Постанова

від 23.02.2024 по справі 464/3475/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/3475/23 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/811/3391/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, Більмацький відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №7183, вчинений 19.08.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар І.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.12.2012 року з урахуванням нарахованої плати за вчинення виконавчого напису на загальну суму 61925 грн. 99 коп.

Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1288 грн. 32 коп.

Додатковим рішенням Сихівський районного суду м. Львова від 03 листопада 2023 року стягнуто зАТ КБ «Приватбанк»на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Додаткове рішення суду оскаржив відповідач АТ КБ «Приватбанк», просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Наголошує, що при визначенні суми даного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Апелянт звертає увагу, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, разом з тим, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги, акт про надання послуг, копію ордера та платіжну інструкцію на суму 20000 грн., проте, не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому вважає, що немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.02.2024 року, є дата складення повного судового рішення 23.02.2024 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову на відповідача,у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і позивач в позовній заяві зробив відповідну заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу, подавши докази на підтвердження понесених витрат з дотриманням встановленого процесуальним законом строку, така заява підлягала вирішенню судом першої інстанції шляхом ухвалення додаткового рішення.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).

Колегія суддів вважає розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем на стадії розгляду справи в суді першої інстанції і описаних в акті приймання-передачі, необґрунтовано завищеним.

Так, зокрема, підготовка позовної заяви та інших заяв включає в себе ознайомлення з матеріалами справи, а тому з урахуванням принципу співмірності розміру судових витрат із складністю справи, яка визнана судом малозначною, та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у суді першої інстанції по підготовці позовної заяви та заяви про забезпечення позову, які були вчинені до ухвалення рішення суду по суті вирішення спору, колегія суддів доходить висновку про визначення понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок протилежної сторони, у розмірі 6000 грн.

За встановлених і наведених вище обставин, такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

З урахуванням викладеного, оскаржуване рішення суду необхідно змінити, зменшивши розмір присуджених позивачу витрат на правничу допомогу до 6000 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Додаткове рішенняСихівського районногосуду м.Львова від03листопада 2023року в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , змінити, зменшивши його до 6000 (шести тисяч) гривень.

В решті додаткове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 23 лютого 2024 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич