Ухвала від 05.03.2024 по справі 444/930/16-к

Справа № 444/930/16-к

Провадження № 1-кп/444/111/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

під час проведення судового засідання в залі суду в м. Жовкві Львівської області по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140000000279, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.354 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Захисник подав письмове клопотання про визнання протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи №14/1-549 від 21.03.2016 з доданими носіями інформації, протоколу про результату аудіоконтролю особи №14/1-552 від 21.03.2016, протоколу про результати візуального спостереження за особою №14/1-554 від 21.03.2016 та протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/1-555 від 21.03.2016 з доданим носієм інформації недопустимими доказами.

У судовому засіданні захисник підтримав своє клопотання.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Заявлені в клопотанні докази, що їх просить визнати недопустимими захисник можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Очевидності недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає й уважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

Таким чином на цій стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує захисник.

За таких обставин у задоволенні клопотання потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 87, 89 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника про визнання протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи №14/1-549 від 21.03.2016 з доданими носіями інформації, протоколу про результату аудіоконтролю особи №14/1-552 від 21.03.2016, протоколу про результати візуального спостереження за особою №14/1-554 від 21.03.2016 та протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/1-555 від 21.03.2016 з доданим носієм інформації недопустимими доказами - відмовити.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий ОСОБА_1