Ухвала

від 06.02.2024 по справі 911/693/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/693/22 (911/3404/23)

за заявою ліквідатора ПАТ «Яготинський завод продтоварів» арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108, каб. № 17)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів» у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі № 911/693/22

за заявою Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797)

до Публічного акціонерного товариства «Яготинський завод продтоварів» (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 219; код ЄДРПОУ 00378508)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

Представники учасників у справі не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за заявою ГУ ДПС у Київській області про банкрутство ПАТ «Яготинський завод продтоварів», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 31.05.2022.

Постановою Господарського суду Київської області від 26.07.2022 визнано Боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ПАТ «Яготинський завод продтоварів» призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

09.11.2023 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 02.11.2023 № 02-100/80 (вх. № 2865/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів» у зв`язку з доведенням до банкрутства у сумі 1310430,19 грн, шляхом стягнення вказаних коштів з ОСОБА_1 на користь Банкрута.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2023 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено на 12.12.2023 судове засідання для розгляду заяви; встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень; зобов`язано Сектор з питань банкрутства у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготувати висновок щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства в порядку ч. 1 ст. 3 КУзПБ, щодо юридичної особи Боржника - ПАТ «Яготинський завод продтоварів», та надати вказаний висновок Господарському суду Київської області.

В судовому засіданні 12.12.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 06.02.2024.

12.01.2024 до суду надійшов лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.12.2023 № 66219/10.1-23/вх.61334/10-23 (вх. № 504/24) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 16.11.2023.

02.02.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1 від 01.02.2024 б/№ (вх. № 1143/24) на заяву ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності.

06.02.2024 в судове засідання учасники у справі не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву ліквідатора ПАТ «Яготинський завод продтоварів» арбітражного керуючого Демчана О.І. про притягнення до субсидіарної відповідальності, а також матеріали справи в цілому, суд зазначає наступне.

В заяві ліквідатор Банкрута просить суд покласти на Відповідача субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів» у зв`язку з доведенням до банкрутства; стягнути з Відповідача на користь ПАТ «Яготинський завод продтоварів» грошові кошти в сумі 1310430,19 грн.

В обґрунтування підстав субсидіарної відповідальності за доведення Боржника до банкрутства ліквідатор зазначає про виникнення та накопичення Боржником в період з 15.07.2019 по 05.08.2021 заборгованості перед контролюючим органом з ЄСВ, в розмірі 60060,00 грн, у зв`язку з чим до Боржника було застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 88006,95 грн та нараховано пеню в розмірі 806094,12 грн за несвоєчасну сплату Банкрутом податкової заборгованості. Крім того, станом на 15.10.2019 у Банкрута накопичилась заборгованість із земельного податку в розмірі близько 400000,00 грн та податку на нерухоме майно в сумі 2000,00 грн.

Ліквідатор стверджує, що керівнику підприємства Боржника ОСОБА_1. було достеменно відомо про наявність відповідної заборгованості, отже останній міг та був зобов`язаний передбачити застосування у майбутньому контролюючим органом штрафних санкцій у зв`язку з непогашенням у встановлений строк заборгованості зі сплати податків.

Проте, попри усвідомлення загрози застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків і зборів, керівником Банкрута не було вжито жодних заходів з метою уникнення банкрутства підприємства.

Ліквідатор Банкрута зауважує, що згідно банківських виписок з рахунків Банкрута, активна господарська діяльність ПАТ «Яготинський завод продтоварів» припинилась ще у 2014-2016 роках. Протягом 2016-2019 Боржником фактично не використовувались активи підприємства, а лише накопичувалась заборгованість перед контролюючим органом, і лише у жовтні 2019 року актив підприємства був відчужений на користь фізичної особи ОСОБА_2 . Проте коштів, отриманих від реалізації активу Боржника, виявилось недостатньо для погашення кредиторської заборгованості.

При цьому ліквідатор Банкрута зазначає, що матеріали справи не містять доказів використання ОСОБА_1 частини коштів, отриманих від відчуження майна Боржника, в сумі 299953,94 грн, для погашення заборгованості підприємства, отже наявні підстави вважати, що вказані кошти були привласнені керівником Боржника та використані ним особисто на власний розсуд.

Ліквідатор Банкрута вважає, що відповідні дії ОСОБА_1 , як керівника та акціонера Боржника, мають ознаки доведення Боржника до банкрутства, оскільки внаслідок прийнятих колишнім керівником управлінських рішень, Банкрутом була накопичена значна заборгованість, яка в подальшому стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, а внаслідок відчуження керівником Боржника активу підприємства можливість погасити заборгованість була остаточно втрачена.

Боржник у поданому відзиві на заяву заперечив проти задоволення заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності, мотивуючи свою позицію тим, що керівником Боржника ОСОБА_1 не вчинялись жодні дії, спрямовані на доведення підприємства до банкрутства.

Зокрема, відповідно до фінансових звітів Боржника вбачається, що заборгованість підприємства станом на 2017 рік становила 641800,00 грн, а вже станом на кінець 2019 становила 57800,00 грн, тобто зменшилась, що спростовує доводи ліквідатора про бездіяльність Відповідача, як керівника, та свідоме накопичення ним заборгованості, у т.ч. перед податковим органом.

Заборгованість підприємства перед ініціюючим кредитором - податковим органом, яка стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, виникла на підставі поданих Боржником самостійно до контролюючого органу звітів з ЄСВ в період з 15.07.2019 по 05.08.2021, тобто Боржником було самостійно задекларовано податкове зобов`язання в розмірі 60060,00 грн. Нарахування контролюючим органом 88006,95 грн штрафної санкції та 806094,12 грн пені не залежало від волі керівника Боржника ОСОБА_1 , що виключає можливість покладення субсидіарної відповідальності.

Крім того Відповідач зауважує, що після реалізації у 2019 році майна Боржника, отримані кошти були скеровані на погашення заборгованостей, у т.ч. перед ініціюючим кредитором податковим органом, за відповідними виконавчими провадженнями, на загальну суму 1156037,56 грн.

Зазначені обставини досліджувались судом під час розгляду провадження № 911/693/22 (911/2648/22) в межах даної справи про банкрутство, на предмет правомірності оспорюваного правочину від 22.10.2019, укладеного між Боржником і ОСОБА_2 . За результатом розгляду вказаного провадження суди встановили, що реалізація майна за договором мала на меті саме погашення кредиторської заборгованості підприємства, у т.ч. перед контролюючим органом.

Враховуючи викладене вище Відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення заяви ліквідатора Банкрута про притягнення ОСОБА_1 до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів».

Як вже вказано вище, ухвалою суду від 16.11.2023 було зобов`язано державний орган з питань банкрутства підготувати висновок щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства в порядку ч. 1 ст. 3 КУзПБ стосовно юридичної особи Боржника - ПАТ «Яготинський завод продтоварів».

З наданого суду листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.12.2023 № 66219/10.1-23/вх.61334/10-23 вбачається, що для здійснення аналізу на відповідний запит державного органу з питань банкрутства ліквідатором Банкрута було надано наявні у нього документи, які стосуються Боржника, зокрема: декларації з податку на прибуток Боржника за 2018 та 2019 роки, запит про надання документів з реєстраційної справи, виписки АТ Райффайзен Банк» і АТ КБ «Приватбанк» по рахункам Боржника, копії заяви про покладення субсидіарної відповідальності, реєстру вимог кредиторів, витягу з ЄДР, листування з ГУ ДПС у Київській області, відомостей з ЄРПН щодо Банкрута, інформаційної довідки з ДРРП, попереднього договору від 10.10.2019 № 1992, договору купівлі-продажу від 22.10.2019 № 2046, фінансової звітності Банкрута за 2018 та 2019 роки.

Згідно вказаного вище листа державного органу з питань банкрутства повідомлено суд про неможливість підготовки та надання обґрунтованого висновку про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства з боку керівництва підприємства, або приховування стійкої фінансової неспроможності, зокрема у зв`язку з відсутністю фінансової звітності підприємства за період три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 30.10.2019 у справі 906/904/16, що викладена з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що «субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи».

Враховуючи викладене вище суд зазначає, що встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Як зазначено вище, підставами притягнення колишнього керівника Боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів», ліквідатор визначив невжиття своєчасних заходів щодо сплати заборгованості перед контролюючим органом та накопичення кредиторської заборгованості; відчуження майна підприємства та неповний розрахунок з кредиторами.

Суд зазначає, що до об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів, відноситься:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для підприємства (у т.ч. фіктивних) договорів; необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі майна третім особам; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками: зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства; штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості; продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів; продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав; у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності; необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.

Як зазначено вище, державним органом з питань банкрутства надано суду лист, відповідно до якого наявних матеріалів недостатньо для надання обґрунтованого висновку про наявність/відсутність ознак дій з доведення до банкрутства з боку керівництва ПАТ «Яготинський завод продтоварів».

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість підприємства станом на 2017 рік становила 641800,00 грн, а станом на кінець 2019 становила 57800,00 грн, що спростовує доводи ліквідатора про бездіяльність Відповідача, як керівника, свідоме накопичення ним заборгованості, у т.ч. перед податковим органом та невжиття заходів, спрямованих на погашення кредиторської заборгованості.

10.10.2019 між ПАТ «Яготинський завод продтоварів» (сторона-1 в подальшому при укладенні договору купівлі-продажу, відчужувач, продавець) та ОСОБА_2. (сторона 2 в подальшому при укладенні договору купівлі-продажу, набувач, покупець) укладено Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Устиновою І.Є. за реєстровим номером 1992, предметом якого є погодження умов угоди та укладення основного договору - набуття у власність об`єкту відчуження (надалі: Попередній договір).

Відповідно до п. 1.1. Попереднього договору, сторони зобов`язуються в майбутньому до 01 листопада 2019 року включно укласти договір купівлі-продажу будівлі Заводу продтоварів, що розташований: Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 219а/219/, детальний перелік складових частин якого наведений в п. 1.1., у встановленій законом формі та на умовах, визначених цим договором, за яким сторона-1 - буде продавцем, сторона-2 - покупцем майна. Зазначений строк може бути змінено у порядку і на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору.

Згідно п. 1.2. Попереднього договору, предметом майбутнього договору купівлі-продажу є: будівлі загальною площею (кв.м.): 3487,4, які вказані в п. 1.1. та належать відчужувачу на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області номер 5-25-7/10 від 20.11.2001, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2019 індексний номер витягу: 181733199, РНОНМ 53222352255, номер запису про право власності: 844074.

Згідно пункту 2.8. Попереднього договору, сторони прийшли до згоди, що сторона-2 (набувач) сплачує 10 жовтня 2019 року суму забезпечення виконання зобов`язання в розмірі 1250000,00 грн, що на час укладання договору еквівалентно 50607 доларів США, для погашення заборгованості сторони-1 за виконавчими провадженнями та іншими кредиторами. Сторона-2 передала, а сторона-1 отримала вказану суму завдатку до підписання цього договору. В момент розрахунків за основним договором,зазначена сума буде зарахована у належний з покупця платіж за основним договором.

Пунктом 2.10. Попереднього договору визначено, що сторона-1 бере на себе зобов`язання сплатити, до укладення та підписання основного договору, заборгованість, зазначену в виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2, 47987652, та інших боргів, коштами наданими стороною-2 в розмірі не менше отриманого авансу.

На виконання п. 2.8., 2.10. Попереднього договору, стороною-1 після отримання зазначених коштів було вжито заходи щодо погашення наявної кредиторської заборгованості, у т.ч. заборгованості по сплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, зокрема протягом 11.10.2019-15.10.2019 сплачено 394,40 грн податку на прибуток, 46164,69 грн податку на прибуток фізичних осіб, 299000,00 грн земельного податку, 99740,00 грн земельного податку, 1414,96 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 943,62 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 6577,00 грн поповнення електронного рахунку ПДВ, 19084,60 грн ПДВ, 9504,00 грн ЄСВ, 75214,29 грн ЄСВ.

Крім того стороною-1 сплачено 11.10.2019 грошові кошти у сумах: 299000,00 грн (квитанція № 0.0.1489951447.1 від 11.10.2019) та 299000,00 грн (квитанція № 0.0.1489956195.1 від 11.10.2019) на користь органу ДВС для погашення заборгованості перед кредиторами за відповідними виконавчими провадженнями.

Вказаними вище платежами вбачається погашення Боржником заборгованості перед кредиторами на загальну суму 1156037,56 грн.

Матеріали справи містять копії постанов органу ДВС про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з погашенням ПАТ «Яготинський завод продтоварів» заборгованості, а саме: ВП № НОМЕР_3 про стягнення з Боржника на користь ГУ ДФС у Київській області боргу в сумі 510350,69 грн, ВП № НОМЕР_2 про стягнення з Боржника на користь ПАТ «Київоблгаз» заборгованості на загальну суму 26879,11 грн, ВП № 47987652 про стягнення з Боржника на користь СГ ТОВ «Цукровик» боргу в сумі 43687,00 грн, ВП № 60311041 про стягнення з Боржника на користь ГУ ДПС у Київській області боргу за сплати ЄСВ в сумі 9504,00 грн, ВП № 60310848 про стягнення з Боржника на користь ГУ ДФС у Київській області боргу з ЄСВ в сумі 75214,29 грн.

22.10.2019 між ПАТ «Яготинський завод продтоварів» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Устиновою І.Є. за реєстровим номером 2046 (надалі: «Договір купівлі-продажу»), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) будівлі Заводу продтоварів, що розташований: Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 219а/219/, детальний перелік складових частин якого наведений в п. 1.1., та сплатив за нього грошову суму згідно умов цього договору.

Зазначені обставини досліджувались судом під час розгляду провадження № 911/693/22 (911/2648/22) в межах даної справи про банкрутство, на предмет правомірності оспорюваного правочину від 22.10.2019, укладеного між Боржником і ОСОБА_2 . За результатом розгляду вказаного провадження суд встановив, що реалізація майна за договором мала на меті саме погашення кредиторської заборгованості підприємства, у т.ч. перед контролюючим органом.

Таким чином надана ліквідатором Банкрута сукупність документів не дає підстав для обґрунтованого висновку про наявність ознак дій з доведення до банкрутства у діях керівництва підприємства.

Виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про те, що твердження ліквідатора Банкрута про наявність в діях колишнього керівника Боржника ознак дій з доведення Боржника до банкрутства, є недоведеними та безпідставними.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд вважає, що вказані вище обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, позбавляють суд підстав для висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 щодо доведення ПАТ «Яготинський завод продтоварів» до банкрутства та як наслідок покласти на нього субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд, оцінивши доводи сторін в їх сукупності та дослідивши наявні в справі докази, враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ «Яготинський завод продтоварів» арбітражного керуючого Демчана О.І. від 02.11.2023 № 02-100/80 (вх. № 2865/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів» у зв`язку з доведенням до банкрутства, зокрема у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ «Яготинський завод продтоварів» арбітражного керуючого Демчана О.І. від 02.11.2023 № 02-100/80 (вх. № 2865/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Яготинський завод продтоварів» у зв`язку з доведенням до банкрутства.

2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 04.03.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний