Рішення

від 22.02.2024 по справі 712/11222/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2/712/ 553/24

Справа № 712/11222/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі КАПЛЯ А.С.

з участю адвокатів СТЕПАНЕНКА О.М., ДУБІНСЬКОГО В.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, посилаючись на те, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2023 відповідач ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено відповідне покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 11 липня 2023 року приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , на грунті виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, підійшла до позивача ОСОБА_4 , та тримаючи в правій руці поліетиленовий пакет з твердим тяжким предметом нанесла останній один удар у ліву скроневу ділянку голови. Як наслідок, згідно висновку експерта № 02-01/709 від 11.08.2023, у потерпілої ОСОБА_4 мала місце травма голови зі струсом головного мозку. Вказана травма голови відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та не є небезпечним для життя як в момент заподіяння, так і своєму клінічному протіканні.

Так, під час розгляду матеріалів кримінального провадження, потерпілою особою - цивільним позивачем пред`являвся цивільний позов про стягнення з відповідача у повному обсязі збитків, які складалися з вартості лікарських засобів, які необхідні були для відновлення ушкодженням здоров`я, яке заподіяно відповідачем, що підтверджено фіскальним чеком на придбання ліків на суму 3 698 гри. від 12.07.2023 №3000420990. Ліки, які зазначені в чеку, придбавались за призначенням лікарів. Вказана сума є сумою матеріальних збитків.

Крім того, вважає, що діями відповідача їй також завдано моральну шкоду, які оцінює в 50000 грн.

У зв`язку з цим, просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 3 698 грн., моральну шкоду в сумі 50000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11000 грн., а всього 64698 грн.

Ухвалою від 09 листопада 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 грудня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Позивач та її адвокат Степаненко О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та її адвокат Дубінський В.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та не заперечували проти стягнення матеріальної шкоди в заявленому позивачем розмірі та моральної шкоди, розмір якої не перевищує матеріальної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін судового процесу, думку адвокатів, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2023 відповідач ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено відповідне покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 11 липня 2023 року приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , на грунті виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, підійшла до позивача ОСОБА_4 , та тримаючи в правій руці поліетиленовий пакет з твердим тяжким предметом нанесла останній один удар у ліву скроневу ділянку голови. Як наслідок, згідно висновку експерта № 02-01/709 від 11.08.2023, у потерпілої ОСОБА_4 мала місце травма голови зі струсом головного мозку. Вказана травма голови відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та не є небезпечним для життя як в момент заподіяння, так і своєму клінічному протіканні.

Як вбачається з вказаного вироку, потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 .

В позовній заяві позивачем вказано, що діями відповідача їй було завдано. зокрема, матеріальні збитки, які складаюся з вартості лікарських засобів, які необхідні були для відновлення ушкодженням здоров`я. На підтвердження своїх позовних вимог, які безпосередньо випливали з висунутого обвинувачення, позивачем надано суду фіскальний чек на придбання ліків на суму 3 698 гри. від 12.07.2023 №3000420990. Ліки, які зазначені в чеку, придбавались за призначенням лікарів. На підтвердження цього позивачем надано рекомендації лікаря КНП «Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка» Жаврід Л.В. від 12.07.2023.

Таким чином, вказує, що загальна сума матеріальних витрат понесених нею внаслідок протиправної поведінки Відповідача складає 3 698 грн.

Частиною 1ст. 22 ЦК Українивизначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно до положеньст.1166 ЦК Україниєдиною підставою для цивільно - правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, ч. 2ст. 1166 ЦК Українипередбачає, що вина заподіювача шкоди припускається, тобто обов`язок доведення відсутності вини покладається на нього самого, до цього часу він вважається винним; обсяг відшкодування шкоди не залежить від завдання шкоди умисно чи необережно, тобто береться до уваги тільки наявність вини, а не її форма. Тільки у випадках, встановлених законом, відповідач може бути звільнений від обов`язку відшкодовувати завдану шкоду за відсутності його вини, наприклад, в результаті непереборної сили, тобто надзвичайної і невідворотної зовнішньої події, яка повністю звільняє відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду (це явища суспільного характеру і вибухи епідемій, епізоотій, стихійні лиха та інше).

Статтею 1177 ЦК Українивизначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 6ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, з огляду на положення статті 509 та з урахуванням приписів статей11,22,599,1166-1168 ЦК Українифакт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду України №6-954цс16 від 26 жовтня 2016 року.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 7постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Оскільки вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 125 Кримінального кодексу Українивже була встановлена вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2023 року, ухваленого на основі викладених у ньому доказів, а також враховуючи надані позивачем письмові докази, що підтверджують понесення матеріальних витрат позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування відповідачем матеріальної шкоди завданої вищевказаним правопорушенням на суму 3698 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім матеріальної шкоди, неправомірними діями відповідача також завдано потерпілій немайнових втрат, тобто моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди передбаченестаттею 23 Цивільного кодексу України.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивачка стверджує, що через спричинення їй тілесних ушкоджень, які відповідач наносила в присутності малолітньої дитини позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона зазнала моральної шкоди. Проживання позивача в одному дворі з відповідачем викликає у позивача відчуття страху, та занепокоєння, що такі неправомірні дії відповідача можуть повторитись, а тому позивач з моменту подій живе у постійному стресі. Зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до її душевних страждань,- стану постійного стресу, та спричиняє їй не лише моральні страждання, що змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я. При визначенні грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, просила стягнути із відповідача на її користь 50 000 грн. моральної шкоди.

Відповідач завдану моральну шкоду визнала частково та не заперечувала проти її відшкодування в розмірі, який не перевищує матеріальної шкоди.

Суд, оцінюючи надані сторонами в судовому засіданні пояснення щодо позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди, приходить до наступного.

Відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч. 1ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Верховний суд України в п. 1Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4(з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановленеКонституцієюта законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

У відповідності до ч. 3ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховним судом України в п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4(з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При ньому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом достовірно встановлено, що винні дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв`язку із заподіяною позивачці матеріальною та моральною шкодою.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд враховує характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, інші конкретні обставини справи, а саме те, що дана шкода була понесена нею в результаті злочинних та умисних дій відповідача, порушення в результаті укладу життя позивача, вимоги розумності і справедливості, та вважає справедливою та спів розмірною сумою відшкодування моральної шкоди в розмірі 8 000 грн., тому в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

В позовній заяві позивач зазначила відомості про понесення витрат на правничу допомогу в сумі 11 000 грн.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Степаненко Олександр Михайлович, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 1384 від 26 липня 2023 року, укладеним між адвокатом Степаненко О.М. та Осіповою К.В., Додатковим договором № 1384/1 від 26 липня 2023 року, Детальним описом робіт (наданих послуг) із зазначенням загального розміру витрат на професійну правничу допомогу 11000 грн., платіжною інструкцією на суму 11000 грн. від 26.07.2023 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Позивач дійсно отримала правову допомогу, а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 11 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1177 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі3698грн., моральну шкоду в сумі 8000грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн., а всього 19698 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текстсудового рішенняскладено 04 березня 2024 року.