Ухвала

від 20.02.2024 по справі 910/11719/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11719/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.

за участю представників учасників справи:

позивача - Банцер О.В. (адвокат),

відповідача - Найдьонов Є.В. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Усатенко І.В.)

від 08.05.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

від 13.09.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим"

про стягнення 3 165 921,52 грн.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" (далі - ТОВ "Вензабуд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим" (далі - ТОВ "НВО "Спутнік-Крим") про стягнення 3 165 921,52 грн.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором підряду № 01/19-05/21-МДГ-2 від 19.05.2021 (далі - договір № 1) щодо виконання підрядних робіт. Позивач стверджує, що підрядник не виконав роботи вчасно, що стало підставою для розірвання договору, а тому відповідач зобов`язаний повернути авансові платежі в розмірі 1 668 493,63 грн, сплатити пеню в розмірі 995 213,31 грн (за період з 10.08.2021 по 21.07.2022) та штраф у розмірі 459 290,50 грн. Також підрядник порушив строки виконання робіт іншого договору підряду № 03/02-12/20-КРП-2 від 02.12.2020 (далі - договір № 2), тому позивач нарахував 1 214 336,68 грн пені (за період з 27.04.2021 по 19.10.2022) та 316 549,79 грн штрафу.

3. Відповідач заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що роботи були виконані підрядником, проте замовник відмовився їх прийняти. Крім того, відповідач не мав можливості своєчасно виконати роботи через недобросовісність позивача (не належно підготовлений майданчик).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 19.05.2021 ТОВ "НВО "Спутнік-Крим" (підрядник) та ТОВ "Вензабуд" (замовник) уклали договір №1 та договір № 2, згідно з умовами яких підрядник зобов`язався своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені договором строки підрядні роботи на об`єкті (будівельному майданчику), який визначається відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них.

5. Положеннями договору № 1 передбачено:

- замовнику надано право відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду (пункт 4.7.); не підписувати акт про прийняття виконаних підрядником робіт у випадку не надання підрядником до цього акту всієї виконавчої документації (журнал виконаних робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування та устаткування, журнал авторського нагляду, матеріали перевірок тощо на роботи та паспортів, сертифікатів, інструкцій, гарантійних талонів та іншої документації на обладнання, що постачалось підрядником на об`єкт при виконанні даного договору, інші документи, що надаються згідно з вимогами ДБН та СНіП) (пункт 4.9.); розірвати договір в односторонньому порядку в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об`єкта), вимагаючи відшкодування збитків, за умови істотних порушень підрядником умов даного договору. Під істотними порушеннями в даному договорі розуміється: прострочення підрядником виконання робіт на строк понад 10 календарних днів від погоджених сторонами строків; порушення правил техніки безпеки більше 2 разів, що зафіксовано приписами служби техніки безпеки замовника, або якщо порушення правил техніки безпеки підрядником призвело до нещасного випадку; виконання підрядником робіт з відхиленням від проекту (пункт 4.13);

- підрядник зобов`язується передати замовнику закінчені роботи у порядку, передбаченому законодавством та даним договором (пункт 4.19.);

- підрядник зобов`язаний не пізніше одного робочого дня з дати встановлення обставин, що перешкоджають виконанню підрядником своїх зобов`язань за даним договором, письмово інформувати замовника про такі обставини, а також про заходи, необхідні для їх усунення, в противному випадку підрядник не має права посилатись на наявність таких обставин (пункт 4.22.);

- передання-приймання виконаних робіт у відповідності з даним договором оформляється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 протягом 10 робочих днів з моменту закінчення робіт та надання підрядником вказаних актів замовнику на підпис, або замовник надає мотивовану відмову від прийняття робіт та підписання вказаних документів в той же строк (пункт 10.1.);

- у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт внаслідок наявності недоліків або дефектів в роботі, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання, при цьому термін їх усунення не може перевищувати 7 календарних днів. Якщо протягом вказаного строку підрядник не виправить вказані дефекти, замовник має право їх виправити власними засобами та коштами або за допомогою третіх осіб, а підрядник зобов`язується відшкодувати замовнику всі пов`язані з цим витрати. Якщо виявлені недоліки, дефекти в роботі не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитись від прийняття таких робіт та вимагати від підрядника компенсації збитків (пункт 10.2.);

- за недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт, підрядник сплачує замовнику неустойку у відповідності до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них (пункт 12.2.);

- за прострочення передбачених даним договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад 10 календарних днів, замовник вправі застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від договору та або/підрядник сплачує замовнику штраф відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них (пункт 12.3.);

- замовник має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у відповідності до умов даного договору, а також на суми інших платежів, які підрядник повинен здійснити на користь замовника згідно даного договору (пункт 12.10.);

- у випадках, прямо передбачених даним договором, замовник має право відмовитись від даного договору/розірвати його шляхом направлення письмового повідомлення підряднику на адресу підрядника, вказану в даному договорі. В такому випадку даний договір вважається розірваним на 10-й день з дати відправлення повідомлення або вручення його під розпис уповноваженій особі підрядника (пункт 14.2.).

6. У пункті 4 додатку № 1 до договору № 1 сторони узгодили, що протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів та обладнання у розмірі 968 493,63 грн з ПДВ. У строк до 19.11.2021 замовник перераховує на поточний рахунок підрядника другий авансовий платіж на матеріали у розмірі 700 000,00 грн з ПДВ. Подальші розрахунки здійснюються замовником відповідно до п. 9.1.2 договору, а саме - на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, за винятком сум гарантійного утримання та вартості проавансованого/их матеріалу/робіт.

7. 11.06.2021 позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у сумі 968 493,63 грн (платіжне доручення №1652) та 30.11.2021 - 700 000,00 грн (платіжне доручення №3594), що разом становить 1 668 493,63 грн.

8. 07.06.2022 позивач направив відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій у розмірі 1 141 180,02 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1.

9. У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 14.06.2022 №11 повідомив про неналежну підготовку об`єкту будівництва для виконання підрядних робіт.

10. 11.07.2022 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору № 1, вимогу про сплату штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань, повернення суми авансового платежу, а також просив відповідача направити уповноваженого представника для обстеження та фіксування стану виконання підрядником договору підряду.

11. Відповідач не погодився з розірванням договору № 1 та підставами для такого розірвання, авансовий платіж не повернув та не сплатив штрафні санкції.

12. 20.07.2022 відповідач направив замовнику акти за договором № 1 за липень 2022 року № 1 - 11.

13. 05.08.2022 позивач направив відповідачу лист від 02.08.2022 № 336 про відмову від підписання актів приймання виконаних робіт за липень 2022 року № 1 - 11 за договором № 1, в якому зазначив про відмову підписати акти: акт № 1 - відсутні візи технічного нагляду та виконавча документація; акт № 2 - відсутня виконавча документація, сертифікати на кабельну продукцію, фактично виконані обсяги робіт не пред`являлись, частина робіт не завершена, кількість матеріалів не відповідає факту виконаних робіт, відсутня виконавча схема; № 3 - відсутня виконавча документація, сертифікати на кабельну продукцію, фактично виконані обсяги робіт не пред`являлись, акт передачі матеріалів відсутній, кількість матеріалів фактично не підтверджена; акт № 4 - відсутня виконавча документація, сертифікати на кабельну продукцію, фактично виконані обсяги робіт не пред`являлись, акт передачі матеріалів відсутній, кількість матеріалів фактично не підтверджена, тощо; акт № 5 - відсутня виконавча документація, фактично виконані обсяги робіт не пред`являлись; акт № 6 - кількість матеріалів не передбачена проектом. Дефектний акт відсутній; акт № 7 - система протипожежного трубопроводу змонтована не в повному обсязі, гідравлічні випробування систем не проводились; обладнання протипожежної насосної станції відсутнє та роботи не починались; виконавчі схеми, паспорта, сертифікати на обладнання відсутні; акт № 8 - відсутня виконавча документація, кількість матеріалу не відповідає факту виконаних робіт; акт № 9 - роботи не виконувались, акт передачі матеріалів відсутній; акт № 10 - роботи не закінчені в повному обсязі, паспорта, сертифікати на обладнання відсутні, прокрутка двигунів не проводилась; акт №11 роботи не закінчені в повному обсязі, зауваження не усунуті, виконавчі схеми, паспорта, сертифікати на обладнання відсутні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

14. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.05.2023 позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача 615 323,56 грн пені та 459 290,50 грн штрафу. У задоволенні позовних вимог про стягнення попередньої оплати у розмірі 1 668 493,63 грн, 379 889, 75 грн пені та 42 924, 08 грн штрафу відмовив.

15. Рішення суду обґрунтовано таким:

- авансовий платіж за договором № 1 не підлягає поверненню, тому що позивач не надав доказів, які б підтвердили, що станом на момент розірвання договору сума авансу не була освоєна на купівлю матеріалів, використаних при будівництві об`єкта, та на обсяг виконаних підрядником робіт, а також не надав технічну документацію, тому неможливо встановити обсяг виконаних та не виконаних відповідачем робіт за договором № 1; вірогідними доказами підтверджено закупівлю матеріалів та обладнання і виконання певного обсягу робіт, однак, позивач не виконав обов`язку щодо виклику представника підрядника для складання акту по визначенню обсягів таких робіт та матеріалів і самостійно відповідний акт не складав;

- підрядник порушив строк виконання підрядних робіт за договором № 1 (до 31.01.2022), тому замовник обґрунтовано відмовився від договору згідно з пунктом 4.13. договору, який є розірваним з 21.07.2022;

- вимоги щодо стягнення неустойки є обґрунтованими, оскільки відповідач прострочив виконання робіт. Водночас позивач неправильно визначив період нарахування пені. Суд здійснив перерахунок за період з 01.02.2022 по 21.07.2022, визнав обґрунтовую пеню в розмірі 615 323,56 грн та штраф у розмірі 459 290,50 грн;

- відповідач не надав доказів письмового повідомлення підрядника про не готовність об`єкта до виконання підрядником робіт у строки, передбачені договором № 1 у відповідності з пунктом 4.22. договору;

- за договором № 2 підрядник виконав роботи на загальну суму 2 739 693,95 грн, замовник не оплатив роботи на суму 1 574 334,07 грн;

- підрядник мав виконати роботи протягом 90 днів з 30.11.2021 до 28.02.2022, у зв`язку з простроченням виконання, за період з 01.03.2022 по 14.07.2022 (за перерахунком суду) зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 345 169,36 грн та штраф у розмірі 316 549,79 грн, які згідно з пунктом 12.10. договору № 2 підлягають зарахуванню шляхом зменшення суми заборгованості замовника (з 1 574 334,07 грн до 912 614,92 грн).

16. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував положення пункту 12.10 договору № 1 та безпідставно присудив до стягнення суму пені та штрафу (1 074 614, 06 грн), оскільки замовник має непогашену заборгованість у розмірі 1 640 456,13 грн за виконані підрядником роботи.

17. 13.09.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення місцевого господарського суду залишив без змін.

18. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для застосування положень пункту 12.10 договору №1 відсутні, оскільки за цим договором у замовника відсутня будь-яка заборгованість, тоді як суд першої інстанції встановив наявність заборгованості позивача у розмірі 912 614,92 грн за договором № 2, а позовні вимоги задоволено в частині договору № 1 і відповідач не заявляв зустрічних позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, виклад позиції інших учасників справи. Підстава відкриття касаційного провадження

19. 06.10.2023 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

20. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 837, 849, 853, 882 ЦК України, статті 193 ГК України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 02.06.2020 у справі №909/1054/19, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

21. 26.12.2023 позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечував проти вимог касаційної скарги.

22. Відзив на касаційну скаргу мотивовано таким:

- відповідач не вказує, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права (статей 837, 849, 853, 882 ЦК України, статті 193 ГК України;

- позивач надав обґрунтовану відмову від підписання актів приймання виконаних робіт за липень 2022 № 1 - 11 за договором № 1, зазначив зауваження та недоліки до кожного з актів та просив їх усунути, а тому посилання відповідача, що позивач не виконав свій обов`язок з прийняття робіт та без належних пояснень залишив акти непідписаними не відповідає дійсності;

- твердження скаржника, що "обставина наявності у позивача заборгованості за договором № 1 була відома суду із матеріалів справи" без надання будь-яких належних доказів не свідчить про наявність у позивача заборгованості у розмірі 1 640 456, 13 грн.

Позиція Верховного Суду

23. Верховний Суд відповідно до частини першої статті 300 ГПК України розглядає касаційну скаргу в межах вимог та доводів, наведених в ній.

24. За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

25. У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21).

26. У статті 287 ГПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

27. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 ГПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша). Водночас суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта).

28. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

29. Наведене узгоджується із частиною четвертою статті 236 ГПК України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

30. Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

31. Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

32. Верховний Суд у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19, на які посилається скаржник, сформував висновки, що, враховуючи положення статтей 837, 853, 882 ЦК України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У всіх наведених справах замовник свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив непідписаними без належних пояснень.

33. Натомість у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що замовник направив підряднику відмову від підписання актів, у зв`язку з наявністю зауважень щодо відсутності виконавчої документації, не виконання частини робіт, вказаних в актах тощо. Наведені підстави відмови були узгоджені сторонами у договорі № 1. Тобто замовник повідомив підрядника про виявлені недоліки, які стали підставою для відмови у підписанні актів у порядку, передбаченому договором. Суди попередніх інстанцій, враховуючи наведені обставини, дійшли висновку, що у замовника відсутня заборгованість перед підрядником за виконані роботи за договором № 1.

34. Тобто спірні правовідносини у цій справі та у наведених скаржником справах є неподібними за змістовним критерієм.

35. Доводи скаржника зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями.

36. Скаржник не визначив інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.

37. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не була належно обґрунтована скаржником та не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

38. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.

39. З огляду на викладене, касаційне провадження, яке відкрите з підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Спутнік-Крим" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/11719/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець