Ухвала

від 24.12.2024 по справі 380/4897/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа №380/4897/22

адміністративне провадження №К/990/49786/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №380/4897/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання дій протиправними скасування приписів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якому просив:

- визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, що полягають у проведенні 13.08.2021 позапланової перевірки на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками чого складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №466-пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №1-466пп, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №2-466пп - протиправними;

- визнати протиправною та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп;

- визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, що полягають у проведенні 28.09.2021 позапланової перевірки на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками чого складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2021 №591-пп; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021 №1-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2021 №1-591-пп, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп; протокол про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.08.2021 №2-466пп - протиправними;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021 про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення позапланової перевірки 13.08.2021.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №1-466пп.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.08.2021 №2-466пп.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення позапланової перевірки 28.09.2021.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2021.

23.12.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №380/4897/22 забезпечена до загального доступу 04.12.2024. Строк на касаційне оскарження починається з 05.12.2024 та спливає 06.01.2025.

Касаційна скарга направлена до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 23.12.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження судових рішень.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо плати судового збору за подання касаційної скарги слід зазначити таке.

Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тим, що в бюджеті Інспекції відсутні кошти, які можуть бути використані на сплату судового збору, тому такі кошти необхідно замовляти через органи Державного казначейства України, що значно затримує у часі оплату судового збору. Скаржник також вказує на введення в Україні воєнного стану.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідачем не зазначено умов, визначених статтею 8 Закону №3674-VI за наявності яких суд може прийняти ухвалу про відстрочення сплати судового збору, а отже клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Щодо суми судового збору слід зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 гривня.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду у 2022 році та заявив 3 вимоги немайнового характеру.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить три позовні вимоги немайнового характеру складав 2977,20 грн. (2481*0,4)*3=2977,2).

Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подачу даної касаційної скарги складає 5954,40 грн. (2977,2*200%=5954,4).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, скаржнику необхідно усунути вказані недоліки шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №380/4897/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання дій протиправними скасування приписів - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Судді С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець