Постанова

від 21.02.2024 по справі 240/25334/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25334/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа В.А.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

21 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,

представника позивача: Ярмощука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 31.08.2017 №4059 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6306, виданий 27.12.2018 Державною службою геології та надр України ТОВ "Софія-Біо".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року клопотання представника Державної комісії України по запасах корисних копалин та представника третьої особи ТОВ "Софія-Біо"-адвоката Леськова В.П. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №240/25334/23 - задоволено.

Залишено без розгляду позовну заяву керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України , за участю третьої особи: ТОВ "Софія-Біо" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Коростенською окружною прокуратурою Житомирської області виявлено факти порушення вимог природоохоронного законодавства під час державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки родовища торфу «Плав-ІІ», а також при отриманні спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, встановлено, що Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі ДЗК) розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки родовища торфу «Плав-П», поданих на розгляд ТОВ «Софія-Біо», з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами.

31.08.2017 розгляд поданих вказаним підприємством матеріалів оформлений протоколом № 4059 засідання колегії ДКЗ України, відповідно до якого, серед іншого, апробовані станом на 01.08.2017 балансові запаси торфу загальнодержавного значення родовища «Плав-ІІ», що придатні для виробництва торфу фрезерного для виготовлення брикетів, виготовлення компостів та ґрунтів торф`яних рослинних, з урахуванням змін, внесених цим протоколом.

Отримання ТОВ «Софія-Біо» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу, придатного для виробництва брикетів, приготування компостів та ґрунтів торф`яних рослинних, можливе лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку, та за умовами, що визначені наведеним вище Порядком №865.

В подальшому, на підставі незаконного протоколу ДКЗ України N4059, яким апробовані балансові запаси торфу загальнодержавного значення родовища «Плав-ІІ» утворено право на позааукціонне отримання спеціального дозволу в порядку, визначеному п. 1 п. 8 Порядку № 615, Державною службою геології та надр України, товариству «Софія-Біо» видано спірний спеціальний дозвіл на користування надрами № 6306 від 27.12.2018.

Вважаючи вказаний протокол та спеціальний дозвіл протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 08 листопада 2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави строк звернення до суду з адміністративним позовом. В клопотанні про поновлення строку звернення до суду керівник Коростенської окружної прокуратури посилався на зміну підходів до правозастосування в даних правовідносинах та відступ від висновків суду щодо відсутності повноважень у прокурора на звернення до суду з позовами у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, викладений у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

Проте, з матеріалів справи встановлено, що заступник прокурора Житомирської області у 2019 році звертався до суду з позовом в межах адміністративної справи №240/400/19, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-17-335/1;

- визнати протиправним та скасувати протокол № 4059 від 31.08.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1275 від 25.10.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 04.10.2018 № 19930/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Софія-Біо".

Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №240/400/19 касаційні скарги Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Біо» задоволено частково.

Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі №240/400/19.

Позовну заяву заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Біо», про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу та рішення залишено без розгляду.

Згідно наданих до суду представником третьої особи документів як додатків до клопотання про залишення без розгляду позову, прокурором в межах наведеної вище справи були подані заяви про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову, в яких поміж іншого просив визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6306, виданий 27.12.2018 Державною службою геології та надр України ТОВ "Софія-Біо", та в задоволенні яких ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено.

Таким чином, керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6306, виданого 27.12.2018 в межах строку, встановленого ст.122 КАС України, у 2019 році, або ж оскаржити рішення суду у справі №240/400/19 в частині відмови у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог.

Крім того, позивач звертався до суду із позовом в межах адміністративної справи №240/10758/19 у якому просив визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6306, виданий Державною службою геології та надр України 27.12.2018 товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", однак ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року позовну заяву повернуто прокурору на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 123 КАС України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року - без змін.

Таким чином, позивач у даному позові звертається з вимогами, які вже були предметом розгляду у справах №240/400/19 та № 240/10758/19.

Також, слід зазначити, що позивач посилаючись на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, 24.08.2023 року звернувся з даним позовом до суду з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України трьохмісячного строку на звернення до суду, оскільки процесуальний строк для звернення з даним позовом до суду розпочався для позивача 30.11.2022 та закінчився 28.02.2023.

В контексті встановленого, невизначена зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах, яка унеможливила перепред`явлення позовів вказаної категорії раніше, як стверджує прокурор, на думку суду, не є беззаперечними обставинами, які ускладнили можливість вчинення процесуальних дій прокурором у визначений законом строк, тобто звернення до суду в межах строку, передбаченого законом про скасування спеціального дозволу, в тому числі у 2019 році.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відтак, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 у справі № 320/3307/21.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Нормами п. 8 ч. 1ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Посилання прокурора на обставини відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора стосовно спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів, оскільки прокурор почав вчиняти такі дії через вісім місяців після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.

Отже, позовну заяву подану до суду після спливу тримісячного строку звернення до суду, слід залишити без розгляду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити як необґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 лютого 2024 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.