Постанова

від 04.03.2024 по справі 380/4897/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

м. Київ

справа № 380/4897/22

адміністративне провадження № К/990/12809/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 380/4897/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання дій протиправними, скасування приписів, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 (суддя Сакалош В. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 (головуючий суддя Онишкевич Т. В., судді Сеник Р. П., Судова-Хомюк Н. М.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії Інспекції, що полягають у проведенні 13.08.2021 позапланової перевірки на об`єкті, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , за наслідками чого складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 № 466-пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1- 466пп; протокол про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 № 1-466пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 № 2- 466пп; протокол про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 № 2-466пп;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 № 2-466пп;

- визнати протиправними дії Інспекції, що полягають у проведенні 28.09.2021 позапланової перевірки на об`єкті, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , за наслідками чого складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2021 № 591-пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021 № 1-466пп; протокол про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2021 № 1-591 пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 № 2- 466пп; протокол про право порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 № 2-466пп;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021 про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що у відповідача не було підстав для призначення та проведення позапланової перевірки, оскільки на момент проведення останньої будівельні роботи по реконструкції квартири не проводились. Вважав дії Інспекції незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутність у позивача статусу суб`єкта містобудування, а також відсутність факту виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 виключає можливість проведення перевірки позивача на підставі та у спосіб, що визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, та статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За висновком судів, за таких обставин проведена Інспекцією перевірка та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, не можуть вважатися законними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року Інспекція звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені в цій справі судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не дослідили усіх доказів у справі та не дали оцінки доводам відповідача, що призвело до неправильного вирішення спору у справі.

Інспекція вказує на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 23.01.2018 у справі № 2а/2570/6273/2011, від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17 та від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17.

Заперечуючи проти висновку судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є суб`єктом містобудування та в матеріалах справи відсутні докази проведення ним будівельних робіт без відповідного дозвільного документа, відповідач зазначає, що поза увагою судів залишились наявні у справі матеріали фотофіксації об`єкта будівництва.

При цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо обов`язковості для органу державного архітектурно-будівельного контролю надавати додаткові докази проведення будівельних робіт за наявності в матеріалах справи матеріалів фотофіксації об`єкта будівництва і допущених порушень ДБН, заяви суб`єкта містобудування про проведення ним будівельних робіт.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , де є співвласником частини будинку, яка до реконструкції була квартирою АДРЕСА_2 . Реконструкція даної квартири була проведена в 2004 році, після чого квартира введена в експлуатацію.

На адресу Інспекції надійшов лист Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23.12.2020 за № 18768/43/01/09-20. На підставі цього листа відповідач прийняв наказ про проведення позапланової перевірки від 13.01.2021 № 43-п та направлення для проведення позапланової перевірки від 13.01.2021 № 43-пп на об`єкті проведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 у період з 13.01.2021 до 25.01.2021. Строк проведення перевірки продовжено на 2 робочих дні на підставі службової записки заступника начальника відділу інспекційної роботи від 13.01.2021, внаслідок чого видано наказ про проведення позапланової перевірки від 26.01.2021 № 75-п та направлення для проведення позапланової перевірки від 26.01.2021 № 75-пп.

09.03.2021 Інспекція провела позапланову перевірку, за результатами якої складено акт та припис в яких зазначено, що ОСОБА_1 самовільно провів реконструкцію квартири по АДРЕСА_1 , без документів, які надають право на виконання підготовчих (будівельних робіт).

Згідно з приписом від 09.03.2021 ОСОБА_1 висунута вимога про зупинення ведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 .

13.08.2021 Інспекція за невиконання припису від 09.03.2021 винесла ще два приписи про знесення об`єкту самочинного будівництва та про зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

28.09.2021 відповідач провів перевірку за адресою АДРЕСА_1 та виніс припис про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за цією адресою.

Вважаючи вказані приписи протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553).

Пунктами 2, 5, 7, 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку № 553).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 цього ж Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

За правилами пунктів 19-21 цього ж Порядку припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Наведене вище правове регулювання дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, у формі позапланових перевірок за наявності відповідних підстав. За результатами позапланової перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому копії акта перевірки та припису мають бути вручені суб`єкту містобудівної діяльності, а у разі відмови останніх від їх отримання, у відповідних документах робиться відмітка про відмову від підпису та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17 та від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що проведена Інспекцією перевірка є незаконною, оскільки підстави для її призначення та проведення були відсутні.

Такий висновок судів ґрунтується на тій обставині, що відповідач не довів факту здійснення позивачем будівельних робіт, тоді як державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися тільки щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. За висновком судів, виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас суди попередніх інстанцій установили, що підставою для проведення перевірки позивача стало отримання Інспекцією листа Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області від 05.01.2020 за №1.7-211-0006.

Разом з тим, у матеріалах справи зазначений вище лист відсутній, так само як і відсутні докази витребування цього документа судами.

Заперечуючи проти висновку судів про не здійснення позивачем будь-яких будівельних робіт (реконструкції об`єкта), Інспекція посилається на матеріали фотофіксації, отриманні в результаті проведення перевірки (а . с. 196 том 1-ий ), а також на копії заяв ОСОБА_1 від 30.08.2021 про надання йому містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію за адресою АДРЕСА_3 (а. с. 188, 189 т. 1-й).

Як свідчить зміст ухвалених у справі судових рішень, вищезазначені докази були залишені поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, що беззаперечно вплинуло на повноту та об`єктивність установлених у справі обставин.

Внаслідок передчасного висновку судів попередніх інстанцій про незаконність проведення перевірки без дослідження, відповідно, залишилось дотримання інших процедурних питань проведення державного архітектурно-будівельного контролю у формі позапланової перевірки, установлених нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно із частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 90 КАС установлює правила оцінки доказів у справі, відповідно до норм якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначені вище обставини свідчать про неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, що призвело до передчасних висновків судів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Водночас, ураховуючи межі касаційного перегляду, встановлені частинами першою, другою статті 341 КАС, Верховний Суд не може встановлювати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, так само як і не може здійснювати переоцінку наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 слід скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 380/4897/22 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Тацій С.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець