Ухвала

від 04.03.2024 по справі 926/5008/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 926/5008/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Чернівецької міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі

за позовом Чернівецької міської ради

до Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Європрофіль"

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 (повний текст складено 22.01.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2023 у справі № 926/5008/22. Вказана касаційна скарга була надіслана 07.02.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Чернівецька міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали касаційної скарги Чернівецької міської ради відповідають вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Крім того, у касаційній скарзі Чернівецька міська рада заявила клопотання про зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22 за касаційною скаргою Приватного підприємства фірма "Курорт-сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2023.

Передаючи справу № 914/2848/22 за позовом Східницької селищної ради до Приватного підприємства фірма "Курорт-сервіс" про визнання укладеною додаткової угоди від 02.09.2022 до договору оренди землі від 06.09.2004 № 04.04.439.00669 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначала, що вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19. Обґрунтовуючи необхідність відступу від висновку Верховного Суду у зазначеній справі, колегія суддів зазначала, що у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується із зазначеним висновком оскільки, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Тобто положення договору, у яких зазначено розмір нормативної грошової оцінки (та відповідно й розмір орендної плати, розрахованої на підставі цієї оцінки), мають довідковий характер і містять лише інформацію, якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору. Цей пункт договору не впливає на подальші зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відбуваються у порядку, встановленому законом. Тому, на думку колегії суддів внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не спричиняє виникнення, зміну або припинення прав сторін за договором. Отже, задоволення позовної вимоги про внесення таких змін до договору не призведе до захисту прав чи інтересів позивача; тож така позовна вимога не відповідає критеріям належного (ефективного) способу захисту прав. На думку колегії суддів, задоволення судом (зокрема, часткове) позовної вимоги про внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки здатне створити хибне уявлення про зміст прав та обов`язків сторін до набрання судовим рішенням законної сили. Адже якщо договір змінений судом, то згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18). Висловлена Великою Палатою Верховного Суду правова позиція призводить до невизначеності у питанні, з якого моменту слід стягувати орендну плату, розраховану за новою нормативною грошовою оцінкою, а також у правовій природі сум, які нараховуються орендодавцями у проміжку часу між зміною нормативної грошової оцінки та внесенням змін до договору оренди, щодо відмови у стягненні орендної плати, розрахованої на підставі зміненої нормативної грошової оцінки, спричиняє можливість зловживання орендарем своїми правами шляхом створення штучних спорів про внесення змін до договору оренди. Також колегія суддів зазначала, що зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка відбувається внаслідок дій відповідної місцевої ради як суб`єкта владних повноважень, у цивільних відносинах, у тому числі за участю такої ради як суб`єкта цивільного права, слід розглядати як подію, від якої залежить настання відкладальної умови. У разі зміни нормативної грошової оцінки автоматично в силу договору змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Із цього випливає, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.

Верховний Суд установив, що у справі № 926/5008/22 предметом позову є вимоги Чернівецької міської ради до Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Європрофіль" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005 № 1721 в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати. Підставами позову є, зокрема, затвердження рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 року № 510" технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Чернівців.

З урахуванням предмета і підстав позовів у справі № 914/2848/22 та справі № 926/5008/22 колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у цих справах за змістом та матеріально-правовим регулюванням є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У зв`язку з передачею справи № 914/2848/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що правовідносини у цій справі та у справі № 914/2848/22 є подібними, висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/2848/22, матиме суттєве значення для вирішення спору в цій справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Чернівецької міської ради про зупинення касаційного провадження у справі № 926/5008/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22.

Крім того, Чернівецька міська рада у касаційній скарзі заявила клопотання про участь її представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення). Відповідно до пункту 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Розглянувши заявлене клопотання, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про можливість його задоволення та проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись статтями 197, 228, 234, 235, 294, частинами 1- 3 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22.

2. Установити відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.03.2024. Разом із відзивом слід надати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів позивачу.

3. Клопотання Чернівецької міської ради про зупинення касаційного провадження у справі № 926/5008/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22 задовольнити.

4. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі № 926/5008/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22.

5. Клопотання Чернівецької міської ради про участь судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 926/5008/22 задовольнити.

6. Витребувати з Господарського суду Чернівецької області / Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 926/5008/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).