Ухвала

від 04.03.2024 по справі 197/1068/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/1068/23

провадження № 2/197/428/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про самовідвід судді

04 березня 2024 року смт Широке

Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Шевченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Суддею Шевченко О.В. заявлено самовідвід відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України у зв`язку з тим, що між суддею та представником позивача ОСОБА_2 виникли неприязні стосунки.

Заява про самовідвід судді підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що виключають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно дост.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі (Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 66 рішення Європейського суду З прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України" (Заява N 4785/02), набуло статусу остаточного 10.03.2010, офіційно опубліковано в «Офіційному віснику України» від 08.11.2010 2010 р., № 83, стор. 93, стаття 2932, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.Відповідно до п. 67 цього рішення Суду особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.Відповідно до п. 69 цього рішення Суду, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.Згідно з п. 70 цього рішення Суду у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожній людині гарантується право на справедливий суд, тобто на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.1994 року у справі Сайрава ді Карвальо судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Таким чином, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді цієї справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, приходжу до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

Керуючисьст. ст. 36,39, 40 ЦПК України,суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву судді Широківського районного суду Дніпропетровської області Шевченко Ольги Володимирівні про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Шевченко Ольгу Володимирівну від участі у судовому провадженні, як головуючого у справі за заявою ОСОБА_1 до Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Цивільну справуза заявою ОСОБА_1 доГречаноподівської сільськоїради Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті провизначення додатковогостроку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщинипередати до канцелярії суду для повторного розподілу цієї справи іншому судді, відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО