Постанова

від 04.03.2024 по справі 1-6/2007

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-6/2007

провадження по справі 5/305/1/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 06.02.2024 звернулася до суду з вищевказаною заявою посилаючись на те, що 27 січня 2005 року старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області - майор міліції ОСОБА_6 у процесі розслідування кримінальної справи №4420705 щодо вчинення шахрайських дій з боку ОСОБА_5 , виніс постанову про накладення арешту на майно обвинуваченої ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_1 . Зі змісту постанови слідує, що через не накладення арешту на майно ОСОБА_5 справу було повернуто на додаткове розслідування і з цього приводу прокуратурою області було дано письмові вказівки про накладення арешту на майно ОСОБА_5 та виконання цієї постанови слідчий доручив працівникам Хустського БОЗ УБОЗ УМВС. На підставі цієї постанови в Єдиному реєстрі заборон зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 2688258 від 13.12.2005, що було здійснене реєстратором Рахівською державною нотаріальною конторою на об`єкт - будинок АДРЕСА_1 , за заявою слідчого відділення Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області. Після завершення розслідування даної кримінальної справи її було скеровано для розгляду Рахівському районному суду, де за результатами розгляду було ухвалено вирок від 13.03.2007, згідно з яким ОСОБА_5 було визнано винною за ч. 4 ст. 190 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання, призначеного за цим вироком, якщо вона протягом 2 років та 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання чи роботи. Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд, стягнуто судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи, а питання щодо накладеного арешту всупереч п. 7,8 ч. 1 ст. 324 КПК України (в редакції 2001 року) вироком суду не було вирішено. Цивільного позову у справі заявлено не було, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовувалось, витрат на лікування потерпілих не було. Згідно з постановою Рахівського районного суду від 30.09.2009 засуджена ОСОБА_5 протягом іспитового строку виконала покладені на неї обов`язки суду, не вчинила нового злочину, виправдала довіру суду і її звільнено від покарання, призначеного за вироком Рахівського районного суду від 13.03.2007. 12.01.2024 вона мала намір оформити спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , але приватний нотаріус ОСОБА_7 встановила, наявність обтяження у виді заборони на нерухоме майно щодо житлового будинку, в якому зареєстрована та проживає ОСОБА_5 . З урахуванням наведеного просить постановити ухвалу, якою скасувати обтяження, що було накладено на підставі постанови старшого слідчого ОВС відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області майора міліції ОСОБА_6 у процесі розслідуванням кримінальної справи №4420705, накладено арешт на майно у виді заборони на нерухоме майно, яке зареєстровано 13.12.2005 о 09:40:48 за №2688258, реєстратором Рахівською державною нотаріальною конторою, тип обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 2688258, об`єкт обтяження - будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 ; заявник Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Слідче управління.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заяву та її мотиви підтримав повністю, просив заяву задоволити.

Прокурор не заперечив проти задоволення заяви.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 13.03.2007, ОСОБА_5 було визнано винною за ч. 4 ст. 190 КК України та їй призначено покарання із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_5 ухвалено звільнити від відбування покарання, призначеного за цим вироком, якщо вона протягом 2 років та 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання чи роботи. Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд. Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 73 гривні 28 копійок на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

Як вбачається з постанови від 30.09.2009 року у справі 5-113/09 ОСОБА_5 звільнено від покарання, призначеного за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 13.03.2007 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

До набрання чинності КПК України 2012 року передбачався такий порядок щодо скасування арешту на майно: на підставі постанови слідчого в порядку ч. 6 ст. 126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку визначеному ст. 253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку ст. 234 КПК України 1960 року або судом в порядку виконання вироку в порядку ст. 409,411 КПК України 1960 року.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з розв`язанням питання про припинення арешту майна, поширюються норми КПК України 1960 року.

Статтею 126 КПК від 28.12.1960 передбачається, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Як вбачається з матеріалів даної справи в межах кримінального провадження №4420705 старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_6 27 січня 2005 року наклав арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_1 , а саме на деревообробне обладнання та інше спільно нажите у шлюбі майно.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи 1-6/2007 в межах кримінального провадження №4420705 старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_6 02 грудня 2005 року наклав арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_1 , де б воно не знаходилось. Виконання даної постанови доручено працівникам Хустського відділу БОЗ УБОЗ УМВС.

Як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №361745210 від 12.01.2024, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №2688258 зареєстровано 13.12.2005 о 09:40:48 за №2688258, на підставі №12091 02.12.2005 Слідчого відділення УМВС України в Закарпатській області реєстратором - Рахівською державною нотаріальною конторою, накладено обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 2688258, об`єкт обтяження - будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 ; заявник Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Слідче управління.

Згідно з довідкою старости Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №16 від 18.01.2024 вулиця Гагаріна у с. Середнє Водяне, перейменована на ОСОБА_8 .

Відповідно до п. 8 ст. 324 КПКУкраїни (в редакції 1960 року), суд при ухваленні вироку повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, яке описане для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Отже, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України (в редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Водночас суд керуючись наведеними вище принципами верховенства та справедливості, дійшов висновку, що, здійснюючи правосуддя на вказаних засадах, має перед усім забезпечити захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина.

Аналіз наявних в розпорядженні суду матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна ОСОБА_5 , таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що заяву про зняття арешту слід задоволити, оскільки дане питання не було вирішене судом при постановлені вироку й на час розгляду заяви відпала необхідність в арешті рухомого майна, що належить ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст. 126, 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), п. 9 Перехідних Положень КПК України 2012 року, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_5 задоволити.

Скасувати обтяження, що було накладено на підставі постанови старшого слідчого ОВС відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області майора міліції ОСОБА_6 у процесі розслідуванням кримінальної справи №4420705 у виді заборони на нерухоме майно, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13.12.2005 о 09:40:48 за №2688258, реєстратором Рахівською державною нотаріальною конторою, тип обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 2688258, об`єкт обтяження - будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 ; заявник Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області Слідче управління.

На постанову може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_1