Постанова

від 04.03.2024 по справі 910/13285/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа№ 910/13285/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши в письмовому проваджені апеляційні скарги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023

у справі №910/13285/23 (суддя Я.А. Карабань)

за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ»

про стягнення 80 000,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі, позивач або Державне підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» (далі, відповідач або Товариство) про стягнення пені в сумі 80 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за Договором про закупівлю №09/532-11/2022 від 01.11.2022 в частині своєчасної поставки товару позивачу.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14, ідентифікаційний код 38954855) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7, ідентифікаційний код 42574629) 56 000 (п`ятдесят шість тисяч) грн 00 коп. пені та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що відповідач прострочив поставку товару згідно Договору про закупівлю №09/532-11/2022 від 01.11.2022 на чотири дні (з 17.12.2022 по 20.12.2022), що є законною підставою для нарахування та стягнення з нього на користь позивача пені в розмірі 80 000,00 грн на підставі пункту 9.2. Договору.

Суд відхилив як не доведені належними доказами посилання відповідача на неможливість своєчасного виконання зобов`язання з поставки за Договором внаслідок дії воєнного стану.

Водночас, стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд дійшов висновку про його часткове задоволення й зменшення розміру пені на 30% від заявленої суми (до 56 000,00 грн), врахувавши, що строк прострочення складає всього 4 дні, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації на території України та здійснення обстрілів саме під час виконання відповідачем зобов`язань за договором, а також виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 22.11.2023 (про що поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Державне підприємство «Медичні закупівлі України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині зменшення суми пені.

На переконання скаржника, відповідачем не підтверджено неможливості виконувати свої зобов`язання за договором у передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутність такого прибутку, тощо. Укладаючи договір, відповідач усвідомлював терміни, в які йому потрібно поставити товар, відповідальність за не поставку товару вчасно, та те, що договір буде виконуватись протягом строку дії офіційно встановленого воєнного стану, який не буде вважатись форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) (пункт 12.1. договору) та при цьому відповідач погодився зі всіма умовами договору та підписав його. У свою чергу, для ДП «Медичні закупівлі України» є дуже важливим отримання ліків, медичних виробів та обладнання вчасно.

Також, не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 30.11.2023 (про що свідчить дата формування в системі «Електронний суд») Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 змінити в частині стягнення 56 000,00 грн шляхом зменшення суми стягнення, а в частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог - залишити без змін.

Вказана апеляційна скарга була зареєстрована відділом документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду 06.12.2023.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом під час вирішення питання про зменшення розміру пені за клопотанням відповідача не враховано, що обставини непереборної сили (обстріли, атаки рф та перебої зі світлом) виникли 16.12.2022 (останній день поставки товару згідно додаткової угоди №3 від 07.12.2022).

Згідно даних телеграм-каналу Повітряних Сил Збройних сил України 16.12.2022 збито 60 із 76 крилатих ракет; 19.12.2022 знищено 30 шахедів, що спричинило відсутність електроенергії на Київщині на кілька днів, вказана інформація є відкритою та загальнодоступною. Водночас, 17.12.2022 та 18.12.2022 були вихідними днями, відповідно, ні митниця, ні банки не працювали в ці дні. Тому, лише 20.12.2022 відповідач зміг розмитнити та поставити товар кінцевому споживачу.

При цьому, відповідач наголошує, що поніс витрати на сплату ПДВ - 7%, у той час, як умови пункту 3.1. договору містять посилання на те, що товар не підлягає оподаткуванню ПДВ. Позивач, у свою чергу, жодних збитків не поніс.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги

Позивач та відповідач письмових відзивів на апеляційні скарги один одного суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Медичні закупівлі України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13285/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 06.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

14.12.2023 матеріали справи №910/13285/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Медичні закупівлі України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 80 000,00 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строк на подання до суду відзиву, відповіді на відзив, усіх заяв та клопотань.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 залишено без руху, роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду докази на підтвердження реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

21.12.2023 через систему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» адвокат Гурська А.С. направила на адресу Північного апеляційного господарського суду клопотання про усунення недоліків, надавши суду відомості щодо реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС).

У період з 25.12.2023 по 26.12.2023 члени колегії суддів Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Скрипка І.М. перебували у відпустках.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23, апеляційні скарги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» об`єднано в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційних скарг вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційних скарг у порядку письмового провадження (довідок про доставку ухвал суду до електронного кабінету сторін в системі «Електронний суд»), а також закінчення встановлених ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та від 27.12.2023 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційних скарг по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.11.2022 між позивачем (далі - замовник) та відповідачем (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю №09/532-11/2022 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник бере на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику Ортез роботизований для реабілітаційної системи з біговим тренажером з автоматичним управлінням ДК 021:2015-33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (НК 024:2019: 58873 - Ортез роботизований для реабілітаційної системи з біговим тренажером з автоматичним управлінням) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2022-09-30-007134-а), а замовник прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 1.4. Договору цей договір виконується за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 №298 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

Валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна товару складає 20 000 000,00 грн (двадцять мільйонів гривень 00 копійок) без ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Оплата за товар, який є предметом цього договору, звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки на таку операцію розповсюджується податкова пільга, встановлено пунктом 38-1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі на умовах 100% (сто відсоткової) попередньої оплати, шляхом перерахування замовником коштів на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», з подальшим використанням таких коштів на цілі, визначені додатковою угодою до цього договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку замовника, відкритого в органі Казначейства.

Попередня оплата за цим договором здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку на оплату, при цьому сума рахунку на оплату повинна дорівнювати загальній ціні товару за цим договором, визначеній у п. 3.1. цього договору (пункт 3.4. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк до 01.12.2022 включно, але в будь-якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до пункту 4.1.1. Договору вказані у пункті 4.1. цього договору та/або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав, але в будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

У разі неподання замовником постачальнику заявки на поставку товару, постачальник має й надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором та інформувати замовника про відправку товару у строк, визначений у п. 5.1 цього договору та здійснити поставку товару в строк, визначений у п. 4.1. цього договору (абз. 2 пункту 4.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.4. Договору датою поставки товару за договором вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акту приймання товару, що підписуються після складання відповідальною(-ими) особою(-ами) кінцевого набувача акту контролю кількості, комплектності та якості товару, за умови відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або кінцевого набувача.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що у разі наявності зауважень замовника та/або кінцевого набувача з підстав невідповідності товару вимогам та положенням, визначеним пунктом 6.1. (у т.ч. підпунктом цього пункту), 6.2. цього договору, замовник повідомляє постачальника, зокрема, але не виключно, шляхом направлення постачальнику засобами електронної пошти повідомлення про виклик представника постачальника про складання акту, подання претензії та вирішення питання про порядок усунення зауважень до товару.

Відповідно до пункту 8.3.1. та пункту 8.3.3. Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та/або в заявках на поставку товару, нести всі ризики та витрати, пов`язані з виконанням обов`язків за цим договором, включаючи оплату податків та інших зборів і обов`язкових платежів у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 9.1. Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

У разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором, несвоєчасне проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого або строк проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи з яким порушено) товару за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості (неприйнятого, не переданого) непоставленого товару (пункт 9.2. Договору).

Відповідно до пункту 9.7. Договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання зобов`язань за цим договором.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 31.12.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару - до повного його виконання.

Згідно з пунктом 12.1. Договору сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватись протягом строку дії офіційно встановленого воєнного стану, який не буде вважатись сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

При настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», які об`єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання сторонами зобов`язань, передбачених умовами договору, строк виконання таких зобов`язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо сторони не знайдуть інших прийнятних та альтернативних способів виконання таких зобов`язань (пункт 12.2. Договору).

Пунктом 12.3. Договору сторони передбачили, що у разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу сторону на електронну пошту, що зазначена в розділі 14 цього договору (одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в розділі 14 цього договору), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їх тривалості. Якщо інша сторона не надає інших письмових інструкцій, сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище.

Сторона не має права посилатись на обставини непереборної сили як на підставу звільнення її від відповідальності, якщо на момент виникнення обставин непереборної сили сторона, яка підпала під їх дію, прострочила виконання своїх зобов`язань за договором (пункт 12.5. Договору).

Відповідно до пункту 15.7. Договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками (за наявності) сторін.

Додатком №1 до Договору (специфікація) від 01.11.2022 передбачено, що товаром, що постачається за договором, розуміється Ортез роботизований для реабілітаційної системи з біговим тренажером з автоматичним управлінням ДК 021:2015-33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (НК 024:2019: 58873 - Ортез роботизований для реабілітаційної системи з біговим тренажером з автоматичним управлінням), обсяг партії товару кількістю - 1 шт., од. вим. - комплект, ціна за одиницю та сума без ПДВ - 20 000 000, 00 грн.

Додатками №2 та №3 до Договору від 01.11.2022 затверджено форму, за якою має складатись заявка на поставку та форму, за якою має складатись акт контрою кількості, комплектності та якості товару.

Додатком №4 до Договору від 01.11.2022 встановлено санкційні застереження.

Також 01.11.2022 сторони уклали додаткову угоду №1, якою змінили пункт 3.6. Договору, зокрема, виклали його в такій редакції: «Оплата за партію поставленого товару за цим договором здійснюється на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акту приймання товару за умови поставки товару відповідно до вимог п. 4.1. цього договору, а також за умови відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або кінцевого набувача».

Додатковою угодою №2 від 29.11.2022 сторони продовжили строк здійснення постачальником поставки товару за цим договором до 07.12.2022.

Додатковою угодою №3 від 07.12.2022 сторони продовжили строк здійснення постачальником поставки товару за цим договором до 16.12.2022.

На виконання умов Договору відповідач передав, а позивач отримав товар на суму 20 000 000, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №51 від 20.12.2022, яка підписана представниками сторін без зауважень та заперечень.

23.03.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №05/1852-03/2023 щодо сплати 80 000,00 грн штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару. Направлення претензії підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача про надсилання вказаної вимоги на електронну адресу відповідача, що зазначена в розділі 14 договору.

26.07.2023 позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою №05/4411-07/2023, в якій просив здійснити повне погашення заборгованості, згідно виставленої претензії, в строк до 03.08.2023. Направлення вимоги підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача про надсилання вказаної вимоги на електронну адресу відповідача, що зазначена в розділі 14 договору.

У відповідь відповідач 01.08.2023 направив на адресу позивача звернення №б/н, в якому вказав, що зобов`язання по договору ним було виконано в повному обсязі, зазначив, що в період виконання постачальником договору були технічні проблеми, пов`язані з неможливістю функціонування митних органів та підприємств, що було наслідком ракетних атак рф, які призвели до масових відключень електроенергії та вплинули на несвоєчасність розмитнення товарів при ввезенні в Україну.

Предметом даного спору є вимоги позивача до відповідача про стягнення суми пені в розмірі 80 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно пункту 3.6. Договору у редакції додаткової угоди №1 оплата за партію поставленого товару за цим договором здійснюється на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акту приймання товару за умови поставки товару відповідно до вимог п. 4.1. цього договору, а також за умови відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або кінцевого набувача.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк поставки товару за Договором згідно Додаткової угоди №3 від 07.12.2022 до нього сторони погодили до 16.12.2022.

Товар на суму 20 000 000,00 грн було поставлено постачальником позивачу 20.12.2022, що підтверджується видатковою накладною №51.

Таким чином, поставка товару була здійснена відповідачем із порушенням строку, погодженого у Додатковій угоді №3 до Договору (не пізніше 16.12.2022), на 4 дні.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 9.2. Договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором, несвоєчасне проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого або строк проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи з яким порушено) товару за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання.

Позивачем у даній справі заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 80 000,00 грн за порушення строку поставки товару з 17.12.2022 по 20.12.2022 (4 дні).

Перевіривши розрахунок пені за порушення строків поставки товару в розмірі 80 000,00 грн (20 000 000,00 грн х 0,1 % (пеня від суми договору) х 4 (дні прострочення), суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позову під час розгляду справи в суді першої інстанції та заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач посилався на те, що затримка у своєчасній поставці товару пов`язана з випадком у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України - відсутністю електропостачання та тривалими повітряними тривогами й обстрілами (16.12.2022 та 19.12.2022), що позбавило постачальника можливості своєчасно розмитнити товар. Водночас, враховуючи також, що 17.12.2022 та 18.12.2022 були вихідними днями, 20.12.2022 відповідач розмитнив товар та одразу здійснив поставку кінцевому споживачу. Відповідач наголошує, що ним було завчасно попереджено позивача про такі обставини та погоджено поставку в день розмитнення. ТОВ «МЕДРЕХАБ» наголошує, що виконало свої зобов`язання у повному обсязі, при цьому було змушене сплатити ПДВ до бюджету у розмірі 7%, у той час, як умовами пункту 3.1. Договору сплата ПДВ передбачена не була, а отже відповідач, на відміну від позивача, поніс також збитки у зв`язку з виконанням Договору.

Оцінивши вказані доводи відповідача, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, зазначає таке.

Згідно статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України).

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, як уже зазначалося, сторонами в пункті 4.1. договору погоджено термін поставки товару до 01.12.2022, додатковими угодами №2 та №3 сторонами продовжувались строки здійснення поставки товару до 16.12.2022.

Водночас, правовідносини сторін за Договором у випадку впливу обставин непереборної сили врегульовані розділом 12 Договору.

Так, за змістом пункту 12.1. Договору (з урахуванням змін, внесених до нього пунктом 1.2. Додаткової угоди №2), сторони, укладаючи цей договір, погодили, що розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання

і) відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, в Україні продовжений строк дії воєнного стану з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб (до 19 лютого 2023 року включно)».

іі) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - «ТПП України») від 28.02.2022 №20234/02.0-7.1 військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану, засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

ііі) строк дії воєнного стану може бути змінений та/або продовжений в будь-який час після укладання цього Договору.

Таким чином, сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу Договору.

Колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що 16.12.2022 крилатими ракетами (збито 60 із 76) та 19.12.2022 шахедами відбувались обстріли території України й така обставина є загальновідомою.

Водночас сторони добровільно та керуючись принципом свободи договору, у пункті 12.1. Договору погодили, що введений на території України воєнний стан, відповідно, і події, що ним обумовлюються (у даному випадку обстріли критичної інфраструктури 16.12.2022 та 19.12.2022, на які посилається скаржник, та відключення електричної енергії), не вважатимуться згідно умов Договору форс-мажорними обставинами.

При цьому колегія суддів враховує, що Договір між сторонами було укладено 01.11.2022, тобто вже у період, коли територія України зазнавала постійних обстрілів критичної інфраструктури військами російської федерації, відповідно, постачальник не міг бути необізнаним із ризиками, що можуть виникнути внаслідок цього при виконанні умов Договору.

Колегія суддів також критично оцінює посилання скаржника на те, що порушення строку поставки товару сталося через затримку розмитнення товару в митних органах через відсутність електропостачання, а тому фактично лише 20.12.2022 відповідач зміг розмитнити товар, після чого одразу здійснив поставку кінцевому споживачу, оскільки у матеріалах справи міститься лист Державної митної служби України від 21.07.2023 №22-1/22-06-01/8.19/914, в якому зазначено наступне: «В період з 16.12.2022 по 20.12.2022 в зоні діяльності митниць Держмитслужби були випадки відключення електроенергії від офіційних постачальників на деякий час, в тому числі на Київській та Львівській митницях. Відсутність постачання електроенергії в зоні діяльності митниць Держмитслужби компенсувалося за рахунок заздалегідь вжитих заходів щодо налагодження роботи електрогенераторів, тому в цілому, це суттєво не вплинуло на процес митного оформлення. Митне оформлення в зазначений вище період, здійснювалось у відповідності з вимогами Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють митне законодавство».

Зокрема, відповідачем не доведено, що до прикладу 19.12.2022 він не міг розмитнити товар у робочий час митниці, враховуючи, що атака дронами-камікадзе іранського виробництва відбулась уночі 19.12.2022 (з 01:56 по 05:50).

Крім того, пунктом 12.3. Договору сторони погодили, що у разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу сторону на електронну пошту, що зазначена в розділі 14 цього договору (одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в розділі 14 цього договору), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їх тривалості. Якщо інша сторона не надає інших письмових інструкцій, сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення (роздруківка з електронної пошти, опис вкладення цінного листа та чек поштового відділення) відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), дати їх настання, тому твердження відповідача про те, що останнім було завчасно попереджено позивача про такі обставини та погоджено поставку в день розмитнення не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на зазначене у сукупності та умови Договору, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строку поставки товару згідно Договору та відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача з цього приводу.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення Договору на те, що він має збитки внаслідок виконання договору, які пов`язані з розмитненням, а саме те, що відповідач був змушений розмитнити товар згідно митної декларації за ставною 7 % ПДВ, так як митний орган не прийняв митну декларацію за ставкою 0 %, оскільки згідно чинного законодавства та умов Договору саме на відповідача покладено обов`язки зі сплати податків, а тому понесені збитки у зв`язку з їх сплатою ніяким чином не впливають на обов`язки відповідача зі сплати штрафних санкцій на підставі умов Договору.

Щодо наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру пені за клопотанням відповідача та доводів апеляційних скарг сторін з цього приводу колегія суддів зазначає таке.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд зменшити розмір пені через сукупність обставин, які вплинули на неналежне виконання ним умов договору до 2 684, 00 грн, для покриття суми сплаченого судового збору позивачем.

Суд першої інстанції частково задовольнив вказане клопотання відповідача, зменшивши розмір пені на 30% - до 56 000,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить суд зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені на більший відсоток, посилаючись на підстави, аналогічні тим, які покладені в основу обґрунтувань апеляційної скарги щодо звільнення відповідача від її сплати в повному обсязі.

Позивач, у свою чергу, в апеляційній скарзі просить позовні вимоги про стягнення пені задовольнити в повному обсязі, оскільки, на його переконання, відповідачем не підтверджено неможливості виконувати свої зобов`язання за договором у передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутність такого прибутку, тощо. Позивач наголошує, що для ДП «Медичні закупівлі України» є дуже важливим отримання ліків, медичних виробів та обладнання вчасно.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи №904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи №916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, оцінюючи наявні матеріали справи, а також беручи до уваги інтереси обох сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших для нього наслідків порушення зобов`язання відповідачем (протилежного суду не доведено), враховуючи повне виконання Договору в частині поставки зі сторони відповідача та незначний строк прострочення виконання відповідачем свого зобов`язання (4 дні), приймаючи до уваги військову агресію російської федерації на території України та здійснення обстрілів саме під час виконання відповідачем зобов`язань за договором (які хоч і не є згідно умов договору підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення господарського зобов`язання, проте враховуються судом під час розгляду клопотання відповідача про зменшення пені), а також виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає правомірним зменшення судом розміру пені на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України на 30% від заявленої суми.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень статті 233 Господарського кодексу, статті 551 Цивільного кодексу України, якими передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки повідомлені відповідачем суду обставини є винятковими та достатніми для зменшення штрафних санкцій.

При цьому колегія суддів вважає, що зменшення заявленої позивачем до стягнення із відповідача суми пені на 30% є оптимальним для дотримання балансу інтересів сторін у спорі, яке запобігатиме настанню для них негативних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, чого скаржниками зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційних скарг Державного підприємства «Медичні закупівлі України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржниками не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду в оскаржуваних частинах.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг судовий збір за їх подання згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на кожного зі скаржників в своїй частині.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДРЕХАБ» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 у справі №910/13285/23 залишити без змін.

Матеріали справи №910/13285/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка