Рішення

від 21.02.2024 по справі 600/6541/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6541/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маренича І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Івасишин О.І.,

представника позивача не з`явився,

представника відповідача Теутуляк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4783/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4784/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4786/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4787/Ж10/24-13-24-04;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4788/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4789/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4790/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. №00000/4791/Ж10/24-13-24-04;

- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.06.2023 р. №Ф00000/4782/Ж10/24-13-24-04.

В обґрунтування поданого позову, позивач вказував, що висновки відповідача про отримані ним доходи зроблено не на підставі податкової звітності самого ОСОБА_1 та документів його податкового обліку, а виключно на підставі податкової звітності інших платників податків - юридичних осіб ТОВ "СИЛУР-ІФ", ПП "ОРІЗОНТ 2020" та ТОВ "ВУДІНДАСТРІС", достовірність якої документально не встановлено та не перевірено. Жодних документальних підтверджень фактів того, що вищезазначені суб`єкти господарської діяльності перебували у господарських відносинах із позивачем, виплачували йому грошові кошті, та що ці грошові кошти надходили до ОСОБА_1 та були ним отримані в матеріалах перевірки відсутні та у акті перевірки не зазначено.

Таким чином, висновки контролюючого органу про встановлення фактів отримання ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 р. по 29.12.2019 р. доходу у грошовій формі, є безпідставними та необґрунтованими, дії та рішення щодо нарахування платнику грошових зобов`язань виключно на підставі податкової звітності інших суб`єктів господарської діяльності є такими, що грубо порушують права особи, яка притягується до фінансової відповідальності, протиправними, оскільки, вчинені поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.10.2023 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 06.11.2023 р.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи, встановлено завищення граничного обсягу доходу, а саме ФОП ОСОБА_1 у III кварталі 2017 року перевищено граничний обсяг доходу дозволеного для платників єдиного податку 2 групи (1 500 000,00 грн.), а саме фактично отриманий обсяг доходу за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. становить 1 857 680 грн., що на 357 680 грн. вище дозволеного обсягу для застосування спрощеної системи оподаткування (II група), чим порушив вимоги Податкового кодексу України. Платником податків ОСОБА_1 , не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15% до обсягу перевищення доходу, чим занижено єдиний податок за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017року в сумі 53652,00,00 грн (357680,00 х 15%). У зв`язку із перевищенням ОСОБА_1 дозволеного обсягу доходу за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року на суму 357680,00 грн, реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2017 року та переведення платника податків на загальну систему оподаткування з 01.10.2017 р. Враховуючи викладене позивач з 01.10.2017 року зобов`язаний був перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом У країни.

Також відповідач, зазначив, що для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, платником податків ОСОБА_1 не забезпечено надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Підсумовуючи вищезазначене вважає, що факти порушення вимог Закону в ході перевірки позивача було належним чином зафіксовано, а тому податкові повідомлення-рішення та вимога прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

06.11.2023 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11:00 год 20.11.2023 р.

20.11.2023 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11:00 год 11.12.2023 р.

11.12.2023 р. судом відкладено розгляд справи до 10:00 год. 22.12.2023 р.

22.12.2023 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10:00 год 24.01.2024 р.

23.01.2024 р. представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

24.01.2024 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10:30 год 07.02.2024 р. Усною ухвалою від 24.01.2024 р. занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду справи по суті.

07.02.2024 р. оголошено перерву по справі до 10:30 год. 21.02.2024 р.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ, п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців", Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області №415-п від 05.04.2023 р. посадовими особами відповідача, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період діяльності 01.01.2017 року по 29.12.2020 року щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів, за період діяльності з 01.08.2013 року по 29.12.2020 року з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за результатами якої складено акт від 19.05.2023 року №3531/Ж5/24-13-24-04/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено наступні порушення:

-ст. 44, п.85.2 ст.85, пп.296.1.1 п.296.1 ст. 296 ПК України - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не представлено для перевірки книгу обліку доходів;

-пп.291.4.2 п.291.4 ст.291 ПК України, а саме, перевищення дозволеного обсягу доходу за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 357 680,00 грн.;

-п.293.8.2 п.293.8 ст.293 та абз.1) пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, а саме, не здійснено перехід на застосування іншої ставки або відмова від застосування спрощеної системи оподаткування, не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків до обсягу перевищення доходу, внаслідок чого, занижено єдиний податок за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 53652,00,00 грн. (357680,00 х 15%);

-пп.296.5.1 п.296.5 ст.296 ПК України, а саме: не подано до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду за 4 квартал 2017 р., у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу.

-пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 та п. 177.5 ст. 177 ПК України не подання декларації про майновий стан та доходи за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р., за 2018 рік, за 2019 рік. (3 шт.);

-п.п.164.1.1, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.1, п.177.2, п.п.177.4.5, п.177.4 ст.177 ПК України, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності на загальну суму 1457408,76 грн., в тому числі за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 203400,00 грн., за 2018 рік на суму 687404,76 грн., та за 2019 рік на суму 509004,00 грн., за період з 01.01.2020 р. по 29.12.2020 р. на суму 57600,00 грн.;

-п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, донараховано військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 121450,73 грн., в тому числі за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 16950,00 грн. за 2018 рік на суму 57283,73 грн., за 2019 рік на суму 42417,00 грн., за період з 01.01.2020 р. по 29.12.2020 р. на суму 4800,00 грн.;

-п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - не подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік;

-абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 382043,86 грн., в тому числі за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. в сумі 26103,00 грн., за 2018 рік в сумі 137602,08 грн., за 2019 рік в сумі 15423,08 грн., за період з 01.01.2020 р. по 29.12.2020 р. в сумі 64104,70 грн.

- п.181.1 ст.181, п.183.4. ст.183, п.185.1 ст.185 п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України, донараховано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у загальній сумі в загальній сумі 1619343 грн. в тому числі: за грудень 2017 р. в сумі - 226000 грн., за березень 2018 р. в сумі - 554838 грн., за червень 2018 р. в сумі - 208945 грн., червень 2019 р. в сумі - 70000 грн., за вересень 2019 р. в сумі - 375560 грн., за грудень 2019 р. в сумі - 120000 грн., за грудень 2020 р. в сумі - 64000,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України, не забезпечено платником податків - фізичною особою надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

-п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за №1562/20300 платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

За результатами виявлених порушень, відповідачем прийнято наступні рішення:

-податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00000/4788/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00000/4784/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00000/4791/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000/4783/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1821760,95 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 1457408,76 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 364352,19 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000/4789/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 2024178,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 1619343,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 404835,75 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000/4787/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 67065,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 53652,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 13413,00 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000/4786/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 151830,41 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 121450,73 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 30362,68 грн;

-податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00000/4790/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023 р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/4782/Ж10/24-13-24-04 від 16.06.2023 року, якою нараховано податковий борг у розмірі 382043,86 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Розглянувши скаргу позивача, 29.08.2023 р. Державна податкова служба України прийняла рішення, яким податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України.

Так, згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 указаної статті, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Слід зазначити, що згідно з абзацом першим п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст. 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.2 ст. 102 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 ст. 102 ПК України, зокрема якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з 01.08.2013 р. по 29.12.2020 р. з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснював оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності: в період з 01.01.2017 р. по 30.09.2020 р. на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку II група), в період з 01.10.2020 р. по 29.12.2020 р. перебував на загальній системі оподаткування.

Згідно п.295.1ст. 925 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року

Відповідно до п. 296.1.1 п.296.1 ст. 296 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

В ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача встановлено порушення останнім пп. 296.1.1 п.296.1 ст. 296 ПК України, а саме ненадання для перевірки книги обліку доходів.

В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою правильності визначення в податкових деклараціях за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2020 р. обсягу доходу встановлено, що позивачем отримано дохід, виплачений платнику податків за ознакою доходу 157: за 1 кв. 2017 р. ТОВ "ВУДІНДАСТРІС" (код ЄДРПОУ 38729123) - 60000,00 грн, за 2 кв. 2017 р. ТОВ "ВУД ІНДАСТРІС" (код ЄДРПОУ 38729123) - 327680,00 грн, за 2 кв. 2017 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 400000,00 грн, за 3 кв. 2017 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1070000,00 грн, за 4 кв. 2017 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1130000,00 грн. Всього за 2017 рік сума виплаченого доходу становить - 2987680,00 грн. За 1 кв. 2018 року ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1495000,00 грн. Всього за 2018 рік сума виплаченого доходу становить - 1495 000,00 грн. За 2 кв. 2019 року ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 350000,00 грн, за 3 кв. 2019 року ПП "ОРІЗОНТ 2020" (код ЄДРПОУ 43029832) - 117800,00 грн, за 3 кв. 2019 року ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1760000,00 грн, за 4 кв. 2019 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 600000,00 грн. Всього за 2019 рік сума виплаченого доходу становить - 2 827 800,00 грн.

Перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи, встановлено завищення граничного обсягу доходу, а саме у III кварталі 2017 р. перевищено граничний обсяг доходу дозволеного для платників єдиного податку 2 групи (1500 000,00 грн.), а саме фактично отриманий обсяг доходу за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. становить 1857680 грн, що на 357680 грн вище дозволеного обсягу для застосування спрощеної системи оподаткування (II група), чим порушив вимоги пп.2) п.291.4 ст.291 розділу 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 291.4. ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Пунктом 292.6 ст. 292 ПК України визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п.292.14 ст. 292 ПК України).

