022 року №166, складеної на підставі наказу №20 від 03.03.2022 року, 25 лютого 2022 року головний сержант ОСОБА_1 одержав вогнепальне сліпе поранення правої гомілки. Відкритий вогнепальний багатоуламковий перелом середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням. Обставини травми: 25.02.2022 приблизно о 18.30 в результаті обстрілу невідомими особами (імовірно диверсійно-розвідувальною групою Збройних сил Російської Федерації) захищеної вогневої позиції, яка розташовувалась навпроти будинку АДРЕСА_1 , приблизно в 100 метрах від перехрестя вулиць Потьомкінської та Артилерійської, в напрямку вулиці Наваринської, неподалік військового містечка №27 головний сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове поранення правої гомілки.
Згідно Довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2023 року №86/2023, складеної на підставі витягу з журналу бойових дій інв. №1 т/в від 24.02.2022 року (№1244/шт/дск від 03.06.2023 року), ОСОБА_1 25.02.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Також, як свідчать обставини справи, у зв`язку з отриманням бойового поранення тяжкого ступеню (25.02.2022 року) позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується такими доказами:
Медичною карткою стаціонарного хворого №1584, згідно якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 25.02.2022 року по 27.02.2022 року;
Перевідним Епікризом №1697, згідно якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 28.02.2022 року по 11.03.2022 року;
Перевідним із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №840, згідно якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 11.03.2022 року по 25.03.2022 року;
Випискою із медичної картки стаціонарного хворого №ІХ-220325/4977, згідно якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 25.03.2022 року по 07.04.2022 року.
На підставі Виписки із медичної картки стаціонарного хворого №ІХ-220325/4977, Довідок Військово-лікарських комісій про потребу у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, та рапортів позивача, наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2022 року 385, від 11.05.2022 року №105, від 11.06.2022 року №134, від 16.07.2022 року №164, від 15.08.2022 року №188, від 21.10.2022 року №240, 24.01.2023 року №20, відправлено головного сержанта ОСОБА_1 у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, а саме в період з 11 квітня по 10 травня 2022 року, з 11 травня по 10 червня 2022 року, з 11 червня по 09 липня 2022 року, з 16 липня по 15 серпня 2022 року, з 16 серпня по 30 вересня 2022 року, з 21 жовтня по 04 грудня 2022 року, з 25 січня по 23 лютого 2023 року.
Згідно Виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №13950 позивач у період з 03.10.2022 року по 20.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно Виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №361 позивач у період з 01.03.2023 року по 12.04.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 12.04.2023 року №140 позивач перебував під наглядом лікувально-профілактичного закладу з 01.03.2023 року.
Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12 ААА №057479, відсоток втрати працездатності позивача складає 70% (сімдесят відсотків), причина втрати працездатності поранення пов`язане із захистом Батьківщини.
Згідно Довідки Серії 12 ААГ №492730 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 25.04.2023 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, строком до 01.05.2024 року, причина інвалідності поранення пов`язане із захистом Батьківщини.
Разом з цим, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.04.2023 року №95 головного сержанта ОСОБА_1 , інспектора відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 квітня №5-РС у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 13 квітня 2023 року виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення.
13.09.2023 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити щомісячну доплату у виді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн., передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум, за період з 25.02.2022 року по 12.04.2023 року включно.
Розглянувши звернення, ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовив у задоволенні вказаних вимог, про що повідомив позивачу у листі від 21.10.2023 року №802/8609.
Так, відповідач зазначив, що позивачу здійснювалися виплати додаткових винагород у зв`язку з пораненням, отриманим під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини (на підставі рапортів з відповідними підтверджуючими документами) з моменту отримання поранення до 09.07.2022 року. З посиланням на положення Наказу Міністерства оборони України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, Інструкції з діловодства у Збройних Силах України від 07.04.2017 року №124, відповідач зауважив на тому, що виплата додаткової винагороди здійснюється, у тому числі на підставі наказів командирів військових частин та рапортів військовослужбовців.
З огляду на те, що, починаючи з 09.07.2022 року, позивач із відповідними рапортами не звертався і на даний час він військову службу не приходить, тобто не є військовослужбовцем, відповідач вказав на відсутність правових підстав для здійснення нарахування і виплати підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн., передбаченої Постановою №168.
Не погоджуючись із висновками відповідача, посилаючись на допущення відповідачем протиправної бездіяльності, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації введено на всій території України воєнний стан з 5:30 год. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Передбачено, що вказана постанова набирає чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 року №400 у пункт 1 Постанови №168 внесено зміни, доповнивши перелік осіб, які включаються відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, у тому числі, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
У редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793, вищенаведені положення Постанови №168 передбачають, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
У кожних випадках змін, внесених до Постанови №168 у період спірних правовідносин, передбачено, що цей акт Кабінету Міністрів України застосовується з 24.02.2022 року.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197.
Відповідно до пункту 3 Наказу №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно Окремого дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 стосовно порядку і умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково слід зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць слід видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Як постановою Постановою №168 так і пунктом 7 Окремого доручення №912/з/29 передбачено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
У Довідці обов`язково слід зазначати:
військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;
інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;
обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);
підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Аналіз наведених правових норм показав, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, гарантується і військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В контексті спірних правовідносин, слід враховувати, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється за наказом командира військової частини, виданого на підставі довідки про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) та оформленої командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Отже, особливості нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, свідчать про те, що такий вид додаткової винагороди здійснюється за наявності відповідних обставин, на підставі наказу командира військової частини та не поставлена в залежність від подання військовослужбовцем відповідного рапорту.
Виходячи з обставин цієї справи, судом першої інстанції вірно враховано, що факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також одержання ним під час таких заходів вогнепального сліпого поранення підтверджено ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом оформлення (видачі) відповідних Довідок. Тобто, ці обставини є такими, що не заперечуються відповідачем.
Також, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках у зв`язку із хворобою.
Зокрема, згідно Довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про доходи від 19.01.2024 року №96/2024, позивачу нараховувалась додаткова винагорода у збільшеному до 100000 гривень розмірі за періоди з 25.02.2022 року по 09.07.2022 року, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я.
В подальшому, починаючи з 16 липня 2022 року по 23 лютого 2023 року, на підставі Довідок військово-лікарської комісії та наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач перебував у відпустці для лікування у зв`язку із хворобою (травмою, пов`язана із захистом Батьківщини), а з 01 березня 2023 року по 12 квітня 2023 року на стаціонарному лікуванні. Однак, в порушення вимог Постанови №168 за вказаний період нараховування додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та у відпустці за станом здоров`я, відповідачем не здійснювалось.
У вказаний період позивач вважався таким, що проходив військову службу, є військовослужбовцем, яким отримано тяжке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, а тому гарантовано мав право на виплату додаткової винагороди в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством.
Оскільки відповідач покладені на нього функції не виконав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 та в установленому порядку, за період припинення цієї виплати до виключення позивача зі списків особового складу.
Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122662153 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Єщенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні