Ухвала

від 04.03.2024 по справі 766/17125/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/148/24

Єдиний унікальний номер справи: 766/17125/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про поновлення строку на апеляційне оскарження

та залишення апеляційної скарги без руху

04 березня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Склярської І.В., суддів: Вейтас І.В., Радченка С.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 ,на рішення Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 16вересня 2019року (під головуванням судді Прохоренко В.В.), у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

16 вересня 2019 року Херсонський міськийсуд Херсонськоїобласті ухвалив у зазначеній справі рішення, на яке ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, яка сформована через систему "Електронний суд" 15.02.2024 та 16.02.2024,в якійпросив поновитистрок наапеляційне оскарженнята відстрочити або розстрочити чи зменшити розмір або звільнити відповідача від сплати судового збору.

Вказана апеляційна скарга зареєстрована судом апеляційної інстанції 16 лютого 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Склярська І.В., судді: Вейтас І.В., Радченко С.В.

19 лютого 2024року, з метою встановлення дотримання строку та перевірки підстав відстрочення або розстрочення чи зменшення розміру або звільнення відповідача від сплати судового збору, ухвалою апеляційного суду, витребувано цивільну справу.

26 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Особа,яка подалаапеляційну скаргу,підставою дляпоновлення строкуна апеляційнеоскарження рішення 16 вересня 2019 року зазначила, що відповідач не була належним чином повідомлена ні про відкриття провадження у справі, ні про прийняття оскаржуваного рішення; про існування цієї справи та про прийняте у ній рішення відповідачу стало відомого 16.01.2024 з постанови про відкриття виконавчого провадження № 73837182, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 01 листопада 2018 року судом першої інстанції відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 35).

Вказану ухвалу суду, 01.11.2018 разом із позовною заявою з додатками, суд першої інстанції направив відповідач ОСОБА_3 рекомендованою поштою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36), яку вона не отримала, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 38). Повернення поштового відправлення з відміткою « за закінченням встановленого строку зберігання» не свідчить про належне повідомлення про розгляд справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частини перша, друга та п`ятастатті 12 ЦПК України).

За наведених обставин, з урахуванням того, що ОСОБА_2 не була повідомлена про розгляд справи, відповідно до вимог ч. 2ст. 358 ЦПК України, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Щодо відстрочення або розстрочення чи зменшення розміру або звільнення відповідача від сплати судового збору, слід зазначити наступне.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд має встановити майновий стан сторони.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Згідно із статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Відповідно до ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення Закону України«Про судовийзбір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

В апеляційній скарзі щодо відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення відповідача від сплати судового збору, ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , обґрунтовував складним матеріальним становищем відповідача, а саме: на рахунок останньої накладений арешт у виконавчих провадженнях №№ 66895429 та 73837182. На теперішній час, єдиним доходом відповідача є соціальна виплата, що нараховується в порядку Постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022.

На підтвердження не можливості сплатити судовий збір при подачі апеляційної скарги, ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , надав зокрема виписку по картковому рахунку відповідача за період з 01.08.2023 по 29.12.2023, тобто за 5 місяців 2023 року, яка сама по собі не свідчить про відсутність інших доходів у апелянта, а саме річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік - за 2023 рік.

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, апелянтом не надано.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI з послідуючими змінами за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 762 грн., а отже зазначений розмір судового збору був сплачений позивачем -юридичною особою.

Судовий збір відповідно до вимог пункту 1.6 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI з послідуючими змінами за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, - становить 2643 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29 жовтня 2021 року № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30 листопада 2021 року № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності в порядку, встановленому Законом, не змінюють встановленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Виходячи із наведеного, скаржником при поданні апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2114 грн.40 коп.( 2643 грн. * 0,8 ).

Таким чином, апелянту необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження майнового стану, або докази сплати судового збору.

Інші, наведені апелянтом доводи як підстава для звільнення від сплати судового збору не ґрунтуються на вищенаведених нормах матеріального та процесуального закону.

Таким чином, оскільки подана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356ЦПК України,її слід залишити без руху та запропонувати скаржнику усунути недоліки у встановлений судом строк, шляхом надання відповідних доказів майнового стану або сплати судового збору.

Керуючись статтями 354, 356-358 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 ,строк на апеляційне оскарження рішення Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 16вересня 2019року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для подачі до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для надання належних та допустимих доказів у підтвердження майнового стану, а у разі відсутності таких - докази сплати судового збору у розмірі 2114,40грн. за платіжними реквізитами Херсонського апеляційного суду («Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA208999980313121206080021451; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу»), або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно доЗакону України «Про судовий збір».

Сплата судового збору підлягає підтвердженню оригіналом платіжного документа.

Відповідний документ про сплату судового скаржник має подати до Херсонського апеляційного суду (адреса: вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а, м. Херсон), або на електронну адресу - inbox@ksa.court.gov.ua, з посиланням на номер провадження № 22-ц/819/148/24.

Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог ухвали суду, є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: І.В. Вейтас

С.В. Радченко