Постанова

від 21.02.2024 по справі 643/8610/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 лютого 2024 року

м. Харків

справа № 643/8610/23

провадження № 22-ц/818/650/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Носової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне підприємство «КРИСТАЛ БУК» про визнання авторського права та припинення порушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2023 року, ухвалене суддею Товготько Т.М. ,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: визнати за ОСОБА_1 авторське право (право вважатися творцем) на твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим»; припинити порушення авторського права ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_5 твору ОСОБА_6 « ОСОБА_7 про інтимні речі»; судові витрати покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що позивач ОСОБА_1 є кандидаткою медичних наук, доцентом, педіатром, дитячим пульманологом, працювала на кафедрі пропедевтики педіатрії №2 Харківського національного медичного університету з 2012 по 2023 рік, з 2017 по 2019 очолювала клінічну роботу кафедри, проводила клінічні та патологоанатомічні конференції на клінічній базі кафедри пропедевтики педіатрії №2 в ОДКБ-1. Є авторкою більше ніж 35 наукових статей з педіатрії, 2 патентів на корисну модель. В жовтні 2022 року позивачем було завершено створення твору під назвою «Про інтимне просто малюкам і дорослим», надалі Твір, який було створено нею в рамках договору №22/08/01-А про створення за замовленням і використання твору, укладеного між Позивачем та видавництвом ПП «КРИСТАЛ БУК». Власником прав на Твір відповідно до зазначеного договору є ПП «КРИСТАЛ БУК». Автором ілюстрації до Твору та дизайну обкладинки є ОСОБА_3 , з якою Позивач працювала у постійній творчій взаємодії, ухвалюючи творчі рішення стосовно того, яких фрагментів тексту мають стосуватися ілюстрації, на чому має бути закцентувано увагу, вибору стилю виконання ілюстрацій тощо.Твір є результатом індивідуальної творчої праці позивача, що містить низку творчих рішень, отже є об`єктом авторського права. Твір є зразком науково-популярної літератури, присвячений питанням статевого виховання малюка через просту та зрозумілу розповідь про будову тіла, фізіологічні процеси, гігієну, зачаття та появу малюка на світ, кордони тіла та безпечну поведінку. Твір призначений для читання дітьми від 5 до 9 років та їхніми батьками.09.03.2023 Твір було підписано до друку з готового оригінал-макета та надруковано у ПП «Юнісофт» накладом 5000 примірників, що підтверджується вихідними даними друкованого ОСОБА_8 , виданню якого було присвоєно ISBN 978-617- 547-386-3, після чого розпочалося розповсюдження. Відповідач є авторкою іншого науково-популярного видання під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке присвячене питанням статевого виховання дітей від 4 до 10 років та, як зазначено в вихідних даних надрукованого примірнику, «розповідає про дуже важливі речі - органи, які ми прикриваємо білизною.».

Як зазначено у вікіпедії ( ОСОБА_9 ), та на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належить відповідачеві ОСОБА_2 , вона є український секс-педагог, експертка з сексуальної освіти, блогерка, колишня журналістка. ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтернеті на сторінці соціальної мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка належить відповідачеві ОСОБА_2 , з`явився допис (пост), яким, зокрема, було поширено наступну інформацію: « ІНФОРМАЦІЯ_5 " ОСОБА_7 про інтимні речі" вкрало видавництво ОСОБА_10 і Харківська лікарка Катерина Яновська. Я завжди відстежую усі книжкові новинки по темі секспросвіти, щоб радити батькам нові видання, тож майже одразу побачила плагіат". Схожими були не тільки назва, анотація, оформлення обкладинки (вони навіть заокруглені куточки повторили), але й ілюстрації, структура, текст, підписи до малюнків. Звісно, слова переставлені місцями, у "плагіаті" додано розділ про вагітність і пологи, чого нема в "Малечі". ...», що свідчить про невизнання відповідачем авторського права позивача на створений нею Твір. Приналежність Відповідачеві зазначеної Facebook-сторінки, а також зміст вказаного посту підтверджуються Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 18.08.2023 №176/2023-Д та Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 18.08.2023 №195/2023-ЗВ, складеними ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес». Позивач ставить до відома, що сторінка відповідача на Facebook має 56202 підписників. Відповідач є також власником акаунту в Instagram (https://www.instagram.com/sexinforia/, де зазначено, що ОСОБА_2 має 317 000 підписників. З появою вказаної вище публікації ОСОБА_11 , яку також було продубльовано на її акаунті в Instagram, до позивача через мережу Facebook та в Instagram почали надходити, ймовірно від прихильників відповідача, багаточисельні ненависницькі повідомлення із звинуваченнями в плагіаті, цькуванням та вимаганням знищити ОСОБА_12 . Через це видавництву ПП «КРИСТАЛ БУК» довелося прибрати книгу ОСОБА_1 з продажу до з`ясування всіх обставин. Станом на дату подачі цієї позовної заяви Твір позивача не знаходиться в цивільному обороті (не розповсюджується). Вищевикладене змусило позивача звернутися до суду з захистом свого порушеного права. Зазначає, що Твір позивача не містить плагіату та незаконних запозичень з книги відповідача.Книги «Про інтимне просто малюкам і дорослим» та « ОСОБА_7 про інтимні речі» є самостійними, незалежними один від одного творами.

Рішенням Московського районногосуду м.Харкова від21листопада 2023року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне підприємство «КРИСТАЛ БУК» про визнання авторського права та припинення порушення відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що відповідачпроти приналежностійому зазначеноїFacebook-сторінкиіз викладеноютам інформацієюне заперечував.Вказує,що судом,згідно рішення,встановлено фактпублічного невизнанняВідповідачем суб`єктивногоавторського праваПозивача шляхомз`ясуваннянаступних обставин:зазначена Facebook-сторінкаіз наявноюна нійпублікацією вказаноговище змістуналежить Відповідачу.Зазначає,що зюридичної точкизору звинуваченняв плагіатіґрунтується надвох істотнихелементах:поширення чужоготвору повністюабо вйого частині,у незмінномуабо видозміненомувигляді;поширення чужоготвору іззазначенням власногоавторства.Вказує,що судом,з посиланнямна висновокексперта,було встановленонаступне:«Як вжебуло встановленосудом,відповідно довисновку експерта№162-01за результатамипроведення експертизиоб`єктів інтелектуальноївласності підготовленийдля використанняв судочинствівід 14.08.2023:«Спірний твір ОСОБА_13 (Проінтимне простомалюкам ідорослим.ПП «КРИСТАЛБУК»,-2023.48с.)не єтаким,що представляєсобою повнеабо частковевідтворення текстута ілюстраційз твору ОСОБА_14 ( ОСОБА_7 про інтимніречі.ПП «Юнісофт»,-2019.48с.)за формоювираження»,а томуне єплагіатом врозумінні статті53Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права».»(стор.6рішення).Отже,факт відсутностіплагіату збоку Позивача-згідно текстурішення -судом встановлено.Крім того,висновок судупро те,що вимогаПозивача -припинити порушенняавторського права ОСОБА_1 шляхомзаборони ОСОБА_2 поширювати недостовірнуінформацію проплагіат ОСОБА_5 твору ОСОБА_6 « ОСОБА_7 про інтимніречі» -це неефективний засібвідновлення порушеногоправа,є хибним.Зазначає,що Відповідач має достатньо велику аудиторію - сторінка Відповідача на Facebook має 56202 підписників, акаунт в Instagram має 317 000 підписників, про що зазначалося в позовній заяві заборона поширювати недостовірну інформацію про плагіат є ефективним способом захисту. Адже протилежне може суттєво зашкодити суб`єктивному авторському праву Апелянта.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи узадоволенні позовнихвимог,суд першоїінстанції виходивз того,що відсутніпідстав длявизнання запозивачем авторськогоправа татвір «Проінтимне простомалюкам ідорослим»,оскільки авторствопозивача неоспорюється,у виданніналежним чиномзазначено всюінформацію,яка вимагаєтьсядіючими стандартамита законодавствомУкраїни,а саме,останній розворотКниги міститьвідомості проте,що авторомє ОСОБА_1 ,а томув ційчастині позовзадоволенню непідлягає. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом заборони ОСОБА_2 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_5 твору ОСОБА_6 « ОСОБА_7 про інтимні речі» не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача, оскількиправопорушення відбулося, вже закінчене, та дія яка створює загрози порушення права вже вчинена, а тому обраний позивачем спосіб захисту не відновить порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.08.2022 між ПП «КРИСТАЛ БУК» в особі директора Лупіної А.І. (замовник) та позивачем ОСОБА_1 (автор) укладено договір №22/08/01-А про створення за замовленням і використанням Твору.

Відповідно до розділу 1 Договору, замовник доручає, а Автор бере на себе виконання замовлення на створення твору під робочою назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », українською мовою, обсягом 46 стор., та передає майнові права на твір передбачені цим Договором Замовнику. Термін виконання замовлення до 24 жовтня 2022р. Особисті немайнові права на твір, створений за замовленням, належать автору.

09 липня 2023 року в інтернеті на сторінці соціальної мережі Facebook, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , надруковано допис (пост), яким, поширено наступну інформацію: «А тепер про книгу. " ОСОБА_7 про інтимні речі" вкрало видавництво ОСОБА_10 і харківська лікарка ОСОБА_15 . Я завжди відстежую усі книжкові новинки по темі секспросвіти, щоб радити батькам нові видання, тож майже одразу побачила плагіат". Схожими були не тільки назва, анотація, оформлення обкладинки (вони навіть заокруглені куточки повторили), але й ілюстрації, структура, текст, підписи до малюнків. Звісно, слова переставлені місцями, у "плагіаті" додано розділ про вагітність і пологи, чого нема в "Малечі". ...».

Належність відповідачу ОСОБА_2 . Facebook-сторінки, а також зміст вказаного посту підтверджуються Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 18.08.2023 №176/2023-Д та Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 18.08.2023 №195/2023-ЗВ, складеними ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».

Відповідно до висновку експерта №162-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності підготовлений для використання в судочинстві від 14.08.2023: «Ідея, тема та зміст творів ОСОБА_13 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) та ОСОБА_14 ( ОСОБА_7 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) є загальновідомими. Ілюстрації у творах ОСОБА_13 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) та ОСОБА_14 ( ОСОБА_7 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) є такими, що тісно та нерозривно, за смислом, пов`язані зі змістом кожного твору відповідно.Спірний твір ОСОБА_13 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) не є таким, що представляє собою повне або часткове відтворення тексту та ілюстрацій з твору ОСОБА_14 ( ОСОБА_7 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) за формою вираження. Як вбачається з висновку, експерт ОСОБА_16 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно із ст.384 КК України.

Згідно з вимогами статті4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті13ЦПКУкраїни).

Відповідно до статті41Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею54Конституції Українигромадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; розповсюдженням об`єктів авторського права і (або) суміжних прав є будь-яка дія, за допомогою якої об`єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об`єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об`єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Згідно з частинами першою-третю статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера «с», обведена колом, - (зображення знака не наводиться);

ім`я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Пленум Верховного Суду України в пункті 18 Постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04 червня 2010 року № 5, зазначає, що авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об`єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до частин першої, третьої статті442ЦКУкраїни твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та їх майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 Закону.

Одним із особистих немайнових прав інтелектуальної власності є право на визнання людини автором об`єкта права інтелектуальної власності (пункт 1 частини першої статті423ЦКУкраїни).

Відповідно до частини першої статті433ЦКУкраїни, статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема: твори образотворчого мистецтва; фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; твори ужиткового мистецтва; похідні твори;збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини.

Під час розгляду справи судомпершої інстанціїбуло встановлено, що з примірника книги «Про інтимне просто малюкам і дорослим» ПП «КРИСТАЛ БУК» вбачається, що автором літературно-художнього твору «Про інтимне просто малюкам і дорослим» є ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 , є автором художніх ілюстрацій та дизайну обкладинки. 09.03.2023 Твір було підписано до друку з готового оригінал-макета та надруковано у ПП «Юнісофт» накладом 5000 примірників, виданню було присвоєно ISBN 978-617- 547-386-3.

Судом також встановлено, що автором Твору «Малечі про інтимні речі» примірника книги «Малечі про інтимні речі» є відповідач ОСОБА_17 .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання за позивачем авторського права та твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим», оскільки у виданні належним чином зазначено всю інформацію, яка вимагається діючими стандартами та законодавством України, а саме, останній розворот Книги містить відомості про те, що автором є ОСОБА_1 .

Стосовно вимог ОСОБА_1 припинити порушення авторського права ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_5 твору ОСОБА_6 « ОСОБА_7 про інтимні речі» колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності зст. 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергуст. 34 Конституції Українипередбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно дост. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ч. 1ст. 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Статтею 277 ЦК Українивстановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому при вирішенні зазначених спорів суди мають враховувати, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Положеннями ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав.

Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є, зокрема плагіат.

Плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Між тим, відповідно до висновку експерта №162-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності підготовлений для використання в судочинстві від 14.08.2023: «Спірний твір ОСОБА_13 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) не є таким, що представляє собою повне або часткове відтворення тексту та ілюстрацій з твору ОСОБА_14 ( ОСОБА_7 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) за формою вираження», а тому не є плагіатом в розумінністатті 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Позивач, звертаючись з позовом, крім іншого, просила припинити порушення авторського права ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_5 твору ОСОБА_6 « ОСОБА_7 про інтимні речі».

За змістом частин другої та четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно достатті 275 ЦКзахист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановленийглавою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Представник позивача вказує, що за умови визнання за позивачем авторського права, поширена ОСОБА_2 інформація про плагіат буде вважатися недостовірною, а отже такий цивільно-правовий спосіб захисту, передбачений ст.278 ЦК України, як «припинення та/або заборона вчиняти дії, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення» може полягати у застосуванні спеціального способу захисту як заборона розповсюдження (поширення) відповідної інформації.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.55Закону України «Про авторське право і суміжні права», особи, зазначені вчастині першійцієї статті, мають право звертатися за захистом авторського права та/або суміжних прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

При цьому слід врахувати те, що способи захисту, передбачені у згаданих нормах законодавчих актів, наведені у загальному виді, аби охопити все розмаїття: - особистих немайнових авторських прав; - майнових авторських прав; - суміжних прав (особистих немайнових і майнових прав виконавців літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення); - об`єктів авторського права - творів у галузі науки, літератури і мистецтва (літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного характеру тощо; виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; комп`ютерні програми; бази даних; музичні та інші твори, створені для сценічного показу, їх постановки; аудіовізуальні твори; твори образотворчого мистецтва; твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва і так далі); - порушень договору та позадоговірних правопорушень; - наявних порушень і таких, що ймовірно можуть статися при створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права або суміжних прав.

Тому не всі із зазначених способів захисту можуть застосовуватись при порушенні особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності. Належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначенийст. 16 ЦК України.

Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Відтак суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні правові висновки, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187 гс 18), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18), від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304 гс 18), від 13.10.2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703 цс 19).

Разом із цим у п. 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №925/642/19 вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом заборони ОСОБА_2 поширювати недостовірну інформацію про плагіат К.Яновською твору ОСОБА_6 «Малечі про інтимні речі» не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача, оскількиправопорушення відбулося, вже закінчене, та дія яка створює загрози порушення права вже вчинена.

Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно дост.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимогст. 375 ЦПК України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2024 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова