Рішення

від 30.01.2024 по справі 188/1535/20

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1535/20

Провадження № 2/188/8/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/1535/20

Позивач(за первинним позовом): ОСОБА_1

Відповідач (за первинним позовом): ОСОБА_2

Третя особа Державний нотаріус Другої Синельниківської нотаріальної контори Мельников Олександр Жанович

про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом як спадкоємця 5-ої черги

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1

Про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

За участю:

представник позивача (за первинним позовом) ОСОБА_3

відповідач (за первинним позовом) ОСОБА_2

представник відповідача (за первинним позовом) ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин з померлою ОСОБА_5 , визнання заповіту ОСОБА_6 недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом як спадкоємця 5-ої черги після смерті ОСОБА_5 .

В обґрунтування позову зазначено 28 лютого 2006 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрував шлюб з двоюрідною сестрою позивачки, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом вони мешкали та були зареєстровані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер.

ОСОБА_6 на праві приватної власності, на підставі державного акта належала земельна ділянка площею 9,740 гектарів, розташована на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області; земельна ділянка площею 2,000 га., яка розташована на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,2207га, розташована по АДРЕСА_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 21.08.2000р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1621, передана для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У встановлений законом 6-ти місячний термін двоюрідна сестра позивачки, ОСОБА_5 , на момент смерті чоловіка була непрацездатною за віком, звернулася з заявою до нотаріальної контори в порядку вимог ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, проте не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину. Крім того, ОСОБА_5 була зареєстрована в житловому будинку на момент смерті спадкодавця та фактично прийняла спадщину в порядку вимог ч. 3 ст.1268 ЦК України, в якій вказано, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

23 липня 2009 р. ОСОБА_6 склав заповіт, яким все перелічене майно заповідав ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області - Бондаренко Н.В. за реєстровим № 49.

Про цей заповіт позивач дізналася з постанови державного нотаріуса Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Мельникова О.Ж. від 03.07.2020г. за 117/02-14, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з заповітом на користь ОСОБА_2 .

Даний заповіт позивач вважає недійсним, оскільки він підписаний не ОСОБА_6 , а іншою особою за прізвищем ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла сестра позивачки, ОСОБА_5 .

Матері померлої та позивачки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були рідними сестрами. Однак, в свідоцтві про народження ОСОБА_5 по батькові її матері записано з помилкою, « ОСОБА_10 », замість « ОСОБА_11 ».

На момент смерті позивачка мешкала з сестрою в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що фактично прийняла спадщину.

Після смерті сестри звернулась до нотаріуса, як спадкоємиця 5-ї черги для прийняття спадщини, вважаючи, що спадкоємців попередніх черг немає. У видачі свідоцтва на про право на спадщину отримала відмову у зв`язку з тим, що є заповіт на користь відповідача.

Просить суд встановити факт родинних відносин з померлою двоюрідною сестрою, визнати заповіт від імені ОСОБА_6 недійсним та визнати за нею після смерті ОСОБА_5 право власності на спадкове майно.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом про встановлення факту того, що заповіт складений померлим ОСОБА_6 ,посвідчений секретарем сільської ради та зареєстрований 23.07.2009 р., та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки та транспортний засіб.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено ІНФОРМАЦІЯ_5 помер рідний дядько позивача (за зустрічним позовом) - ОСОБА_6 .

23.07.2009 року ОСОБА_6 заповідав ОСОБА_2 земельні ділянки, що належали йому та автомобіль, ЗАЗ-968-М, номерний знак НОМЕР_1 .

Позивач за зустрічним позовом звернувся до нотаріуса, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва, так як він не надав правовстановлюючі документи.

Відповідно до відзиву на зустрічний позов , позивач за первинним позовом, заперечує проти задоволення зустрічних вимог вважаючи, що ОСОБА_2

не довів факту родинних відносин з померлим, не надав оригіналу заповіту та правовстановлюючих документів на майно, не зазначив підстав для встановлення заявленого ним факту. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що заповіт, що міститься у матеріалах справи є нікчемним та не може бути документом для встановлення заявленого позивачем за зустрічним позовом факту.

В судовому засіданні сторона позивача за первинним позовом, позовні вимоги підтримала в повному обсязі вважає що заповіт посвідчено та підписано неналежними особами. ОСОБА_1 фактично прийняла всю спадщину після смерті сестри, про заповіт дізналась лише з постанови нотаріуса. Її сестра була у шлюбі, чоловік помер вона не встигла прийняти спадщину.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що про заповіт взагалі нічого не знав, ОСОБА_1 позбавила його можливості отримати правовстановлюючі документи.

Вислухавши учасників судового розгляду, свідків, вивчивши надані документи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог за первинним позовом та зустрічними вимогами.

На підтвердження родинних відносин ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_5 дали покази допитані в судовому засіданні свідки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердила, що є дочкою позивачки, її мати та померла дружина ОСОБА_6 є двоюрідними сестрами. Чоловік двоюрідної тітки помер, вони родичались, він приїздив до них, родичів з його сторони не бачила, племінник ним не опікувався, і підтвердила, що її бабуся та матір померлої ОСОБА_5 були рідними сестрами, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_5 відсутні.

Свідок ОСОБА_13 підтвердила, ОСОБА_6 був чоловіком її тітки, яка є двоюрідною сестрою померлої, в свідоцтві помилково зазначено по батькові сестер, а ОСОБА_2 вона не бачила.

Зазначені обставини підтвердив також свідок ОСОБА_14 .

Свідки позивача за первинним позовом також повідомили про відсутність інших родичів, бажаючих прийняти спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Свідоцтвами про народження та шлюб ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та їх батьків, показами свідків підтверджується факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась с.Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, які є двоюрідними сестрами.

Частиною 1 ст. ст.294 ЦПК передбачено розгляд цивільних справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК спір про право, про наявність юридичних фактів вирішується в порядку позовного провадження.

Згідно з положеннями ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_5 сторонами не оспорюється і є таким, що судом встановлений.

Вимога ОСОБА_1 визнати заповіт від 23.07.2009 року від імені ОСОБА_6 , посвідчений секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області - Бондаренко Н.В. , зареєсстрований за №49, яким ОСОБА_6 заповідав все своє майно ОСОБА_2 недісним не підлягає задоволенню, так як норми глави 85 ЦК не передбачають можливості визнання заповіту дійсним за зазначеними позивачем обставинами.

Відповідно до Правової позиції Постанови КЦС ВС від 20.07.2022 у справі № 461/2565/20 реалізація свободи заповіту, є принципом спадкового права.

Право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №132/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_6 складав заповіт двічі:

-27.01.2006 року, яким заповідав земельну ділянку площею 9.740 га та автомобіль ЗАЗ-968-М, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ;

-23.07.2009 року, яким заповідав земельну ділянку площею 9.740 га, земельну ділянку площею 2.00 га, земельну ділянку площею 0,2207 га, автомобіль ЗАЗ-968-М, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Тобто, діючим заповітом не охоплено домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 підтвердила, що ОСОБА_6

виявив свою волю на складання заповіту, вона його посвідчувала , ОСОБА_6 дійсно заповідав зазначене майно ОСОБА_2 , який є його племінником, бо сам ОСОБА_6

власних дітей не мав . Вона зробила помилку при написанні прізвища спадкодавця, бо вчасно не перевірила написання його прізвища, але це дійсно був ОСОБА_6 , він прочитав і особисто підписав, вона помилково зазначила його прізвище біля особистого підпису заповідача « ОСОБА_16 » замість « ОСОБА_17 ».

На час посвідчення заповіту ОСОБА_15 була секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, в обов`язки якого входило вчинення нотаріальних дій.

Стаття 1251 ЦК передбачає, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

В постанові ОП КЦС ВС від 29.01.2024 у справі № 369/7921/21 (№ в ЄДРСР 116919791) підтримано (з констатацією відсутності підстав для відступлення) правову позицію у постанові КЦС ВС від 17.11.2021 у справі № 680/289/18 (№ в ЄДРСР 101240542) , в частині тверджень: "про наявність у посадових осіб повноважень посвідчувати заповіт та, відповідно, про чинність заповітів, незважаючи на те, що виконавчі комітети рад не приймали рішень про покладення на таких посадових осіб цих органів функцій щодо вчинення нотаріальних дій".

Допитані в судовому засіданні свідки, викликані ОСОБА_2 , підтвердили встановлені судом обставини.

За зустрічним позовом ОСОБА_2 вимога про встановлення факту складеного ОСОБА_6 та посвідчений секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Бондаренко Н.В. підписаний та складений ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 підлягає задоволенню.

Відповідно до положень 315 ЦПК крім іншого, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заповіт не є нікчемним, підстави для визнання його судом недійсним відсутні, але біля особистого підпису заповідача, ОСОБА_6 , у заповіті зазначено прізвище « ОСОБА_16 », що порушує право спадкоємця на отримання спадку і оспорюється іншим спакоємцем.

Для виправлення описки у заповіті заповідач особисто має звернутися до нотаріуса або ж особи, яка посвідчувала заповіт. Для цього необхідно взяти з собою паспорт та ідентифікаційний код, а також оригінал заповіту, але в даному випадку це неможливо у зв`язку зі смертю заповідача.

Таким чином ОСОБА_2 позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.

Вислухавши учасників судового розгляду, свідків, вивчивши матеріали спадкової справи та надані докази, суд приходить до висновку про встановлення зазначеного у зустрічному позові факту.

Суд відхиляє правову позицію ОСОБА_1 щодо недоведеності відповідачем за первинним позовом, ОСОБА_18 факту родинних відносин з померлим, так як у заповіті заповідач не визначає спадкоємця як племінника.

Позовні вимоги про визнання права власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом , як спадкоємиці 5-ої черги після смерті ОСОБА_5 на земельні ділянки та житловий будинок по АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню.

Враховуючи наявність заповіту, складеного ОСОБА_6 щодо свого майна, його непрацездатна вдова, ОСОБА_5 мала право на обов`язкову частку у спадщині (ст.1241 ЦК) в тому числі на майно, не охоплене заповітом.

Вирішуючи питання про своєчасне прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд не бере до уваги довідку від 02.01.2012 року №1, видану виконкомом Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, відповідно до якої позивач проживала з ОСОБА_5 саме на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) і поховала її за свій рахунок. У зазначеній довідці не вказана спільна адреса проживання і не зазначено , що ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини саме на постійній основі, що є принциповим, а тому твердження ОСОБА_1 про те, що вона фактично прийняла всю спадщину після смерті сестри є спірним і не доведеним.

Крім того, відповідно до матеріалів справи та копії паспорту позивачки, вона з 17.11.1992 року до подачі позову проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Довідку про фактичне місце проживання можна отримати у органі місцевого самоврядування особисто або через уповноважену особу, послуга надається у разі наявності відповідного індивідуального рішення кожного органу місцевого самоврядування в межах території або вчинених дій на підтвердження зазначених обставин належним чином.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК лише спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її ч.1 ст.1272 ЦК).

В матеріалах спадкової справи відсутня заява чи дата звернення ОСОБА_1 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

ОСОБА_5 не згадана в заповіті, а тому мала право на майно не охоплене заповітом та на обов`язкову частку.

Позивачем, ОСОБА_1 , під час розгляду справи, належним чином не підтверджено і не доведено факт постійного проживання із спадкодавцем, померлою ОСОБА_5 , факт постійного проживання її на час відкриття спадщини.

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 постановлена державним нотаріусом за №117/02-14 від 03.07.2020 року, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 в матеріалах спадкової справи відсутня.

Щодо витрат на поховання, то особа, що здійснила поховання за власний рахунок, має право стягнути їх з осіб, що прийняли спадщину в межах здійснених витрат.

Спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця(ст.1272 ЦК).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК).

Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

ОСОБА_1 у позові не визначено коло осіб відповідно до положень ч.3 ст.1266 ЦК.

Суд вирішуючи питання спадкування повинен з`ясувати коло осіб, що є спадкоємцями відповідної черги, чи є серед них ті, що мають право на обов`язкову частку за законом, яким не було відомо про їх право на спадок.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними щодо майна, яке не охоплене заповітом (ст.1267 ЦК).

Згідно ч.2 ст.1272 ЦК за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на земельні ділянки за заповітом складеним ОСОБА_6 та посвідченим секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Бондаренко Н.В. , зареєстрований 23 липня 2009 року слід також відмовити.

ОСОБА_2 не надано суду витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності, з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна, Державного реєстру боржників, що повинно враховуватись судом при вирішенні питань при визначені обсягу спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Обов`язок плати за зобов`язаннями покладається на спадкоємця, що прийняв спадщину. При цьому не важливо успадковує він за законом або за заповітом.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Позивачами за первинним і зустрічним позовами не зазначено про наявність чи відсутність боргових чи інших зобов`язань спадкоємця про наявність чи відсутність обтяжень на майно спадкодавця.

Враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості в повному обсязі перевірити чи пред`являлись вимоги за зобов`язаннями спадкодавця до спадкоємців боржника, факти накладення арешту, обтяжень на спадкове майно, наявність відомостей, щодо спадкового майна у Державних реєстрах права власності на рухоме та нерухоме майно, сторонами не надано доказів того, що земельним ділянкам присвоєно, або не присвоєно кадастрові номери, у кого ці ділянки перебувають у належному користуванні, чи була зміна власника і користувача та на яких підставах, суд зобов`язаний встановити усі фактичні обставини, які мають значення для справедливого та неупередженого вирішення справи із метою ефективного захисту порушених прав.

Подаючи докази, сторони реалізовують своє право на доказування і одночасно виконують обов`язок із доказування, оскільки стаття 12 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як позивачі, обрали неналежний спосіб захисту своїх прав, що за сталою практикою Верховного Суду є підставою для відмови у позовних вимогах.

Вирішуючи питання судових втрат, суд керується ч. 1 статті 141 ЦПК і залишає їх за сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому

Керуючись глави 85 ЦК ст.. 1251, 1258, 1266, ЦК України, ст.ст. 4, 12, 133, 141, 258, 264-265, 294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Другої Синельниківської нотаріальної контори Мельников Олександр Жанович про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом як спадкоємця 5-ої черги задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась с.Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, які є двоюрідними сестрами.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Встановити факту належності заповіту, складеного ОСОБА_6 та посвідчений секретарем Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Бондаренко Н.В. , зареєстрований 23 липня 2009 року , відповідно до якого ОСОБА_6 заповідав

- земельну ділянку площею 9,740 га передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю III-ДП № 093165, яка розташована на території Української сільської ради;

- земельну ділянку площею 2,00 га передану для ведення особистого селянського господарства, що належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю ЯБ № 400232, яка розташована на території Української сільської ради;

земельну ділянку площею 0,2207 га, передану для обслуговування житлового будинку згідно Державного акту на право приватної власності на землю ДППП № 001621, яка розташована в селі Українське по вулиці Щорса 7;

- автомобіль ЗАЗ -968-М рік випуску 1983 двигун НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2

підписаний та складений ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В задоволенні інших вимог по зустрічному позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна