Рішення

від 01.03.2024 по справі 904/6466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6466/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті, 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1", 49064, м.Дніпро, вул.Повітрофлотська, буд.2А, код ЄДРПОУ 38113552

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

СУТЬ СПОРУ:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1" про стягнення на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 2 592,86грн.

Також позивач просить суд стягнути судовий збір в розмірі 2 684,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням нормативів та встановленим законодавством параметрів проїзду автомобільними дорогами транспортних засобів.

Ухвалою суду від 18.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

29.12.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем не вірно було визначено тип транспортного засобу, так як фактично перевезення виконувалось напівпричепом-контейнеровозом, на якому було розміщено танк-контейнер, а не просто причепом. Також позивачем проігноровано той факт, що транспортний засіб відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху (в редакції станом на 04.07.2021) є контейнеровозом для якого встановлена максимальна фактична маса: 44 т та максимальне навантаження на строєні осі - 24 т. Відповідач звертає увагу суду на те, що талон про зважування був складений 04.07.2021, інші документи - 05.07.2021 в присутності водія відповідача, тоді як транспортний засіб та водій відповідача 05.07.2021р. не знаходилися вже на території України. В порушення п.18 Порядку № 879 водію відповідача 05.07.2021 не було видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю. Також відповідач надав попередній розрахунок суми судових витрат на суму 10 800,00грн.

11.01.2024р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії сертифікату та фото танк-контейнеру, акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 09.01.2024 на суму 5 400,00грн.

15.01.2024р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. В своїй відповіді позивач зазначає, що у відповідача був відсутній договір під час здійснення габаритно-вагового контролю, відсутні жодні докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить відповідачу, здійснювалось безпечне вантажне перевезення в контейнері, згідно його призначення. Представник відповідача долучає до відзиву на позовну заяву фото танку-контейнеру, але у представника відсутні докази що саме 04.07.2021 року вказаний танк-контейнер дійсно був розміщений на сідловому тягачі марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під час здійснення габаритно-вагового контролю. Окрім цього, згідно свідоцтва про реєстрацію причепа марки VAN HOOL реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - відсутній запис що це саме контейнеровоз.

18.01.2024р. до суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат з надання правової (правничої) допомоги в розмірі 5 400,00грн.

23.01.2024р. до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.01.2024р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію акту № 2 приймання-передачі наданих послуг від 22.01.2024р. на 2 700,00грн.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

04.07.2021 посадовими особами Чернівецької митниці Державної митної служби України 04.07.2021 року на міжнародному пункті пропуску "Мамалига-Крива" митного поста "Мамалига" був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки VAN HOOL реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , перевізник - ТОВ "МІКО-ТРАНС-1" під керуванням водія - ОСОБА_1 .

Під час здійснення митного контролю вищевказаного транспортного засобу було встановлено перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними законодавством більш як на 2 відсотки, а саме 2,36 відсотки.

Про результати габаритно-вагового контролю Чернівецька митниця Держмитслужби повідомила Придністровське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (Чернівецька область) № 7.2-08/1/7.2-28.3/6/186 від 05.07.2021 року.

Посадовою особою Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернівецька область), а саме головним спеціалістом Відділу державного контролю Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 05.07.2021 року, на підставі направлення на рейдову перевірку № 011360 від 02.07.2021 року, проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернівецька область) виявлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортним засобом марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки VAN HOOL реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: фактичне навантаження на строєну вісь складало 22,52 тон при допустимих 22,00 тон, що підтверджується копією талона про зважування від 04.07.2021 року.

За результатами перевірки було складено:

- довідку №0064754 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.07.2021 року, яка оформлена згідно Наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 року № 1007/1207;

- акт №0061157 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.07.2021 року;

- акт №СЕ296174 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2021 року, яким виявлено порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: виконання резидентом України міжнародних перевезень вантажів без дозволу щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових обмежень, чи документ про внесення плати за проїзд.

05.07.2021 Дніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки був винесений припис № 0064612 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт в якому було запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 05.10.2021р.

ТОВ «МІКО-ТРАНС-1» нараховано плату за проїзд великовагового та великогабаритного транспортного засобу у розмірі 80,0 євро, що еквівалентно 2 592 грн. 86 коп. (курс НБУ станом на 05.07.2021 року за 1 євро = 32,4107 грн.) про що складено розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів №0061157 від 05.07.2021 року.

Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області направив відповідачу повторне повідомлення про заборгованість № 26492/5.2/24-22 від 25.08.2022 в якому просив здійснити оплату проїзду в розмірі 2 592,86грн., яке було залишено відповідачем без відповіді.

Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області направив відповідачу повідомлення про заборгованість № 52833/5.4.1/24-23 від 14.07.2023, в якому просив здійснити оплату проїзду в розмірі 2 592,86грн., яке було залишено відповідачем без відповіді.

Станом на сьогоднішній день відповідач не сплатив плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 2 592,86грн.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, виклавши свої доводи в відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, викладені в заявах позивача та відповідача доводи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 року № 363 вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м. і більше).

Відповідно до п. 17.1-17.6 Наказу № 363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.

Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Згідно п. 17.9.-17.10. Наказу № 363 приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.

Для перевезення вантажів у контейнерах у Договорі обумовлюються: обсяги перевезень вантажів у контейнерах кожного типу; графік завезення порожніх і вивезення завантажених контейнерів від вантажовідправника; порядок виконання завантаження і розвантаження контейнерів (із зніманням чи без знімання їх з рухомого складу, виконавець механізованого вантаження і розвантаження контейнерів з рухомого складу); надання вантажовідправником і вантажоодержувачем майданчиків для короткочасного зберігання контейнерів; порядок і терміни повернення порожніх контейнерів; термін обороту контейнерів.

Пунктом 17.14. Наказу № 363 передбачено, що в кожний контейнер з вантажем вантажовідправник повинен укладати опис вантажу (додаток 8), який засвідчується його підписом, із зазначенням кількості завантажених місць і вартості кожного вантажного місця.

Згідно п.17.15 Наказ № 363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до вимог законодавства, забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1040 затверджено "Порядок здійснення посадовими особами митних органів контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 451".

Відповідно до пункт 37 Порядку № 1040, у разі встановлення посадовою особою під час здійснення митного контролю транспортного засобу (крім транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів) під час виїзду з України перевищення його вагових та (або) габаритних параметрів порівняно з визначеними законодавством більш як на 2 відсотки, митний орган інформує про таке перевищення за допомогою електронних засобів зв`язку відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки та здійснює пропуск транспортного засобу через митний кордон України.

Повноваження посадових осіб митних органів у частині габаритно-вагового контролю обмежується і полягає у безпосередньому здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів під час здійснення митного контролю транспортних засобів під час виїзду з території України.

Згідно з вимогами Порядку № 1040, посадові особи митних органів здійснюють габаритно-ваговий контроль транспортних засобів, і у випадку встановлення перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на повну масу транспортного засобу чи навантаження вісі транспортного засобу більш як на 2% від встановлених норм закріплених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2001 року № 1306, інформують про таке перевищення відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Як вже було встановлено судом, посадовими особами Чернівецької митниці Державної митної служби України 04.07.2021р. було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки VAN HOOL реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , перевізник - ТОВ «МІКО-ТРАНС-1», під керуванням водія - ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 транспортний засіб марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить відповідачу.

Зі змісту міжнародної товарно-транспортної накладної від 29.06.2021 року № 1199520 вбачається, що автомобільний перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1".

Під час здійснення митного контролю вищевказаного транспортного засобу було встановлено перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними законодавством більш як на 2 відсотки, а саме 2,36 відсотки, про що в подальшому (05.07.2021р.) було повідомлено Придністровське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (Чернівецька область).

Працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернівецька область) виявлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортним засобом марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки VAN HOOL реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: фактичне навантаження на строєну вісь складало 22,52 тон при допустимих 22,00 тон, що підтверджується копією талона про зважування від 04.07.2021р.

За результатами перевірки були складені довідка №0064754 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.07.2021 року, яка оформлена згідно Наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 року № 1007/1207, акт №0061157 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.07.2021 року, акт №СЕ296174 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2021 року, яким виявлене порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: виконання резидентом України міжнародних перевезень вантажів без дозволу щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових

обмежень, чи документ про внесення плати за проїзд.

Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Як вже було з`ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, під час здійснення митного контролю вищевказаного транспортного засобу було встановлено перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними законодавством більш як на 2 відсотки, а саме 2,36 відсотки.

Згідно п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Вид транспортного засобу: 1. Великовагові транспортні засоби (за загальну масу):

- параметри - від 40 до 44 тонн включно, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,1 євро;

- параметри - від 44 до 52 тонн включно, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,2 євро;

- параметри - від 52 до 60 тонн включно, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,27 євро;

- параметри - понад 60 тонн за кожні наступні 10 тонн, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,78 євро.

2. Великовагові транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень:

- параметри - до 5 відсотків включно, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,05 євро;

- параметри - від 5 до 10 відсотків включно, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,1 євро;

- параметри - від 10 до 20 відсотків включно, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,27 євро;

- параметри - понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,15 євро.

3. Великогабаритні транспортні засоби з перевищенням установленої ширини, висоти, довжини: параметри - за кожний параметр, ставка плати за кожен кілометр відстані - 0,03 євро.

Для нарахування головне, щоб це був великогабаритний чи великоваговий транспорт. У нашому випадку автомобіль відповідача не підпадає під визначення великовагового.

Управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області відповідачу було нараховано плату за проїзд великовагового та великогабаритного транспортного засобу у розмірі 80,0 євро, що еквівалентно 2 592,86грн. (курс НБУ станом на 05.07.2021 року за 1 євро = 32,4107 грн.)

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить відповідачу, здійснювалось безпечне вантажне перевезення в контейнері, згідно його призначення;

- відповідачем не надано доказів, що 04.07.2021р. вказаний танк-контейнер дійсно був розміщений на сідловому тягачі марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під час здійснення габаритно-вагового контролю;

- з свідоцтва про реєстрацію причепа марки VAN HOOL реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 не вбачається запис, що це є контейнеровоз.

Перевіривши вказаний вище розрахунок, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню, а саме, по стягненню плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 2 592,86грн.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка ратифікована Україною 01.08.2006 року, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, - тобто СМК. Міжнародна товарно-транспортна накладна є належним та достатнім підтвердженням здійснення міжнародного перевезення вантажу.

Власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену позивачем суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдав шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 747/45/20 та від 03.07.2019 року у справі №819/1381/16).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність вимог про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 2 592,86грн.

Докази на підтвердження правомірності вказаних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування відповідачем.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 684,00грн.

Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на надання правової (правничої) допомоги в розмірі 8 100,00грн. не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1", 49064, м.Дніпро, вул.Повітрофлотська, буд.2А, код ЄДРПОУ 38113552 в дохід Державного бюджету України плату (р/р UA 378999980313131216000024405 в Чернігівському ГУК/Чернівецька ТГ/22160100, код ЄДРПОУ 37836095, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу - 22160100 "Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні") за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 2 592,86грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1", 49064, м.Дніпро, вул.Повітрофлотська, буд.2А, код ЄДРПОУ 38113552 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті, 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845 судовий збір в розмірі 2 684,00грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.03.2024

Суддя С.П. Панна