Постанова

від 25.06.2024 по справі 240/25334/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа № 240/25334/23

адміністративне провадження № К/990/11485/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу №240/25334/23

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Софія-Біо", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, постановлену судом у складі головуючого судді - Липи В.А.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Залімського І.Г., суддів: Мацького Є.М., Сушка О.О.,

УСТАНОВИВ:

I. РУХ СПРАВИ

1. 29.08.2023 керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 31.08.2017 №4059 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.12.2018 №6306, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Софія-Біо".

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 поновлено керівнику Коростенської окружної прокуратури строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом. Іншою ухвалою від 08.11.2023 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

3. 04.12.2023 та 11.12.2023 на адресу суду першої інстанції надійшли клопотання від Державної комісії України по запасах корисних копалин та ТОВ «Софія-Біо» про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024, позов керівника Коростенської окружної прокуратури залишено без розгляду.

5. 25.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на вказані судові рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити її до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Верховний Суд ухвалою від 15.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 25.04.2024, 29.04.2024, 30.04.2024 від Державної комісії України по запасах корисних копалин, ТОВ «Софія-Біо» та Держгеонадра до суду касаційної інстанції було подано відзиви на вказану вище касаційну скаргу, в яких зазначені учасники процесу просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані прокурором судові рішення - без змін.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що прокурор звернувся з позовом до суду з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, і не навів поважних причин пропуску такого строку. Суди попередніх інстанцій зазначили, що прокурор не був позбавлений можливості звернутися до суду з цим позовом про визнання протиправними та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 31.08.2017 №4059 та спеціального дозволу на користування надрами від 27.12.2018 №6306 в межах строку, визначеного процесуальним законом.

9. Суди попередніх інстанцій також визнали необґрунтованими посилання прокурора, як на підставу для поновлення строку на подання позову в цій справі, на відступ Верховним Судом від попередніх висновків стосовно визначення права прокурора на звернення до суду з позовом про оскарження рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин та Держгеонадра в рамках процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий висновок суд касаційної інстанції виклав у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19, натомість прокурор з цим позовом звернувся лише в серпні 2023, тобто через дев`ять місяців після ухвалення зазначеної постанови.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ

10. Касаційна скарга прокурора обґрунтована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, оскільки, як зазначає скаржник, пропуск строку звернення до суду з цим позовом відбувся з поважних причин - у зв`язку зі зміною підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Прокурор зазначає, що до ухвалення судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постанови від 29.11.2022 у справі №240/401/19, в якій викладено висновок про наявність підстав для звернення прокурора з відповідним позовом в правовідносинах подібних до тих, що склалися в цій справі, мала місце правова невизначеність щодо застосування положень статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», що унеможливлювало пред`явлення цього позову.

11. У відзивах на касаційну скаргу Держгеонадра, ТОВ «Софія-Біо» та Державна комісія України по запасах корисних копалин вказують на те, що суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення до суду без поважних причин, у зв`язку з чим просять касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

13. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

14. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

15. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

17. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

18. Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

19. За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

20. Колегія суддів зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

21. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 визнано неповажними наведені прокурором в позовній заяві причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний з дня отримання зазначеної ухвали строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

22. У строк встановлений ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 прокурор надіслав до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви, в обґрунтування якого зазначив, що можливість подання прокурорами позовів в подібних справах з`явилася тільки після ухвалення судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постанови від 29.11.2022 у справі № 240/401/19, у якій суд касаційної інстанції констатував наявність в прокурора права на подання позову в інтересах держави у правовідносинах, пов`язаних з оскарженням рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин та Держгеонадра, які приймаються в процесі надання спеціальних дозволів на користування надрами.

На думку прокурора, до ухвалення зазначеної постанови мала місце правова невизначеність в питанні визначення повноважень прокурора на звернення до суду з позовом в таких правовідносинах, що унеможливило своєчасне подання позову в цій справі.

23. Судом першої інстанції було встановлено, що заступник прокурора Житомирської області у 2019 році вже звертався до суду з позовом про скасування, зокрема, протоколу від 31.08.2017 №4059, який після розгляду судами першої та апеляційної інстанції було залишено без розгляду постановою Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №240/400/19. В рамках зазначеної справи прокурор також подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив, зокрема, визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.12.2018 №6306, виданий ТОВ "Софія-Біо".

24. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що про обставини, пов`язані з видачею ТОВ «Софія-Біо» спеціального дозволу на користування надрами, прокурор був обізнаний щонайменше ще у 2019 році.

25. Оцінивши доводи прокурора, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що зміна правозастосовчої практики на яку посилається прокурор не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які були прийняті ще у 2017-2018 роках.

26. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що прокурор подав цей позов у строк, що перевищує три місяці з моменту ухвалення Верховним Судом постанови від 29.11.2022 у справі №240/401/19, на яку позивач посилався в підтвердження доводів про зміну правозастосовчої практики.

27. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

28. За змістом частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

29. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

30. Встановлення строків звернення до суду має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства з метою своєчасного вчинення ними, передбачених КАС України процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

31. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

32. Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

33. Як було зазначено вище, згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

34. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

35. Колегія суддів зазначає, що посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо визначення повноважень прокурора на звернення до суду з позовом в правовідносинах, пов`язаних з видачею спеціального дозволу на користування надрами, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах, що склалися в цій справі.

36. Враховуючи, що прокурор не довів наявності об`єктивних обставин, які унеможливлювали виконання ним процесуального обов`язку щодо своєчасного звернення до адміністративного суду, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову керівника Коростенської окружної прокуратури у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

37. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №240/25334/23 - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №240/25334/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко