Ухвала

від 29.02.2024 по справі 400/14821/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14821/23

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" до Миколаївської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" задоволено.

На вказане рішення суду, Миколаївська митниця подала до суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч.5 ст.296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Так, за приписами ч.1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу приписів ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, згідно з ч.3 ст.4 ЗУ Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Дану апеляційну скаргу подано в електронному вигляді через ЄСІТС Електронний суд.

З огляду на вказане, враховуючи, що у позові об`єднано вимоги майнового характеру на загальну суму (згідно даних, які містяться в матеріалах електронної справи - 98922,22 грн) та вимогу немайнового характеру, розмір судового збору за подання апеляційної скарги, обрахований виходячи з встановлених ЗУ «Про судовий збір» ставок, становить 6441,60 грн (8052,00*0,8).

Однак, до апеляційної скарги докази сплати судового збору у визначеному заеоном розмірі апелянт не додав, як вже зазначалось вище.

Водночас, до скарги апелянтом надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, в обґрунтування якого, посилаючись на приписи ст. 133 КАС України та відсутності фінансування на оплату судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню суддя-доповідач зазначає, що приписами ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказані положення кореспондують з положеннями ст. 8 Закону України Про судовий збір, згідно ч.1 якої визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, при цьому єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони.

Водночас, слід також зауважити, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тощо.

Варто відзначити при цьому, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Між тим, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, заявник жодним чином не довів належними доказами наявності тяжкого фінансового становища.

Тобто, скаржник не підтвердив існування обставин для відстрочення оплати судового збору у розумінні вимог ст. 133 КАС України, а відтак клопотання задоволенню з наведених підстав не підлягає.

Враховуючи викладене, апелянт має надати суду доказ сплати судового збору на виконання вимог ст. 296 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду у розмірі 6441,60 грн. повинно бути перераховано або внесено на рахунок за наступними реквізитами: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758, отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526.

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням 10-денного строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Миколаївської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги з наведених скаржником підстав відмовити.

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 400/14821/23 - залишити без руху, надавши строк у 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: подати доказ сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Танасогло