Ухвала

від 08.11.2024 по справі 308/9380/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/9380/23

Провадження № 22-ц/4806/349/24

У Х В А Л А

про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги

08 листопада 2024 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого - Собослоя Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и ла :

ОСОБА_1 подав 03.04.2024 (відповідно до дати на штампі вхідної кореспонденції суду) апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.02.2024, повний текст якого складено 04.03.2024.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.04.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати суду докази сплати судового збору. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Копію ухвали для виконання надіслано скаржнику на адресу, зазначену ним у апеляційній скарзі при супровідному листі Закарпатського апеляційного суду від 16.04.2024 № 308/9380/23/9873/2024, втім таке 05.06.2024 повернулося до суду апеляційної інстанції без вручення, із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

08.08.2024 ухвалою Закарпатського апеляційного суду виправлено описку в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху та разом із копією ухвали Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року повторно направлено скаржнику на адресу, зазначену ним у апеляційній скарзі, втім така вчергове повернулася до суду апеляційної інстанції без вручення, із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

При цьому заява про зміну місця проживання або місцезнаходження не надходила до суду апеляційної інстанції не надходила.

Крім цього, 23.04.2024 адвокат Свистович Р.С. в інтересах ОСОБА_1 ,, подав заяву, сформовану в системі «Електронний суд», про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення додаткових відомостей про учасника справи.

26.04.2024 адвокату надано доступ до електронної справи № 308/9380/23 провадження № 22-ц/4806/349/24, та того ж дня ним отримано до електронного кабінету користувача ЄСІТС документи апеляційного провадження, в тому числі ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16.04.2024, що підтверджується зокрема, довідкою Закарпатського апеляційного суду про доставку електронного документу. Копію ухвали від 08.08.2024 адвокатом також отримано 12.08.2024 в ЕК користувача ЄСІТС.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тлумачення вказаних норм статті 272 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст. 272 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 у справі № 2-6236/11 (провадження №61-6596ск20) зробив правові висновки про те, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

На заяву адвоката скаржника про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, судом апеляційнлї інстанції внесено його дані до додаткових відомостей учасника справи для достопу до електронної справи № 308/9380/23, переведено в елекронну форму процесуальні документи, що надійшли до суду апеляційної інстанції в паперовому вигляді.

Станом на 08.11.2024 року вимоги ухвали Закарпатського апеляційного суду від 16.04.2024 не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунені, будь-яких інших заяв чи клопотань від особи, яка подала скаргу до суду, та її представника не надходило.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (Karakutsya v. Ukraine, № 18986/06, ЄСПЛ, від 16 лютого 2017 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до ч.2ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихст.356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

З врахуванням того, що недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуто, відповідно до ст.ст.185,357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути апелянту.

Суд роз`яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.185,357 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, - визнати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий:

Судді: