Ухвала

від 10.04.2024 по справі 460/14145/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 460/14145/23

адміністративне провадження № К/990/12555/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №460/14145/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Оіл" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ОІЛ" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2023 №306017000705, яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 450506,70 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 №306017000705 в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 450000 грн за реалізацію пального, яке обліковане з порушенням порядку.

02.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 460/14145/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані ршення та відмовити в задоволенні позову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження суду зазначає наступне.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник формально зазначає про наявність підстави для скасування судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України, зазначаючи при цьому, що суд не дослідив зібрані у справі докази. Ця підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд передбачена пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, які саме фактичні обставини у цій справі мають істотне значення для правильного вирішення справи, впливають на умови застосування норм права, але залишилися не встановленими. Обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка судом встановленого факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки доказам, що наявні у матеріалах справи, не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі. Не містить касаційна скарга і посилання на те, яка саме обставина встановлена на підставі недопустимого доказу, чому такий доказ є недопустимим. Доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справи доказам не є тотожним доводам про встановлення судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України (в редакції з 15.12.2017) є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена.

Більш того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.

Доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним.

Це обґрунтовується тим, що частина друга статті 353 КАС України стосується порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто, вплинуло на умови застосування норм матеріального права.

Однак, у поданій касаційній скарзі відсутнє обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права у взаємозв`язку із посиланням на пункти 1, 2 та/або 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а в межах наведених скаржником доводів, визначені ним підстави не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження

Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 460/14145/23 - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко