Постанова

від 04.03.2024 по справі 400/2541/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2541/22

Перша інстанція: суддя Марин П.П.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 453117,84 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

11 березня 2022 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 453 117,84 грн в рахунок погашення податкового боргу - орендна плата з фізичних осіб за 2021 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податки обов`язків, у ОСОБА_1 наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка, у сумі 453 117,84 грн.

Заборгованість виникла внаслідок нарахувань за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.03.2021 року:

№ 8737-2406-1411 на суму 1 022447,51 грн;

№ 8736-2406-1411 на суму 1 405703,98 грн;

№ 8735-2406-1411 на суму 1 520446,89 грн.

В позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 сплатив 3 495480,54 грн., сума несплаченого податкового зобов`язання складає - 453 117,84 грн.

Відповідно до ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 22.06.2021 року №0032319-1304-1428, яка направлена відповідачу. Податковий борг у ОСОБА_1 на теперішній час залишається не погашеним.

ОСОБА_1 з позовними вимогами не погодився та подав зустрічний позов, в якому, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просить:

визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення від 02.03.2021 року: № 8737-2406-1411, № 8736-2406-1411, № 8735-2406-1411 повністю;

визнати незаконними та скасувати податкову вимогу від 22 червня 2021 №0032319-1304-1428.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що за результатом проведених торгів 20.11.2020 року та відповідно до протоколів № 2-11-2020, 3-11-2020, 4-11-2020 ОСОБА_1 став переможцем та отримав земельні ділянки з кадастровими номерами 4825783900:21:000:0135, 4825783900:21:000:0136 та 4825783900:21:000:0137 відповідно. Розмір річної орендної плати за три земельні ділянки складає 3 948 598,38 грн., а, з урахуванням раніше сплаченого гарантійного внеску у загальному розмірі 306 177, 82 грн., становить 3 642 420, 5 грн.

Суму в розмірі 3 642 420,5 грн ОСОБА_1 сплатив 24 листопада 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 43016857, 43016874, 43016734.

ОСОБА_1 стверджує, що не зважаючи на фактичне виконання обов`язку по сплаті орендної плати відповідачем 24.11.2020 року, позивач 02 березня 2021 року склав податкові повідомлення-рішення №№ 8737- 2406-1411, 8736-2406-1411, 8735-2406-1411 на суму 1 022 447,51 грн, 1 405 703, 98 грн, 1 520 446, 89 грн відповідно.

ГУ ДПС у Миколаївській області заперечував проти задоволення зустрічного позову, зазначаючи, що позивач є орендарем земельних ділянок, тому нарахування податкових зобов`язань є правомірним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 453117,84 грн. - відмовлено.

Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення (Форма Ф) № 8737-2406-1411 від 02.03.2021 на суму 1 022447,51 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення (Форма Ф) № 8736-2406-1411 від 02.03.2021 на суму 1 405703,98 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення (Форма Ф) № 8735-2406-1411 від 02.03.2021 на суму 1 520446,89 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу від 22 червня 2021 №0032319-1304-1428.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що згідно наявних в користуванні контролюючого органу документів - договорів оренди землі від 20.11.2020 року, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності га нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.03.2021 року, листа Снігурівської міської ради від 29.01.2021 № 161/01 - 2.5 (вх. №1673/5 від 03.02.2021), ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок.

Таким чином, фізичній особі ОСОБА_1 нараховано орендну плату за земельні ділянки та правомірно сформовано спірні податкові повідомлення- рішення, а саме за 2021 рік: від 02.03.2021 № 8735-2406-1411 на суму 1520446,89 грн, 8736-2406-1411 на суму 1405703,98 грн, № 8737-2406-1411 на суму 1022447,51 гривень.

Наявність діючих договорів оренди на теперішній час по вище вказаним земельним ділянкам за громадянином ОСОБА_1 підтверджується інформацією Снігурівської міської військової адміністрації від 10.06.2023 року № 337/01-2.7(вх. №18883/6 від 12.06.2023).

Враховуючи зазначене вище, на переконання представника Головного управління ДПС у Миколаївській області, нарахування орендної плати ОСОБА_1 є правомірним, підстави для скасування податкових повідомлень- рішень по орендній платі з фізичних осіб відсутні.

Також апелянт вказує, що внаслідок наявної заборгованості з орендної плати за землю за 2021 рік ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу на його адресу. Направлена кореспонденція повернулась до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, податковий орган за наявності узгодженої суми податкового боргу, правомірно звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Крім того, апелянт зазначає про допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, оскільки зустрічний позов ОСОБА_1 подано з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду. За відповідних обставин суд мав залишити зустрічну позовну заяву без розгляду.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

20 листопада 2020 року проведено земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

За результатом проведених торгів 20.11.2020 року та відповідно до протоколів № 2-11-2020, 3-11- 2020, 4-11-2020 ОСОБА_1 став переможцем та отримав в оренду строком на сім років земельні ділянки з кадастровими номерами 4825783900:21:000:0135, 4825783900:21:000:0136 та 4825783900:21:000:0137 відповідно. (т.1 а.с.135-140)

Згідно протоколів № 2-11-2020, 3-11-2020, 4-11-2020 від 20 листопада 2020 року та договорів оренди від 20.11.2020 року орендна плата складає 3 948 598,38 грн, а з урахуванням раніше сплаченого гарантійного внеску у загальному розмірі 306 177, 82 грн становить 3 642 420, 5 грн.

Суму в розмірі 3 642 420,5 грн ОСОБА_1 сплатив 24 листопада 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 43016857, 43016874, 43016734 (т.1 а.с.128-130)

02.03.2021 року Головним управління ДПС у Миколаївській області складено податкові повідомлення рішення, якими визначено грошове зобов`язання ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб за 2021 рік:

№8737-2406-1411 на суму 1 022 447,51 грн;

№8736-2406-1411 на суму 1 405 703,98 грн;

№8735-2406-1411 на суму 1 520 446,89 грн.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення від 02.03.2021 року не вручено під час доставки (т.1 а.с. 6зв-7).

22.06.2021 року Головним управління ДПС у Миколаївській області складено податкову вимогу №0032319-1304-1428 на суму 453 117,84 грн, яка не була вручена ОСОБА_1 та повернута на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.1 а.с.8-9).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є засновником ФГ «ЗОЛОТЕ ТРІО».

В свою чергу, матеріали справи містять докази державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4825783900:21:000:0135, 4825783900:21:000:0136 та 4825783900:21:000:0137 за орендарем ФГ «ЗОЛОТЕ ТРІО», відповідно платником орендної плати є ФГ «ЗОЛОТЕ ТРІО», а не фізична особа ОСОБА_1 .

В зв`язку із невірним встановлення контролюючим органом суб`єкта відповідальності, суд дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

За правилами статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами першою, другою статті 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Як вже зазначалось, відповідно до протоколів про проведення земельних торгів на право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 20.11.2020 року № 2-11-2020, 3-11- 2020, 4-11-2020 ОСОБА_1 став переможцем та отримав в оренду строком на сім років земельні ділянки з кадастровими номерами 4825783900:21:000:0135, 4825783900:21:000:0136 та 4825783900:21:000:0137 відповідно (т.1 а.с.135-140).

Між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 20.11.2020 року укладено договори оренди землі, відповідно до п.1.1 яких орендодавець, на підставі протоколів земельних торгів від 20 листопада 2020 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, які розташована за межами населеного пункту в межах території Першотравневої сільської ради (Снігурівська міська ОТГ) Снігурівського району Миколаївської області.

За умовами протоколу № 2-11-2020, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплатити, крім іншого, розмір річної орендної плати в сумі 1 405 703,98 грн, а з урахуванням раніше сплаченого гарантійного внеску в сумі 111 711,5 грн до сплати підлягає сума в розмірі 1 293 992, 48 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 43016857 від 24 листопада 2020 року, ОСОБА_1 сплатив орендну плату згідно протоколу № 2-11-2020 в розмірі 1 293 992, 48 грн (т.1 а.с.129).

За умовами протоколу №3-11-2020, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплатити, крім іншого, розмір річної орендної плати в сумі 1 520 446,89 грн, а з урахуванням раніше сплаченого гарантійного внеску в сумі 107 325,87 грн, до сплати підлягає сума в розмірі 1 413 121,02 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 43016874 від 24 листопада 2020 року, ОСОБА_1 сплатив орендну плату згідно протоколу № 3-11-2020 в розмірі 1 413 121,02 грн (т.1 а.с. 130).

За умовами протоколу № 4-11-2020, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплатити, крім іншого, розмір річної орендної плати в сумі 1 022 447, 51 грн, а з урахуванням раніше сплаченого гарантійного внеску в сумі 87 140,45 грн, до сплати підлягає сума в розмірі 935 307,06 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 43016734 від 24 листопада 2020 року, ОСОБА_1 сплатив орендну плату згідно протоколу № 4-11-2020 в розмірі 935 307,06 грн (т.1 а.с.128).

Отже, судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 24 листопада 2020 року сплатив свої зобов`язання з орендної плати за 2021 рік за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4825783900:21:000:0135, 4825783900:21:000:0136 та 4825783900:21:000:0137 у повному обсязі.

Порядок нарахування та сплати орендної плати регламентовано ст. 288 ПК України.

Відповідно до п. 288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктами 285.1 та 285.2 ст. 285 ПУ України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з абз.1 п.286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до наведених норм, на податковий орган покладено обв`язок нарахувати фізичним особам орендну плати за відповідний податковий період, безвідносно сплачених сум та направити податкове повідомлення-рішення встановленої форми.

При цьому, матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно яких станом на 02.03.2021 року на підставі рішень державного реєстратора від 03.12.2020 №№ 55486323, 55483033, 55488650 право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4825783900:21:000:0135, 4825783900:21:000:0136 та 4825783900:21:000:0137 зареєстровано за ОСОБА_1 . Дата державної реєстрації 20.11.2020, на строк 7 років, дата закінчення дії 20.11.2027.

Тому, відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок сплати орендної плати згідно з договорами оренди землі (т.1 а.с.184-185).

Колегія суддів не приймає до уваги надану ОСОБА_1 інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на яку посилався суд першої інстанції, оскільки дата її формування 14.07.2023 року, що виключає можливість встановити орендаря земельних ділянок станом на час складення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем фермерське господарство «ЗОЛОТЕ ТРІО», не змінює статусу ОСОБА_1 як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 у справі № 120/433/20-а, від 28 серпня 2018 року у справі № 808/3798/16, від 13 вересня 2019 року у справі № 120/4362/18-а, від 10 липня 2020 року у справі № 0240/2978/18-а, а також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі № 400/1730/19 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року у справі № 120/8624/21-а.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.286 ПК України контролюючий орган мав правові підстави для винесення 02.03.2021 року податкових повідомлень-рішень, якими нарахував ОСОБА_1 орендну плату за землю за 2021 рік: № 8737-2406-1411 на суму 1 022 447,51 грн; № 8736-2406-1411 на суму 1 405 703,98 грн; № 8735-2406-1411 на суму 1 520 446,89 грн.

Не зважаючи, що ОСОБА_1 станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень сплатив орендну плату за відповідний рік, за даними КОР по податку - орендна плата з фізичних осіб, станом на 29.05.2021 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг в розмірі 453 117,84 грн (т.2 а.с.13).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями п. 54.1 п. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ПК України).

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою в установленому законодавством порядку, шляхом надсилання платнику податків податкового-повідомлення рішення та вимоги про сплату боргу.

Звертаючись з позовною завоюю про стягнення податкового бору, контролюючий орган визначив, що на формування заборгованості мали вплив виключно податкові повідомлення-рішення №№ 8737- 2406-1411, 8736-2406-1411, 8735-2406-1411 від 02 березня 2021 року на загальну суму 3 948 598,38 грн.

Разом з тим, колегія суддів з відзиву ГУ ДПС на позовну заяву встановила, що ОСОБА_1 додатково нараховано орендну плату за земельні ділянки та 11.12.2020 року сформовано податкові повідомлення- рішення за грудень 2020 року:

№ 4918-0421-1411 на суму 174 477,51 грн,

№ 4919-0421-1411 на суму 161 310,29 грн,

№ 4920-0421-1411 на суму 117 330,04 грн. Загальна сума нарахованих зобов`язань за грудень 2020 року становить 453 117,84 грн та відповідає заявленій до стягнення сумі податкового боргу.

Отже, на формування орендної плати за землю мали вплив три податкові повідомлення-рішення за грудень 2020 року та три податкові повідомлення-рішення за 2021 рік.

При цьому, як вбачається з КОР по податку - орендна плата з фізичних осіб, кошти, які надійшли у лютому 2021 року та складали річну орендну плату, податковий орган самостійно перерозподілив та частково зарахував на погашення заборгованості по податковим повідомленням-рішенням за грудень 2020 року.

Проте, колегія суддів акцентує увагу, що податковий орган, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу, не включив до розрахунку заборгованості суми за податковими повідомленнями-рішеннями за грудень 2020 року та не надав до суду докази їх направлення ОСОБА_1 .

За таких обставин, визначена ОСОБА_1 сума податкового боргу не може вважатись узгодженою, оскільки податковий орган не довів надсилання податкових повідомлень рішень боржнику, тому вимога про сплату боргу від 22.06.2021 року № 0032319-1304-1428 є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінюючи викладені обставини у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що заявлений адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 453117,84 грн задоволенню не підлягає, а зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає частковому задоволенню у частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 22 червня 2021 року №0032319-1304-1428.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою вказаної статті унормовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на задоволення майнової вимоги ОСОБА_1 на суму 453 117,84 грн, відшкодуванню підлягає сплачений судовий збір у розмірі 1% від вказаної суми.

Відтак, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1, 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання позову пропорційна до задоволених вимог у сумі 4531,18 грн.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 453117,84 грн - відмовити.

Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 22 червня 2021 року №0032319-1304-1428.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4531,18 грн (чотири тисячі п`ятсот тридцять одна гривня вісімнадцять коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя:К.В. Кравченко