Рішення

від 04.03.2024 по справі 952/166/21

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/166/21

Провадження № 2/626/50/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді в порядку загального позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, цивільну справу №952/166/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про поновлення порушеного права,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Надія» про поновлення порушеного права в якому просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» повернути йому земельну ділянку площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області;

- скасувати державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №58/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області, здійснену 22.10.2018 року, номер запису про інше речове право 28539269, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43674018 від 25.10.2018 року;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» повернути йому земельну ділянку площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області;

- скасувати державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №59/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області, здійснену 22.10.2018 року, номер запису про інше речове право 28542517, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43679419 від 25.10.2018 року;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» повернути йому земельну ділянку площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області;

- скасувати державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №60/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області, здійснену 22.10.2018 року, номер запису про інше речове право 28545311, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43682260 від 25.10.2018 року;

- стягнути судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.2013 року зареєстрованого в реєстрі за № 1005 він є власником земельних ділянок площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225 та площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, розташованих в межах Забаринської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.2013 року зареєстрованого в реєстрі за №1011 він є власником земельної ділянки площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107 розташованої в межах Забаринської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки перебувають в користуванні в ТОВ «Надія». Відповідно до Договору оренди земельної ділянки № 58/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 2853269 земельна ділянка площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225, строк дії оренди до 22.10.2028 року. Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 59/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 27542517 земельна ділянка площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, строк дії оренди до 22.10.2028 року. Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 60/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 28545311 земельна ділянка площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107, строк дії оренди до 22.10.2028 року. Ознайомившись з примірниками оспорюваних договорів оренди земельних ділянок він впевнився, що підпис в пункті «19. Реквізити сторін та підписи», підпис в рядку «Орендодавець» від імені « ОСОБА_1 » договорів оренди земельної ділянки № 58/18 від 15.10.2018 року, № 59/18 від 15.10.2018 року; № 60/18 від 15.10.2018 року йому не належить. Відповідно його волевиявлення щодо укладення Договору оренди земельної ділянки №58/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 2853269 земельна ділянка площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225; Договору оренди земельної ділянки №59/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 27542517 земельна ділянка площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109; Договору оренди земельної ділянки № 60/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 28545311 земельна ділянка площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107 за даними договорами не було, сторонніх осіб він не уповноважував на підписання спірних договорів оренди земельних ділянок, відповідно останні не можуть вважатися укладеними. За захистом порушеного права він звернувся до Зачепилівського районного суду Харківської області з позовною заявою. При розгляді цивільної справи Зачепилівським районним судом Харківської області № 620/613/19 встановлено, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 22756 Харківського наукового-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. С.М.Бокаріуса складеного 29.01.2020 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі №58/18 оренди земельної ділянки від 15.10.2018 року розташований на зворотній стороні третього аркуша документа в розділі «підписи сторін» у графі «Орендодавець»; договорі №59/18 оренди земельної ділянки від 15.10.2018 року розташований на зворотній стороні третього аркуша документа в розділі «підписи сторін» у графі «Орендодавець»; договорі №60/18 оренди земельної ділянки від 15.10.2018 року розташований на зворотній стороні третього аркуша документа в розділі «підписи сторін» у графі «Орендодавець» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Таким чином судом першої інстанції достеменно встановлено факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваних договорів оренди земельної ділянки на умовах, що в них викладені, та підтверджені висновком судово-почеркознавчої експертизи № 22756 Харківського наукового-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. С.М.Бокаріуса від 29.01.2020 року, як наслідок договір оренди земельної ділянки №58/18 від 15.10.2018 року, договір оренди земельної ділянки №59/18 від 15.10.2018 року; договір оренди земельної ділянки №60/18 від 15.10.2018 року визнано неукладеними. Однак внаслідок обрання неефективного способу захисту, в задоволені позовних вимог про визнання договору оренди землі недійним, рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.12.2020 року у справі № 620/613/19 відмовлено з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц). Відповідно вважає, що державна реєстрація спірних договорів оренди земельних ділянок має бути скасована, а земельні ділянки провернуті.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді Зачепилівської районного суду Харківської області від 03.03.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 20.05.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом (справа №952/166/21).

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 10.08.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області 18.01.2022 року закрито провадження по цивільній справі №952/166/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про поновлення порушеного права; зустрічним позовом ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 03.04.2023 року ухвалу Зачепилівського районного суду Харківської області від 18.01.2022 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розпорядженням Зачепилівського районного суду Харківської області від 07.09.2023 року на підставі п. 2 ч. 1 та ч. 4 ст. 31 ЦПК України цивільну справу №952/166/21 передано на розгляд до Красноградського районного суду Харківської області.

Ухвалою від 25.09.2023 року суддею Красноградського районного суду Харківської області прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про поновлення порушеного права із зустрічним позовом ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в своє провадження призначено судове засідання по розгляду цивільної справи.

Ухвалою від 27.02.2024 року зустрічну позовну заяву ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» про поновлення порушеного права.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Орєхової Н.В. 27.02.2024 року до суду надійшла письмова заява в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не прибув 30.01.2024 року та 27.02.2024 року, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення Укрпошти з відміткою про отримання судових повісток (а.с. 243,248), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позовну заяву про поновлення порушеного права, не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У постанові Пленумом Вищого спеціалізовано суду України розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014 року дані судам зокрема такі пояснення: строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження. Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв`язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, при цьому у справі достатньо наявних матеріалів для її розгляду та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Так як представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно ст.280 ЦПК, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач заперечень проти такого вирішення справи не надав.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Позиція суду.

Суд вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.2013 року зареєстрованого в реєстрі за № 1005 ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225 та площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, розташованих в межах Забаринської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.2013 року зареєстрованого в реєстрі за №1011 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107 розташованої в межах Забаринської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані земельні ділянки перебувають в користуванні в ТОВ «Надія».

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки № 58/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 2853269 земельна ділянка площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225. Строк дії оренди до 22.10.2028 року.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 59/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 27542517 земельна ділянка площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109. Строк дії оренди до 22.10.2028 року.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 60/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 зареєстрованого 22.10.2018 року номер запису про інше речове право 28545311 земельна ділянка площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107. Строк дії оренди до 22.10.2028 року.

Позивач заперечує підписання примірників Договорів оренди землі №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року.

Заочним рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.12.2020 року №620/613/19 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про визнання правочинів недійсними залишено без задоволення, з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним, так як спірні Договори оренди земельних ділянок №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року є неукладеними.

Крім того ОСОБА_1 даним рішенням роз`яснено, що, за наявності для того підстав позивач не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права (договору оренди). Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96)).

У справі №620/613/19 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про визнання правочинів недійсними за клопотанням ОСОБА_1 була призначена почеркознавча експертиза у ХНДІСЕ ім Засл. проф. М.С.Бокаріуса.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №22756 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса складеного 29.01.2020 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі № 58/18 оренди земельної ділянки від 15.10.2018 року розташований на зворотній стороні третього аркуша документа в розділі «підписи сторін» у графі «Орендодавець»; договорі №59/18 оренди земельної ділянки від 15.10.2018 року розташований на зворотній стороні третього аркуша документа в розділі «підписи сторін» у графі «Орендодавець»; договорі №60/18 оренди земельної ділянки від 15.10.2018 року розташований на зворотній стороні третього аркуша документа в розділі «підписи сторін» у графі «Орендодавець» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом встановлено, що висновок судово-почеркознавчої експертизи №22756 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 29.01.2020 року стосується предмета доказування, відповідає положенням статті 102 ЦПК України і підготовлений в рамках іншої цивільної справи.

Таким чином, судом встановлено, що підпис у Договорах оренди №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року ОСОБА_1 не належать, будь-яких доручень іншій особі з повноваженнями на підписання даних від його імені, він нікому не надавав в тому числі, і відповідачем не надано доказів щодо таких повноважень, але державна реєстрація вказаних договорів відбулась.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 6322281000:05:000:0109, 6322281000:04:000:0225, 6322281000:05:000:0107 за ТОВ «НОВИЙ САД», підстава виникнення іншого речового права договори оренди землі №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року.

У зв`язку з реорганізацією ТОВ «Новий сад» шляхом приєднання до ТОВ «Надія» земельні ділянки знаходяться в оренді ТОВ «Надія».

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд вважає наступне.

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини та оцінка доказів, наданих сторонами.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно частини першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Згідно з частиною 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини пов`язані з орендою землі, є Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У пункті 8 постанова Пленуму ВСУ №09 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК 435-15 підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Разом з цим, у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.»

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Заочним рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.12.2020 року №620/613/19 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про визнання правочинів недійсними було встановлено судом, що підпис у спірних договорах оренди №58/18, №59/18, №60/18 від 15.08.2018 року ОСОБА_1 не належить, будь-яких доручень іншій особі з повноважень підписання даних договорів оренди від його імені нікому не надавав і відповідач таких доказів не надав, у зв`язку із чим договорах оренди №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року є неукладеними, але у задоволенні позову відмовлено з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

При цьому ОСОБА_1 було роз`яснено, що за наявності для того підстав позивач не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права (договору оренди).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача ТОВ «Надія» повернути земельні ділянки її власнику є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрацію договорів оренди землі №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦПК України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 6322281000:05:000:0109, 6322281000:04:000:0225, 6322281000:05:000:0107 за ТОВ «НОВИЙ САД», підстава виникнення іншого речового права договори оренди землі №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року.

Разом з тим, реєстрація права оренди (договору оренди) щодо неукладених договорів оренди №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження його власністю - земельними ділянками з кадастровими номерами: 6322281000:05:000:0109, 6322281000:04:000:0225, 6322281000:05:000:0107.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Даний висновок суду базується на правових висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 05.08.2020 по справі № 125/702/17.

Отже, реєстрація права оренди (договорів оренди) за ТОВ «Новий сад» на вищевказані земельні ділянки, на підставі договорів оренди земельних ділянок №58/18, №59/18, №60/18 від 15.10.2018 року, які є неукладеними, не відповідає вимогам закону та порушує права позивача, враховуючи що право оренди на спірні земельні ділянки зареєстроване на даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а отже суд вважає за необхідне скасувати записи про державну реєстрацію прав оренди за ТОВ «Новий сад» (ТОВ «Надія»).

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що даний позов ОСОБА_1 про повернення земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію речового права (договорів оренди - прав оренди) підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Надія» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 5448,00 грн на відшкодування підтверджених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Надія» Красноградського району Харківської області про поновлення порушеного права - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки №58/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 1,3767 га кадастровий номер 6322281000:04:000:0225, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області, здійснену 22.10.2018 року, номер запису про інше речове право 28539269, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43674018 від 25.10.2018 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки №59/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,9721 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0109, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області, здійснену 22.10.2018 року, номер запису про інше речове право 28542517, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43679419 від 25.10.2018 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки №60/18 від 15.10.2018 року укладеного між ТОВ «Новий сад» та від імені ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 5,3493 га кадастровий номер 6322281000:05:000:0107, яка знаходиться на території Забаринської сільської ради Зачепилівської сільської ради Харківської області, здійснену 22.10.2018 року, номер запису про інше речове право 28545311, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43682260 від 25.10.2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (ЄДРПОУ 32184916, місце знаходження: 63335, Харківська область, Красноградський район, селище Покровське, вул.Миру, 2А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати на оплату судового збору в сумі 5448 (п`ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 04.03.2024 року.

Суддя