Рішення
від 25.01.2024 по справі 712/9022/21
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

712/9022/21

2/712/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

представника позивача Руднічук Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , Перша черкаська державна нотаріальна контора, про визнання державної реєстрації неправомірною та усунення перешкод в користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 05 червня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № ДП 895/09.2-056, згідно умов якого позивачу був наданий кредит в розмірі 30 000 Євро терміном повернення до 05 червня 2012 року.

05 червня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 року був укладений іпотечний договір № ДП 895/09.2-056 (з майновим поручителем), посвідчений приватним нотаріусом ЧМНО Романій Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 10941, згідно п.1.1 якого іпотекодавець ОСОБА_1 передає в іпотеку якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов`язань за договором про надання кредиту № 895/09.2-036 від 05 червня 2007 року, квартиру загальною площею 37,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності.

В 2011 році Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договору кредиту № 895/03 021-143 від 31.10.2006 р., згідно умов якого позивач ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15 000 Євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 15.10.2009 р.; та за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05.06.2007 р., згідно умов якого АКБ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 30 000 Євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 05 червня 2012 року

31 жовтня 2006 року та 05 червня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами кредиту № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року та № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено договори поруки № ДП № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року та № ДП 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, за якими ОСОБА_1 зобов`язався перед ПАТ «Укрсоцбанк» в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій. Але ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором поруки належним чином не виконав.

На підставі вищевикладеного, ПАТ «Укрсоцбанк» просив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року в сумі 10 009,59 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 112 716,22 гривні та договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року в сумі 32 875,41 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 370 204 гривні 17копійок, а всього 42 885 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 482 920 гривень 39 копійок; стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 2-3732/11 від 11 квітня 2013 року позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитними договорами в сумі 482 920 гривень 39 копійок та судові витрати в сумі 1 820 гривень, а всього 484 740 гривень 39 копійок.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2014 року у справі № 2-3732/11 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2013 року у справі 2-3732/11, заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2013 року у справі 2-3732/11 скасовано, справу призначено до нового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року у справі № 2-3732/11 позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по кредитному договору залишено без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача ПАТ «Укрсоцбанк». Вказана ухвала суду набрали законної сили 25 листопада 2014 року і позивачем ПАТ «Укрсоцбанк» не оскаржувалась.

18 грудня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» повторно звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №895/09.2-056, укладеним 05 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 травня 2018 року у справі № 711/11366/17 в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено повністю.

В рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 травня 2018 року у справі № 711/11366/17 зазначено наступне:

Згідно ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення договору), оскільки кошти надавались на поточні потреби (п. 1.2 договору), кредитодавець в позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов`язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. Крім того кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув (п. 7 ч. 11 ст. 11).

Крім того, банком до позову не надано копій первинних документів, що підтверджують отримання позивачем кредитних коштів, а даний факт відповідачами не визнається.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2018 року у справі № 711/11366/17 набрало законної сили 15 червня 2018 року і позивачем ПАТ «Укрсоцбанк» не оскаржувалось.

06 червня 2019 року позивачу стало відомо про здійснення державним реєстратором КП «Реєстраційний центр» Діденко Олександром Петровичем реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 169426325 від 06 червня 2019 року, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко Олександром Петровичем на підставі повідомлення про вручення, серії та номеру: 74/05, виданого 17 травня 2019 року ТОВ «СЛУЖБА ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ "МЕРКУРІЙ"; повідомлення про вручення, серії та номеру: НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2018 року, видавник: МВПЗ Чернігів; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серії та номеру: 1167, виданого 23 серпня 2018 року, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; іпотечного договору, серії та номеру: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Раманій Н.В.; договору кредиту, серії та номеру: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник : сторони договору, 28 травня 2019 року було внесено запис про право власності: 31798703; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47135027 від 31 травня 2019 року Діденко «Реєстраційний центр», Черкаська обл.; форма власності: приватна; власник: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 000391019; об`єкт нерухомого майна : квартира загальною площею 37,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101.

Повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, серії та номеру 1167 від 23 серпня 2018 року позивач не отримував.

Крім того, згідно п. 61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В порушення вимог п.61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко О.П., не перевірено наявність в наданих АТ «Укрсоцбанк» документах для оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , доказів отримання іпотекодавцем ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодерателя; доказів завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко О.П. не перевірено наявність в наданих ПАТ «Укрсоцбанк» документах висновку (звіт) про оцінку вартості предмету іпотеки та виконання належним чином умов п.2.4.5 іпотечного договору № ДП 895/09.2-056 (з майновим поручителем) щодо здійснення переоцінки предмета іпотеки за погодженням з іпотекодавцем.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року, у справі № 711/7420/19, за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк» накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 лютого 2020 року №199529908, виданого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори, Черкаського міського нотаріального округу, Черкаської області Починок Ю.В., 06 лютого 2020 року державним нотаріусом Починок Юлією Вадимівною, Перша черкаська державна нотаріальна контора, Черкаського міського нотаріального округу, Черкаської області, на підставі передавального акту, серїї та номер: 10221-10229, виданого 11 жовтня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., внесено запис про право власності: 35398351, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51040968 від 09 лютого 2020 року, ОСОБА_4 , Перша черкаська державна нотаріальна контора, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаська обл., власник: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, країна реєстрації: Україна, додаткові відомості: зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 24 березня 1993 року, номер запису:1 074 120 0000 003231; об`єкт нерухомого майна : квартира загальною площею 37,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101.

05 березня 2021 року позивач не зміг відкрити власним ключем двері квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власним ключем, та до цього часу не має можливості потрапити до свого житла, користуватись своїми речами, що знаходяться в квартирі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Оскільки позивач не має іншого житла, останній з 05 березня 2021 року і до цього часу змушений проживати у своїх родичів.

Заборгованість за договором кредиту № 895/09.2-036 від 05 червня 2007 року відсутня.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2022 року за клопотанням представника позивача залучено до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , про визнання державної реєстрації неправомірною та усунення перешкод у користуванні квартирою, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першу черкаську державну нотаріальну контору.

Представником відповідача - адвокатом Луньовою А.Г. надано відзив на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог в зв`язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю.

В обгрунтування заперечень проти задоволення заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», було оформлено право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно застереження в п.п.4.5.3 Іпотечного договору від 05 червня 2007 року, яким передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Сплив строку позовної давності звернення до суду та наявність судового рішення про відмову у задоволенні позову з підстави пропуску позовної давності не припинило не виконане зобов`язання та договір іпотеки, яким таке зобов`язання забезпечене, не припинило права кредитора на одержання від боржника виконання зобов`язання в позасудовому порядку, визначеному сторонами в іпотечному договорі.

Посилання позивача на порушення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким було встановлено заборону кредитору вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, є необґрунтованими, оскільки вказана норма не передбачала заборони та не обмежувала іпотекодержателя реалізувати у визначений договором іпотеки спосіб своє право на задоволення вимог щодо невиконаного зобов`язання за рахунок іпотечного майна.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 760/16916/14-ц.

ОСОБА_2 , яка є позичальником за договором кредиту № ДП 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, на момент укладення іпотечного договору була власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 , який є іпотекодавцем за іпотечним договором № ДП 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, на момент укладення цього договору був власником1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Саме за адресою: АДРЕСА_2 , позичальником ОСОБА_2 було отримано повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року.

Цінні листи, направлені на адресу ОСОБА_1 , були повернути з відміткою «за закінченням терміну зберігання»; після їх повернення вказані листи були повторно направлені за допомогою ТОВ «Служба Експрес доставки «Меркурій», які повернулись після двох невдалих спроб їх вручення кур`єром.

Ні позичальник, ні іпотекодавець не використовували предмет іпотеки в якості постійного місця проживання.

Враховуючи викладене, посилаючись на ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", позивач діє недобросовісно, а тому згідно ст.ст. 13,16 ЦК України права останнього не підлягають захисту.

Після настання у позичальника та поручителя обов`язку з погашення заборгованості перед кредитодавцем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором дарування 3/4 частки в праві власності на квартиру було відчужено на користь їх сина - ОСОБА_5 3/4 частки в праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, передбачено вичерпний перелік документів, які подаються державному реєстратору для здійснення державної реєстрації права власності.

- повідомлення про вручення, серія та номер: 74/05, видане 17 травня 2019 року ТОВ «СЛУЖБА ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ "МЕРКУРІЙ";

- повідомлення про вручення, серія та номер: 14000 4082770 8, видане 23 серпня 2018 року, видавник: МВПЗ Чернігів;

- повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 1167, виданого 23 серпня 2018 року, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»;

- іпотечний договір, серія та номер: 895/09.2-056, виданий 05 червня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Раманій Н.В.;

- договір кредиту, серія та номер: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник: сторони договору.

Крім того, іпотекодержателем було замовлено і отримано висновок про вартість майна від 27 травня 2019 року. Докази щодо визначення вартості предмета іпотеки були надані реєстратору.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» прийнято рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до AT «Альфа-Банк».

Рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року № 5/2019 затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у AT «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів AT «Альфа-Банк», викладеним в протоколі № 4/2019 від 15 жовтня 2019 року, затвердженно передавальний акт.

Згідно ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», банк або банки (далі разом або окремо - Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі Банк - правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк - правонаступник - Банки-учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пп. г) п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.

Банк-правонаступник в порядку правонаступництво набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Банки-учасники повідомляють клієнтів, у тому числі вкладників та інших кредиторів Банку, що приєднується, про правонаступництво щодо його прав, обов язків та майна шляхом розміщення інформації на офіційних веб-сайтах Банків-учасників, у приміщеннях цих банків та їх відокремлених підрозділів, де проводиться обслуговування клієнтів, а також на офіційному веб-сайті Національного банку України. Банк-правонаступник приймає за передавальним актом від Банку, що приєднується, також майно та кошти, на які накладено обтяження (у тому числі публічні) та обмеження на розпорядження (у тому числі арешти із збереженням таких обтяжень та обмежень на розпорядження). Банк, що приєднується, обов`язаний письмово повідомити про таку передачу осіб, в інтересах яких встановлені обтяження майна та коштів або обмеження на розпорядження, а також осіб, якими такі обтяження та обмеження на розпорядження встановлені».

Згідно п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання, правонаступником всього майна, майнових прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникло у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», тобто з 15 жовтня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізацїї (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. В разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників».

Отже, AT «Альфа-Банк», як правонаступник всіх прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», став власником всього майна АТ «Укрсоцбанк», в тому числі і квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.7) ч.4 ст. 24 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної в пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.

Враховуючи викладене, доводи позивача про наявність арешту на предмет іпотеки на момент вчинення державним реєстратором державної реєстрації прав, є необгрунтованими і безпідставними, оскільки вказане обтяження було зареєстроване після державної реєстрації предмету іпотеки.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2022 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша черкаська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , про визнання державної реєстрації неправомірною та усунення перешкод в користуванні квартирою закрите;

призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша черкаська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , про визнання державної реєстрації неправомірною та усунення перешкод в користуванні квартирою до судового розгляду по суті.

Представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» звернулась до суду з клопотанням про заміну назви відповідача.

В обгрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначила, що Рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року змінено найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2023 року клопотання представника відповідача - адвоката Луньової А.Г. про зміну назви відповідача в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , Перша черкаська державна нотаріальна контора, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії, - задоволено;

замінено в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , Перша черкаська державна нотаріальна контора, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії, назву відповідача з Акціонерного товариства «Альфа Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

30 травня 2023 року представник позивача звернувся до суду з заявою про зміну заявлених позовних вимог.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2023 року в прийнятті заяви від 30 травня 2023 року про зміну заявлених позовних вимог, яку подано представником позивача після закриття підготовчого провадження у справі, - відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Руднічук Д.В. заявлені позовні вимоги в редакції, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09 травня 2022 року, клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги, викладеної в п.5 заявлених позовних вимог (в редакції заяви про зміну предмету позову від 9 травня 2022 року), підтримав, просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний-центр» Діденко О.П. по державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47135027 від 31 травня 2019 року, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31798703, яким право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк»;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51040968 від 09 лютого 2020 року, на підставі якого внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31798703, яким право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано за Акціонерним товариством «Альфа-Банк»;

- припинити право власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101;

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування квартири від 22 жовтня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я., зареєстрованого в реєстрі за №5433.

В судовому засіданні представник відповідача АТ «Сенс - Банк» адвокат Луньова А.Г заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно повно об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

05 червня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № ДП 895/09.2-056, згідно умов якого позивачу був наданий кредит в розмірі 30 000 Євро терміном повернення до 05 червня 2012 року.

14 червня 2010 року назву організаційно-правової форми Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» та перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»; з 10 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» змінило найменування на АТ «Укрсоцбанк».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 169426325 від 06 червня 2019 року, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко Олександром Петровичем на підставі повідомлення про вручення, серії та номеру: 74/05, виданого 17 травня 2019 року ТОВ «СЛУЖБА ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ "МЕРКУРІЙ"; повідомлення про вручення, серії та номеру: НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2018 року, видавник: МВПЗ Чернігів; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серії та номеру: 1167, виданого 23 серпня 2018 року, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; іпотечного договору, серії та номеру: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Раманій Н.В.; договору кредиту, серії та номеру: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник : сторони договору, 28 травня 2019 року був внесений запис про право власності: 31798703; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47135027 від 31 травня 2019 року Діденко «Реєстраційний центр», Черкаська обл.; форма власності: приватна; власник: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 000391019; об`єкт нерухомого майна : квартира загальною площею 37,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101.

Позивач в свій позовній заяві зазначає, що 05 березня 2021 року він не зміг відкрити власним двері квартири за адресою: АДРЕСА_1 , і до цього часу не має можливості потрапити до свого житла, користуватись своїми речами, що знаходяться у вказаній квартирі; оскільки позивач не має іншого житла, починаючи з 05 березня 2021 року і до цього часу останній змушений проживати у своїх родичів.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, а також до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.5 ст. 263 ЦК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що заборгованість за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року відсутня.

Згідно доданих до позовної заяви матеріалів, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, в 2011 році Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Свої позовні вимоги мотивувало тим, що на підставі договору кредиту № 895/03 021-143 від 31.10.2006 р. позивач ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15 000 Євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 15.10.2009 р. Згідно п. 1.1. даного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно не пізніше 17 числа рівними частинами в розмірі 420 Євро. ОСОБА_2 в порушення п.3.3.6 даного кредитного договору, щодо повернення кредиту своє зобов`язання не виконала. На момент подання позову прострочена заборгованість по кредиту складає 4 820, 97 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 54 288,09 грн. Згідно п. 1.1 договору кредиту № 895/03-021-143 від 31.10.2006 р. позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти на умовах платності. Відповідно до п. 2.5. даного договору кредиту відповідач ОСОБА_2 зобов`язана сплачувати позивачу проценти за використання кредиту, нараховані за поточний місяць, до 5 числа наступного місяця. Відповідач ОСОБА_2 не виконує обов`язку по сплаті процентів за використання кредиту, закріпленого п. 3.3.6 вказаного договору, внаслідок чого станом на 08.09.2011 р. прострочена заборгованість по сплаті процентів за використовування кредиту складає 2 188, 62 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 24 645,66 грн. Умовами п. 4.3 вказаного договору кредиту передбачено, що у випадку порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 3.3.1-3.3.9, 3.3.12-3.3.13 договору кредиту, останній сплачує позивачу штраф в розмірі 5 % від суми кредиту, визначеного п.1.1 даного договору, за кожний випадок. Відповідач ОСОБА_2 своєчасно не повернула кредит за 4 розрахункові періоди (за травень, червень, липень та серпень 2011 р.), тобто 4 рази порушила вимоги п. 3.3.6 договору кредиту. В зв`язку з цим відповідач ОСОБА_2 зобов`язана сплатити позивачу штраф за 4-кратне порушення вимог п.3.3.6 договору кредиту, в сумі : 15 000 Євро Х 5 % х 4 х 11,260823 (офіційний курс Євро встановлений НБУ) = 3 000 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 33 782,47 грн. Крім того, на підставі договору кредиту № 895/09.2-056 від 05.06.2007 р. АКБ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 30 000 Євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 05 червня 2012 року Згідно п. 1.1 даного договору кредиту № 895/09.2-056 від 05.06.2007 р. позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти на умовах платності. Відповідно до п. 2.5 даного договору кредиту, остання зобов`язана сплачувати позивачу проценти за використання кредиту, нараховані за поточний місяць, до 5 числа наступного місяця. Відповідач ОСОБА_2 не виконує власного обов`язку по сплаті процентів за використання кредиту, закріпленого п. 3.3.6 зазначеного договору, внаслідок чого станом на 08 вересня 2011 року прострочена заборгованість по сплаті процентів за використання кредиту складає 10 975, 41 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 123 592 гривні 15 копійок.

31 жовтня 2006 року та 05 червня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами кредиту № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року та № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено договори поруки № ДП № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року та № ДП 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, за якими ОСОБА_1 зобов`язався перед ПАТ «Укрсоцбанк» в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій. Але ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором поруки належним чином не виконав.

На підставі вищевикладеного, ПАТ «Укрсоцбанк» просив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року в сумі 10 009,59 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 112 716,22 гривні та договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року в сумі 32 875,41 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 370 204 гривні 17копійок, а всього 42 885 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 482 920 гривень 39 копійок; стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року у справі № 2-3732/11 позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по кредитному договору залишено без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача ПАТ «Укрсоцбанк». Вказана ухвала суду набрала законної сили 25 листопада 2014 року і позивачем ПАТ «Укрсоцбанк» не оскаржувалась.

18 грудня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» повторно звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій, як на підставу заявлених позовних вимог зазначив, що 05 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №895/09.2-056, згідно умов якого АКБ «Укрсоцбанк» зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальник зобов`язуєьться повернути АКБ «Уксоцбанк» грошові кошти в розмірі та на умовах, встановлених договором. Умови кредитного договору позичальником ОСОБА_2 не виконані, в результаті чого станом на 28 листопада 2017 року утворилась заборгованість в сумі 21 900 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, становить 699 600 гривень 47 копійок, за відсотками 14 219,47 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на дату складення розрахунку становить 454 244 гривні 20 копійок; крім цього позивач просив стягнути пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 5 864,94 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, становить 187 356 гривень 84 копійки, та пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 3808,23 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, становить 121 654 гривні 77 копійок.

В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором, відсотками та пенею за період з 18 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року.

В рішенні Придніпровського районного суду від 18 травня 2018 року у справі № 711/11366/17 встановлено наступні обставини: «право на звернення до суду у позивача за договором кредиту № ДП 895/09.2-056 від 06.2007 року про стягнення з відповідачів як самого тіла кредиту, так і процентів, пені, штрафів, виникло в 2010 році, а тому будь-які позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів після спливу трирічного терміну після виникнення права вимоги у позивача за вказаним договором, задоволенню не підлягають.

Згідно цивільної справи № 2-3732/11 позивач вже звертався до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, частина яких на той час була заявлена зі спливом строку позовної давності. Проте через неодноразову відмову позивача з`являтись на судові засідання, явку якого було визнано судом обов`язковою, позов був залишений без розгляду, що не зупинило перебігу позовної давності, відлік якої почався ще в 2010 році. А тому на момент звернення позивача до суду з даним позовом у 2017 році закінчився строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права.

Ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси про скасування заочного рішення та про залишення позову без розгляду, надсилались судом на адресу банку, про що свідчать матеріали справи № 2-3732/11, провадження № 2/711/2851/14.

Поскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють постійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

В даному випадку до даних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про захист прав споживачів», так як кошти надавались на поточні потреби (п. 1.2 договору), в редакції чинній на дату укладення договору, згідно ч. 11 ст. 11 якого зазначено, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов`язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. Крім того кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув (п. 7 ч. 11 ст. 11).

Крім того, банком до позову не надано копій первинних документів, що підтверджують отримання позивачем кредитних коштів, а даний факт відповідачами не визнається».

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси в позові ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено в зв`язку з пропуском строку позовної давності, а також в зв`язку з недоведенням останнім належними, достатніми, достовірними доказами факту отримання позичальником ОСОБА_2 грошових коштів за договором кредиту № ДП 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року та не доведенням наявності заборгованості та її розміру, а також не доведенням належними доказами достатніми допустимими достовірними доказами факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів за договором кредиту № ДП 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року.

Вказане рішення суду є чинним і ПАТ «Укрсоцбанк» та правонаступниками останнього не оскаржувалось.

Згідно ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідачем АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступниками також не спростовано належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами доводи позивача про відсутність у ОСОБА_2 заборгованості саме за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять і АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступниками суду не надано жодного доказу, яким спростовуються доводи позивача про відсутність у ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року; не надано жодного доказу на підтвердження наявності у ОСОБА_2 невиконаних зобов`язань саме за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року (в забезпечення умов якого позивачем передано в іпотеку спірну квартиру), а не іншими за кредитними договорами, укладеними між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 ; не надано жодного доказу на підтвердження факту виконання Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» зобов`язань щодо надання останнім ОСОБА_2 грошових коштів на виконання умов договору кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року.

Згідно ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступниками не надано жодного доказу наявності у ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, наявність яких надає право АТ «Укрсоцбанк» звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Доводи позивача про відсутність у ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, АТ «Укрсоцбанк» та йог правонаступниками не спростовані жодними доказами.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2018 року у справі № 711/11366/17, яким відмовлено в позові ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в тому числі в зв`язку з недоведеністю позивачем - ПАТ «Укрсоцбанк» факту наявності заборгованості у ОСОБА_2 за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, є чинним і позивачем ПАТ « Укрсоцбанк» до цього часу не оскаржувалось і не оскаржується.

Крім того, в заочному рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2013 року у справі № 2-3732/11 зазначено, що позивач - ПАТ «Укрсоцбанк» просив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту № 895/03-021-143 від 31 жовтня 2006 року та за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року в сумі 32 875,41 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 370 204 гривні 17копійок, а всього 42 885 Євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 482 920 гривень 39 копійок.

Враховуючи викладене, між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений не лише договір кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, а й інші договори.

Матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано доказів отримання позичальником ОСОБА_2 грошових коштів за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року та не містять доказів наявності заборгованості у ОСОБА_2 перед АТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року на момент звернення стягнення на предмет іпотеки та здійснення реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк».

Згідно ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 33 Закону України « Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Рішенням Придніпровського районного суду від 18 травня 2018 року у справі № 711/11366/17 встановлено наступний факт: «банком до позову не надано копію первинних документів, що підтверджують отримання позивачем кредитних коштів, а даний факт відповідачами не визнається».

Матеріали справи не містять і АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступниками суду не надано доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року та наявності у ОСОБА_2 невиконаного зобов`язання з повернення грошових коштів саме за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, а не за іншим договором, не надано розрахунку заборгованості (в разі її наявності) та її розміру, підтвердженого у встановленому законом порядку, на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, згідно п. 1.1 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем), іпотекодавець передає квартиру в іпотеку іпотекодержателю - Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в якості забезпечення громадянкою України фізичною особою ОСОБА_2 , зобов`язань за договором про надання кредиту № 885/09.2-036 від 05 червня 2007 року.

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, доказів укладення з ОСОБА_1 договору, умовами якого передбачено передачу останнім в іпотеку Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» належної останньому на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 умов договору кредиту № 895/09.2-056 матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Іпотечний договір № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) укладений в забезпечення виконання умов «договору про надання кредиту № 895/09.2-056», а не в забезпечення виконання умов «договору кредиту № 895/09.2-036».

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ч.3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступниками не надано доказів на підтвердження факту наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 невиконаного зобов`язання саме за договором кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, та його розміру, встановленого у визначеному чинним законодавством порядку, а також не надано доказів укладення між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 договору, згідно умов якого останнім передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання умов саме договору кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року (а не договору про надання кредиту № 895/09.2-036).

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що 06 червня 2019 року останньому стало відомо про здійснення державним реєстратором КП «Реєстраційний центр» Діденко Олександром Петровичем реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 169426325 від 06 червня 2019 року, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко Олександром Петровичем на підставі повідомлення про вручення, серії та номеру: 74/05, виданого 17 травня 2019 року ТОВ «СЛУЖБА ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ "МЕРКУРІЙ"; повідомлення про вручення, серії та номеру: НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2018 року, видавник: МВПЗ Чернігів; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серії та номеру: 1167, виданого 23 серпня 2018 року, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; іпотечного договору, серії та номеру: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Раманій Н.В.; договору кредиту, серії та номеру: 895/09.2-056, виданого 05 червня 2007 року, видавник : сторони договору, 28 травня 2019 року був внесений запис про право власності: 31798703; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47135027 від 31 травня 2019 року Діденко «Реєстраційний центр», Черкаська обл.; форма власності: приватна; власник: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 000391019; об`єкт нерухомого майна : квартира загальною площею 37,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101.

Згідно п. 61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 1167 від 23 серпня 2018 року позивач не отримував.

В порушення вимог п.61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко О.П. не перевірено наявність в наданих АТ «Укрсоцбанк» документах для оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , доказів отримання іпотекодавцем ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодерателя; доказів завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Відповідачем АТ «Альфа-Банк» надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти вказаних доводів позивача.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за дружиною позивача - ОСОБА_2 , яка є позичальником за договором кредиту № ДП 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, на момент укладення договору кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року було зареєстровано право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , належала позивачу - ОСОБА_1 , який є іпотекодавцем за договором іпотеки № ДП 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року.

Саме за адресою: АДРЕСА_2 , позичальником - ОСОБА_2 було отримано повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року.

Цінні листи, направлені на адресу іпотекодавця - ОСОБА_1 , були повернути з відміткою «за закінченням терміну зберігання»; після їх повернення вказані листи були повторно направлені за допомогою ТОВ «Служба експрес - доставки «Меркурій», які повернулись після двох невдалих спроб їх вручення кур`єром.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно правового висновку верховного суду в постанові від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19, «Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 490/35305/17 вказав, що «якщо у законі і договорі по-різному врегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічать закону чи не заборонені законом».»

Згідно п.6.2 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом кур`єром, телеграфом або вручені особисто з зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Враховуючи викладене, сторони в іпотечному договорі № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) визначили всього дві умови, за наявності однієї з яких повідомлення за цим договором вважається здійсненим належним чином в дату:

- особистого вручення;

- зазначену в поштовому штемпелі відділення зв`язку одержувача.

Відповідач не заперечує, що повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року не було вручено іпотекодавцю особисто.

Документів, які містять поштовий штемпель відділення зв`язку іпотекодавця з датою на ньому, на підтвердження факту отримання іпотекодавцем повідомлення від АТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року, здійсненого належним чином, відповідно до умов п. 6.2 іпотечного договору № 895/09.2-056 ( з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 169426325 від 06 червня 2019 року, державному реєстратору Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко О.П. документа, який містить штемпель відділення зв`язку іпотекодавця з датою на ньому, на підтвердження факту отримання іпотекодавцем повідомлення від АТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року, здійсненого належним чином, відповідно до умов п. 6.2 іпотечного договору № 895/09.2-056 ( з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» державному реєстратору, в порушення вимог п.61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» не надано.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 27 липня 2022 року у справі № 363/4102/19, «Згідно з положеннями частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістом статті 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 57 Порядку № 1127 (зараз і надалі у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

При цьому згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

З аналізу положень статей 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує, що на державного реєстратора під час вчинення реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктами 57, 61 Порядку №1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів умовам укладеного між сторонами договору та вимогам законодавства.

Недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю (боржнику) вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для державної реєстрації за АТ «Альфа-Банк» права власності на підставі договору іпотеки стали: іпотечний договір, серія та номер 2738, посвідчений 28 квітня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., та повідомлення АТ «Альфа -Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання від 18 січня 2019 року.

Перевіряючи факт виконання АТ «Альфа-Банк» вимог пункту 4.4.1 договору іпотеки та статті 35 Закону України «Про іпотеку», суди встановили, що АТ «Альфа-Банк» надав державному реєстратору копію повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, яка адресована іпотекодавцю ОСОБА_1 та направлена за адресами: кв. АДРЕСА_3 ; кв. АДРЕСА_1 . На підтвердження факту направлення зазначеного повідомлення надано описи вкладення у цінний лист, чек ПАТ «Укрпошта» від 25 січня 2019 року ПН 215600426655, листи-повідомлення ТОВ «Служба експрес-доставки «МЕРКУРІЙ» № 390/08 та № 389/08 щодо неможливості вручення відправлення та повернення його відправнику.

Суди попередніх інстанцій, належним чином проаналізувавши надані АТ «Альфа-Банк» документи та врахувавши положення пункту 6.3 договору іпотеки, згідно з яким повідомлення вважається направленим, якщо відправник має доказ поштового відправлення (повідомлення про вручення) на адресу іншої сторони, зазначену в цьому договорі, дійшли обґрунтованого висновку про те, що направлення такого повідомлення на адресу кв. АДРЕСА_3 , у той час, коли у договорі іпотеки зазначено адресу: кв. АДРЕСА_4 , при відсутності повідомлення про вручення таких відправлень іпотекодавцю, свідчить про недотримання АТ «Альфа-Банк» вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» та ненадання державному виконавцю усіх документів, передбачених пунктом 61 Порядку №1127.

Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що з повідомлень ТОВ «Служба експрес-доставки «Меркурій» неможливо встановити направлення ОСОБА_1 саме повідомлення від 18 січня 2019 року №КП/254».

Підставою для державної реєстрації за АТ «Укрсоцбанк» права власності на спірну квартиру стали: іпотечний договір, серія та номер: 895/09.2-056, виданий 05 червня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Раманій Н.В., та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 1167, виданого 23 серпня 2018 року, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, з повідомлення ТОВ «Служба експрес-доставки «Меркурій» від 17 травня 2019 року за вих. № 74/05, адресованого АТ «Укрсоцбанк», копію якого додано АТ «Альфа-Банк» до відзиву останнього, неможливо встановити факт направлення ОСОБА_1 саме повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року.

Крім того, повідомлення ТОВ «Служба експрес-доставки «Меркурій» датоване 17 травня 2019 року, а державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко Олександром Петровичем на підставі вказаного повідомлення повідомлення про вручення, серії та номер: 74/05, виданого 17 травня 2019 року ТОВ «СЛУЖБА ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ "МЕРКУРІЙ", вже 28 травня 2019 року, тобто через одинадцять календарних днів, без надання державному реєстратору жодного документу, яким підтверджується дотримання тридцятиденного строку вручення іпотекодавцю повідомлення від іпотеко держателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, було внесено запис про право власності на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 37,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101, за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Доводи представника АТ «Альфа-Банк», що отримання позичальником ОСОБА_2 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року за адресою проживання останньої: АДРЕСА_2 , зазначеною в договорі кредиту № 895/09.2-956, яка є відміною від адреси проживання іпотекодавця, зазначеної в іпотечному договорі № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року ( АДРЕСА_1 ), є належним доказом повідомлення іпотекодавця іпотекодержателем про звернення стягнення на предмет іпотеки та доказом свідомого ухилення останнього від отримання повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року, є необґрунтованими, оскільки іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до ст. 629 ЦК України, в іпотечному договорі № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року врегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19, «Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 490/35305/17 вказав, що «якщо у законі і договорі по-різному врегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічать закону чи не заборонені законом».»

Так, згідно п.6.2 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом кур`єром, телеграфом або вручені особисто з зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Враховуючи викладене, сторони у договорі кредиту № 895/09.2-056 визначили всього дві умови, за наявності однієї з яких повідомлення за цим вважається здійсненим належним чином в день (дату):

- особистого вручення;

- зазначену в поштовому штемпелі відділення зв`язку одержувача.

Відповідач не заперечує, що повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року не вручено іпотекодавцю особисто.

Документів, які містять поштовий штемпель відділення зв`язку іпотекодавця з датою на ньому, на підтвердження факту отримання іпотекодавцем повідомлення від АТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки № 7286-02 від 16 серпня 2018 року, здійсненого належним чином, відповідно до умов п. 6.2 іпотечного договору № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Повідомлення ТОВ «Служба експрес-доставки «Меркурій» датоване 17 травня 2019 року, а державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Черкаської області Діденко Олександром Петровичем на підставі вказаного повідомлення повідомлення про вручення, серії та номер: 74/05, виданого 17 травня 2019 року ТОВ «СЛУЖБА ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ "МЕРКУРІЙ", вже 28 травня 2019 року, тобто через одинадцять календарних днів, без надання державному реєстратору жодного документу, яким підтверджується дотримання тридцятиденного строку вручення іпотекодавцю повідомлення від іпотеко держателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, було внесено запис про право власності на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 37,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101, за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

При цьому згідно п. 61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, подається документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 12 січня 2022 року у справі № 757/38146/19, «Встановивши, що банк не надав державному реєстратору належний документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги, а також висновок (звіт) про оцінку вартості предмета іпотеки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини є безумовною підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодавцем.

Доводи касаційної скарги про те, що суди дійшли помилкових висновків про те, що банком не надано державному реєстратору доказу направлення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень кредитного договору, оскільки така вимога надсилалася, проте повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що є належним повідомленням боржника, оскільки банк вчинив усі необхідні від нього дії для повідомлення, є безпідставними, оскільки Порядком передбачено надання доказу саме отримання такої вимоги.

За певних випадків, у разі встановлення факту, що така вимога не отримана іпотекодавцем через власну недбалість чи ухилення від отримання, суд може визнати, що іпотекодержателем належно дотримано процедуру повідомлення іпотекодавця, проте, в даному випадку, таких обставин банк не довів, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, а сам факт повернення повідомлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання", сам по собі, не може свідчити про недбалість та ухилення адресата.

Крім того, суд першої інстанції надав належну правову оцінку тому факту, що оскаржуване рішення державного реєстратора було прийнято без надання банком інформації про вартість майна, що є порушенням частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" про те, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) акцентувала увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна».

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Оскаржуване рішення державного реєстратора було прийнято без надання банком інформації про вартість майна, що є порушенням частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" про те, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду в постанові від 12 січня 2022 року у справі № 757/38146/19.

Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19, «Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 490/35305/17 вказав, що «якщо у законі і договорі по-різному врегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічать закону чи не заборонені законом».»

Так, згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, укладеного між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , іпотекодержатель має право здійснювати переоцінку предмета іпотеки за погодженням з іпотекодавцем і зв`язку зі змінами кон`юктури ринку, інших факторів також у випадку пролонгації дії основного зобов`язання.

Доказів здійснення іпотекодержателем переоцінки предмета іпотеки відповідно до п.п.2.4.5 п.2.4 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, за погодженням з іпотекодавцем, матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Представником АТ «Альфа-Банк» надано відзив на позовну заяву, до якого додано копію висновку про вартість майна; в якому зазначено наступне:

замовник - АТ « Укрсоцбанк»;

виконавець - ТОВ «Незалежна експертна компанія», код ЄДРПОУ 32050618, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 987/18 від 18 грудня 2019 року;

дата оцінки - 27 травня 2019 року;

назва об`єкта оцінки - нерухоме майно;

коротка характеристика об`єкта оцінки однокімнатна квартира АДРЕСА_4

підстава для виконання оцінки - заявка на проведення оцінки

період складання звіту - 27 травня 2019 року

строк дії звіту - шість місяців з дати оцінки

мета оцінки - визначення вартості об`єкта оцінки для цілей бухгалерського обліку

вид вартості, що визначався - ринкова вартість

використані методичні підходи - порівняльний

вартість об`єкта оцінки 688 684 гривні без ПДВ.

Вказаний висновок про вартість майна складений та підписаний оцінювачем ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію в ДРО ФДМУ № 395 від 27 грудня 2016 року), затверджений директором ТОВ «Незалежна експертна компанія» О.С.Пронько 27 травня 2019 року.

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, доказів складення звіту про оцінку предмета іпотеки матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Висновок про вартість майна без складення звіту про оцінку майна не є належним достатнім доказом виконання вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно пункту 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Згідно ст. 10 «Підстави проведення оцінки майна» Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

В порушення вимог ст. 10 Закону України «Підстави проведення оцінки майна» Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», в наданій представником АТ « Аьфа-Банк» копії висновку про вартість майна від 27 травня 2019 року, підставою проведення оцінки є заявка. Договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки на проведення оцінки предмета іпотеки - відсутній.

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно п.33 Національного стандарту №1"Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, результати проведення оцінки активів для цілей бухгалтерського обліку вважаються їх переоціненою вартістю.

Враховуючи викладене, виходячи з мети оцінки, зазначеної у наданій представником АТ «Альфа-Банк» копії висновку про вартість майна, за заявкою АТ «Укрсоцбанк», була проведена переоцінка предмета іпотеки.

Згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, укладеного між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , іпотекодержатель має право здійснювати переоцінку предмета іпотеки виключно за погодженням з іпотекодавцем.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно наданої представником АТ «Альфа-Банк» копії висновку про вартість майна від 27 травня 2019 року, виконавцем у висновку зазначено ТОВ «Незалежна експерта компанія», яке отримало сертифікат суб`єкта оціночної діяльності 18 грудня 2019 року, тобто майже на п`ять місяців пізніше дати складання висновку про вартість майна 27 травня 2019 року.

Згідно наданої представником АТ «Альфа-Банк» копії висновку про вартість майна від 27 травня 2019 року, оцінка предмета іпотеки здійснена суб`єктом оціночної діяльності шляхом застосування порівняльного методичного підходу, без виходу на місце і без огляду самого об`єкта нерухомості, а тому вона не відповідає дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц.

Висновок про вартість майна підписаний оцінювачем ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію в ДРО ФДМУ №395 від 27.12.2016р.) який на момент підписання вказаного висновку не мав необхідної спеціалізації.

Згідно статті 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Згідно статті 17 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.

Оцінювач має право здійснювати оцінку нерухомості після отримання Кваліфікаційного свідоцтво оцінювача за напрямом: Оцінка об`єктів у матеріальній формі: спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них".

