Ухвала

від 27.02.2024 по справі 752/20822/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20822/16-ц

Провадження № 2/752/43/24

У Х В А Л А

іменем України

27 лютого 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

у грудні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про поділ майна подружжя.

19.01.2018 року зустрічна позовна заявя ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 10.10.2019 року вищезазначена справи прийнята до проваження із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 17.06.2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, призначеного на 12.02.2024 року на 11-00 год., шляхом направлення судової повістки (т. 3 а.с. 197) та направленням SMS-повідамлення, що підтверджується довідкою про доставку SMS (т. 3 а.с. 198), у судове засідання не з`явилась, надала заяву про перенесення судового засідання, через загострення хронічного захворювання.

Судове засідання було відкладено на 27.02.2024 року на 11:00 год., про що ОСОБА_2 була завчасно повідомлена судовою повісткою (т. 3 а.с. 208). Разом з тим, остання надала заяву про перенесення судового засідання, у звязку з відсутністю адвоката по сімейним обставинам.

27.02.2024 року належним чином повідомлена ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась.

Таким чином, 27.02.2024 року належним чином повідомлений позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 повторно не з`явилась в судове засідання.

Позивча та його представник - ОСОБА_3 надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 року в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 року в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Отже, суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 повторно не з`явилась у судове засідання, також останньою не надано заяви про розгляд справи за її відсутності, суд надходить до висновку про те, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 352, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Хоменко