Рішення

від 11.09.2024 по справі 380/4897/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 рокусправа № 380/4897/22

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняБурлака І.Г.,

від позивачане прибув,

від відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про визнання дій протиправними скасування приписів.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду 01.03.2022 звернувся ОСОБА_2 (далі позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі відповідач, Інспекція ДАБК), в якому просить:

- визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, що полягають у проведенні 13.08.2021 позапланової перевірки на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Турянського, 33 в м. Львові, за наслідками чого складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №466-пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №1-466пп, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №2-466пп - протиправними;

- визнати протиправною та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп;

- визнати дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, що полягають у проведенні 28.09.2021 позапланової перевірки на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Турянського, 33 в м. Львові, за наслідками чого складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2021 №591-пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021 №1-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2021 №1-591-пп, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №2-466пп - протиправними;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021 про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Львів, вул. Турянського, 33.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проведення позапланової перевірки Інспекцією ДАБК складено акт та припис в яких вказано, що ОСОБА_2 самовільно провів реконструкцію по АДРЕСА_1 без документів, які надають право на виконання (підготовчих) будівельних робіт. Згідно з приписом від 09.03.2021 ОСОБА_2 висунута вимога про зупинення ведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що на момент проведення позапланової перевірки будівельні роботи по реконструкції квартири не проводились. Вважає дії Інспекції ДАБК незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викиданих у відзиві. Зазначив, що підставами для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 став лист Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23.12.2020 №18768/43/01/09-20. Водночас предметом розгляду даної справи є дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва в період з 06.08.2021 по 13.08.2021. Інспекція здійснювала цю перевірку з метою перевірки виконання вимог припису від 09.03.2021 на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2021 №466-пп. Позивач під час проведення перевірки був присутній, що підтверджується його підписом на звороті зазначеного направлення. Під час проведення перевірки встановлено, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.03.2021 з вимогою в 2-ох місячний термін з дня отримання даного припису усунути виявлені порушення не виконано, оскільки дозвільні документи в реєстрі будівельної діяльності на момент здійснення перевірки відсутні.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №380/4897/22 позов задоволено повністю /Т.І арк.спр. 210-216/.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 380/4897/22 без змін /Т.ІІ арк.спр. 40-48/.

Постановою Верховного Суду від 04.03.2024 у справі №380/4897/22 (адміністративне провадження №К/990/12809/23) касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі №380/4897/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду./Т.ІІ арк.спр. 136-144/.

При цьому, у зазначеній постанові Верховний Суд виснував, що суди попередніх інстанцій установили, що підставою для проведення перевірки позивача стало отримання Інспекцією листа Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області від 05.01.2020 №1.7-211-0006, однак у справі зазначений лист відсутній, як і відсутні докази витребування цього документа судами. Заперечуючи проти висновку судів про не здійснення позивачем будь-яких будівельних робіт (реконструкції об`єкта), Інспекція посилається на матеріали фотофіксації, отриманні в результаті проведення перевірки (а.с. 196 том 1-ий), а також на копії заяв ОСОБА_2 від 30.08.2021 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію за адресою АДРЕСА_2 (а.с.188, 189 т. 1-й). Відповідно до змісту ухвалених у справі судових рішень, зазначені докази залишені поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, що беззаперечно вплинуло на повноту та об`єктивність установлених у справі обставин.

Адміністративна справа №380/4897/22 надійшла на адресу суду 29.03.2024 (вх. №24259) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р. /Т.ІІ арк.спр. 148/.

Ухвалою суду від 02.04.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження /Т.ІІ арк.спр. 149/.

Ухвалою суду від 08.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ акр.спр. 167/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав вступні слова представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінивши письмові та фотодокази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

в с т а н о в и в :

На адресу Львівської міської ради 05.01.2021 (вх. №17-212-0006) надійшов лист Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23.12.2020 №18768/43/01/09-20 /Т.ІІ арк.спр.158/.

На підставі даного листа Інспекцією ДАБК видано наказ про проведення позапланової перевірки №43-п від 13.01.2021 та направлення для проведення позапланової перевірки від 13.01.2021 №43-пп на об`єкті проведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 у період з 13.01.2021 по 25.01.2021 та на підставі службової записки заступника начальника відділу інспекційної роботи від 13.01.2021 термін проведення перевірки продовжено на 2 робочих дні, про що видано наказ про проведення позапланової перевірки №75-п від 26.01.2021 та направлення для проведення позапланової перевірки від 26.01.2021 №75-пп. Після відвідування уповноваженими посадовими особами місця проведення будівельних робіт, складено акт №75-пп від 27.01.2021. Відповідно до акта перевірка не проводилась, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки відсутні.

З метою перевірки фактів, викладених у листі Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23.12.2020 №18768/43/01/09-20, відповідач повторно видав наказ про проведення позапланової перевірки №146-п від 23.02.2021 та направлення для проведення позапланової перевірки №146-пп від 23.02.2021 /Т.І. арк.спр.131/. За результатом проведеного заходу складено: акт позапланової перевірки №146-пп від 09.03.2021 /Т.І. арк.спр. 126-130/, яким встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 самовільно проведено реконструкцію квартири без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт; протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2021 щодо ОСОБА_2 за частиною 5 статті 96 КУпАП; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.03.2021/Т.І. арк.спр. 137/. з вимогою в 2-ох місячний термін з дня отримання даного припису усунути виявлені порушення та негайно зупинити будівельні роботи.

За результатами розгляду акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення від 09.03.2021, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №24-а від 24.03.2021 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, яка отримана відповідачем власноручно у день складення такої та сплачений ним у повному обсязі.

З метою перевірки виконання вимог припису від 09.03.2021 Інспекцією видано направлення для проведення позапланової перевірки від 06.04.2021 №233-пп, на підставі чого здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №233-пп від 09.02.2021, яким встановлено, що здійснити перевірку відповідно до пункту 9 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, неможливо, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки відсутні.

На підставі чергового направлення для проведення позапланової перевірки від 16.06.2021 №364-пп знову здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт з метою перевірки виконання вимог припису Інспекції від 09.03.2021. За результатами проведеного заходу складено знову складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №364-пп від 16.06.2021, в якому повторно зафіксовано, що здійснити перевірку неможливо, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки відсутні.

З метою перевірки виконання вимог припису від 09.03.2021 видано чергове направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2021 №466-пп /Т.І. арк.спр.139/, на підставі чого здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт. За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт позапланової перевірки №466-пп від 13.08.2021 /Т.І. арк.спр. 140-149/, яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_2 вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.03.2021 не виконано; протоколи про адміністративне правопорушення складені щодо ОСОБА_2 від 13.08.2021 №1-466-пп ОСОБА_3 арк.спр. 150-151/ за частиною 1 статті 188-42 КУпАП та №2-466-пп /Т.І. арк.спр. 152153/ за частиною 8 статті 96 КУпАП; припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 13.08.2021 /Т.І. арк.спр. 154/, який містить вимогу про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 /Т.І. арк.спр. 155/, який містить вимогу в 30-ти денний термін з дня отримання даного припису, провести знесення об`єкту самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , а земельну ділянку привести у попередній стан. За результатами розгляду акта перевірки та протоколів про адміністративні правопорушення від 13.08.2021, винесено постанову по адміністративне правопорушення №105-а від 31.08.2021 /Т.І. арк.спр. 156-157/ про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу та постанову по адміністративне правопорушення №106-а від 01.09.2021 /Т.І. арк.спр. 158-159/ про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

3 метою перевірки виконання вимог приписів від 13.08.2021 видано чергове направлення для проведення позапланової перевірки від 22.09.2021 №591-пп /Т.І. арк.спр.171/ на підставі чого здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт. За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №591-пп від 28.09.2021 /Т.І. арк.спр. 172-181/, яким встановлено, що припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466-пп виданий ОСОБА_2 - не виконаний, як і не виконано вимоги припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 13.08.2021 №1-466-пп; припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 28.09.2021, який містить вимогу про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколів про адміністративне правопорушення від 28.09.2021 винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення № 123-а від 11.10.2021 та № 125-а від 12.10.2021 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу /Т.І. арк.спр. 190-193/.

Вважаючи дії відповідача щодо здійснення перевірок та прийняття відповідних приписів та постанов за результатами проведених перевірок, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

За правилами частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджений «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі Порядок №553).

Відповідно до пункту 1 Порядку №553 він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Абзацом 4 пункту 9 Прядку №553 передбачено, що у випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Пункт 14 Порядку №553 передбачає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16, 18 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пункт 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI, підпункт 3 пункту 11 Порядку №553 передбачають повноваження посадових осіб інспекції під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю видавати обов`язкові для виконання приписи щодо зупинення будівельних робіт та усунення виявлених порушень містобудівного законодавства.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 16 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI на одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Приписи видаються посадовими особами, які проводять перевірку об`єктів будівництва.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У приписі встановлюється строк для його обов`язкового виконання.

За правилами пункту 41 Порядку №553 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:

- достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації;

- забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством;

- передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта;

- експлуатація об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;

- залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов`язковим згідно із законодавством;

- виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов`язковим згідно із законодавством;

- дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об`єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця;

- подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов`язковим;

- застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;

- додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;

- додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;

- забезпечення надійності та конструктивної безпеки об`єкта;

- внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.

Системний аналіз приписів статті 41 Закону №3038-VI та Порядку №553 свідчить, що за загальним правилом сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд встановив, що Інспекцією ДАБК 13.01.2021 та 23.02.2021 призначила позапланову перевірку будинку ( АДРЕСА_1 ) на підставі листа Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23.12.2020 №18768/43/01/09-20, в якому відділ поліції просив відповідача в межах своєї компетенції провести перевірку.

Однак слід зазначити, що такий лист не можна ототожнити із вимогою правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складеної на підставі ухвали слідчого судді, як це передбачено пунктом 7 Порядку №553.

Відповідно до акта позапланової перевірки №146-пп від 09.03.2021 /Т.І. арк.спр. 126-130/ встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 самовільно проведено реконструкцію квартири без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.

З метою перевірки виконання вимог припису від 09.03.2021 видано направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2021 №466-пп /Т.І. арк.спр.139/ та за результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено акт позапланової перевірки №466-пп від 13.08.2021 /Т.І. арк.спр. 140-149/, яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_2 вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.03.2021 не виконано.

3 метою перевірки виконання вимог приписів від 13.08.2021 видано чергове направлення для проведення позапланової перевірки від 22.09.2021 №591-пп /Т.І. арк.спр.171/ та результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №591-пп від 28.09.2021 /Т.І. арк.спр. 172-181/, яким встановлено, що припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466-пп виданий ОСОБА_2 - не виконаний, як і не виконано вимоги припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 13.08.2021 №1-466-пп.

Об`єктом перевірки в акті позапланової перевірки та приписі від 09.03.2021 зазначено квартиру за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 арк.спр. 126, 134, 137/. Позапланова перевірка 13.08.2021 проводилась щодо перевірки виконання вимог припису від 09.03.2021 за самовільно проведену реконструкцію квартири, а 28.09.2021 щодо виконання вимог припису від 13.08.2021 щодо заборони експлуатації закінченого будівництвом об`єкта.

Суд встановив, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Частина будинок за цією адресою перебуває у приватній (спільній сумісній) власності ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та складає 54/100.

Позивач зазначає, що здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_4 ще у 2013 році. На підтвердження правомірності дій щодо реконструкції квартири АДРЕСА_4 надав до суду:

- копію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ142131500532 від 30.05.2013 /Т.ІІ. арк.спр. 3-8/;

- копію топографічного знімання /Т.ІІ. арк.спр. 17/;

- копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок станом на 19.03.2013 /Т.ІІ. арк.спр. 18-20/;

- копію листа Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) №1323/04/13-23 від 24.02.2023 /Т.ІІ. арк.спр. 9/;

- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7423237 від 31.07.2013 /Т.ІІ. арк.спр. 10-11/;

- копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №247654150 від 11.03.2021 /Т.ІІ. арк.спр. 12-16/.

Відповідно до зазначених документів позивач у травні 2013 року на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ082131480070 від 28.05.2013 здійснив реконструкцію об`єкта квартири АДРЕСА_5 . Здійснив реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що підтверджується листом ДІАМ. Відповідно до листа ДІАМ в архівній складовій Реєстру будівельних робіт міститься інформація про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Львівській області, №ЛВ142131500532 від 30.05.2013 щодо об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 ».

Також, позивач здійснив державну реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт. Відповідно до витягу та інформації з Державного реєстру у приватній (спільній сумісній) власності позивача з 30.07.2013 перебуває 54/100 частки двоповерхового житлового будинку та складає: загальна площа 192,9 м2 (з них житлова 111,8 м2), нежитлова будівля торгівлі під літерою «В-1» площею 27,3 м2, сарай під літерою «Б» 4,0 м2.

Згідно з положеннями частини 1 статті 39 Закону №3038-VI (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (частина 5 статті 39 Закону №3038-VI).

Згідно з вимогами частини 9 статті 39 Закону №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.

Суд встановив, що позивач зареєстрував право власності на об`єкт нерухомості будинок АДРЕСА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7423237 від 31.07.2013.

Таким чином, повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації вичерпали свою дію оформленням права власності на об`єкт реконструкції внаслідок його узаконення.

Водночас суд зазначає, що Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання саме замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №3038-VI визначено поняття замовника, як фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Окрім того слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» визначено, що до переліку входять роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції.

Приписами пунктів 1, 2, 4 цього Переліку, зокрема, передбачено роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1); роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції; заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків.

Згідно із пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Україні від 24.05.2001 №127, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 №582/5773, не належать до самочинного будівництва: у квартирах (багатоповерхових будинках) - перепланування, не пов`язані з змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, без порушенні несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, знесення печей, камінів та грубок, заскленні балконів, лоджій, улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах перестановка в межах призначених приміщень, обладнання; поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень; заміна матеріалу стін будинків садибного типу, будівель без збільшення розміру фундаменту чи поверховості (допустиме відхилення площі 5 %).

Однак слід зазначити, що сторонами не надано суду будь-якого повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи наявності процесу будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , після введення в експлуатацію у 2013 році реконструйованої квартири АДРЕСА_4 . Відповідачем також не доведено і того, що ОСОБА_2 має статус суб`єкта містобудування в контексті викладених норм Закону №3038-VI та Порядку №553. Крім того, Інспекцією ДАБК не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , проводилися роботи, які непередбачені викладеними нормами та вимагають отримання дозволу на їх виконання.

Надані відповідачем фото, суд до уваги не бере, оскільки такі не містять інформації щодо дати створення таких. Лише одне фото датоване 16.06.2021, однак таке зроблено під час перевірки, що не могла бути проведена у зв`язку із відсутністю суб`єкта господарювання (акт від 23.06.2021 №364-пп) та не підтверджує проведення будівельних робіт.

З викладеного суд висновує, що відсутність у ОСОБА_2 статусу суб`єкта містобудування та факту виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , після введення в експлуатацію у 2013 році реконструйованої квартири АДРЕСА_4 виключає можливість проводити перевірку ОСОБА_2 на підставі та у спосіб, визначений Порядком №553 та статтею 41 Закону №3038-VI. Тому, підстав для проведення відповідачем позапланової перевірки не було.

Отже, в даному випадку не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Також суд зазначає, що згідно вимог статті 41 Закону №3038-VI та пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

За викладеного врегулювання порядку оформлення перевірок слід виснувати, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених під час проведення перевірки та відображених обставин у відповідному акті. Обставини, зафіксовані контролюючим органом у акті перевірки, протоколі та приписі також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб`єкта містобудування.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у пункті 13 Порядку №553.

Так, відповідно до підпунктів 3-5 пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта (пункт 21 Порядку №553).

Так, нормами Порядку №553 з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 09.02.2021 у справі №826/10284/16.

Суд встановив, що в усіх оформлених за результатами позапланових перевірок документах і, зокрема, від 13.08.2021 та 28.09.2021 зазначено, що в останній день перевірки для підписання та отримання ОСОБА_5 не з`явився, а документи надіслані поштою. Однак відповідач надав до суду докази направлення лише тих документів, які складені за результатами позапланової перевірки 28.09.2021 /Т.І. арк.спр.187/.

Отже, акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу встановлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 по справі №210/3059/17.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що перевірки щодо ОСОБА_5 проведено з порушенням процедури, а тому акти, складені за їх наслідками не є належними доказами виявлених порушень та не можуть бути підставою для складання на їх підставі протоколів і постанов про накладення штрафу на позивача.

Крім того, суд зазначає, що за змістом абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі Порядок №244), цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За положеннями пункту 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку №244).

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування (пункт 10 Порядку №244).

За нормами пункту 13 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (пункт 15 Порядку №244).

Пунктом 3 Порядку №244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Тобто, направлення документів засобами поштового зв`язку або через електронний кабінет передбачено лише у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №520/235/20.

Разом з тим, належних доказів відмови позивача від підписання акта та протоколу відповідачем не надано. Відмітку про відмову посадової особи позивача від підписання акту та протоколу, проставлення якої передбачено пунктом 13 Порядку №244 також не здійснено, зазначено про відсутність в останній день перевірки позивача.

Згідно з пунктом 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

За приписами абзацу 2 пункту 17 Порядку №244 відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Однак відповідачем надано докази своєчасного та у належний спосіб повідомлення позивача про час і місце розгляду справи лише щодо перевірки, проведеної 28.09.2021.

Наявність відомостей про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в протоколі від 13.08.2021, а саме о 13 год. 30 хв. 04.09.2021, не свідчить про належне повідомлення, оскільки такий не вручено позивачу, через що ОСОБА_5 не може вважатися таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доказів повідомлення позивача не пізніше, ніж за 3 доби про розгляд справи відносно позивача в інший спосіб, ніж поштою, відповідачем також не надано.

Суд зазначає, що відсутність доказів обізнаності позивача з фактом складення протоколів, а також доказів ухилення позивача від підписання актів перевірок та протоколів свідчить про недотримання відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ОСОБА_5 .

Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) викладено, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначено, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

З викладеного суд висновує, що дії відповідача з приводу проведення позапланової перевірки не відповідають вимогам Закону №3038-VI, Порядку №553, вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів, розгляду справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними. Тому, приписи відповідача, складені за результатами проведених позапланових перевірок також підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.

Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення позапланової перевірки 13.08.2021.

3. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп.

4. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп.

5. Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення позапланової перевірки 28.09.2021.

6. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034, вул. Угорська, 7А, м. Львів; ЄДПОУ 40181003) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2024.

Суддя Кравців Олег Романович