Згідно відомостей з державного реєстру оцінювачів, який міститься на сайті ФДМУ, у оцінювача ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію в ДРО ФДМУ №395 від 27.12.2016р.) на момент підписання висновку про вартість майна від 27 травня 2019 року була відсутня спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них".

Відсутність в п. 61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), тобто в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, вимоги про надання державному реєстратору для державної реєстрації прав звіту про оцінку предмета іпотеки не є підставою для звільнення іпотекодержателя від обов`язку виконання останнім вимог ч.5 ст.37 Закону України «Про іпотеку», вимог ст. 629 ЦК України та умов пп.2.4.5 п. 2.4 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем).

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові в постанові від 12 січня 2022 року у справі № 757/38146/19, «оскаржуване рішення державного реєстратора було прийнято без надання банком інформації про вартість майна, що є порушенням частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" про те, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

В іпотечному договорі № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, укладеному між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , сторони визначили порядок та умови здійснення оцінки (переоцінки) предмета іпотеки, а саме: згідно пп.2.4.5 п. 2.4 договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем) від 05 червня 2007 року, здійснення переоцінки предмета іпотеки виключно за погодженням з іпотекодавцем.

Доказів надання Акціонерним товариством « Укрсоцбанк» державному реєстратору звіту про оцінку предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, складеного з дотриманням вимог ч.5 ст.37 Закону України «Про іпотеку», вимог ст. 629 ЦК України та умов пп.2.4.5 п. 2.4 іпотечного договору № 895/09.2-056 (з майновим поручителем), - матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що 05 березня 2021 року він не зміг власним ключем відкрити двері квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та до цього часу не має можливості потрапити до свого житла, користуватись своїми речами, що знаходяться у вказаній квартирі. Оскільки позивач не має іншого житла, починаючи з 05 березня 2021 року і до цього часу, останній змушений проживати у своїх родичів.

Доводи позивача про відсутність у останнього іншого житла на момент звернення АТ «Укрсоцбанк» стягнення на предмет іпотеки і на момент здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк», а також неможливість останнього проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не спростовані.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві про фактичне виселення останнього з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , позбавлення позивача навіть можливості забрати особисті речі, оскільки працівниками АТ «Альфа-Банк» були замінені ключі у вхідних дверях квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не спростовані.

Згідно п.1.2 договору кредиту № 895/09.2-056 від 05 червня 2007 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , позивачу кредит надається позивачу на поточні потреби.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 712/16075/18, «Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» внесено зміни до статті 109 ЖК Української РСР, згідно з якими виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Частина друга статті 109 ЖК Української РСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і норма статті 109 ЖК Української РСР.

Відповідно до частини першої статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Аналіз норм глави 26 ЦК України дає підстави для висновку, що частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об`єктом цивільних прав, оскільки частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна.

Враховуючи норми статті 109 ЖК Української РСР та статті 379 ЦК України, у поєднанні із главою 26 ЦК України, виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти.

Отже, враховуючи норми статті 109 ЖК Української РСР та статті 379 ЦК України, у поєднанні із главою 26 ЦК України, виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти.».

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що кредитором за договором споживчого кредиту - Акціонерним товариством «Альфа-Банк» позивача фактично було виселено з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без судового рішення, без надання іншого житлового приміщення, без права забрати особисті речі, без добровільної згоди останнього.

Починаючи з 05 березня 2021 року і до цього часу позивач змушений проживати у родичів в зв`язку з відсутністю у нього іншого житла. Вказані доводи позивача відповідачем не спростовані.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року, у справі № 711/7420/19, за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк» накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк», а тому державний рестратор не мав права здійснювати реєстрацію права власності на спірну квартиру за А Т « Альфа-Банк».

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний-центр» Діденко О.П. по державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47135027 від 31 травня 2019 року, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31798703, яким право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк»; визнання протиправним та скасування рішення державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51040968 від 09 лютого 2020 року, на підставі якого внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31798703, яким право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано за Акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Крім того, позивачем в позовній заяві заявлено вимоги про припинення права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101; та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування квартири від 22 жовтня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я., зареєстрованого в реєстрі за №5433.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20), «якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.

Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

При цьому абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за АТ "Мегабанк", заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 30.12.2019 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майновідомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Слід ще раз звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави».

Враховуючи викладене, позовні вимоги про припинення права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101; та про поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1842008971101, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування квартири від 22 жовтня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я., зареєстрованого в реєстрі за №5433, - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просив судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 379, 546, 575, 629 ЦК України, згідно ст.ст. 5, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 18, 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 10, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п.61 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), п.п. 33, 56 Національного стандарту №1"Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76 - 83, 89, 95, 133, 137, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлія Володимирівна, ОСОБА_2 , Перша черкаська державна нотаріальна контора, про визнання державної реєстрації неправомірною та усунення перешкод в користуванні квартирою, - задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр» Діденко Олександра Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47135027 від 31 травня 2019 року, згідно якого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Скасувати рішення державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлії Вадимівни про державну реєстрацію прав та ї обтяжень, індексний номер: 51040968 від 09 лютого 2020 року, згідно якого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Акціонерним товариством «Альфа-Банк».

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03 лютого 2024 року.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» адреса: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714.

Суддя О.М. Борєйко


Суд	Соснівський районний суд м.Черкас
Дата ухвалення рішення	25.01.2024
Оприлюднено	05.03.2024
Номер документу	117383582
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: усунення перешкод у користуванні майном

Борєйко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.01.2024 по справі 712/9022/21СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Судовий реєстр по справі —712/9022/21

Рішення від 25.01.2024

Рішення
від 25.01.2024 по справі 712/9022/21
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС