Ухвала

від 04.03.2024 по справі 914/1661/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 914/1661/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши заяву заінтересованої особи у справі про банкрутство ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В. Я., Васьковського О. В., Пєскова В. Г. від розгляду справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Львівбудкомплектація",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Львівбудкомплектація" (далі - ТДВ "Львівбудкомплектація"), в якій з грошовими вимогами забезпеченого кредитора до боржника звернулася фізична особа ОСОБА_2 .

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у цій справі в частині відмови у задоволені її заяви про вимоги забезпеченого кредитора та внесення змін до реєстру відомостей про майно ТДВ "Львівбудкомплектація".

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Погребняка В. Я., Васьковського О. В.

У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В. В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи від 12.12.2023).

30.01.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаною вище касаційною скаргою та призначив її до розгляду.

До Верховного Суду надійшла заява заінтересованої особи у справі про банкрутство ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Погребняка В. Я., Васьковського О. В. і Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1661/20.

Заяву мотивовано тим, що суддя Погребняк В. Я. спілкується та проводить спільне дозвілля з особою, яка не є учасником цієї справи, однак заявник стверджує, що ця особа є заінтересованою у вирішенні справи на користь ОСОБА_2 . Зазначив, що суддя Погребняк В. Я. та особа, яка є зацікавлена у вирішенні справи на користь скаржниці, мають спільне коло спілкування із людьми колишнього заступника голови Адміністрації президента-втікача.

У заяві ОСОБА_1 наводить також обставини своїх довготривалих правовідносин із ОСОБА_2 та іншими особами, що не учасниками цього провадження; зазначає про недобросовісну, на його думку, поведінку ОСОБА_2 , посилаючись, зокрема, на подану ним скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, стенограму судового засідання у справі за його участю та участю ОСОБА_2 , яка розглядалася Сокальським районним судом Львівської області тощо.

Зазначене у сукупності, як стверджує заявник, свідчить про упередженість судді Погребняка В.Я. щодо розгляду цієї справи.

ОСОБА_1 вважає, що судді Васьковський О. В. і Пєсков В. Г. "перебувають під безпосереднім впливом судді Погребняка В. Я. у цій справі", а тому висловлює також недовіру і цим суддям.

27.02.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Погребняка В. Я. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г. постановив ухвалу, якою визнав необґрунтованою заяву заінтересованої особи у справі про банкрутство ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Погребняка В. Я., Васьковського О. В., Пєскова В. Г. та передав цю заяву на автоматизований розподіл для визначення судді, що не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 справу для розгляду заяви про відвід колегії суддів Погребняка В. Я., Васьковського О. В., Пєскова В. Г. передано на розгляд судді Краснову Є. В.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Погребняка В. Я., Васьковського О.В., Пєскова В. Г., Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, згідно з пунктом 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Суд зазначає, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У заяві про відвід колегії суддів ОСОБА_1 посилається на наявність обставин, які, на його думку, свідчать про упередженість судді Погребняка В. Я.

Разом з тим наявність таких обставин не підтверджена жодними належними та допустимими доказами, заява не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, з яких би вбачалося, що поведінка цього судді могла б будь-яким чином вважатися упередженою, а відтак бути підставою для відводу у розумінні статті 35 ГПК України.

Що ж до суддів Васьковського О. В. та Пєскова В. Г., то заявник не зазначив жодних обставин на підтвердження своїх доводів щодо їх перебування "під безпосереднім впливом" судді Погребняка В. Я. у цій справі.

Водночас суд звертає увагу заявника, що відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 33 ГПК України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім (частина перша статті 34 ГПК України).

Тлумачення приписів статті 34 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що головуючого, як і судді - члена колегії у колегіальному складі суду не наділено особливими процесуальними правами порівняно з іншими суддями, а розгляд справи в колегіальному складі суду означає, що всі процесуальні питання вирішуються судом колегіально без наявності будь-якого пріоритету в кожного окремого члена колегії суддів щодо рішення, яке приймається.

Розглянувши наведені заявником доводи у розумінні положень статті 35 ГПК України, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими та такими, що не свідчать про упередженість або необ`єктивність колегії суддів Погребняка В. Я., Васьковського О. В., Пєскова В. Г. у цій справі, а тому відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заінтересованої особи у справі про банкрутство ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В. Я., Васьковського О. В., Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1661/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов