Ухвала

від 04.03.2024 по справі 947/10168/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10168/23

Провадження № 2/947/1767/24

УХВАЛА

про продовження процесуального строку

для усунення недоліків

04.03.2024

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., перевіривши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2023 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса про зняття арешту з нерухомого майна було повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст.185ЦПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Шалару Олексій Ілліч задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказана справа передана судді Я.В. Бескровному.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

15 лютого 2024 року ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 надіслав до Київського районного суду м. Одеса пояснення на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 у справі №94710168/23, відповідно до яких вказав, що 14 лютого 2024 року по електронній пошті він та через електронну систему «Дія» позивач отримала ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 05.02.2024 про залишення позовної заяви у справі №94710168/23 без руху.

Вищевказаною ухвалою встановлено, що на думку суду, «на підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви адвокатом був доданий ордер №1070016 від 16 серпня 2022 року, однак з вказаного ордеру вбачається, що у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" зазначено «у підприємствах, установах і організаціях не залежно від форм власності судах усіх інстанцій», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, саме у Київському районному суді м. Одеса. Відтак, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката Шалару Олексія Ілліча на надання правової допомоги ОСОБА_2 у Київському районному суді м. Одеса. Враховуючи викладене, запропонувати адвокату Шалару Олексію Іллічу надати суду належні докази на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_2 , саме у Київському районному суді м. Одеса».

Аналогічні твердження вже були зазначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2023 у справі №947/10168/23.

Постановою від 14.11.2023 Одеського апеляційного суду Одеської області по вищевказаній справі було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 та скасовано ухвалу від 03.04.2023.

Одеським апеляційним судом було встановлено «Так, у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

-зазначення в ордері, що правова допомога надається в судових органах є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

-вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2023 року у справі №640/30856/21, від 18 травня 2023 року у справі №754/12387/21.

Тотожна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2020 року у справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі №280/2788/20, від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 та інших.

Отже, у цьому випадку зазначення представником позивачки в ордері, що правова допомога надається "у судах усіх інстанцій" є достатнім для висновку про наявність у адвоката Шалару О.І. права на підписання та подання позовної заяви від імені ОСОБА_2 .

Також, вказано, що Одеський апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції непропорційним втручанням у захищене гарантіями ст. 4 ЦПК України та ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. право на доступ до суду. У даному випадку суд не дотримався справедливого балансу публічних та приватних інтересів та з порушенням вимог ст. 2 ЦПК України щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ повернув позовну заяву позивачеві.

Тому, на думку представника позивача, суд не мав права залишати без руху дану позовну заяву з вищевказаних підстав, оскільки з цього питання Одеським апеляційним судом вже було винесено вищевказану Постанову від 14.11.2023.

Також, представник позивача вказав, судом зазначено що, оскільки ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса про зняття арешту з нерухомого майна повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Копію позовної разом з доданими до неї документами надіслано на адресу представника позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, в матеріалах справи відсутні додатки які були додані до позовної заяви та її копії разом з доданими до неї документами для відповідача, а тому суд позбавлений можливості належного розгляду справи.

Про те, він не отримував ухвалу про повернення позовної заяви (її отримала позивачка через систему Дія) та жодних додатків від Київського районного суду м Одеси від 03.04.2023. До позовної заяви були додані деякі оригінали в єдиному екземплярі.

Суд може отримати відповідні копії в системі Електронний суд, оскільки всі копії скануються в момент отримання позовної заяви.

На підставі вищевикладеного вважає, що суд знову виніс ухвалу, зміст якої не відповідає нормам цивільно-процесуального кодексу.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

03 квітня 2023 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса про зняття арешту з нерухомого майна було повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст.185ЦПК України.

Відповідно до вказаної ухвали, серед іншого було вказано, що з доданого до позовної заяви адвокатом Шалару Олексієм Іллічем ордеру №1070016 від 16 серпня 2022 року на представництво інтересів ОСОБА_2 , вбачається, що у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" зазначено «у підприємствах, установах і організаціях не залежно від форм власності судах усіх інстанцій», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, саме в Київському районному суді м. Одеса.

Відтак, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката Шалару Олексія Ілліча на надання правової допомоги ОСОБА_2 у Київському районному суді м. Одеса, а тому позовну заяву від імені ОСОБА_2 підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленомузакономпорядку.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Шалару Олексій Ілліч задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Звертаю увагу, на те, що у постанові Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, серед іншого було вказано, що у випадку виникнення у суду першої інстанції сумнівів щодо наявності у адвоката Шалару О.І. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 , зокрема, у Київському районному суду м. Одеси, суд повинен був залишити позовну без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а не повертати її одразу позивачу.

У зв`язку з чим, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду, а саме: адвокату Шалару ОлексіюІллічунадати суду належні докази на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_2 , саме у Київському районному суді м. Одеса, а також запропоновано позивачу або його представнику надати для суду документи, що були вказані у переліку додатків даної позовної заяви та відповідно до ч. 1 ст.177ЦПКУкраїни надати копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.

Варто зазначити, що згідно з частиною 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Право на судовий захист є конституційним правом кожної людини і громадянина, гарантованимстаттею 55 Конституції України.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 № 9-зп, частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зістаттею 64 Конституції України, не може бути обмежене.

Урішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд Українивстановив, що положення частини другоїстатті 55 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі №914/2771/16).

Урішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Враховуючи наведене, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином, тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Отже, адвокат Шалару Олексій Ілліч, звернувшись до Київського районного суду м. Одеси з даною позовною заявою від імені та в інтересах ОСОБА_2 , зобов`язаний надати суду документ, що посвідчує його повноваження, як представника у суді в якому надається правова допомога.

На підтвердження своїх повноважень до матеріалів позовної заяви останнім додано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 від 16.08.2022 серії ВЕ №1070016.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції і водночас надано дозвіл адвокатам України в строк до 01.01.2022 використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36.

При цьому, підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першоїстатті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41, яка діє станом на час звернення з позовом до суду, містить реквізит «назва органу, у якому надається правова допомога».

Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема, суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері на надання правової допомоги, а саме в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18. Цей висновок є обов`язковим для урахування Верховним Судом згідно з частиною шостоюстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як вбачається з наданого представником позивача адвокатом Шалару Олексієм Іллічем ордера від 16.08.2022 серії ВЕ №1070016, в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «у підприємствах, установах і організаціях не залежно від форм власності судах усіх інстанції», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Київському районному суді м. Одеса.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що доданий до позовної заяви ордер про надання правничої (правової) допомоги від 16.08.2022 серії ВЕ №1070016 не є належним документом, який підтверджує повноваження адвоката Шалару Олексія Ілліча на представництво інтересів ОСОБА_2 у Київському районному суді м. Одеса.

Звернення до суду, в тому числі, до Київського районного суду м. Одеси з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з даною позовною заявою до Київського районного суду м. Одеси.

Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення ОСОБА_2 на надання повноважень адвокату Шалару Олексію Іллічу щодо його представництва у Київському районному суді м. Одеси.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати допозовної заявиїї копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів ітретіх осіб.

Позивач у поясненнях вказує на те, що суд може отримати відповідні копії в системі Електронний суд, оскільки всі копії скануються в момент отримання позовної заяви.

Відповідно до пунктів 113, 115 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. У разі надходження заяви учасника справи про ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через систему Електронний суд, суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи у паперовій формі, що перебуває в такому суді, та долучення їх до матеріалів електронної судової справи.

У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд забезпечує сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи з урахуванням наявних у суді можливостей.

Як вбачається 28 березня 2023 року до Київського районного суду м. Одеси Шалару Олексій Ілліч, який діє в інтересах ОСОБА_2 подав дану позовну заяву у паперовій формі, а не через Електронний суд, а тому відсутній відсканованийваріант позовної заяви з додатками.

Крім того, при зверненні з даною позовною заявою до Київського районного суду м. Одеси представником позивача до позовної заяви були додані додатки у копіях, а не в оригіналах, у зв`язку з чим, є незрозумілим, в чому полягають труднощі у адвоката Шалару Олексія Ілліча надати суду копії додатків які були додані до позовної заяви та її копії разом з доданими до неї документами для відповідача.

Отже, вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 127ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви та запропонувати позивачу або його представнику усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 177, 127 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 процесуальний строк для усунення недоліків позовної за позовом до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса про зняття арешту з нерухомого майна.

Запропонувати позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені недоліки позовної заяви в ухвалі суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу або його представнику для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.