Постанова

від 04.03.2024 по справі 920/951/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа№ 920/951/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія"

на рішення Господарського суду Сумської області від 19.09.2023 (повний текст рішення підписаний суддею 25.09.2023)

у справі №920/951/23 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія"

про стягнення 262 282, 05 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія" про стягнення 262 282, 05 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.09.2023 у справі №920/951/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно Східна лізингова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 262 282,05 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 934,23 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія" подало апеляційну скаргу, в якій просило визнати об`єктивними причини неподання суду першої інстанції технічного паспорту від 09.09.2023 та прийняти доказ до справи; скасувати судове рішення від 19.09.2023 №920/951/23 (повний текст 25.09.2023) та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія" на рішення Господарського суду Сумської області від 19.09.2023 у справі №920/951/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 19.09.2023 у справі №920/951/23 залишено без змін.

19.01.2024 на адресу суду, від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У даній заяві позивач просив винести по справі №920/951/23 додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000,00 грн.

В додатках до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні документи:

- додаток н-р 16 від 15.07.2023;

- договір про надання правової допомоги 177;

- витяг з ЄРАУ;

- додаткова угода н-р 1 до договору н-р 177;

- акт від 17.01.2024;

- додаток н-р 20 від 05.11.2023;

- довіреність ТОВ КППВ н-м 1653 від 29.12.23;

- квитанція про надсилання стороні Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна лізингова компанія".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 24.01.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла", про прийняття додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/951/23 прийнято до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" про прийняття додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/951/23 ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи. Надано можливість іншим учасникам не пізніше 10 днів з моменту вручення даної ухвали надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

18.01.2024 на адресу суду через електронний суд від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву) про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що Верховним Судом у справі №340/2823/21, що навіть у спрощеному провадженні, коли судові дебати не провадяться, строк подання доказів про надання правничої допомоги, а також заяви про такий розподіл обмежується розглядом справи до виходу суду до нарадчої кімнати. Отже, відповідач зазначав, що за відсутності заяв позивача під час слухання справи про відшкодування судових витрат, а також про неможливість подати докази про їх понесення до виходу суду в нарадчу кімнату, отже відповідач просив суд залишити заяву позивача без розгляду.

Розглянувши заяву позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів установила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, позивач посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, які, на його думку, підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Колегія суддів зазначає, що позивач звертаючись із додатковими поясненнями зазначав, що на виконання п. 8 ст.129 ГПК Товариство заявляє, що надасть суду докази понесених Товариством витрат на правову допомогу для їх розподілу між сторонами справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційного суду. Дані додаткові пояснення були підписанні адвокатом Бирченко Б.В.

Відповідно до п. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас на підтвердження докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

З матеріалів справи убачається, що дата винесення постанови 15.01.2024, а позивач звернувся до суду (через електронний суд) із заявою про ухвалення додаткової постанови 18.01.2024.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було дотримано вимоги ГПК України стосовно порядку та строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Отже, як убачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, позивачем/його адвокатом були надані наступні документи:

- договір №177 про надання правової допомоги від 27.06.2022, укладений між АО «Група правової допомоги» та ТОВ «Котельня північного промислового вузла», предметом якого є надання АО правової допомоги клієнту;

- додаткова угода №1 від 15.09.2022 до договору про надання правової допомоги від 27.06.2022, у даній угоді сторони виклали пункт 4.1 Договору №177 в наступній редакції:

« 4.1. Сторони погодили, що розмір винагороди за надання правової допомоги за представництво інтересів Клієнта при розгляді 1 (однієї) судової справи про стягнення на користь Клієнта з боржників - фізичних осіб заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, що надані Клієнтом боржникам або ж право вимоги на яку набуто Клієнтом в установленому законом порядку, заборгованості з абонентської плати, неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних, що нараховані на відповідну заборгованість є фіксованим (з урахуванням виключень, встановлених даним розділом Договору) та становить 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень - у випадку надання Клієнтом доручень Адвокатському об`єднанню на надання правової допомоги на представництво інтересів Клієнта в даній категорії справ у кількості менш ніж 40 судових справ на місяць (вартість відповідних послуг визначається згідно калькуляції, наведеної у додатку № 1 до Договору).»;

- додаток №16 від 15.07.2023 до Договору №177;

- додаток №20 від 05.11.2023 до Договору №177 де сторони визначили, зокрема, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити представництво в установленому законом порядку інтересів Клієнта у судовій справі № 920/951/23 у Північному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно - східна лізингова компанія» на рішення Господарського суду Сумської області від 19.09.2023 по справі № 920/951/23. Вартість правової допомоги згідно даного Додатку визначається у рахунках Адвокатського об`єднання та/або актах про надання послуг. Оплата послуг проводиться протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату. Факт оплати рахунку підтверджує згоду Клієнта на отримання послуг та їх оплату за цінами, вказаними у рахунку. Для виконання доручення згідно даного додатку до Договору Адвокатське об`єднання призначає наступних адвокатів: Бирченко Богдан Вікторович;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів на ім`я Бирченко Б.В.;

- довіреність №1653 від 29.12.2023 видана ТОВ «Котельня північного промислового вузла» на ім`я адвоката Бирченко Б.В., дана довіреність чинна до 31.12.2024;

- докази направлення заяви відповідачу;

- акт приймання - передачі юридичних послуг до Договору № 177 від 27.06.2022, згідно даного акту АО, зокрема адвокатом Бирченко Б.В. було надано наступні послуги ТОВ «Котельня північного промислового вузла»: ознайомлення з апеляційною скаргою по справі № 920/951/23, підготовка та подання додаткових пояснень щодо апеляційної скарги по справі № 920/951/23 та надсилання всіх документів відповідачу та до суду - 4000,00 грн, складання та подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу по справі № 920/951/23 - 1000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 5000,00 грн.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, а саме задоволення заяви у розмірі 4000, 00 грн, щодо розміру 1000, 00 грн за складання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

ОП Верховного Суду у своїй постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначала наступне. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Отже, оскільки Верховний Суд акцентує увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та з огляду на заперечення позивача щодо розміру понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №920/951/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно Східна лізингова компанія" (вул. Промислова, 6, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333, ідентифікаційний код 42179719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (вул. Ковпака, 6, м. Суми, 40020, ідентифікаційний код 44360724) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" відмовити.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Сумської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов