Ухвала

від 07.06.2010 по справі а-3/101

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 р. Справа № 49142/09/9104

Колегія суддів Львівськог о апеляційного адміністрати вного суду у складі

Головуючого судді Шавеля Р.М.

Суддів Ліщинськог о А.М. , Носа С.П.

при секретарі судового зас ідання Козира В.Р.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні в м.Льво ві апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у м.І вано-Франківську на постанов у господарського суду Івано- Франківської обл. від 12.06.2009р. у а дміністративній справі за по зовом Державної податкової і нспекції у м.Івано-Франківсь ку до Приватного підприємств а «Кортеж» та Товариства з об меженою відповідальністю «Ф ортАгроБуд» про визнання нед ійсним господарського зобов ' язання та застосування нас лідків, передбачених ст.208 Гос подарського кодексу України , -

В С Т А Н О В И Л А:

11.07.2006р. позивач Державна п одаткова інспекція /ДПІ/ в м.Ів ано-Франківську звернулася д о суду з адміністративним по зовом, в якому просила визнат и недійсним господарське зоб ов' язання, що виникло між Пр иватним підприємством /ПП/ «К ортеж» та Товариством з обме женою відповідальністю /ТзОВ / «ФортАгроБуд», яке виникло н а підставі договорів підряду № 11/03/05-БР від 11.03.2005р. на суму 200000 грн., № 04/04/05-БР від 04.04.2005р. на суму 270000 грн. та № 05/05/05-БР від 05.05.2005р. на суму 553000 гр н.; стягнути з ТзОВ «ФортАгроБ уд» в користь ПП «Кортеж» сум у коштів, переданих на підста ві вищевказаних договорів дл я ТзОВ «ФортАгроБуд» в розмі рі 1023000 грн.; стягнути з ПП «Корте ж» в дохід держави одержане н им або належне йому на відшко дування товарів (послуг), отри маних від ТзОВ «ФортАгроБуд» на суму 1023000 грн. (а.с.2-6).

Постановою господарськог о суду Івано-Франківської об л. від 12.06.2009р. закрито проваджен ня в частині позовних вимог п ро визнання договорів недійс ними, в задоволенні решти поз овних вимог відмовлено (а.с.108-10 9).

Не погодившись із винесени м судовим рішенням, постанов у суду оскаржила позивач ДПІ в м.Івано-Франківську, яка пок ликаючись на порушення судом норм матеріального та проце суального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляцій ної інстанції скасувати пост анову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимо г щодо застосування наслідкі в, передбачених ч.1 ст.208 ГК Укра їни, в решті постанову суду за лишити без змін (а.с.13-115).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що під час розгля ду справи представниками від повідача було доведено факт проведення державної реєстр ації установчих документів Т зОВ «ФортАгроБуд» з порушенн ям вимог закону - без волеви явлення засновників підприє мства; фактично підприємниць ка діяльність вказаного това риства проводилася невідоми ми особами.

Також матеріалами справи п ідтверджується укладення сп ірних договорів підряду з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, через що такі порушують публічний порядок та віднос яться до нікчемних.

Окрім цього, судом невірно з астосовані до розглядуваних правовідносин приписи ст.250 Г К України, при цьому податков им органом не був пропущений й річний строк позовної давн ості.

Заслухавши суддю-доповіда ча, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представників в ідповідача, перевіривши мате ріали справи та апеляційну с каргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійш ла висновку, що апеляційна ск арга не підлягає до задоволе ння, з наступних підстав.

Статтею 207 Господарського к одексу /ГК/ України, який набра в чинності з 01.01.2004р., встановлен о, що господарське зобов' яз ання, що не відповідає вимога м закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інте ресам держави і суспільства, або укладено учасниками гос подарських відносин з поруше нням хоча б одним з них господ арської компетенції (спеціал ьної правосуб' єктності), мо же бути на вимогу однієї із ст орін, або відповідного орган у державної влади визнано су дом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК Укра їни якщо господарське зобов' язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, то за наявності наміру в обох стор ін - у разі виконання зобов' я зання обома сторонами - в дохо д держави за рішенням суду ст ягується все одержане ними з а зобов' язанням, а у разі вик онання зобов' язання однією стороною з другої сторони ст ягується в доход держави все одержане нею, а також все нале жне з неї першій стороні на ві дшкодування одержаного. У ра зі наявності наміру лише у од нієї із сторін усе одержане н ею повинно бути повернено др угій стороні, а одержане оста нньою або належне їй на відшк одування виконаного стягуєт ься за рішенням суду в доход д ержави.

Як слідує з матеріалі в справи, що в ході проведення оперативних заходів ВПМ УПМ ДПА в Івано-Франківській обл . були встановлені факти укла дення між ПП «Кортеж» (замовн ик) та ТзОВ «ФортАгроБуд» (під рядник) договорів підряду № 11/ 03/05-БР від 11.03.2005р. на суму 200000 грн., № 04/ 04/05-БР від 04.04.2005р. на суму 270000 грн. та № 05/05/05-БР від 05.05.2005р. на суму 553000 грн. ( а.с.18-19, 24-25, 41-42).

Предметом вказаних у год є виконання загально-буд івельних робіт на недобудова ному цегляному житловому буд инку (9 поверхових блок-секцій , 68 квартир), що розташований за адресою: Івано-Франківська о бл., м.Калуш, вул.Підвальна, 4.

За результатами вико нання робіт сторонами складе ні Акти приймання-передачі р обіт та оформлені податкові накладні (а.с.20-23, 26-28, 38-40, 43-47); також фа кти оплати виконаних робіт с тверджується платіжними дор ученнями ПП «Кортеж» (а.с.29-37).

Разом з тим, рішенням Дніпровського районного суд у м.Києва від 24.02.2006р. позовні вим оги ОСОБА_2 задоволені, ви знані недійсними установчі д окументи ТзОВ «ФортАгроБуд» : свідоцтво про державну реєс трацію та статут - від дати дер жавної реєстрації 26.01.2005р., держа вну реєстрацію ТзОВ «ФортАгр оБуд» - від 26.01.2005р., реєстрацію Тз ОВ «ФортАгроБуд» платником п одатку на додану вартість - від 03.02.2005р., визнано ТзОВ «ФортА гроБуд» таким, що не набуло ст атусу юридичної особи - від 26.01.2005р. (а.с.80-84).

Ухвалою Дніпровськог о районного суду м.Києва від 13 .06.2006р. задоволено заяву ТзОВ «Б удклас» про перегляд вищевка заного рішення суду за новов иявленими обставинами, скасо вано рішення Дніпровського р айонного суду м.Києва від 24.02.2006р . (а.с.79).

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суд у м.Києва від 13.07.2006р. справу за по зовом ОСОБА_2 про визнання недійсними установчих докум ентів та реєстраційних докум ентів ТзОВ «ФортАгроБуд» зал ишено без розгляду (а.с.85).

Приймаючи рішення пр о закриття провадження в час тині позовних вимог про визн ання недійсними господарськ их зобов' язань у зв' язку з їх нікчемністю, суд першої ін станції виходив з того, що так і вимоги не належить розгляд ати в порядку КАС України; під ставою для відмови у задовол енні решти позовних вимог су дом наведено пропуск позивач ем строку застосування адмін істративно-господарських са нкцій, передбачених ст.208 ГК Ук раїни.

З врахуванням наведе ного колегія суддів вважає н а необхідне вказати на насту пне.

Угода може бути визнана нед ійсною лише з підстав і з насл ідками, передбаченими законо м, через що у кожній справі суд повинен встановлювати наявн ість тих обставин, з якими зак он пов' язує визнання угоди недійсною.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідо мо суперечною інтересам держ ави і суспільства та наявніс ть умислу хоча б у однієї із ст орін щодо настання відповідн их наслідків. Однак для прийн яття рішення про визнання уг оди недійсною необхідно вста новлювати, у чому конкретно п олягала завідомо суперечна і нтересам держави і суспільст ва мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі викона но угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (с торони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або пови нні були усвідомлювати проти правність угоди, що укладала ся і суперечність її мети інт ересам держави та суспільств а і прагнули або свідомо допу скали настання протиправних наслідків. Таким чином для ви знання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства, закон вимага є наявність наступних умов:

1) - вина фізичних осіб, які пі дписували договір, що проявл яється у формі умислу, який сп рямований на приховування до ходів від оподаткування;

2) - такий умисел повинен вини кнути до моменту укладення д оговору;

3) - мета укладення такого дог овору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджув ати, що зобов'язання вчинялос я з метою, яка завідомо супере чить інтересам держави.

Як вбачається з обставин сп рави, судом апеляційної інст анції не встановлено зазначе них умов, а апелянтом не довед ено, що на момент здійснення п равочину та його виконання в ідповідачі мали намір на укл адення правочину всупереч ін тересам держави або суспільс тва.

Самі по собі договори підря ду № 11/03/05-БР від 11.03.2005р., № 04/04/05-БР від 04 .04.2005р., № 05/05/05-БР від 05.05.2005р. не є таким и, що суперечать інтересам де ржави та суспільства; предме т послуг не виключений закон ом із цивільного обігу, не бул о жодних законодавчих обмеже нь стосовно надання таких по слуг (виконання робіт).

Також наданими позив ачем доказами не спростовано презумпції правомірності пр авочинів (договорів) і не підт верджено наявність обставин , передбачених ч.1 ст.234 ЦК Украї ни; у свою чергу представлени ми відповідачем актами викон аних робіт підтверджується в иконання ТзОВ «ФортАгроБуд» зобов' язань по укладених д оговорах підряду, також знай шли своє підтвердження факти оплати виконаних робіт.

Колегія суддів вважає за не обхідне підкреслити, що чинн им законодавством не передба чено обов' язку покупця (зам овника) перевіряти достовірн ість даних, які вказуються пр одавцем (виконавцем) в його пе рвинних документах, а також к онтролювати показники подат кової звітності по податках та обов' язкових платежах.

Якщо контрагент за договор ом не виконав свого зобов' я зання по декларуванню та спл аті податку до бюджету чи под ачі звітності до податкових органів, то це тягне відповід альність та негативні наслід ки саме щодо нього, але не є пі дставою для визнання недійсн ими угод, які він укладав під ч ас своєї підприємницької дія льності та не звітувався пер ед податковими органами.

Несплата податків однією і з сторін господарського зобо в' язання не може вважатися підтвердженням мети цього ві дповідача при укладенні та в иконанні виниклого зобов' я зання на ухилення від сплати податків. При цьому порушенн я правил оподаткування може слугувати підставою для нара хування податкових зобов' я зань та застосування штрафни х санкцій, а не визнання недій сним господарського зобов' язання.

Умисел фізичної особи може бути доведений під час здійс нення кримінального судочин ства у вироках судів загальн ої юрисдикції, які встановлю ють причинно-наслідковий зв' язок між укладеними угодами та несплатою податків, вину п осадових осіб підприємства в ухиленні від сплати податкі в.

Оскільки позивачем не пред ставлено доказів притягненн я посадових осіб відповідачі в до кримінальної відповідал ьності, то доводи апелянта пр о наявність у відповідачів п ри здійсненні господарських зобов' язань мети, завідомо суперечної інтересам держав и і суспільства, колегія судд ів визнає безпідставними.

На момент укладення та вико нання спірних угод відомості про ТзОВ «ФортАгроБуд» не бу ли виключені з Єдиного держа вного реєстру; також сторона ми не представлено, а судом не здобуто доказів того, що відп овідачі на момент апеляційно го розгляду справи є ліквідо ваними та виключені із Єдино го державного реєстру (а.с.7-11, 95).

Наявність умислу при уклад енні угоди не може бути підтв ерджено лише рішенням суду п ро визнання недійсними устан овчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію суб' єкта підприємницької діяльн ості та свідоцтва платника п одатку на додану вартість од нієї зі сторін договору, оскі льки предметом дослідження в такій справі є відповідніст ь установчих документів вимо гам чинного законодавства, а не наявність умислу при укла денні угоди при здійсненні н им підприємницької діяльнос ті.

Юридичним наслідком скасу вання державної реєстрації п ідприємства з підстав визнан ня його установчих документі в недійсними є здійснення лі квідаційної процедури, під ч ас якої вирішуються питання про задоволення вимог кредит орів, у тому числі держави. Сам факт визнання у судовому пор ядку недійсними з моменту ре єстрації установчих докумен тів підприємства, його держа вної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану в артість не є підставою для ви знання недійсними всіх угод, укладених з моменту його дер жавної реєстрації та до моме нту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстр ацію юридичних осіб та фізич них осіб - підприємців» в ра зі, якщо відомості, які підляг ають внесенню до Єдиного дер жавного реєстру, є недостові рними і були внесені до нього , то третя особа може посилати ся на них у спорі як на достові рні. Третя особа не може посил атися на них у спорі у разі, як що вона знала або могла знати про те, що такі відомості є не достовірними.

Колегія суддів звертає ува гу й на те, що положення ст.ст.207 , 208 ГК України слід застосовув ати з урахуванням того, що пра вочин, який вчинений з метою, з авідомо суперечною інтереса м держави і суспільства, водн очас суперечить моральним за садам суспільства, а тому згі дно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається. Органи держав ної податкової служби можуть на підставі п.11 ст.10 Закону Укр аїни «Про державну податкову службу в Україні» звертатис я до судів із позовами про стя гнення в дохід держави кошті в, одержаних за правочинами, в чиненими з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, посилаючис ь на їхню нікчемність. У разі з адоволення позову висновок с уду про нікчемність правочин у має міститися у мотивуваль ній, а не в резолютивній части ні судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 57 КАС України суд закриває про вадження у справі, якщо справ у не належить розглядати в по рядку адміністративного суд очинства.

З врахуванням наведе ного, провадження в частині п озовних вимог про визнання н едійсним господарського зоб ов' язання у зв' язку з їх ні кчемністю підлягає закриттю .

В частині застосуван ня наслідків, які передбачен і ст.208 ГК України, колегія судд ів враховує, що ст.207 ГК України , який набрав чинності з 01.01.2004р., в становлено, що господарське зобов' язання, що не відпові дає вимогам закону, або вчине но з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, або укладено учас никами господарських віднос ин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенц ії (спеціальної правосуб' єк тності), може бути на вимогу од нієї із сторін, або відповідн ого органу державної влади в изнано судом недійсним повні стю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК Укра їни якщо господарське зобов' язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, то за наявності наміру в обох стор ін - у разі виконання зобов' я зання обома сторонами - в дохо д держави за рішенням суду ст ягується все одержане ними з а зобов' язанням, а у разі вик онання зобов' язання однією стороною з другої сторони ст ягується в доход держави все одержане нею, а також все нале жне з неї першій стороні на ві дшкодування одержаного. У ра зі наявності наміру лише у од нієї із сторін усе одержане н ею повинно бути повернено др угій стороні, а одержане оста нньою або належне їй на відшк одування виконаного стягуєт ься за рішенням суду в доход д ержави.

Згідно приписів вказаної н орми передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це прави ло відповідає ст.41 Конституці ї України, згідно з якою конфі скація майна може бути засто сована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та пор ядку, встановлених законом.

Оскільки податковим орган ом не доведено в межах належн ості і допустимості доказів здійснення відповідачами го сподарських операцій з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства , тому й підстав для застосува ння правових наслідків, пере дбачених ст.208 ГК України, коле гія суддів не вбачає.

Підставами для відмо ви у задоволенні вимог про за стосування наслідків, які пе редбачені ст.208 ГК України, суд ом першої інстанції покладен о пропуск позивачем строку з астосування адміністративн о-господарських санкцій, пер едбачений ст.250 ГК України.

При цьому колегія суддів ві дхиляє доводи апелянта про н евірне застосування строків ст.250 ГК України до вищевказан их вимог, оскільки санкції, пе редбачені ч.1 ст.208 ГК України є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держ ави за порушення правил здій снення господарської діяльн ості, тому такі санкції не є ци вільно-правовими, а відносят ься до адміністративно-госпо дарських та відповідають виз наченню ч.1 ст.238 ГК України.

За таких обставин наведені санкції можуть застосовуват ися лише протягом строків, вс тановлених ст.250 ГК України, а с аме впродовж шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб' єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення го сподарської діяльності.

Таким чином, суд першої інс танції правильно не застосув ав санкції, встановлені за ви конання угод, укладених з мет ою, завідомо суперечною інте ресам держави і суспільства, однак з обґрунтуванням тако го рішення погодитися не мож на.

При відсутності у поз ивача права на позов у матері альному сенсі (обґрунтованос ті вимог), суду першої інстанц ії слід було відмовити в задо воленні позовних вимог про з астосування наслідків, перед бачених ст.208 ГК України, за без підставністю, а не з покликан ням на пропуск строку застос ування адміністративно-госп одарських санкцій.

Водночас помилковіст ь мотивів відмови у позові не може бути підставою для скас ування правильного по суті р ішення у цій частині.

Окрім цього, відповід но до ч.4 ст.160 КАС України окрем им документом викладаються у хвали з питання закриття про вадження у справі.

Всупереч наведеним п оложенням суд закрив провадж ення у справі щодо частини по зовних вимог постановою суду , що колегія суддів не вважає д остатньою підставою для змін и чи скасування винесеного с удового рішення згідно п.4 ч.1 с т.202 КАС України, оскільки таке порушення норм процесуально го права не призвело до непра вильного вирішення справи чи питання.

При цьому колегія суд дів зазначає, що законне, обгр унтоване та правильне по сут і і справедливе рішення не мо же бути скасовано з одних лиш е формальних міркувань.

З огляду на викладене, суд п ершої інстанції правильно та повно встановив обставини с прави, ухвалив судове рішенн я з додержанням норм матеріа льного і процесуального прав а, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків р ішення суду, а тому підстав дл я скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вв ажає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задово лення.

Також в порядку ст.ст. 117, 118 КАС України належить скас увати вжиті згідно ухвали су ду від 08.08.2006р. заходи забезпечен ня адміністративного позову у вигляді заборони відповід ачу ПП «Кортеж» вчиняти будь -які дії щодо відчуження нале жних йому основних засобів (а .с.55).

Керуючись ст.ст.94, 117, 118, ч.3 ст.160, с т.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст .ст.206, 254 КАС України, колегія суд дів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у м.І вано-Франківську на постанов у господарського суду Івано- Франківської обл. від 12.06.2009р. у а дміністративній справі № А-03/1 01/5010 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - б ез змін.

Вжиті згідно ухвали г осподарського суду Івано-Фра нківської обл. від 08.08.2006р. заход и забезпечення адміністрати вного позову шляхом заборони вчинення дій по відчуженню м айна - скасувати.

Ухвала апеляційного суду н абирає законної сили з момен ту її проголошення, але може б ути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаці йної скарги безпосередньо до адміністративного суду каса ційної інстанції протягом од ного місяця з дня набрання ух валою законної сили.

Головуючий суддя Шавель Р.М.

Судді Ліщинський А. М. , Нос С.П.

< Текст >