Рішення

від 20.02.2024 по справі 380/11355/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року м. Львівсправа № 380/11355/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Школьна А.В.

відповідача: представник Лиса Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (Відповідач), в якому, із урахуванням уточненої позовної заяви просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни» №1300 від 13 квітня 2023 року у частині накладення на заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062171) дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про особовий склад» №180 о/с від 24 квітня 2023 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області і в цій частині рішення суду допустити до негайного виконання;

- стягнути з Головного управління Національної поліції (Код ЄДРПОУ: 40108833, адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Головного управління Національної поліції (Код ЄДРПОУ: 40108833, адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №1300 від 13 квітня 2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни» застосовано до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. Наказом №180 о/с від 24 квітня 2023 року «Про особовий склад» звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0062171), заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП з 25 квітня 2023 року.

Дані накази позивач уважає протиправними, незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що Висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських, та інші події, та чим це підтверджується.

Фактично, у висновку службового розслідування описано події, які були вказані у тексті підозри, оголошеної ОСОБА_1 від 04 квітня 2023 року, в межах кримінального провадження № 42023140000000099 від 30.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У висновку службового розслідування відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача, та на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок.

Позивач вказує, що вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», а відтак, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції є незаконним.

Саме тому позивач просить визнати неправомірними та скасувати накази Головного управління Національної поліції у Львівській області №1300 від 13 квітня 2023 року та №180 о/с від 24 квітня 2023 року в частині його звільнення зі служби в поліції, поновити позивача на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області і в цій частині рішення суду допустити до негайного виконання, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, то ним укладено Договір про надання правничої допомоги №26/23 від 06 квітня 2023 року з Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» і за цим договором попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу становить 20000 грн. Документальне підтвердження (докази) понесення таких витрат будуть подані позивачем протягом 5-ти днів з моменту винесення рішення судом у даній справі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 26.01.2024 року, просили позов задоволити.

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що

підставою проведення службового розслідування стосовно позивача слугував рапорт старшого інспектора відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП (далі - УГІ ГУНП) В. Ковальчука від 04.04.2023 про те, що 03.04.2023 працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Львові, в рамках розпочатого 30.03.2023 кримінального провадження №42023140000000099, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, проведено обшук у приміщеннях службових кабінетів ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП за адресою: м. Львів, пр-т Ч. Калини, 66 та в порядку ст.208 КПК України затримано заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , у котрого вилучили 3000 дол. США, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди у розмірі 3000 дол. США (за посередництва оперуповновженого ЛУ ДВБ НПУ ОСОБА_2 , інспектора УПП у Львівській області ДПП НПУ ОСОБА_3 та можливо дізнавача сектору дізнання ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП ОСОБА_4 ) за закриття кримінального провадження №12023142410000109 від 24.03.2023 за ч.1 ст.125 КК України, розпочатого за заявою гр. ОСОБА_5 щодо нанесення йому невідомою особою тілесних ушкоджень, досудове розслідування у котрому триває.

Відповідно до висновку службового розслідування, який затверджено 11 квітня 2023 року т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області полковником поліції Остроухом Р. установлено, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 19, 68 Конституції України, статей 22,38 Закону України «Про запобігання корупції», частин першої та другої статті 18, статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абзаців 1,2,5 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV, абзацу 1 частини третьої, абзацу 2 частини 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та своїх функціональних обов`язків, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062171) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Внаслідок чого винесено Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №1300 від 13 квітня 2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни» та застосовано до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції та Наказ №180 о/с від 24 квітня 2023 року «Про особовий склад», яким звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0062171), заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП з 25 квітня 2023 року.

Відповідач вказує, що матеріали службового розслідування свідчать про те, що дисциплінарна комісія ГУ НП у Львівській області не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах кримінального провадження, а лише перевірила викладені у матеріалах службового розслідування відомості на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів Національної поліції, та наявності в описаних діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , хоч і прийнято на підставі відомостей згідно матеріалів кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ч.3 ст.368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Відповідач вказує, що дисциплінарною комісією не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а лише надано оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідач наголошує, що чинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку та просить врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у Постановах від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16, від 14.07.2022 у справі № 520/1795/19, від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а, від 19.05.2022 у справі № 480/4079/18, від 12.05.2022 у справі № 260/1/19.

Крім цього відповідач зазначив, що під час проведення службового розслідування позивач не надав жодних аргументованих пояснень, будь-яких доказів чи доводів на спростування вчинення проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, як і не надано в подальшому до матеріалів справи.

Тому, з урахуванням наведеного, в подальшому прийняте керівником ГУНП рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка ГУНП пов`язана із діями, які виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 620221404110000068, а саме: вимагання та отримання неправомірної вигоди.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою судді від 26 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/11355/23 скасовано. Прийнято постанову, якою справу № 380/11355/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 10 листопада 2023 року прийнято матеріали адміністративної справи № 380/11355/23 до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання від 05.12.2023, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу у Національній поліції України на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області (надалі ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області) відповідно до наказу ГУНП у Львівській області №93 о/с від 28.02.2023, яким капітана поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, з 01 березня 2023 року.

Наказом ГУНП №1188 від 04.04.2023 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ГУНП у Львівській області.

Підставою проведення службового розслідування стосовно позивача слугував рапорт старшого інспектора відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП (далі - УГІ ГУНП) В. Ковальчука від 04.04.2023 про те, що 03.04.2023 працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Львові, в рамках розпочатого 30.03.2023 кримінального провадження №42023140000000099, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, проведено обшук у приміщеннях службових кабінетів ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП за адресою: АДРЕСА_1 та в порядку ст.208 КПК України затримано заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , у котрого вилучили 3000 дол. США, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди у розмірі 3000 дол. США (за посередництва оперуповновженого ЛУ ДВБ НПУ ОСОБА_2 , інспектора УПП у Львівській області ДПП НПУ ОСОБА_3 та можливо дізнавача сектору дізнання ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП ОСОБА_4 ) за закриття кримінального провадження №12023142410000109 від 24.03.2023 за ч.1 ст.125 КК України, розпочатого за заявою гр. ОСОБА_5 щодо нанесення йому невідомою особою тілесних ушкоджень, досудове розслідування у котрому триває.

ТУ ДБР у м. Львові листом від 06.04.2023 №12-2111756вих-23 скеровано до ГУНП Подання про проведення службового розслідування в порядку Закону України «Про запобігання корупції», а також копію Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 04.04.2023 та копію Ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.04.2023 у справі №1-кс/463/2402/23 про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_1 строком 60 днів.

Під час службового розслідування встановлено, що 03.04.2023 у приміщеннях службових кабінетів сектору дізнання ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Львові вилучено матеріали кримінального провадження № 12023142410000109 від 24.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється сектором дізнання ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП. До матеріалів службового розслідування долучено довідку про стан досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні від 05.04.2023.

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією, за результатами опрацювання Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 04.04.2023, встановлено, що слідчим ТУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023140000000099 від 30.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та у зв`язку з наявністю достатніх доказів, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_1 про підозру в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за невчинення, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії, з використанням наданого їй службового становища, вчинене такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Зі змісту вказаного Повідомлення про підозру від 04.04.2023 слідує, що 03.04.2023 о 20:38 ОСОБА_1 будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з невстановленими працівниками № 2 ЛРУП № 2 ГУНП, перебуваючи разом із ОСОБА_6 в салоні автомобіля д.н.з. НОМЕР_2 , припаркованого неподалік будівлі відділу поліції за адресою: м. Львів проспект Червоної Калини, 66, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США (відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України від 03.04.2023 становить 109 705 грн.) за непритягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023142410000109 від 24.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та закриття вказаного кримінального провадження. Того ж дня, одразу ж після одержання неправомірної вигоди, протиправна діяльність ОСОБА_1 була припинена працівниками правоохоронних органів та останнього було затримано, а предмет одержаної останнім неправомірної вигоди виявлено та вилучено з передньої правої кишені джинсів останнього.

З метою повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин події, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування опитано заступника начальника СКП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП ОСОБА_1 , який лише зазначив, що відносно нього проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому своєї вини він не визнає та на даний час така є недоведеною в судовому порядку та просить на час судового розгляду не звільняти його з лав Національної поліції України, оскільки має бажання проходити подальшу службу.

У ході службового розслідування також опитано начальника ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП ОСОБА_8 , заступника начальника ВП №2 - начальника СКП Львівського РУП №2 ГУНП ОСОБА_9 , начальника сектору дізнання ВП № 2 ЛРУП №2 ОСОБА_10 , дізнавача відділу поліції № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 .

У висновку службового розслідування також зазначено, що 30.05.2022 капітан поліції ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис з «Формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції», зокрема з нормами етичної поведінки та з заборонами і обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції».

Висновок за результатами проведеного службового розслідування складено та підписано членами дисциплінарної комісії 11.04.2023 та в цей же день затверджено т.в.о. начальника ГУНП ОСОБА_11 .

У пункті 3 висновку встановлено, що за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 19, 68 Конституції України, статей 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», частин першої та другої статті 18, статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1,6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абзаців 1,2,5 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV, абзацу 1 частини третьої, абзацу 2 частини 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та своїх функціональних обов`язків, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062171) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №1300 від 13 квітня 2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 19, 68 Конституції України, статей 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», частин першої та другої статті 18, статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1,6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абзаців 1,2,5 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV, абзацу 1 частини третьої, абзацу 2 частини 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та своїх функціональних обов`язків, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Вказаний наказ мотивований тим, що позивач як суб`єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» 03.04.2023 використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості отримав від громадянина ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США, тобто вчинив дисциплінарний проступок, що дискредитує та підриває авторитет поліції.

Наказом №180 о/с від 24 квітня 2023 року «Про особовий склад» звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0062171), заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП з 25 квітня 2023 року.

Вважаючи звільнення зі служби в поліції протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач вважає його притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції необґрунтованим, винесеним без відповідних на те правових підстав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував наступні норми права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 вказаного Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пунктами 1, 6 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з частиною 1 статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із згаданим Статутом.

Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами 1, 2, 4 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним в підпункті «з» (поліцейські) пункту 1 частини 1 статті 3 згаданого Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав) для себе чи інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Відповідно частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Метою Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також згаданими Правилами.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з абзацом 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Необхідно звернути увагу на те, що зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту обставини дисциплінарного проступку підлягають з`ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №1300 від 13 квітня 2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни» підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що позивач порушив вимоги частин першої та другої статті 18, статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1,6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абзаців 1,2,5 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV, абзацу 1 частини третьої, абзацу 2 частини 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та своїх функціональних обов`язків, що полягає у вчиненні дій, які дискредитують та підривають авторитет поліції, і пов`язані з подіями, за наслідками яких стосовно позивача розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Згідно з оскаржуваним наказом №180 о/с від 24 квітня 2023 року «Про особовий склад» ГУНП у Львівській області позивача звільнено із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У своїх доводах позивач зазначає, що його фактично звільнено за порушення відносно нього кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в той час, як передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Стосовно даних тверджень, суд враховує, що пункт 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»).

Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не варто ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших.

У цій справі суд також враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Таким чином, дисциплінарна комісія відповідача не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах кримінального провадження, а лише перевірила, викладені у матеріалах службового розслідування відомості, на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів Національної поліції та наявності в описаних позивача діях складу дисциплінарного проступку.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято на підставі відомостей згідно з матеріалами кримінального провадження, розпочатого відносно нього за частиною 3 статті 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Тобто суд в межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що під час службового розслідування відповідач фактично оцінював докази в рамках кримінального провадження, подані на підтвердження винуватості позивача у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у вчиненні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у вчиненні злочину є компетенцією суду, який розглядає притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Суд повторно наголошує, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із відкриттям кримінального провадження та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та ін.

Так, висновком службового розслідування встановлено, що позивач вчинив проступок, який проявився у порушенні статей 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», частин першої та другої статті 18, статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1,6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абзаців 1,2,5 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV, абзацу 1 частини третьої, абзацу 2 частини 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та своїх функціональних обов`язків, що полягло у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України.

У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.

В межах розгляду даної справи, суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Отже, поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків і не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції чи носять корисливий або протиправний характер.

Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Подібний за змістом висновок неодноразово висловлений у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №810/2073/16, від 14.07.2022 у справі №520/1795/19, від 30.08.2022 у справі №120/8381/20-а, від 19.05.2022 у справі №480/4079/18, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 22 листопада 2023 року у справі № 480/2696/22, які суд враховує в силу імперативних норм ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, суд враховує, що Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

Аналізуючи наведене вище, суд доходить висновку, що висновки службового розслідування, які стали підставою до прийняття спірних наказів, знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, такі є обґрунтованими та правомірними.

Адже, аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт грубого порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує та підриває авторитет поліції.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача, що оцінка рівня довіри населення м. Львова та Львівської області до поліції не проводилась ні на державному, ні на територіальному рівнях, оскільки в межах спірних правовідносин насамперед йдеться про етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки працівника поліції.

Частинами 1 та 9 ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2018 року, справа №824/227/17-а (адміністративне провадження №К/9901/27834/18) зазначив «... п. 60. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.»

Отже, обрання виду стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця, однак така дискреція має бути обґрунтованою.

На переконання суду, відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже подія, що проявилася у вимаганні та отриманні позивачем неправомірної вигоди стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 № 1179. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження №42023140000000099, а саме: вимагання та отримання неправомірної вигоди.

Отже, враховуючи тяжкість проступку, наслідки такого проступку, які, як правильно зазначив відповідач, підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд уважає вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку було належним чином доведено представником ГУ НП у Львівській області при розгляді цієї справи.

Оцінивши наявні у справі докази, наведені аргументи учасників справи, суд констатує, що позов є не обґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна