Постанова

від 01.07.2024 по справі 600/6541/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6541/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

01 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 №00000/4783/Ж10/24-13-24-04, №00000/4784/Ж10/24-13-24-04, №00000/4786/Ж10/24-13-24-04, №00000/4787/Ж10/24-13-24-04, №00000/4788/Ж10/24-13-24-04, №00000/4789/Ж10/24-13-24-04, №00000/4790/Ж10/24-13-24-04, №00000/4791/Ж10/24-13-24-04 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.06.2023 №Ф00000/4782/Ж10/24-13-24-04.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки контролюючого органу про встановлення фактів отримання ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 29.12.2019 доходу у грошовій формі, є безпідставними та необґрунтованими, адже такі висновки зроблено не на підставі податкової звітності самого ОСОБА_1 та документів його податкового обліку, а виключно на підставі податкової звітності інших платників податків - юридичних осіб ТОВ "СИЛУР-ІФ", ПП "ОРІЗОНТ 2020" та ТОВ "ВУДІНДАСТРІС", достовірність якої документально не встановлено та не перевірено. Жодних документальних підтверджень фактів того, що зазначені суб`єкти господарської діяльності перебували у господарських відносинах із позивачем, виплачували йому грошові кошті, та що ці грошові кошти надходили до ОСОБА_1 та були ним отримані в матеріалах перевірки відсутні та у акті перевірки не зазначено.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що у ході перевірки встановлено завищення граничного обсягу доходу ФОП ОСОБА_1 . ля платників єдиного податку 2 групи у III кварталі 2017 року, а саме фактично отриманий обсяг доходу за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 становить 1 857 680 грн, що на 357 680 грн вище дозволеного обсягу для застосування спрощеної системи оподаткування (II група). ОСОБА_1 , не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15% до обсягу перевищення доходу, чим занижено єдиний податок за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 на суму 53652,00,00 грн.

У зв`язку із перевищенням ОСОБА_1 дозволеного обсягу доходу за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 на суму 357680,00 грн, реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2017 та переведення платника податків на загальну систему оподаткування з 01.10.2017. Позивач з 01.10.2017 зобов`язаний був перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом У країни.

Також ОСОБА_1 не забезпечено надання для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області №415-п від 05.04.2023 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період діяльності 01.01.2017 по 29.12.2020 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів, за період діяльності з 01.08.2013 по 29.12.2020 з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.2023 №3531/Ж5/24-13-24-04/ НОМЕР_1 у якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 порушення вимог:

- ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не представлено для перевірки книгу обліку доходів;

- пп. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, - перевищення дозволеного обсягу доходу за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 в сумі 357 680,00 грн;

- п. 293.8.2 п. 293.8 ст. 293 та абз.1) пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України - не здійснено перехід на застосування іншої ставки або відмова від застосування спрощеної системи оподаткування, не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків до обсягу перевищення доходу, внаслідок чого, занижено єдиний податок за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 в сумі 53652,00,00 грн;

- пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПК України - не подано до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду за 4 квартал 2017 року, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПК України;

- пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 та п. 177.5 ст. 177 ПК України - не подання декларації про майновий стан та доходи за період з 01.10.2017 по 31.12.2017, за 2018 рік, за 2019 рік (3 шт.);

- пп. 164.1.1, п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2, п.п. 177.4.5, п. 177.4 ст. 177 ПК України, не донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності на загальну суму 1457408,76 грн, в тому числі за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на суму 203400,00 грн, за 2018 рік на суму 687404,76 грн, та за 2019 рік на суму 509004,00 грн, за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 на суму 57600,00 грн;

- п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, не донараховано військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 121450,73 грн, в тому числі за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на суму 16950,00 грн за 2018 рік на суму 57283,73 грн, за 2019 рік на суму 42417,00 грн, за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 на суму 4800,00 грн;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - не подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік;

- абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 382043,86 грн, в тому числі за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 в сумі 26103,00 грн, за 2018 рік в сумі 137602,08 грн, за 2019 рік в сумі 15423,08 грн, за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 в сумі 64104,70 грн;

- п.181.1 ст.181, п.183.4. ст.183, п.185.1 ст.185 п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України, не донараховано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у загальній сумі в загальній сумі 1619343 грн, в тому числі: за грудень 2017 року в сумі 226000 грн, за березень 2018 року в сумі 554838 грн, за червень 2018 року в сумі 208945 грн, червень 2019 року в сумі 70000 грн, за вересень 2019 року в сумі 375560 грн, за грудень 2019 року в сумі 120000 грн, за грудень 2020 року в сумі 64000,00 грн;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України, не забезпечено платником податків - фізичною особою надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

- п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, - не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

15.06.2023 на підставі вказаних висновків перевірки відповідач прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/4782/Ж10/24-13-24-04 від 15.06.2023, якою нараховано податковий борг у розмірі 382043,86 грн, а також податкові повідомлення-рішення:

- форми "ПС" №00000/4788/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф у сумі 340 грн;

- форми "ПС" №00000/4784/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф у сумі 1020 грн;

- форми "ПС" №00000/4791/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф у сумі 340 грн;

- форми "ПС" №00000/4790/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф у сумі 1020,00 грн;

- форми "Р" №00000/4783/Ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1821760,95 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 1457408,76 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 364352,19 грн;

- форми "Р" №00000/4789/Ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 2024178,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 1619343,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 404835,75 грн;

- форми "Р" №00000/4787/Ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 67065,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 53652,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 13413,00 грн;

- форми "Р" №00000/4786/Ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 151830,41 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 121450,73 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 30362,68 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарги позивача Державна податкова служба України прийняла рішення від 29.08.2023, яким оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження вказаних рішень Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15.06.2023 та вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки від 19.05.2023 №3531/Ж5/24-13-24-04/3471910071 обґрунтовані у частині зафіксованих порушень ОСОБА_1 вимог законодавства, а прийняті на підставі таких висновків рішення від 15.06.2023 правомірні та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно із абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.2 ст. 102 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПК України, зокрема якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Встановлено, що позивач здійснював оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності: в період з 01.01.2017 по 30.09.2020 на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку II група); в період з 01.10.2020 по 29.12.2020 перебував на загальній системі оподаткування.

Згідно п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року

Відповідно до п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

В ході перевірки позивача встановлено порушення останнім пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України, а саме ненадання для перевірки книги обліку доходів.

В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою правильності визначення в податкових деклараціях за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 обсягу доходу встановлено, що позивачем отримано дохід, виплачений платнику податків за ознакою доходу 157: за 1 кв. 2017 р. ТОВ "ВУДІНДАСТРІС" (код ЄДРПОУ 38729123) - 60000,00 грн, за 2 кв. 2017 р. ТОВ "ВУД ІНДАСТРІС" (код ЄДРПОУ 38729123) - 327680,00 грн, за 2 кв. 2017 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 400000,00 грн, за 3 кв. 2017 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1070000,00 грн, за 4 кв. 2017 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1130000,00 грн. Всього за 2017 рік сума виплаченого доходу становить - 2987680,00 грн. За 1 кв. 2018 року ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1495000,00 грн. Всього за 2018 рік сума виплаченого доходу становить - 1495 000,00 грн. За 2 кв. 2019 року ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 350000,00 грн, за 3 кв. 2019 року ПП "ОРІЗОНТ 2020" (код ЄДРПОУ 43029832) - 117800,00 грн, за 3 кв. 2019 року ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 1760000,00 грн, за 4 кв. 2019 р. ТОВ "СИЛУР-ІФ" (код ЄДРПОУ 38713113) - 600000,00 грн. Всього за 2019 рік сума виплаченого доходу становить - 2 827 800,00 грн.

Перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи, встановлено завищення граничного обсягу доходу, а саме у III кварталі 2017 р. перевищено граничний обсяг доходу дозволеного для платників єдиного податку 2 групи (1500 000,00 грн), а саме фактично отриманий обсяг доходу за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. становить 1857680 грн, що на 357680 грн вище дозволеного обсягу для застосування спрощеної системи оподаткування (II група), чим порушив вимоги пп.2) п.291.4 ст.291 розділу 14 Податкового кодексу України.Відповідно до п. 291.4. ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Пунктом 292.6 ст. 292 ПК України визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно із п. 292.14 ст. 292 ПК України визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Пунктом 292.1 ст. 292 ПК України передбачено, що доходом платника єдиного податку є: 1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

В акті перевірки зазначено, що позивачем відповідно до пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України в перевіряємому періоді, не подавались до контролюючого органу за місцем обліку платника податків податкові декларації про отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та не нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності; доходу отриманого ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.

Фактично отриманий позивачем обсяг доходу вище дозволеного обсягу, а саме фактично отриманий обсяг доходу за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 становить 1857680 грн, що на 357680 грн вище дозволеного обсягу для застосування спрощеної системи оподаткування (II група).

У зв`язку із перевищенням ОСОБА_1 дозволеного обсягу доходу за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 на суму 357680,00 грн, реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2017.

Відповідно до п. п. 292.16 ст. 292 ПК України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому, якщо протягом календарного року платники першої - третьої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв`язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Згідно із пп.293.8.2 п.293.8 ст.293 ПКУ платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов`язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Згідно висновку перевірки позивачем як платником податку, в порушення абз.2) п.293.8. ст.293 Податкового Кодексу, не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15% до обсягу перевищення доходу, чим занижено єдиний податок за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 в сумі 53 652,00,00 грн. (357 680,00 х 15%).

Водночас встановлено, що ОСОБА_1 , з 01.10.2020 самостійно перейшов на загальну систему оподаткування. За період з 01.10.2020 по 29.12.2020 ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, доходів не отримував. За період з 01.10.2020 по 29.12.2020 платником подано ліквідаційну декларацію про майновий стан та доходи від 25.01.2021 № 3958083.

В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу за період з 01.10.2017 по 29.12.2019 встановлено його заниження на загальну суму 8096715,34 грн, в тому числі за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на суму 1130000,00 грн, за 2018 р. на суму 3818915,34 грн, та за 2019 р. на суму 2827800,00 грн, за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 на суму 320000,00 грн.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПК України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід - будь який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду пп. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пп. 164.1.3. п. 164.1 ст.164 ПК України - загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності згідно Із статтею 177 Податкового кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 Податкового кодексу.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПК України оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПК України. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

Відповідно до п. 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп. 177.4.1. п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу) (пп. 177.4.2. п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України); суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвіл

Відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4. ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: документально не підтверджені витрати.

В акті перевірки вказано, що в порушення вимог пп. 164.1.1, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164 та п. 177.1, п. 177.2 ст.177 ПК України, позивачем занижено загальний оподатковуваний дохід за період з 01.10.2017 по 29.12.2020 на загальну суму 8 096 715,34 грн: за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на суму 1 130 000,00 грн, за 2018 р. на суму 3 818 915,34 грн, за 2019 р. на суму 2 827 800,00 грн, за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 на суму 320 000,00 грн.

Також встановлено, що заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності платником ОСОБА_1 , призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 121 450,73 грн: за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на суму 16 950,00 грн, за 2018 рік на суму 57 283,73 грн, за 2019 рік на суму 42 417,00 грн, за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 на суму 4 800,00 грн. Чим порушено п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

В ході проведення перевірки платника ОСОБА_1 встановлено порушення абз.1) пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, внаслідок чого свідоцтво платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2017 та переведення платника податків на загальну систему оподаткування з 01.10.2017.

У період з 01.10.2017 по 30.09.2020 ОСОБА_1 повинен був перебувати на загальній системі оподаткування відповідно до статті 177 ПК України та сплачувати до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб згідно ст.177.5 ПК України.

Статтями 181 та 182 ПК України визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов`язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України під обов`язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що піддягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із п.54.3 ст.54 ПК України якщо особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платника ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов`язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов`язання з ПДВ.

Оскільки за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 ОСОБА_1 отримано дохід в розмірі 1857680,00 грн, та за результатами перевірки з 01.10.2017 переведено платника податків на загальну систему оподаткування, то відповідно до п. 181.1 ст.181 та п.183.4 ст.183 ПК України ОСОБА_1 з 11.10.2017 зобов`язаний був зареєструватись платником податку на додану вартість.

Однак, в порушення п. 181.1 ст.181, п. 183.4 ст.183 ПК України позивач в контролюючому органі як платник ПДВ не реєструвався.

Відповідно до п. 185.1. ст.185 ПКУ - об`єктом оподаткування є операції платників податку, в тому числі з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із п. 187.1. ст.187 ПК України - датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України - база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни). Та відповідно до п. 193.1 ст.193 ПКУ - ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Встановлено, що позивачем не включено до складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість від реалізованого товару.

Наведене підтверджує порушення позивачем вимог п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.4, ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1619343 грн, в т.ч: за грудень 2017 року в сумі - 226000 грн, за березень 2018 року в сумі - 554838 грн, за червень 2018 року в сумі - 208945 грн, за червень 2019 року в сумі - 70000 грн, за вересень 2019 року в сумі - 375560 грн, за грудень 2019 року в сумі - 120000 грн, за грудень 2020 року в сумі - 64000,00 грн.

Згідно із абз. 1 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Отже, порушення п. 292.1 ст. 292 ПК України має наслідком анулювання права платника податку на використання спрощеної системи оподаткування.

При цьому, з огляду на передбачений пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 ПК України такий принцип податкового законодавства України як невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, реєстрація позивача платником єдиного податку не є достатньою підставою для застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки податкове законодавство пов`язує статус платника єдиного податку з дотриманням низки умов, а не лише з наявністю відповідної реєстрації. Реєстрація платником податків за спрощеною системою оподаткування в порушення вимог закону не може ставити особу в більш вигідне становище в порівнянні з іншими платниками податків.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2019 року у справі № 2040/6178/18, від 29 вересня 2020 року у справі №120/1676/19-а.

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 ПК України платники єдиного податку, які обрали І, II і III групу, ведуть облік у порядку, визначеному підпунктом 296.1.1 статті 296 Податкового Кодексу України, шляхом щоденного відображення отриманих доходів за підсумками робочого дня в книзі обліку доходів. Форма книги обліку доходів та порядок ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядку їх ведення" (Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 27.12.2011 № 1534/20272.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що в Книзі відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Згідно з пунктом 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги). Відповідно до п. 6 Порядку платник податку вносить до Книги відомості в такому порядку: у графі 1 указується дата запису, у графах 2-7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, оподатковуваний податком за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 ПК України, а саме: у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги. Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Надання в повному обсязі платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Абзац 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Платник податку повинен забезпечити наявність первинних документів під час проведення перевірки та їх надання податковому органу.

Для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, платником податків ОСОБА_1 не забезпечено надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, про що було складено акт про ненадання документів для проведення позапланової перевірки від 12.05.2023 року №198/Ж6/24-13-24-04/3471910071.

Окрім того, 01.05.2023 відповідач з метою документального підтвердження відомостей відображених у податкових розрахунках сум доходу направив запит "Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки" до ТОВ "СИЛУР-ІФ", ПП "ОРІЗОНТ - 2020" та ТОВ "ВУД Індастріас". Однак відповіді на вказаний запит не надано.

Судом першої інстанції, з метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи, витребувано від позивача належним чином завірені копії, банківської виписки за період з 01.01.2017 по 29.12.2020.

З виписок про рух коштів встановлено, що позивачем отримано наступні кошти, а саме: у 2017 р. від ТОВ "ВУД ІНДАСТРІС" та ТОВ "СИЛУР ІФ" у сумі 2987680,00 грн, у 2018 р. від ТОВ "СИЛУР ІФ" - 1495000,00 грн та у 2019 р. від ТОВ "СИЛУР ІФ" та ПП "ОРІЗОНТ 2020" - 2827800,00 грн.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки від 19.05.2023 №3531/Ж5/24-13-24-04/3471910071 обґрунтовані у частині зафіксованих порушень ОСОБА_1 вимог законодавства, а прийняті на підставі таких висновків рішення від 15.06.2023 правомірні та не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.