Постанова

від 21.02.2024 по справі 460/14145/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/14145/23 пров. № А/857/19088/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (головуючий суддя Недашківська К.М., 11:10 год., м. Рівне) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ОІЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ТОВ "НІКО ОІЛ" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 №306017000705.

Позов обгрунтовує тим, що в акті перевірки не зафіксовано фактів порушення порядку оформлення первинних документів щодо обліку товару в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує, що недоліки у заповненні Журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми №13-НП не можуть свідчити про необлікування нафтопродуктів, натомість у платника податків наявні усі інші первинні документи, які свідчать про належний облік палива. Звертає увагу, що Інструкція №281/171/578/155 не є частиною податкового законодавства в розумінні статті 3 Податкового кодексу України та не регулює порядок ведення бухгалтерського чи податкового обліку. Зазначає, що нестача пального в кількості 11,27 л, яка встановлена внаслідок зняття залишків, зумовлена зміною температури навколишнього середовища, що контролюючим органом враховано не було.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 №306017000705 в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 450000 грн за реалізацію пального, яке обліковане з порушенням порядку.

Не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що фактичною перевіркою встановлено, що в журналі обліку надходження нафтопродуктів, який наданий позивачем до перевірки, відсутні дані за 03.03.2023 та 20.03.2023 про отримання відповідальними особами підприємства пального. Вказує, що згідно п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а відповідно до Інструкції №281 оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів за формою №13-НП. Зазначає, що поняття обліку нафтопродуктів згідно із Законом №265/95-ВР та Інструкцією №281 відрізняється від бухгалтерського обліку за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник Головного управління ДПС у Рівненській області на апеляційний розгляд справи не прибув, Головне управління ДПС у Рівненській області належним чином повідомлене про його дату, час і місце.

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, на підставі Наказу від 21.03.2023 №369-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ Ніко Оіл (а.с. 13) та направлень на перевірку від 21.03.2023 №507/Ж3/17-00-07-05-15, №506/Ж3/17-00-07-05-15 (а.с. 74, 75) посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку ТОВ Ніко Оіл, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 28.03.2023 №2779/Ж5/17-00-07-05-17/43651651.

Актом перевірки встановлено: 1) непроведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 506,00 грн; 2) неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, а також продаж товарів, які не відображені в такому обліку.

Щодо порушення порядку обліку товарних запасів у акті фактичної перевірки від 28.03.2023 №2779/Ж5/17-00-07-05-17/43651651 зазначено наступне: відповідно до п. 10.2.10 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, облік пального на АЗС відбувається наступним чином: на підставі ТТН та актів приймання, оператор АЗС мас оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне пальне залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС з формою №13-НП, дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за№17-Н11. За 03.03.2023 та 20.03.2023 згідно Z-звітів в Журналі обліку надходження нафтопродуктів відсутні дані про отримання пального із відповідним зазначенням ТТН, температури, густини, маси нафтопродукту. До перевірки не надано ТТН за 03.03.2023 та 20.03.2023. Отже, пальне, а саме ДП-3-Євро5-ВО, яке було прийнято відповідно Z-звіту №0705 від 03.03.2023, в кількості 5000 л та Z-звіту №0724 від 20.03.2023, в кількості 5000 л, на загальну суму реалізації 450 000 грн., знаходилось в реалізації з порушенням вимог законодавства щодо порядку ведення обліку товарних запасів на АЗС.

На підставі акту фактичної перевірки контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 №306017000705, яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 450506,70 грн за два порушення (а.с. 17).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2023 №306017000705, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 450 000 грн. за порушення порядку обліку товарних запасів, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» документів (журналів обліку №13-НП) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону №265/95-ВР.

Суд першої інстанції вказав, що перевірка порядку ведення обліку палива повинна здійснюватися контролюючим органом системно, з урахуванням первинних документів та бухгалтерських регістрів, чого зроблено не було, відтак прийшов до висновку про недоведеність порушення позивачем порядку обліку товарних запасів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( далі Закон №265/95-ВР ) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

З аналізу цієї норми вбачається, що пунктом 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, за порушення якого ТОВ Ніко Оіл притягнуто до відповідальності у вигляді фінансових санкцій, передбачений обов`язок суб`єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а також надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 16 липня 1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Частиною першою статті 9 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини другої статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

З урахуванням специфіки провадження діяльності з роздрібної торгівлі нафтопродуктами та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція № 281).

Вимоги вказаної Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно з підпунктом 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції № 281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Відповідно до пункту 10.2.10 Інструкції № 281 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14).

Пунктом 10.4.1 Інструкції № 281 передбачено, що на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС (підпункт 10.4.3 Інструкції № 281).

Відповідно до підпункту 16.1 Інструкції № 281 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Згідно підпункту 16.2 Інструкції № 281 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ГІРК, ОРК з попередньої зміни, звіт и про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Як встановлено, до ТОВ Ніко Оіл застосовано фінансові санкції у розмірі 450 000 грн. відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР за здійснення реалізації товару - нафтопродуктів, які не обліковані у встановленому порядку ( пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР ).

Як підставу для висновку про реалізацію ТОВ Ніко Оіл неналежно облікованих нафтопродуктів, у акті фактичної перевірки зазначено відсутність в журналі обліку надходження нафтопродуктів ( форми №13-НП ) даних про отримання відповідальними особами товариства пального на дати - 03.03.2023 та 20.03.2023. із відповідним зазначенням ТТН, температури, густини, маси нафтопродукту.

Як вбачається з журналу обліку надходження нафтопродуктів, копія якого знаходиться в матеріалах справи і є додатком до акту фактичної перевірки ( а.с. 69 ), згідно запису №9 за 03.03.2023 та згідно запису №13 за 20.03.2023 у відповідних графах журналу форми №13-НП наявні дані про найменування, марку і вид нафтопродукту дизельне паливо Євро 5 ВО, а також наявні дані у відповідній графі про об`єм нафтопродукту за ТТН, що відповідає вимогам пункту 10.2.10 Інструкції № 281.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Інструкції № 281, оскільки журнал обліку надходження нафтопродуктів містить необхідні записи, а саме, прийнятий нафтопродукт описаний за марками та видами (ДП-3-Євро5-ВО), а також вказаний об`єм такого палива, що спростовує доводи апелянта про неналежний облік.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що встановлюючи обов`язок суб`єкта господарювання вести передбачені форми обліку нафтопродуктів, Інструкція № 281 регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів.

Відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією № 281 документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону № 265/95-ВР, так як за змістом п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в порядку, встановленому законодавством, має відповідати бухгалтерському обліку.

Відтак, для встановлення факту необлікування позивачем пального в установленому порядку слід перевірити відповідні бухгалтерські регістри та первинні документи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 1.380.2019.003315, від 14.07.2022 у справі № 520/18801/2020, від 14.02.2022 у справі №640/2008/20.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують належне ведення обліку палива за 03.03.2023 та 20.03.2023.

Так, 03.03.2023 оформлена видаткова накладна №10 на товар дизельне паливо 5000 л; покупець ТОВ Ніко Оіл; постачальник ТОВ Март Трейдінг (а.с. 20); 03.03.2023 оформлена ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №10 дизельне пальне 5000 л; вантажоодержувач ТОВ Ніко Оіл (а.с. 21); 03.03.2023 оформлена акцизна накладна форми П №3 на пальне у кількості 5000 л; особа, що реалізує пальне ТОВ Март Трейдінг; особа-отримувач пального ТОВ Ніко Оіл (а.с. 22); акцизна накладна прийнята ДПС України, що підтверджується квитанцією №2-АН (а.с. 24); 03.03.2023 сформований Змінний звіт АЗС форми №17-НП дизельне пальне надійшло за ТТН 5000 л (а.с. 25); 03.03.2023 довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального добовий обсяг отриманого на акцизний склад пального 5000 л (а.с. 26); довідка прийнята контролюючим органом згідно Квитанції №2 (а.с. 35); Z-Звіт за 03.03.2023 прийнято 5000 л (а.с. 50).

20.03.2023 оформлена видаткова накладна №216 на товар дизельне паливо 5000 л; покупець ТОВ Ніко Оіл; постачальник ТОВ ВЕ Ойл (а.с. 36); 20.03.2023 оформлена ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №10 дизельне пальне 5000 л; вантажоодержувач ТОВ Ніко Оіл (а.с. 37); 20.03.2023 оформлена акцизна накладна форми П №353 на пальне у кількості 5000 л; особа, що реалізує пальне ТОВ ВЕ Ойл; особа-отримувач пального ТОВ Ніко Оіл (а.с. 38); акцизна накладна прийнята ДПС України, що підтверджується квитанцією №2-АН (а.с. 40); 20.03.2023 сформований Змінний звіт АЗС форми №17-НП дизельне пальне надійшло за ТТН 5000 л (а.с. 41); 20.03.2023 довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального добовий обсяг отриманого на акцизний склад пального 5000 л (а.с. 42); довідка прийнята контролюючим органом згідно Квитанції №2 (а.с. 49); Z-Звіт за 20.03.2023 прийнято 5000 л (а.с. 50).

Таким чином, зазначені первинні документи свідчать про належний облік дизельного пального ТОВ Ніко Оіл за 03.03.2023 та 20.03.2023, контролюючим органом дані обставини не спростовано.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведення відповідачем порушення ТОВ "НІКО ОІЛ" вимог п.п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення штрафу у розмірі 450000 грн. є протиправним.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 310, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №460/14145/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.