Пунктом 292.1 ст. 292 ПК України передбачено, що доходом платника єдиного податку є: 1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Як зазначено відповідачем у акті перевірки, позивачем відповідно до пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України в перевіряємому періоді, не подавались до контролюючого органу за місцем обліку платника податків податкові декларації про отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, диведендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та не нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності; доходу отриманого ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.

Тобто судом встановлено, що фактично отриманий позивачем обсяг доходу вище дозволеного обсягу, а саме фактично отриманий обсяг доходу за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року становить 1857680 грн, що на 357680 грн. вище дозволеного обсягу для застосування спрощеної системи оподаткування (II група).

У зв`язку із перевищенням ОСОБА_1 дозволеного обсягу доходу за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року на суму 357680,00 грн, реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2017 року.

Відповідно до п. п. 292.16 ст. 292 ПК України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому, якщо протягом календарного року платники першої - третьої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв`язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Згідно з пп.293.8.2 п.293.8 ст.293 ПКУ платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов`язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Згідно висновку перевірки позивачем як платником податку, в порушення абз.2) п.293.8. ст.293 Податкового Кодексу, не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15% до обсягу перевищення доходу, чим занижено єдиний податок за період з 01.01.2017р. по 30.09.2017р. в сумі 53 652,00,00 грн. (357 680,00 х15%).

Разом із цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 01.10.2020 р. самостійно перейшов на загальну систему оподаткування. За період з 01.10.2020 р. по 29.12.2020 р. платник податків - фізична особа ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, доходів не отримував. За період з 01.10.2020 р. по 29.12.2020 р. Платником подано ліквідаційну декларацію про майновий стан та доходи від 25.01.2021р. № 3958083.

В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу за період з 01.10.2017 р. по 29.12.2019 р. встановлено його заниження на загальну суму 8096715,34 грн., в тому числі за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 1130000,00 грн., за 2018 р. на суму 3818915,34 грн., та за 2019 р. на суму 2827800,00 грн., за період з 01.01.2020 р. по 29.12.2020 р. на суму 320000,00 грн.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід - будь який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду пп. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пп. 164.1.3. п. 164.1 ст.164 ПК - загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності згідно Із статтею 177 Податкового кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 Податкового кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПК України. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ПКУ).

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою -підприємцем, встановлено п. 177.4 ст.177 ПКУ. До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп. 177.4.1. п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу) (пп. 177.4.2. п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України); суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (пп. 177.4.3. п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4. п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України).

Водночас відповідно до пп. 177.4,5 п. 177.4. ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: документально не підтверджені витрати.

В акті перевірки вказано, що в порушення вимог пп. 164.1.1, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164 та п. 177.1, п. 177.2 ст.177 ПК України, позивачем занижено загальний оподатковуваний дохід за період з 01.10.2017 р. по 29.12.2020 р. на загальну суму 8 096 715,34 грн: за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 1 130 000,00 грн, за 2018 р. на суму 3 818 915,34 грн, за 2019 р. на суму 2 827 800,00 грн, за період з 01.01.2020 р. по 29.12.2020 р. на суму 320 000,00 грн.

Також, судом встановлено, що заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності платником ОСОБА_1 , призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 121 450,73 грн.: за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 16 950,00 грн, за 2018 рік на суму 57 283,73 грн, за 2019 рік на суму 42 417,00 грн, за період з 01.01.2020 р. по 29.12.2020 р. на суму 4 800,00 грн. Чим порушено п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

В ході проведення перевірки платника ОСОБА_1 встановлено порушення абз.1) пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового Кодексу України, внаслідок чого свідоцтво платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2017 р. та переведення платника податків на загальну систему оподаткування з 01.10.2017 р..

За період з 01.10.2017 р. по 30.09.2020 р. платник податків - ОСОБА_1 повинен був перебувати на загальній системі оподаткування відповідно до статті 177 ПКУ та сплачувати до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб згідно ст.177.5 ПК України.

Статтями 181 та 182 ПК України визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов`язковому порядку , так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України під обов`язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що піддягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Кодексу якщо особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платника ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов`язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов`язання з ПДВ.

Враховуючи те, що за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. платником податків ОСОБА_1 отримано дохід в розмірі 1857680,00 грн, та за результатами перевірки з 01.10.2017 р. переведено платника податків на загальну систему оподаткування, то відповідно до п. 181.1 ст.181 та п.183.4 ст.183 ПК України ОСОБА_1 з 11.10.2017 р. зобов`язаний був зареєструватись платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивач порушуючи п. 181.1 ст.181, п. 183.4 ст.183 ПК України, в контролюючому органі як платник ПДВ не реєструвався.

Відповідно до п. 185.1. ст..185 ПКУ - об`єктом оподаткування є операції платників податку, в тому числі з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.;

Відповідно п. 187.1. ст.187 ПК України - датою виникнення податкових зобов`язань з

постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України - база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни). Та відповідно до п. 193.1 ст.193 ПКУ - ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Так, судом встановлено, що позивачем не включено до складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість від реалізованого товару.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість платника податків ОСОБА_1 за період 11.10.2017 р. по 29.12.2020 р. встановлено порушення п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.4, ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1619343 грн. в т.ч: за грудень 2017 року в сумі - 226000 грн., за березень 2018 року в сумі - 554838 грн., за червень 2018 року в сумі - 208945 грн., за червень 2019 року в сумі - 70000 грн., за вересень 2019 року в сумі - 375560 грн., за грудень 2019 року в сумі - 120000 грн., за грудень 2020 року в сумі - 64000,00 грн.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд звертає увагу, що в свою чергу абз. 1 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Отже, порушення п.292.1 ст. 292 ПК України має наслідком анулювання права платника податку на використання спрощеної системи оподаткування.

При цьому, з огляду на передбачений пп.4.1.3 п. 4.1 ст. 4 ПК України такий принцип податкового законодавства України як невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, реєстрація позивача платником єдиного податку не є достатньою підставою для застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки податкове законодавство пов`язує статус платника єдиного податку з дотриманням низки умов, а не лише з наявністю відповідної реєстрації. Реєстрація платником податків за спрощеною системою оподаткування в порушення вимог закону не може ставити особу в більш вигідне становище в порівнянні з іншими платниками податків.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2019 року у справі № 2040/6178/18, від 29 вересня 2020 року у справі №120/1676/19-а.

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 ПК України платники єдиного податку, які обрали І, II і III групу, ведуть облік у порядку, визначеному підпунктом 296.1.1 статті 296 Податкового Кодексу України, шляхом щоденного відображення отриманих доходів за підсумками робочого дня в книзі обліку доходів. Форма книги обліку доходів та порядок ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядку їх ведення" (далі - Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 27.12.2011 р. за № 1534/20272.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що в Книзі відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Згідно з пунктом 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги). Відповідно до п. 6 Порядку платник податку вносить до Книги відомості в такому порядку: у графі 1 указується дата запису, у графах 2-7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, оподатковуваний податком за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 ПК України, а саме: у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги. Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Щодо застосування судами вказаної норми матеріального права неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у справах № 160/8441/18 від 06.08.2019 р., 826/27811/15 від 29.05.2020 р., 820/10136/15 від 11.02.2021 р.

Надання в повному обсязі платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд звертає увагу, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Абзац 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 р. у справі №160/8441/18.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Платник податку повинен забезпечити наявність первинних документів під час проведення перевірки та їх надання податковому органу.

Для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, платником податків ОСОБА_1 не забезпечено надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, про що було складено акт про ненадання документів для проведення позапланової перевірки від 12.05.2023 року №198/Ж6/24-13-24-04/3471910071.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, 01.05.2023 р. відповідач з метою документального підтвердження відомостей відображених у податкових розрахунках сум доходу направив запит "Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки" до ТОВ "СИЛУР-ІФ", ПП "ОРІЗОНТ 2020" та ТОВ "ВУД Індастріас". Однак відповіді на вказаний запит не надано.

З метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи судом було витребувано від позивача належним чином завірені копії, банківської виписки за період з 01.01.2017 р. по 29.12.2020 р.

Згідно виписок про рух коштів, судом встановлено, що позивачем отримано наступні кошти, а саме: у 2017 р. від ТОВ "ВУД ІНДАСТРІС" та ТОВ "СИЛУР ІФ" 2987680,00 грн, у 2018 р. від ТОВ "СИЛУР ІФ" 1495000,00 грн та у 2019 р. від ТОВ "СИЛУР ІФ" та ПП "ОРІЗОНТ 2020" 2827800,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, які також підтверджуються наявними матеріалами справи, суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства прийнято оскаржувані рішення.

Окрім цього, суд бере до уваги той факт, що на підтвердження дотримання податкового законодавства під час провадження підприємницької діяльності, позивачем не надано до суду жодних доказів, зокрема тих матеріалів, які були запропоновані відповідачем для надання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити .

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 44057187)

Суддя І.В. Маренич