Рішення

від 22.02.2024 по справі 308/9380/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9380/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого суддіДегтяренко К.С.

з участю секретаря судового засідання Чейпеш В.В.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Свистович Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

31 грудня 2021 року, між позивачм ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , було укладено договір позики грошей, за яким позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 300 000 доларів США 00 центів, а відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів до 31 грудня 2022 року. Передача грошових коштів позичальнику підтверджується п.2 та п.3 договору, зі змісту яких вбачається, що позика в розмірі 300 000 доларів США 00 центів була передана ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 під час підписання договору за адресою: по АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_2 зобов`язався щомісячно сплачувати проценти за користування позикою в розмірі 4000 доларів США 00 центів.

10 січня 2023 року між сторонами укладено договір про зміну договору позики грошей від 31 грудня 2021 року, за яким ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачу грошові кошти в розмірі 300000 доларів США 00 центів до 30 квітня 2023 року. Крім того, на період часу з 31 грудня 2022 року до 30 квітня 2023 року був змінений щомісячний розмір процентів за користування позикою до 1,25% від суми позики, що становить 3750 доларів США 00 центів (300000,00 : 100% х 1,25%).

Станом на 30 квітня 2023 року року настав строк для повернення ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 300000 доларів США 00 центів. Крім того, у нього виникло зобов`язання сплатити проценти за користування позикою за період часу з 31 грудня 2021 року до 31 грудня 2022 року в розмірі 48000 доларів США 00 центів (4000,00 х 12) та за період часу з 31 грудня 2022 року до 30 квітня 2023 року в розмірі 15000 доларів США 00 центів (3750,00 х 4).

Станом на день укладення договору позики грошей від 31 грудня 2021 року ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . Враховуючи характер абсолютно тісних взаємовідносин, притаманних подружжю, очевидно, що ОСОБА_3 не могло не бути відомим про отримання її чоловіком ОСОБА_2 грошових коштів в такому великому розмірі, як 300 000 доларів США 00 центів. У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не заперечувала проти укладення договору позики грошей від 31 грудня 2021 року, вказаний правочин вважається таким, що був вчинений в інтересах сім`ї відповідачів, а не для задоволення особистих потреб ОСОБА_2 . Тому на підставі ч.4 ст.65 СК України обов`язок повернення боргу за вказаним договором виник не тільки у ОСОБА_4 , а також у його дружини ОСОБА_3 .

Станом на день подання позову заборгованість за довговором не повернута.

З огляду на викладене, вважає, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить солідарно стягнути на його користь борг за договором позики грошей від 31 грудня 2021 року в розмірі 364074 доларів США 8 центів, що складається з боргу по поверненню позики в розмірі 300000 доларів США 00 центів, боргу по сплаті процентів за користування нею в розмірі 63000 доларів США 00 центів та трьох процентів річних від прострочених сум в розмірі 1074 доларів США 8 центів.

Крім того вважає, що на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у ОСОБА_2 виник обов`язок сплатити йому три проценти річних від прострочених сум за період часу з 1 травня 2023 року до 5 червня 2023 року в розмірі 1074 доларів США 8 центів ((363000,00 х 3% х 36 днів : 100% : 365 днів).

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Ухвалою суду від 27.06.2023 року вказана позовна заява прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засіжання.

Ухвалою суду від 05.09.2023 року справу призначено до судового розгляду .

В судовому засдіанні 20.02.2024 та 22.02.2024 року:

позивач позовну заяву підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві , позов просив задовольнити.

відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Свистович Р.С., просили відкласти розгляд справи та надати їм можливість ознайомитись з матеріалами справи, для подання своїх пояснень та клопотань вподальшому. Просили долучити до матеріалів справи договори купівлі-продажу об`єктів нерухомості на підтвердження своєї позиції.

відповідач ОСОБА_5 в судве засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомила, будь яких заяв та клопотань суду не подала.

Щодо відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача ОСОБА_2 , суд, вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про день та час проведення підготовчих та судових засідань повідомлялись у встановленому законом порядку, шляхом надсилання поштових відправлень, на адреси вказані у позовній заяві та перевірені судом на підставі ст. 187 ЦПК України, а також шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Разом з тим на судові засіданні признчаені 03.08.2023 року, 05.09.2023 року, 01.10.2023 року, 26.10.2023 року, 17.11.2023 роуц, 14.12.2023 роуц, 22.01.2024 року, 20.02.2024 року не з`явились.

14.12.2023 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Опаленик М.Ю., який просив розгляд справи відкласти та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, однак до суду так і не з`явився.

22.12.2023 року від адвоката Свистович Р.С. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, в електронному вигляді у зв`язку з чим, просив внести його данні як учасника справи, що судом було зроблено.

22.01.2024 року адвокатом Свистович Р.С. подано клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу відповідача ОСОБА_2

20.02.2024 року відповідачі та адвокат Свичтович Р.С. в судове засідання не з`явились.

Крім того у проміжок часу з меоменту залучення прешого адвоката, а саме 14.12.2023 року по 20.02.2024 року, ні відповідачами, ні адвокатом не було подано жодних заяв та клопотань по суті справи, крім відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, однак в судовому засіданні 22.02.2024 року, сторона відповідача вчерговий раз клопотала про ознайомлення із матеріалами справи, без надання вагомих пояснень, що завадило ознайомитись із матеріалами справи впродовж двох місяців.

Крім того суд звертає увагу, що вказане клопотання заявлене на стадії дослідження письмових доказів, фактично перед стадією судових дебатів.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачі не добросовісно віднеслись до застосування своїх процесуальних прав, та намагались штучно затягнути розгляд справи. Оскільки суду не було надано належного обгрунтування, такої позиції сторонни відповідача, а також враховуючи, що відповідачем порушено всі можливі процесуальні строки подання відповідних клопотань, заяв по суті та відповідно доказів, а також враховуючи стадію судового розгляду, суд прийшов до висновку, про відхилення клопотання відповідача та проовжив розгляд справи по суті.

Вподальшому в судовому засіданні ОСОБА_2 надані пояснення, з приводу досліджених судом письмових доказів, з яких випливає, що позовні вимоги відповідач не визнає та просить у їх задоволенні відмовити.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:

31 грудня 2021 року, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , укладено договір позики грошей, за яким позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 300 000 доларів США 00 центів, а відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів до 31 грудня 2022 року.

Відповідно до п. 5 Договору відповідач ОСОБА_2 зобов`язався щомісячно сплачувати проценти за користування позикою в розмірі 4000 доларів США 00 центів.

10 січня 2023 року між сторонами укладено договір про зміну договору позики грошей від 31 грудня 2021 року, за яким відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачу грошові кошти в розмірі 300000 доларів США 00 центів до 30 квітня 2023 року.

Відповідно до п.2 Договору про зміну на період часу з 31 грудня 2022 року до 30 квітня 2023 року був змінений щомісячний розмір процентів за користування позикою до 1,25% від суми позики, що становить 3750 доларів США 00 центів (300000,00 : 100% х 1,25%) за кожний місяць.

Станом на 30 квітня 2023 року вказані у Договорах кошти повернуті не були.

На підтвердження вказаних обставин судом досліджені оригінали договорів, представлені позивачем.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Спірні правовідносини регулються нормами Цивільного Кодексу України.

Положеннямист. 1046 ЦК Українипередбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уст. 530 ЦК Українизазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду наст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем).

Судом встановлено, що позичальник відповідач ОСОБА_2 грошових коштів та відсотків за укладеними договорами не сплатив.

При цьому, посилання відповдача, на той факт, що він міг і не підписувати вказані договри, оскільки сторони підписували між собою багато документів і тому він не впевнений, що підписав саме ці, суд відхиляє, оскільки вони спростовуються твердженнями самого відповідача, який визнав, що він позичав у позивача ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 300000 доларів США. Відповідач належним чином не скористався своїм правом на подання належних та допустимих доказів у встановлений строк та встановленому порядку. Відповідачем не подано жодного доказу, який би давав змогу зробити висновок, що вказані договори не укладались, або їх укладення мало на меті зовсі інші правовідносини.

Подані відповідачем договори купівлі-продажу, суд не може взяти до уваги та надати їм належну оцінку в контексті спірних правовідносин, враховуючі той факт, що такі подані з порушенням порядку та строку їх подання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості за договором позики є підставними.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 травня 2021 року у справі №369/12376/17 (провадження №61-4966св20), згідно зі ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Встановлено, що зобов`язання виникло в іноземній валюті, в такому випадку відсутні підстави для стягнення суми інфляції за час прострочення. Однак, за порушення грошового зобов`язання, підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми.

Щодо солідарного стягнення боргу.

Згідно з ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

судовому засіданні відповідач визнав, що ОСОБА_3 є його дружиною, з якою вони разом займались підприємницькою діяльністю, і вона була обізнана про отримання ним в борг від ОСОБА_1 300000 тисяч доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 була обізнана про укладення договору позики, не заперечувала проти укладення договору позики грошей від 31 грудня 2021 року, зворотнь ого суду не доведено, слід вважати правочин таким, що був вчинений в інтересах сім`ї відповідачів, а не для задоволення особистих потреб ОСОБА_4 . Тому на підставі ч.4 ст.65 СК України обов`язок повернення боргу за вказаним договором виник не тільки у ОСОБА_4 , а також у його дружини ОСОБА_3 .

Щодо стягнення боргу в іноземній валюті.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2022 року у справі №756/1712/21 (провадження №61-17390св21), заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, в якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) та №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18).

Враховуючи укладення договору позики в іноземній валюті, усталену практику Верховного Суду з цього питання, суд вважає можливим стягнення заборгованості за договором позики у валюті договору позики, а саме у долрах США.

Відповідно до ч. 5 ст. 263ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, доведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ч. 1,2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку , що з відповідачів слід стягнути в рівних частках суму сплаченого позивачем судового збору, а саме по 6978 гривнень з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 215, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 364 074 (триста шістдесят чотири тисячі сімдесят чотири) долари США та 8 центів, які складаються з 300 000 (триста тисяч) доларів США заборгованості за договором позики, 63 000 (шістдесят три тисячі) доларів США відсотків за користування грошовими коштами та 1074 (одна тисяча сімдесят чоти) долари США три відсотки річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 6978 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) гривень сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 6978 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 04.03.2024 року .

Суддя К.С. Дегтяренко