Ухвала

від 26.02.2024 по справі 308/3369/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3369/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання процесуального прокурора начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань №12024070000000073 від 12.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Процесуальний прокурор - начальник відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся дослідчого судді у кримінальномупровадженні №12024070000000073, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України із клопотанням про накладення арештуна майно.

В обгрунтуваннявимогклопотанняпрокурорпосилаєтьсянате,що 12.02.2024 слідчим управління ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за фактом зловживання службовими особами Ужгородської міської ради службовим становищем під час затвердження і видачі містобудівних умов та обмежень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000073.

Підставою для початку досудового розслідування на внесення відповідних відомостей до ЄРДР став рапорт начальника відділу РОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 щодо отримання інформації про те, що у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства посадові особи управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб всупереч інтересам служб, можливо вчинили ряд юридично значущих дій, які можуть призвести до незаконного відчуження земельних ділянок комунальної власності, чим самим спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам громади міста Ужгорода.

Зокрема встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:48:001:0006, площа якої становить 0,1370га, здійснюється будівництво об`єкту «Нове будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП». Дана земельна ділянка перебуває у приватній власності ТОВ «Уж-Пілігрим». Проте, отримані дані свідчать, що під час будівництва на даному об`єкті забудовником за сприяння службових осіб Ужгородської міської ради неправомірно, всупереч діючому законодавству використовується земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261, на якій без будь яких дозвільних документів здійснюється прокладання комунікацій для обслуговування зазначеного об`єкту.

Як встановлено, що 28.11.2019 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Уж-Пілігрім» право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0006 площею 0,1370 га, яка розташована за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, 212. Цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, землі під торгово-готельним комплексом.

Підставою для вчинення зазначених реєстраційних дій зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна №№2268, 2269, 2270, виданий ТОВ «Уж-ПІЛІГРИМ», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Прокурор зазначає, що 30.06.2020 за зверненням ТзОВ «Уж-ПІЛІГРІМ» управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва №82/03-01/20 на «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП».

Відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень надано дозвіл на проектування будівництва АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів на території земельної ділянки, площею 0,1370 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0006, цільове призначення якої 03.15 «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», 60% забудови площі земельної ділянки.

23.07.2020 рішенням сесії Ужгородської міської ради за №2070 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТзОВ «Уж-Пілігрим» власної земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0006, площею 0,1370 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді зі зміною цільового призначення

Так, частиною 5 статті 29 Закону України «Про регулюваннямістобудівної діяльності» унормовано,що містобудівніумови таобмеження,окрім іншогомістять: максимально допустимийвідсоток забудовиземельної ділянки; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони).

Згідно п. 5.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 до складу виробничої території входять: промислова, комунально-складська, науково-виробнича зони, споруди зовнішнього транспорту та міської вулично-дорожньої мережі. Розміщення вказаних зон визначається містобудівними і санітарно-гігієнічними нормами відповідно до санітарної класифікації підприємств, профілізації населеного пункту, особливостей місцевих умов і т.ін.

Прокурор вказує що за таких обставин, службові особи Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч діючого законодавства видали містобудівні умови та обмеження на проведення «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді на земельній ділянці площа якої по суті є меншою від площі самої площі забудови, в тому числі для розміщення комунікацій, а також резервуарів для зберігання пального.

Прокурор в клопотанні зазначає, що 21.02.2024 в рамках зазначеного кримінального провадження слідчим проведено огляд місцевості, а саме загальнодоступної проїзної частини по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді, біля якої розміщуються земельні ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0006, площею 0,1270 га та кадастровий номер 2110100000:48:001:0261 площею 0,0752 га, за адресою: м.Ужгород, вул. Собранецька, 212, яка є огороджена тимчасовим парканом, на території проводяться будівельно-монтажні роботи по будівництву АЗС, на території обох земельних ділянок знаходиться будівельна техніка, працюють будівельники та зберігаються будівельні матеріали, а також наявні насипи грунту і щебеню, крім цього ззовні огородженої території міститься паспорт об`єкту із зазначенням: «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді.

За запитом Виконавчий комітет Ужгородської міської ради за №791802.4-18 від 19.02.2024 повідомив, що рішенням XLIX сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 26.12.2023 за №1620 надано дозвіл ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 1000 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вулиці Собранецькій в м.Ужгороді. За твердження ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вулиці Собранецькій б/н з подальшою передачею її в оренду строк на 3 роки, лише включено в проект рішення на розгляд чергової сесії міської ради.

Таким чином, станом на 19.02.2024 договору оренди між Ужгородською міською радою та ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» не укладено, а отже не сплачується орендна плата за користування даною земельною ділянкою, чим самим втрачаються доходи місцевого бюджету.

Поряд з цим, як було встановлено в ході проведення огляду місцевості 21.02.2024 на території земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га на даний час тривають будівельні роботи з будівництва АЗС та прокладаються відповідні комунікації.

Таким чином, службові особи Ужгородської міської ради зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди спільно із службовими особами ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ», всупереч ч.2 ст.127 Земельного кодексу України, електронний аукціон не провели, належним чином не оформили право користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га, а навпаки сприяють незаконному будівництву АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка належить Ужгородській міській територіальній громаді.

В рамках даного кримінального провадження, 21.02.2024 слідчим винесено постанову про визнання та приєднання в якості речового доказу, а саме земельну ділянку,площею 0,0752га,кадастровий номер2110100000:48:001:0261,розташовану заадресою АДРЕСА_1 , оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна являється предметом злочинного посягання та підпадають під критерії, визначені ст.98 КПК України.

Приймаючи до уваги викладене і те, що земельна ділянка, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташована за адресою АДРЕСА_1 , являється предметом злочинного посягання та підпадає під критерії, визначені ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів на даний об`єкт нерухомого майна прокурор просить накласти арешт, шляхом накладення заборони будь яким особам розпоряджатись ним та використовувати її в частині забудови.

Прокурор зазначає, що необхідність у накладені заборони будь яким особам на використання вказаних земельних ділянок викликана тим, що на даний час них триває незаконне будівництво на даній земельній ділянці, прокладаються відповідні комунікації і в разі не своєчасного вжиття даного виду заходу забезпечення кримінального провадження, унеможливить в подальшому зберегти вказаний об`єкт нерухомого майна в належному стані, а саме придатним для її використання за цільовим призначенням.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказаний об`єкт (земельна ділянка, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташована за адресою АДРЕСА_1 ,) є доказом у кримінальному провадженні, адже він відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (вона є матеріальним об`єктом,яка моглизберегти насобі слідизлочину,містять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Представник власника майна Ужгородської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку електронного листа повістка на його електронну адресу.

Перевірившидокази, якими обґрунтовується клопотання,заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддеювстановлено,що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 12.02.2024 року внесені до ЄРДР за №12024070000000073, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчим суддеювстановлено,що 21.02.2024 слідчим було проведено огляд місцевості , а саме загальнодоступної проїзної частини по АДРЕСА_1 , біля якої розміщуються земельні ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0261 та 2110100000:48:001:0006, яка є огороджена тимчасовим парканом, на території проводяться будівельно-монтажні роботи по будівництву АЗС, на території обох земельних ділянок знаходиться будівельна техніка, працюють будівельники та зберігаються будівельні матеріали, а також наявні насипи грунту і щебеню, крім цього ззовні огородженої території міститься паспорт об`єкту із зазначенням: «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді.

Постановою начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 від 21.02.2024 земельну ділянку площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташованою за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, б/н., визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №12024070000000073 від 12.02.2024.

Згідноп.7ч.2ст.131КПКУкраїнизаходомзабезпечення кримінальногопровадженняє арешт майна. Відповіднодоч.5ст.132КПКУкраїни,підчасрозглядупитанняпрозастосуваннязаходівзабезпеченнякримінального провадженнястороникримінального провадження повинні подати слідчому суддідоказиобставин,наяківонипосилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.26КПКУкраїни сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.168КПКУкраїни тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч.2 ст.167КПКУкраїни тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПКта судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якоїфізичної або юридичної особиза наявностідостатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям,зазначеним у статті98 цього Кодексу(ч. 2, ч. 3 ст.170КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,судповиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадаєпід ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадках, передбачених пунктами 3, 4частинидругої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальноїконфіскації майна (якщо арештмайна накладається у випадку, передбаченомупунктом 2частини другої статті170 цього Кодексу);4) розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірністьобмеженняправавласності завданням кримінального провадження;6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПКУкраїни визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, які підтверджують,щоїх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цьогоКодексу (ч. 1 ст.173КПК України).

На виконання вимог ч.1 ст.173КПКУкраїни прокурор довівслідчому суддінеобхідність арештумайна, з метою запобігання можливості їх знищення, пошкодження, переміщення або відчуження та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Одночасно, слідчий суддя вважає, що прокурором дотримано вимог ст.ст. 170,171КПКУкраїни і в клопотанні прокурора наявне обґрунтування необхідності арешту речей виявлених під час огляду місцевості та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.

Слідчим суддеювстановлено,клопотаннямтаматеріалами доданимидо клопотання доведено, щоземельна ділянка, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташованаза адресою АДРЕСА_1 , є предметом кримінального правопорушення, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України, вона має значення у кримінальному провадженні як речовий доказ.

Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підстави дляарешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозгляді даногоклопотаннявбачаєпотенційну загрозу та шкодудлякримінальногопровадженнявразівідмовиунакладенніарешту .

Такашкодаможевиразитисьувтратіречовогодоказустороноюобвинуваченнята унеможливить подальшепровадженнядосудовогорозслідування тавстановленнюістиниу справі, щоочевидно переважаєнадвідсутністю в даний час повідомленої підозри винуватійу вчиненні злочинівособі, атакож неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназ метоюпопередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадження слідчий суддяневбачає.

Застосуваннябудь-якогозаходузабезпеченнякримінального провадження,у тому числіі арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідуваннявиправдовуютьтакийступінь втручання, обов`язковою ж умовою длятакого втручання має бути встановлення обставин, які бнедопустилидо порушення принципу розумності та співрозмірності обмеженняправа власностізавданням кримінального провадження.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується з висновком, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник,інший власникабоволоділецьмайна, якінебули присутні при розгляді питання про арештмайна,маютьправо заявитиклопотанняпро скасуванняарешту майна повністю або частково.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань №12024070000000073 від 12.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арештна :

земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони користування, відчужування та розпорядження.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата оголошення повного тексту ухвали- 01.03.2024 року о 13 год. 25 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1