Постанова від 05.03.2024 по справі 172/1241/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/188/24 Справа № 172/1241/23 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

05 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів: Никифоряка Л.П., Новікової Г.В.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горшкової Лілії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування наказу про звільнення, стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,

- заслухавши доповідь судді Гапонова А.В., -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування наказу про звільнення в частині підстави звільнення, визнання підстави звільнення, стягнення компенсації при звільненні, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

20 лютого 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горшкова Лілія Володимирівна задоволено частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2023 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування наказу про звільнення, стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Змінено підставу звільнення ОСОБА_1 , та вважати його звільненим з посади заступника генерального директора з економіки Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» наказом генерального директора товариства № 311-к від 06.06.2023 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 30454644) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- матеріальну допомогу при звільненні у розмірі 318 000 (триста вісімнадцять тисяч) гривень, з відрахуванням від зазначеної суми відповідних податків та зборів;

- середній заробіток за час розрахунку при звільненні у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, з відрахування від зазначеної суми відповідних податків та зборів:

- в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень;

- сплачений судовий збір у розмірі 8 203 (вісім тисяч двісті три) гривні 38 коп.

26 лютого 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Горшкової Лілії Володимирівни про стягнення витрат на правову допомогу.

Оскільки вказане клопотання надійшло до апеляційного суду вже після винесення постанови у справі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.

У своєму клопотанні представник ОСОБА_1 - адвокат Горшкова Лілія Володимирівна, просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним винести додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Горшковою Л.В.надано акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 14.11.2023 року та прибутковий касовий ордер №15 від 30.06.2023 року про сплату грошових коштів за надані юридичні послуги в сумі 30000 грн.

Із наданого акту №1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 14.11.2023 року суд встановив, що адвокатом Горшковою Л.В. надані ОСОБА_1 такі послуги: наданння консультацій, аналіз наданих документів, складання процесуальних документів, здійснення розрахунків середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення, інфляційних витрат, звернення до суду, представництво інтересів в суді першої інстанції, отримання копії рішення суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Горшковою Л.В.надано акт №2 приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.02.2024 року та прибутковий касовий ордер №20 від 14.11.2023 року про сплату грошових коштів за надані юридичні послуги в сумі 15000 грн.

Із наданого акту №2 приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.02.2024 року суд встановив, що адвокатом Горшковою Л.В. надані ОСОБА_1 такі послуги: надання консультацій, аналіз законності та обґрунтованості судового рішення першої інстанції, пошук судової практики, складання апеляційної скарги, звернення до суду, представництво інтересів в суді апеляційної інстанції, отримання копії рішення суду.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи (яка, на думку колегії суддів, не є занадто складною), колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачем, у сумі 12 000 грн.

З урахуванням усіх наведених обставин, що мають значення для вирішення цього правового питання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такий розмір буде об`єктивним та справедливим.

Керуючись ст. ст.270, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування наказу про звільнення, стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 30454644) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: